Спецможливості
Статті

Роздоювання корів — запорука високої продуктивності

05.06.2008
3476
Роздоювання корів — запорука високої продуктивності фото, ілюстрація
Роздоювання корів — запорука високої продуктивності

Державне сільськогосподарське підприємство “Чайка” утримує у трьох філіях (“Лісне”, “Дударків”, “Чемер”) 580 корів з середньою річною продуктивністю 7230 кг молока на фуражну корову. За сім місяців 2001 року надій молока на фуражну корову становив 4372 кг. У господарство часто приїжджають керівники, провідні спеціалісти сільгосппідприємств, фермери, і всі ставлять одне й те саме запитання: “Як вам вдалося створити стадо корів з такою високою продуктивністю?”. Справді, у “Чемері” та “Лісному” утримують унікальні стада тварин з високою продуктивністю корів — і таких господарств немало. Але за конституцією, екстер’єром тварин, стійкістю до захворювань ніг, відтворювальною здатністю стада неперевершені. Крім того, тварини мають високий вихід м’яса.

В основі їх створення лежить багаторічне розведення чистопородної голландської породи з нещодавнім “прилиттям крові” голштинів.
На філію ж “Дударків” завезли високопродуктивних голштинів із Німеччини, які непогано себе показали при акліматизації і пристосуванні до наших умов утримання. Надій молока на корову в цьому господарстві також високий.
Щоб зберегти і збільшити стада тварин з такою продуктивністю необхідно багато працювати. Прибуткове виробництво молока можливе тільки від здорового стада тварин, які стійкі до таких захворювань, як туберкульоз, лейкоз, бруцельоз та інш.
Особлива робота ведеться зооветспеціалістами, щоб не допустити будь-якого захворювання телят у молодому віці. Це перша умова.
Друга — правильне вирощування племінних телиць — основи високопродуктивних корів. У шість місяців телички мають живу масу 188—210 кг.
Третя умова. Заготівля в достатній кількості власних якісних кормів. Наприклад, сіна заготовляємо більш як 2 т на корову. На молодняк — 1,3 т. І, нарешті, роздій корів до високої продуктивності, як найважливіша ланка в системі селекційно-племінної роботи. Добре роздоєні корови стають родоначальницями нових високопродуктивних родин, матерями висококласних бугаїв-продовжувачів ліній.
На роздій ставлять всіх корів-первісток, які повинні за 305 днів лактації дати не менше 7 тис. кг молока. Крім корму основного раціону, 45 днів задають по 3 к. о. на роздоювання.
Первісток з добовим надоєм вище 16 кг молока на 20 день лактації переводять в основне стадо. На фермах дотримуються традиційного методу переводу дійних корів на сухостій, поступово зменшується кількість кормів і, відповідно, знижується надій молока.
Корова має бути у запуску не менше 65—70 днів. Якщо ж цей термін становить 45—50 днів, то втрата молока за лактацію буде не менше 1500—200 кг.
Щоб запобігти захворюванню на мастит, доярка-оператор за 12 днів до запуску доїть корову протягом перших трьох днів 2 рази на день, наступні три — один раз на день, останні три — через день. Після кожного доїння дійки дезінфікують препаратом Діпал (виробник — фірма “ДеЛаваль”).
Після запуску корову оглядає головний зоотехнік, ветлікар, зоотехнік-селекціонер, доярка-оператор. Така комісія вивчає продуктивність корови за першу лактацію, форму і розмір вимені, головне — стан вгодованості.
Як правило, високопродуктивна первістка рідко буває вищої вгодованості. Якщо ж корова середньої або нижчесередньої вгодованості, то спеціалісти призначають таку годівлю, яка б забезпечила за 65—70 днів сухостою приріст живої маси (разом з телям) не менше 95—100 кг. При розтеленні корова приведе теля живою масою в середньому 33 кг, такої ж ваги відійдуть біляплідні води плюс 14—16 кг посліду — разом буде 82 кг. У нашому випадку різниця буде становити: 95-82=13 кг позитивного приросту, який піде у перші два місяці лактації на прибавку молока. Якщо ж корова за два місяці сухостою набере у вазі менше (50—60 кг) і витратить при розтеленні 82 кг живої маси ніякого роздою не буде. Працюватиме закон самозбереження, тобто тварина використовуватиме поживні речовини на себе, а не на молоко.
Тому сухостійних корів годуємо так, щоб вони щоденно прибавляли у вазі не менше 1,5 кг. У раціоні на першому місці сіно — 6—8 кг, сінаж — 12—15 кг, стільки ж якісного силосу. Влітку сіно і зелена маса, а за два тижні до розтелелення тільки сіно або прив’ялена до 50% зелена маса. Концкормів згодовуємо щоденно на корову 2,5—3 кг, в тому числі 1 кг пшеничних висівок. На дев’ятому місяці тільності висівок даємо 2 кг, а концкормів — 1 кг або зовсім виключаємо із раціону. В господарстві дотримуються правила — сухостійних корів годуємо найкращими за якістю кормами, щоб забезпечити племінну кондицію корови і ріст плода. Раніше рахували потребу тварин у кормах за кількістю кормових одиниць, тепер — за кількістю сухої речовини (даємо й 10—11 кг залежно від живої маси тварин). Дуже важливо, щоб сухостійні корови одержували повну норму мінеральних речовин, співвідношення кальцію і фосфору мають становити 1:1. На жаль, в “Чайці” тварини одержують лише трикальційфосфат і сіль.
Слід не забувати про значення солі в раціоні. На філіях корови і молодняк мають цілодобовий доступ до розсипчастої солі за винятком сухостійних корів і нетелей, які мають 8 місяців вагітності, тобто за 21—22 дні до отелення.
Можливо, це питання дискусійне, але досвід показує, що коли високопродуктивній корові чи нетелі виключити з раціону сіль за 21 день до розтелу, то у тварин не буде набряку вимені, вони легко теляться, відсутня затримка посліду, рідшають випадки родильного парезу. За тиждень до і 3—4 дні після розтелення даємо корові тільки сіно досхочу і по 2 кг пшеничних висівок як зимою, так і влітку.
На 4-й день після розтелення поступово додаємо до сіна концентровані корми, кормові буряки, сінаж, силос, а влітку — прив’ялену зелену масу. Збільшуємо кількість концкормів не щоденно, а через день.
Одноразова норма того чи іншого корму залежить від того, скільки корова дала молозива за добу. На фермах є спеціальні журнали, в які щоденно заноситься кількість молозива за кожне доїння протягом 12 днів після розтелення. Для зоотехніка і ветеринарного лікаря — це барометр здоров’я тварини після розтелення та показник майбутньої продуктивності. Якщо корова на десятий день лактації дала, наприклад, 16 кг молозива, то на тридцятий день вона подвоює цей показник. Звичайно, за умови доброї годівлі та утримання.
Процес роздоювання корів без контрольних надоїв неможливий. Спеціалісти заздалегідь готуються до них. Проводять їх 5—15—25 числа кожного місяця з одноразовим тестом на мастит і раз на місяць беруть проби молока на вміст жиру.
За контрольних надоїв змінюють норму концентрованих і білкових кормів у раціоні: з надоями 25—30 кг молока дають на один літр 200 г концентрованих кормів (суміш кукурудзи, ячменю, пшениці, третікале) і 80—100 г соняшникової макухи. Сіна, силосу, зеленої маси на філіях “Чемер”, “Дударків” дають досхочу. На філії “Лісне” — нормована годівля. Коровам з добовими надоями 35—45 кг дають на літр молока 250 г концкормів і 120 г макухи. Одноразова даванка концентрованих кормів не повинна перевищувати 3 кг.
На фермах доїння триразове, тому оператор і завідуючий фермою ділять концкорми високопродуктивним коровами на шість даванок і задають їх до доїння та після.
Звичайно, окрім доброї годівлі і утримання, роздоїти корів до високої і рекордної продуктивності може лише майстер машинного доїння і грамотний спеціаліст.
На філії “Чемер” від групи 25 корів він надоїв за минулий рік 8283 кг молока на кожну корову, а за сім місяців цього року — 5006 кг. Закономірно, що більшість рекордисток племзаводу роздоїв саме Михайло Григорович. Корову Ртуть №8069 по IV лактації роздоїв до 12300 кг молока з процентом жиру 3,52.
На філії “Дударків” розводять голштинів, стадо складається в основному з корів І-ІІ лактації.
Дружний колектив доярок-операторів старанно ставиться до роботи в усьому: годівля корів, утримання, бездоганна чистота тварин. Ці складові дали можливість надоїти по фермі за 7 місяців цього року 4745 кг молока на фуражну корову.
Щоб зацікавити доярок-операторів у проведені роздою корів до високої і рекордної продуктивності — понад 8—10 тис. кг молока за 305 днів лактації — була розроблена схема стимулювання (в гривнях за 1 голову).
Премію видають після закінчення лактації у корови.
Роздоювання корів економічно вигідне для будь-якого підприємства. Адже кількість енергії корму для підтримки життя корови витрачається однаково, як для тварини, що має продуктивність 3 тис. кг молока за лактацію, так і для тієї, що має продуктивність 8 тис. кг.
Відомо, що молоко найбільш рентабельне при надоях 6,5—7 тис. кг на корову. А вже при надоях 8 тис. кг молока і більше господарство має додаткові витрати на концентрати і премікси. Тому доцільно було б, щоб Міністерство аграрної політики України, Українська академія аграрних наук розробили систему замовлень для нашого племзаводу та інших провідних племзаводів із вирощування лінійних бугайців певної породи від корів, які мають продуктивність 9—10 тис. кг молока і вище.
Закуповувати цих бугайців можна за кошти, що ідуть на селекцію у тваринництві, і передавати регіональним племоб’єднанням для оцінки і використання. Таким чином можна було б швидше допомогти фермерам збільшити виробництво молока в Україні.

Ілля Нищик,
вчений зоотехнік

Інтерв'ю
Аграрний союз України — громадська організація, яка об’єднує сільгоспвиробників. Переважно — «середняків» із земельним банком від 1000 до 3000 га. Вона, як і низка інших об’єднань сільгоспвиробників, виступила з різкою критикою тієї моделі... Подробнее
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки

1
0