Спецможливості
Агробізнес

Секрет виживання невеликого фермерського господарства: класична технологія з сучасними елементами

15.02.2022
5010
Секрет виживання невеликого фермерського господарства: класична технологія з сучасними елементами фото, ілюстрація
Представники компанії "Ерідон" у гостях у фермерів Піддубних

«ОлПід» — невелике сімейне фермерське господарство, яке знаходиться в селі Красенівка Черкаської області, на батьківщині легендарного борця Івана Піддубного. Очолює господарство Олександр Піддубний, далекий родич легендарного богатиря і син Дмитра Піддубного, який, перебуваючи на посаді голови місцевого колгоспу, домігся відкриття пам’ятника знаменитому землякові і меморіального музею.

Господарство виникло у 2000 році, тож уже розміняло третій десяток.  За цей час траплялося різне. Був випадок, коли через бурю загинув увесь урожай, що поставило під загрозу саме існування господарства. Однак у скрутну хвилину фермеру підставили плече давні партнери. І зараз фермерське господарство купує нову техніку та випробовує нові гібриди та добрива, а днями подало заявку на викуп землі, наданої в постійне користування.

 

 

Олександра Піддубного цілком можна назвати дрібним фермером. В обробітку приблизно 300 га на яких вирощується 4 культури (пшениця, ячмінь, соняшник, а головна — кукурудза, яка торік, наприклад, займала 130 га), а постійно працює в господарстві 4 людини. В господарюванні загалом він притримується, як люблять казати, класичної технології обробітку ґрунту. Так само, як колись його батько в колгоспі, оре. Так само не сіє багато соняшнику попри його високу прибутковість. Наприклад, торік виділив під цю культуру лише 30 га, а повертає її на те саме місце хоч і не через 7 років, як колись радили, але мінімум через 5.

Голова ФГ "ОлПід" Олександр Піддубний з портретом легендарного родича«Бувало, обмежувався одним лише поверхневим обробітком — дискуванням і культивацією. Це траплялося, коли вже не встигав виорати під ячмінь. Але тоді врожайність була меншою за очікувану, тому подібну практику довелося припинити», — розповідає фермер.

Проте елементи класичної технології у господарства — цілком сучасні. Наприклад, землю у Олександра Піддубного обробляє оборотний плуг Lemken. Добрива фермер вносить здебільшого локально, за допомогою сівалки Gaspardo, тільки підживлення озимих по мерзлоталому ґрунту здійснює врозкид. А підживлення під час вегетації підлаштовує під прогнозовані опади.

«Зросла посушливість клімату», — відзначає 70-річний Дмитро Піддубний. Він згадує, що колись вологи було аж забагато: підтоплювало погреби, одного разу корова у нього телилася по коліна в воді, а в сусідньому радгоспі навіть осушувальні роботи проводили. Звичайно, за подібної ситуації вважалося: головне — розкидати добрива, а дощ буде. Останніми ж роками в господарстві добрива вносять тільки безпосередньо під рослину, щоб не витрачати марно таких дорогих ресурсів. А підживлення планують, орієнтуючись у першу чергу на прогноз погоди: якщо дощу не очікується, то удобрення не дасть результату.

Такий підхід виявився виправданим. Так, в один з недавніх років, коли трапилась суха весна і сусіди збирали кукурудзи всього по 40 ц/га, Олександр Піддубний зібрав 80 ц/га. «Кукурудзу вдалося «витягнути» завдяки підживленню», — пояснює він, додаючи: «Тому дарма багато хто вважає, що якщо сезон вегетації почався несприятливо, то витрачатися на підживлення немає й сенсу».

Після досліду з водорозчинним кристалічним добривом Розасоль 18-18-18, внесеним з другою обробкою (Т2) на пшеницю, посіяну після соняшнику (який традиційно вважається поганим попередником для озимої), фермер помітив, що листя покращило свій колір. З того часу він щороку вносить цей препарат у нормі 3 л/га. На соняшнику системно застосовують борне добриво Розалік B.

 

Мобільна сушаркаПарк техніки поповнюється новими, по можливості «розумними», машинами. Так, торік тракторний парк, що складався з машин мінського виробництва, доповнив новий трактор подібного класу (130 к. с.), але вже марки John Deere. Попри те, що 10-річний причіпний обприскувач львівського виробництва надійно працював, господарство купило новий, цього ж виробника, але вже з італійською автоматикою і пофорсунковим відключенням та окремим вузлом для приготування маточного розчину. «Віддав за нього 400 тис. грн, тоді як аналогічний виробництва однієї з провідних світових компаній пропонували за 1,5 млн грн. При цьому 100 тис. грн мені потім компенсували з бюджету», — розповідає фермер. А врожай збирає комбайн Claas, який надає в режимі реального часу інформацію про врожайність. Тут же, в полі, вимірюється вологість зерна.

Сушать його теж у господарстві. «Щоб не переплачувати латифундистам, власникам найближчих великих елеваторів, які ще й норовлять тебе надурити», — пояснює фермер. Для цього три роки тому господарство купило за 1,5 млн грн мобільну зерносушарку італійського виробництва, одну з перших подібних в Україні. За сезон вона висушила 1500 т кукурудзи. За добу машина висушувала 70 т, навіть торік, коли вологість доходила до 25–26%. Працює сушарка на солярці, витрачаючи 1,5–2 літри на тонно-відсоток. При цьому завдяки пальнику закритого типу, як розповідає фермер, кукурудза нітрохи не смердить соляркою.

 

Урожай соняшникуЩе більшу активність господарство проявляє в пошуку новинок у таких елементах технології, як посівний матеріал та добрива. Попри невелику площу, щороку до 15 га виділяється під досліди, під час яких порівнюють то різні гібриди на одному полі за однакової схеми живлення, то різні добрива на одному й тому самому гібриді або сорті. Результати ретельно фіксуються автоматикою і записуються. І фермер ними охоче ділиться.

Наприклад, минулого року він випробував гібрид кукурудзи Вархол (ФАО 300) від компанії IFAGRI. Він показав урожайність у межах 105–110 ц/га — вищу за середню по господарству і на рівні гібридів з аналогічним ФАО (близько 300) селекції провідних світових компаній. Аналогічною виявилася й вологість — 18–20%. При цьому посівний матеріал кукурудзи Вархол має конкурентну ціну, тому вирощувати цей гібрид, за висновками фермера, дуже вигідно. Тож у господарстві збираються його сіяти і в цьому році.

Бували й невдалі досліди. Наприклад, торік і позаторік господарство сіяло на невеликій площі гібрид з ФАО 440, але качани не встигли повністю налитися. А кукурудза вітчизняної селекції масово вилягла, як з’ясувалося, — передусім через ураження фузаріозом.

Минулого року господарство активно експериментувало з добривами — настільки, що витратило їх майже вдвічі більше, ніж зазвичай. Зате отримало масу цікавих результатів. Наприклад, соняшник, при удобренні за десять днів до посіву 150 кг/га карбаміду, а під час сівби — сівалкою в рядок добривом Росаферт NPK 12-24-12 у нормі 120 кг/га, показав урожайність 33 ц/га.

Пам'ятник Івану Піддубному і меморіальний музей, споруджені під час головування в місцевому колгоспі Дмитра Піддубного, батька фермераУ 2017 році доводилося вносити антистресант. Висіяна в ранні строки кукурудза постраждала від пізнього заморозку, і у господарстві вже не знали що робити. Тоді за рекомендацією застосували препарат Терра-Сорб Комплекс і кукурудза «відійшла». Тож після цього в господарстві не мають жодних сумнівів у ефективності антистресантів, проте потрібно застосовувати їх у слушний момент.

Як виявилося, в той рік це ще був початок випробувань для фермера. Коли кукурудза вже наливала качани, на поля налетіла буря і знищила увесь урожай. Стояло питання подальшого виживання фермерського господарства — тоді на допомогу прийшла компанія «Ерідон», співпраця якої з родиною Піддубних почалася ще до створення фермерського господарства — в час, коли Дмитро Іванович очолював місцеве КСП. Взаємна повага та довіра дозволила пройти це випробування з гідністю, а співробітництво розвивається і дотепер.

«Хочеться відзначити надійність, атмосферу довіри та консультаційну підтримку, які ми знайшли у представників цього дистриб'ютора. І це не просто голослівні консультації. У цієї компанії є і власні дослідні ділянки, де вони спочатку перевіряють ті чи інші технологічні прийоми, а вже потім радять їх фермерам. Крім того, вони спочатку взяли у нас ґрунт на аналіз і вже за його результатами дали рекомендації», — розповідає Олександр Піддубний. Фермер додав, що не менш важливим для нього є впевненість у походженні та якості товару. «На ринку повно фальсифікату. Зараз возять що завгодно. Той самий товар пропонують за пів ціни. Яка якість може бути у такого товару? Тому я вибираю хоч дорожче, але від надійного постачальника, який за стільки років ще жодного разу не підвів нашу родину», — пояснив О. Піддубний.

 

Володимир Філімонов, менеджер з агрономічних питань компанії «Ерідон» у Черкаській області:

Співпрацюємо з багатьма агровиробниками у області — від великих компаній із земельним банком у 40–50 тис. га до таких невеликих господарств, як у Олександра Піддубного. Це господарство цікаве тим, що технологія у них класична, не інноваційна, але без промахів. А, як відомо, ефективний господар від неефективного відрізняється кількістю промахів. Це дає змогу даному господарству стабільно отримувати очікувані результати: в середньому 7,5–8 т/га пшениці, до 4 т/га соняшнику, понад 10 т/га кукурудзи. Цікаві подібні господарства ще й тим, що, хоч вони й невеликі, але постійно хочуть випробовувати нові сорти, гібриди, засоби захисту рослин і добрива.

Звичайно, вони використовують лише частину асортименту продукції. У нашому регіоні ми пропонуємо чимало інших гібридів з ФАО від 250 до 390, серед яких можу порадити Староф (ФАО 290) та Блекрок (ФАО 340).

Високе ФАО, наприклад у гібрида Мітинг (ФАО 390), не заважає отримувати гарні результати вологовіддачі (на рівні гібридів з ФАО 300) і очікувано високу врожайність.

З поміж засобів захисту тут широко використовується гербіцид Дифлейм, СЕ. Цей продукт є комбінацією двох діючих речовин з різними механізмами дії: флорасулам та 2,4-Д у формі 2-етилгексилового ефіру, ми продаємо його вже не перший рік і він встиг добре себе зарекомендувати серед місцевих фермерів.

У «ОлПід» не сіють ріпаку, але в регіоні його чимало. Для цієї культури, а також для озимої пшениці, можу порекомендувати цікавий інсектицид Інстрайкер, КЕ, який поєднує неонікотиноїд і піретроїд. Можемо запропонувати і чистий піретроїд — Еванс, КЕ, який здебільшого використовують профілактично. Він характеризується ідеальним балансом ціни і якості. Господарі, у яких на ріпаку бджоли беруть мед, широко застосовують нешкідливий для бджіл інсектицид Райнер, ВП (д. р. ацетаміприд). Нещодавно з’явився препарат Райнер Стар, РК (ацетаміприд) з  новою формуляцією — водний розчин. Новий продукт, Райнер Стар, вигідно відрізняється, оскільки всі інші аналоги на ринку — у формі або порошку, або водорозчинних пакетів. Якщо ж препарат не потрібно попередньо розчиняти, це значно полегшує роботу з ним. Усі ці препарати постачає британська компанія IFAGRI.

 

Отже, як бачимо, й невеликі господарства можуть бути технологічними й сучасними, застосовувати ефективні продукти та машини, і при цьому ощадливо витрачати свій капітал. Як виявилося, цілком можливо знайти правильні продукти: конкурентні за ціною і ефективні у полях. Підібрати їх допомагають досліди та експерименти, які хліборобська династія Піддубних — батько, колишній голова колгоспу, та син, який очолює фермерське господарство, — проводить у своєму невтомному пошуку всього передового і прогресивного.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
По мірі того, як Україна виходить у світові лідери з експорту меду, зростає інтерес до бджільництва. Водночас пасічники скаржаться на низькі ринкові ціни. Віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук у цій ситуації радить... Подробнее
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0