Спецможливості
Новини

Що станеться з латифундистами після здорожчення землі?

16.06.2017
1567
Що станеться з латифундистами після здорожчення землі? фото, ілюстрація
Що буде з великими землевласниками, коли вартість 1-го га ріллі зросте в кілька разів – знову серія дефолтів чи зміна бізнес-моделі і перехід до наукоємного і високотехнологічного виробництва?

Якщо скласти рейтинг за показником відношення EBIDTA до земельного банку підприємства, тобто наскільки ефективно підприємство використовує землю, то мова цифр аж кричить – монополії це зло.

Що буде з великими землевласниками, коли вартість 1-го га ріллі зросте в кілька разів – знову серія дефолтів чи зміна бізнес-моделі і перехід до наукоємного і високотехнологічного виробництва? Відповідь на це питання шукав експерт Олександр Тищенко, пише propozitsiya.com з посиланням на hvylya.net.

Він нагадав, що за час сприятливої міжнародної кон’юнктури власники і топ-менеджери агрокорпорацій поринули в стан ейфорії, бо по іншому важко описати кредитну політику деяких підприємств. Та все ж криза 2013/2014 років з подальшим переростанням у військовий конфлікт, а також обвальне падіння цін на сировину, розставили все на свої місця і закони економіки взяли гору.

"Активно нарощений, в "жирні роки" фінансовий леверидж зіграв поганий жарт з цілим рядом найбільших агрокорпорацій України, які змушені були оголосити дефолт або домовлятись з кредиторами про реструктуризацію. Промовисто ситуацію з боргами найбільших холдингів ілюструє рейтинг складений ресурсом ЛІГА.net. Невелике уточнення до представленого рейтингу – показник EBITDA – один з головних аналітичних показників для інвесторів, який показує можливість підприємства прибутково здійснювати свою господарську діяльність і розраховується в грошових одиницях. Співвідношення сукупного боргу і показника EBIDTA – це коефіцієнт, що показує в скільки разів зобов’язання перевищують EBIDTA", - пояснює О. Тищенко.

Так, на межі дефолту опинилось відразу кілька підприємств з найбільшим земельним банком: "Мрія" (185 тис. га", "Укрлендфармінг" (605 тис. га). Миронівський хлібопродукт (370 тис.га) хоча і має допустиме значення показника левериджу (не більше 3), але теж активно домовляється з кредиторами про реструктуризацію. KSG AGRO (земельний банк 33 тис.га + в АР Крим 28 тис.га) порівняно з іншими компаніями має помітно менший розмір зобов’язань, також провела кілька етапів реструктуризації, а частину боргу погасила активами.

"У мене тоді питання до власників агрохолдингів – чому ви так бездумно накопичували борги, чому ви не забезпечили нормальної інтеграції поглинутих підприємств, чому ви блокуєте створення цивілізованого ринку землі, яке забезпечить прихід у галузь $ 50 млрд інвестицій. Чому ви не займались підвищенням ефективності своєї діяльності, а забезпечували маржинальність низькою вартістю на один з базових виробничих активів – землю", - зазначає автор.

Серед "топів" є підприємства, які все таки зважено підійшли до розвитку і забезпечували агресивний ріст обсягів виробництва в першу чергу за рахунок реінвестування отриманих прибутків. В таких підприємств як "Агротон" (земельний банк 151 тис. га), "Астарта" (250 тис. га) і "Кернел" (575 тис. га) показник левериджу менше 2, що дозволяє їм і далі залучати інвестиції та нарощувати долю ринку.

Експерт наводить дані EBIDTA, де першій десятці ефективних землекористувачів лише один великий агрохолдинг, який до того ж має проблеми з ліквідністю, всі інші – це середні підприємства, сім з яких мають земельний банк менше 100 тис. га і це не заважає їм ефективно працювати.

"По-перше вони не так агресивно нарощували кредитний портфель. По-друге землі, які вони використовують розміщуються компактно, часто в межах однієї-двох областей. По-третє в них, не так сильно як у великих холдингів, диверсифіковано напрямки діяльності", - аналізує експерт.

Підсумовуючи, він додав, що робити резюме всього вищесказаного сенсу не має, все і так зрозуміло. "Земельна реформа необхідна. Хто її блокує теж зрозуміло", - каже О. Тищенко.

 

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та

1
0