Сергій Гнатюк: «Господарства корпорації торік одержали майже по 25 поросят на свиноматку»
На сьогодні фахівці галузі вимушені, як то кажуть, самотужки вивчати передовий досвід країн із розвиненим свинарством, «приміряючи» його до умов ведення своїх господарств. Але не слід забувати, що багато чого залежить і від державної політики, яка непередбачено змінюється. Для дрібних фермерів такі зміни, на жаль, можуть стати фатальними, для потужних підприємств зміна правил — негативний, але не критичний чинник.
На сьогодні фахівці галузі вимушені, як то кажуть, самотужки вивчати передовий досвід країн із розвиненим свинарством, «приміряючи» його до умов ведення своїх господарств. Але не слід забувати, що багато чого залежить і від державної політики, яка непередбачено змінюється. Для дрібних фермерів такі зміни, на жаль, можуть стати фатальними, для потужних підприємств зміна правил — негативний, але не критичний чинник.
Чого чекати вітчизняним свинарям, як подолати різноманітні технологічні й виробничі бар’єри та не тільки вижити, а й примножити набуте — про це та багато іншого розповів нам Сергій Гнатюк, генеральний директор Української корпорації «Тваринпром».
Сергію Андрійовичу, для початку давайте підіб’ємо підсумки роботи корпорації у 2013 р. Чи задоволені Ви її показниками?
— Якщо порівнювати торішні здобутки із результатами 2012 р., то однозначно вони були кращими для свинарів Тваринпрому. 2013-й набагато кращий, адже ми значно збільшили виробництво свинини, та й інші виробничі показники підвищились (наприклад, ми виростили свинини на 21% більше, й обсяги її реалізації теж на 23% більші), а це вже — вдалий старт для 2014 р. Якщо ж говорити про досягнення, зокрема, господарств корпорації, то слід зазначити, що продуктивність тварин значно підвищилася — середній показник приростів становить 556 г/добу. Крім того, є ще одне оптимістичне досягнення: наші господарства торік уперше з часу заснування корпорації одержали по 24,8 поросяти на свиноматку в рік.
Є, звичайно, і підприємства, які мають низькі виробничі показники, але таких мало.
Економічні показники, однак, залишають бажати кращого, адже рентабельність виробництва у 2012 р. була мінусовою. Проте за результатами минулого року ми очікуємо невеличку, але позитивну рентабельність — можливо, на рівні 4%. А часткова збитковість виробництва свинини у 2012 р. пояснюється тим, що саме у цей період деякі господарства інвестували у будівництво нових комплексів (як відомо, за рік такі інвестиції не окуповуються).
Ви казали, деякі господарства досягли позначки майже 25 поросят на свиноматку за рік. Взагалі, це досяжні цифри для всіх господарств в Україні?
— По Україні торік цей показник у середньому становив близько 18 поросят. Це доволі непоганий результат, адже раніше було 13–15 поросят від свиноматки на рік, а це значить: півроку свиноматку годують задарма — вона півроку непродуктивно стоїть у свинарнику і ніякого прибутку не дає. Сьогодні ситуація поліпшується. А одержати 25 поросят (тобто досягти двох опоросів свиноматки на рік) — це дуже пристойна цифра, тобто ми маємо вищу рентабельність. Кращі підприємства отримують і по
30 поросят від свиноматки.
Кризові періоди (а на сьогодні, без сумніву, саме такий час) вимушують деякі свинарські господарства (здебільшого дрібні) призупиняти свою діяльність. Чи торкнулися ці зміни підприємств корпорації «Тваринпром»?
— Так, із кожним роком загалом по Україні приблизно 500 підприємств припиняють займатися свинарством. В основному, це дрібні господарства. Але трапилась така прикра ситуація також з одним із великих господарств, яке мало унікальну породу свиней — уельс: торік власники свиноферми не захотіли займатися свинарством і повністю позбулися поголів’я. Проте є великі виробники, які продовжують вкладати гроші у реконструкцію, відновлення комплексів та розширення свого виробництва. Звичайно, вони працюють на досягнення кращих виробничих показників.
Скільки господарств налічує наразі корпорація «Тваринпром»?
— Нині до корпорації входить 52 підприємства. І ця цифра залишається переважно стабільною. Є підприємства-засновники, які працювали із Тваринпромом від самого початку, і таке співробітництво триває з 1972 р.
Як відомо, основними напрямами підвищення ефективності виробництва свинини є зниження собівартості шляхом нарощування середньодобових приростів, підвищення продуктивності праці робітників та раціонального використання кормів. Які господарства корпорації можуть похвалитися цими показниками?
— Серед господарств Тваринпрому кращими є, наприклад, ТОВ «Серволюкс-Генетик» Вінницької обл., що має середньодобовий приріст 755 г, ПАТ п/з «Степной» (Запорізька обл.) — 623, ТОВ «Росан-Агро» — 635, СТ «Пайовик-С» Київської обл. — 747, ТзОВ «Галичина-Захід» — 896, ТОВ НВП «Глобинський свинокомплекс», який утримує понад 140 тис. свиней, і за такого великого поголів’я має показник приросту 637, ТОВ «Фрідом Фарм Бекон» (Херсон) — 612 г тощо.
Велику увагу ми приділяємо і зменшенню витрат на виробництво, зокрема кормів, для того щоб знизити собівартість продукції. Так, цього року загалом по Тваринпрому ми досягли показника витрат корму на 1 кг приросту на рівні 4 кг, це в цілому по стаду, з урахуванням маточного поголів’я. Із 2009 по 2013 р. — протягом чотирьох років — ми на півкілограма знизили витрати корму, і надалі маємо намір підтримувати цю позитивну тенденцію. Ось здобутки в цьому напрямі кращих підприємств корпорації: ТОВ «Росан-Агро» — кормовитрата на рівні 3,4 кг, ПрАТ «Бахмуцький аграрний Союз» — 3,6, а ТзОВ «Галичина-Захід» — 2,9 кг корму (таблиця). Є, звісно, і підприємства з нижчими показниками.
Та що вищі у нас будуть прирости, та більше поросят одержуватимемо від свиноматки і менше корму витрачатимемо на виробництво кілограма продукції — то кращими в цілому будуть економічні показники.
Не може не турбувати питання племінної справи вітчизняного свинарства. Яким є поточний стан галузі щодо породного складу племінного поголів’я свиней?
— Із 89 племзаводів у цілому по Україні, 54 — у системі Тваринпрому. Загалом у вітчизняних господарствах утримують 12 порід свиней. Проте у нашій корпорації вирощують не всі породи. Найпоширеніші — велика біла, ландрас, дюрок. За останні три роки у нас збільшилася частка ландраса і п’єтрена. У нашій виробничій системі є також і червонопояса, полтавська м’ясна, українська м’ясна. Ці породи дають можливість проводити міжпородне схрещування, одержувати хороших гібридних поросят, поліпшувати їхні м’ясні якості. М’ясокомбінати із задоволенням беруть таких свиней, платять кращу ціну за таке поголів’я.
Із-за кордону поголів’я завозите?
— Так. Господарства постійно завозять ремонтних свинок та кнурців із Данії, Нідерландів, Великої Британії, Ірландії, Угорщини і навіть із Канади. А дехто вже бере з-за кордону лише сперму, бо завозити живих свиней — це дорожче і складніше.
Які плани корпорації «Тваринпром» на майбутнє?
— У корпорації «Тваринпром» плани і надалі працювати так, щоб підприємства, які входять до її складу, були задоволені спільною роботою.
Друге наше завдання — збільшити виробництво свинини, здешевити її собівартість, поліпшити якість м’яса, підвищити продуктивність тварин у всіх наших господарствах. Для того, щоб переробні підприємства використовували більше вітчизняної сировини, щоб вони не були націлені лише на імпорт, а створювали сировинні зони й укладали довгострокові контракти з українськими підприємствами — виробниками свинини. Зі свого боку, наші виробники докладуть усіх зусиль, аби переробники постійно отримували сировину найкращої якості.
Якщо ж казати про недалеке майбутнє — наразі готуємось до виставки Агро’2014. Наші підприємства щороку беруть у ній активну участь. От і нині хочемо виставити найкраще племінне поголів’я. Тому запрошуємо також і читачів журналу «Тваринництво та ветеринарія» відвідати виставку, подивитися на експонованих тварин та безпосередньо поспілкуватися із нашими спеціалістами.