«Розведення дичини — справа для захоплених, свого роду фанатиків. Інакше нічого не вийде…»

Слово «дичина» (рос. «дичь») у більшості з нас асоціюється із шедевром радянського кіномистецтва «Бриллиантовая рука». Крилату фразу «Федя, дичь!» використовує у своєму лексиконі ледве не кожна людина. Хоча мовознавці відносять цей вислів до помилок усного мовлення з розряду «філологічних нісенітниць». Пам’ятаєте, у відомого байкаря Крилова: «Все только слушают его, разинув рот, хоть он такую дичь несёт, что уши вянут…»

Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

Предметом же нашої розповіді виступає полювання, точніше кажучи, любов до полювання, адже саме з цього захоплення розпочалося фермерське господарство «Мисливський фазан», яке назвати пересічним досить складно. Власники цього господарства, Олександр Дацюн та Юрій Співак, займаються напіввільним утриманням мисливської птиці: фазанів, куріпок, сірих гусей та диких качок (крякви).

Розведення мисливської птиці — доволі незвичний бізнес. Як виникла ідея створення такої ферми?
О. Дацюн: Ми давно мисливці — я полюю із 1978 р., а Юрій почав полювати пізніше. На жаль, в Україні незначна кількість спеціалізованих мисливських угідь, де належним чином можна полювати. А що вже казати про професійне розведення дичини! Проте досвід європейських країн показує, що це доволі прибутковий бізнес. До того ж у Європі діють державні програми підтримки розведення ендемічних видів дичини, як, наприклад, вирощування червоної куріпки в Іспанії.
Отже, саме захоплення полюванням і стало початком створення ферми «Мисливський фазан».
Ю. Співак: Насправді фазана розводити не так складно, головна проблема — знайти для нього гідний ринок збуту. Адже він затребуваний насамперед серед мисливців, просто так на ринку його продавати марно (якщо він, звісно, не декоративний). Так що потрібно мати зв’язки з організаторами полювань або самому організовувати цей процес.

Отже, вашими клієнтами є мисливські господарства?..
О. Дацюн: Так, переважно це приватні мисливські господарства та обласні мисливські організації. Також здійснюємо поставку в ресторани, близько 20% загальної кількості пташиного поголів’я. І попит є, адже як не крути фазан — царська птиця, бажана смачна прикраса будь-якого святкового столу.
Ю. Співак: М’ясо продаємо не круглий рік, адже, як ви самі розумієте, це сезонний бізнес. Основна продукція нашої ферми — інкубаційне яйце, добовий та підрощений молодняк та доросла птиця.

В Європі ціна на фазана становить близько 10–15 євро. А в скільки ж оцінюють нашого, українського, фазана?
Ю. Співак: Ціна п’ятимісячного фазана становить від 10 дол., собівартість — від 6 (із урахуванням кормів і оплати праці). Від однієї курочки фазана за сезон можна отримати до 50 яєць. Ось і рахуйте…
О. Дацюн: Продавати можна і зовсім молодого фазана — двомісячний за собівартості 3–4 дол. на ринку коштує 5–6, інкубаційне яйце фазана — близько 1 дол. А дефіцит якісного інкубаційного яйця в Україні та в країнах СНД існує…

У світі досі ламають голову над питанням: «Що первинне — яйце чи курка?» Як ви в себе вирішили це питання, з чого все починалося?
О. Дацюн: Першим було яйце (посміхається)… Фазанячі яйця закуповували у вітчизняних приватних господарствах, а червоних куріпок — в Іспанії. До того ж з Угорщини ще «довозили» молодняк фазанів і куріпки. На сьогодні залишаємо найкращу птицю у себе, для власного відтворення.

Чи відчуваєте на собі підтримку з боку держави? Адже бізнес бізнесом, але ж по праву можна сказати, що ви робите благородну справу — підтримуєте природне розмаїття.
Ю. Співак: Якщо говорити про суттєву державну підтримку щодо вирощування мисливської птиці, то в Україні, на жаль, її немає. Так, існує чимало господарств та угідь, що займаються або тільки-но розпочинають цей вид бізнесу. У когось бізнес пішов, а дехто залишив цю справу… У цьому бізнесі залишаються лише ті, хто займається ним не тільки заради грошей, а й, як то кажуть, за велінням серця та покликом душі…
Загалом, розведення дичини — справа для захоплених, свого роду фанатиків, любителів птиці і полювання. Інакше нічого не вийде…
О. Дацюн: Для відтворення природної популяції дикої птиці цього року ми плануємо випустити близько 500 фазанів. Робимо це поетапно. У двомісячному віці відкриваємо адаптаційний вольєр, і птиця вільно вилітає з нього, але має можливість повертатися на кормушку. Згодом вона розселяється по угіддях і у такий спосіб, навіть після полювання, велика її кількість залишається у природі.

Поголів’ям у кілька тисяч голів ви займаєтесь самі чи наймаєте додатковий персонал?
О. Дацюн: Відверто кажучи, думки щодо використання на фермі додаткової робочої сили періодично виникають. Проте поки що пораємося самі, хоча в сезон і долучаємо додаткові «робочі руки». Нам допомагають наші друзі, ентузіасти, мисливці.

Отже, племінній роботі ви приділяєте прискіпливу увагу…
Ю. Співак: Ми ведемо ретельний племінний облік. Щороку утримуємо до 5 тис. голів, із яких залишаємо на племінне відтворення приблизно десяту частину. Особливу увагу приділяємо маточному поголів’ю. Так, цього року утримували 600 голів маточного поголів’я фазанів та 100 пар — куріпок (червоні і сірі). До того ж є стадо диких качок і сірих гусей. На зимівлю залишаються лише маточне поголів’я у співвідношенні 6 : 1 (на 6 самочок — 1 самець). Зайвих самців та молодняк реалізуємо.

Ферма «Мисливський фазан» спеціалізується на розведенні різних видів мисливської птиці. Серед ваших підопічних — не лише фазани, а й куріпки, сірі гуси, крякви. З ким із них менше турботи?
О. Дацюн: Найпростіші у розведенні — качки, а потім гуси, адже вони неперебірливі у харчуванні, і догляд за ними є менш проблемним. У цьому році половину качиного поголів’я було вирощено природним шляхом (без застосування інкубатора та системи обігріву). Що стосується сірої куріпки… На мою думку, її розведення доцільне лише у великих масштабах на замовлення спеціалізованих мисливських господарств.
Ю. Співак: Як на мене, розведення фазанів має свою специфіку. Головна особливість розведення цієї птиці для полювання: вона має бути забезпечена відповідними умовами для тренування крил, щоб мати змогу літати. Якщо фазана утримувати у тісних клітках, він ніколи не навчиться літати. Відповідно, птиця, яка не літає, для мисливського господарства не цікава. Отже, висота та довжина вольєрів мають бути достатніми для тренувань птиці (площу розраховують виходячи з того, щоб на одну особину припадало не менше 2 м2).
 Для фахівців розводити фазана не так уже і складно. Дорослу птицю утримують у вольєрах цілий рік — вони доволі легко витримують холод та спеку. Позаминулої зими було 35°С морозу — жодна особина не загинула. Молодняк потребує пильної уваги: інкубація яйця фазана триває 25 діб, після чого молоду птицю пересаджують у клітки з сітчастою підлогою, де вона перебуває не менше 20 діб. Клітки обладнані піддонами для посліду — їх вичищають двічі на день. У приміщенні з клітками (брудері) встановлено вентилятор та датчики температури. Тут підлога з обігрівом, до того ж клітки з маленькими курчатами обігріваються інфрачервоними лампами. В брудері встановлено температуру 32°С на верхньому ярусі, де утримують найменших курчат, і 28°С у нижньому — для більш дорослої птиці. Якщо температура перевищує норму — автоматично вмикається вентиляція або відключається обігрів підлоги. Після перебування в брудері фазанів переводять в адаптаційні вольєри також з обігрівом.
О. Дацюн: А ще фазани та куріпки — створіння із «тонкою» нервовою системою. Наприклад, коли входить чужа людина до них у вольєр, там здіймається справжній переполох! Отже, таку птицю, як фазан та куріпки, слід оберігати від різних стресів, як-от: вплив людського фактора, перепадів температури, зміни раціонів тощо.
Виходячи зі сказаного вище, можна впевнено сказати, що фазан — справді царська птиця, яка потребує специфічного догляду. Чи є якісь особливості годівлі цієї птиці?
О. Дацюн: Для старту своїх фазанів ми готуємо індичий комбікорм (білок — 25–26%), він найкраще придатний для їхньої годівлі. Додаємо до нього вітаміни та мінерали, до того ж не забуваємо й про свіжу траву, овочі. Ця птиця дуже полюбляє свіжі гарбузи. Це не тільки додаткове джерело поживних речовин, вітамінів, а й чудовий природний засіб для профілактики гельмінтозів.
Для приготування зернової сумішки використовуємо власне зерно, закуповуємо тільки кукурудзу. Один дорослий фазан споживає за добу в середньому 60 г комбікорму. Склад комбікорму: кукурудза, пшениця, ячмінь, соняшник, рибне борошно, соєвий шрот, дріжджі, крейда, трикальційфосфат та премікс.
Дорослі фазани отримують більш скромний раціон — в основному зернову сумішку. У вольєрі з дорослими фазанами ми сіємо просо та кукурудзу. І це не для прикраси. Фазани общипують листя, клюють насіння, люблять сідати прямо на верхівки рослин. Крім того, це додаткові поживні речовини. А взагалі, фазани та куріпки примхливі у харчуванні, адже надають перевагу корму, багатому на протеїн та вітаміни. У природі годуються не тільки рослинним кормом, а й комахами, жуками, мишами та плазунами.
Ю. Співак: У вольєрних умовах досить важко скласти повноційнний раціон із високим вмістом протеїну та кальцію. Адже без цього у них розпочнеться канібалізм. Саме для цього ми надіваємо на їхні дзьоби так звані окуляри або кільця.

З якого віку може проявлятися канібалізм?
Ю. Співак: Буквально з першого дня життя птиці, якщо клітки переповнені та із занадто яскравим освітленням.
Для дорослої птиці використовують окуляри для обмеження кута зору. Тоді фазани не можуть висмикувати одне у одного пір’я. А з цього все і починається: перше — птиця висмикує пір’я. Потім, коли оголюється шкіра на спині, — спостерігається розкльов, і варто тільки з’явитися першим краплинам крові — процес канібалізму вже неможливо зупинити. Використання інфрачервоної лампи допомагає уникнути розкльову (нівелює червоний колір крові). Буває так, що коли підходиш уранці до вольєрів, знаходиш декілька мертвих закльованих особин. Ця проблема особливо загострюється під час яйцекладки, різких перепадів температур, зміну комбікорму й затяжного дощу.

Якісь особливості ветеринарного догляду за фазанами існують?
О. Дацюн: До двомісячного віку ми намагаємося уникати використання антибіотиків (з першої доби життя птиці використовуємо препарат FRA®LBB — запатентований продукт, що складається із синергетичної комбінації моногліцеридів органічних кислот та характеризується сильною антибактеріальною дією  проти таких збудників, як E.coli, Clostridium, Salmonella, Streptococcus), а після 2 місяців — не застосовуємо їх взагалі, адже це негативно впливає на якість м’яса. 
Якщо ж молода птиця відстає в розвитку, відокремлюємо її від основної групи у спеціальний вольєр зі свіжою високою рослинністю та даємо з водою збагачений мінералами комплексний полівітамінний препарат Інтровіт А+ та Ціанофор. У принципі, цього буває достатньо, адже постійний відбір найсильніших особин для відтворення поголів’я сприяє тому, що стадо формується з міцної і здорової птиці.