Спецможливості
Новини

Роботящі руки гори вернуть

19.09.2008
643
Роботящі руки гори вернуть фото, ілюстрація

Протягом однієї з нарад, яка відбулася в Міністерстві аграрної політики України в грудні, я занотувала чимало цікавих цифр, приміток і цитат. А переглянувши їх, подумала: хліборобам потрібно знати більше, ніж переповідь сказаного. Так виникла ідея поспілкуватися із директором Департаменту ринків рослинництва МінАП Олександром Демидовим.

 
Олександр Демидов,
директор Департаменту ринків рослинництва МінАП

Протягом однієї з нарад, яка відбулася в Міністерстві аграрної політики України в грудні, я занотувала чимало цікавих цифр, приміток і цитат. А переглянувши їх, подумала: хліборобам потрібно знати більше, ніж переповідь сказаного. Так виникла ідея поспілкуватися із директором Департаменту ринків рослинництва МінАП Олександром Демидовим.

Знаю: ще наприкінці грудня, перед новорічними і різдвяними канікулами, ви зробили собі потрібні записи в діловому щоденнику: щоб не забути про першочергові справи та пріоритети в роботі після свят. Насправді, так робить чи не кожен агропідприємець. Адже вміти планувати свою роботу — одна із складових успіху. Чи не так?
КОР.: Олександре Анатолійовичу, торік чи не найбільше сперечалися про врожай зернових. Зчиняли галас навколо цін на хліб, про ймовірність експорту значної частини врожаю зерна… Якою є сьогодні ситуація саме із зерновими?
Демидов: Сьогодні ми маємо такі дані: загалом, усі категорії господарств у первинно оприбуткованій вазі зібрали 30,8 млн тонн зерна (разом із кукурудзою), у вазі після доробки це буде майже 29 млн тонн. По два й більше млн тонн зерна намолотили в Полтавській, Харківській та Черкаській областях, по одному й більше мільйону — в 12 регіонах.
 І якщо порівнювати з 2006 роком, то виробництво зерна зменшилося на 15%, що зумовлено насамперед несприятливими умовами вегетації для зернових культур в основних регіонах їхнього вирощування, і, як наслідок — зменшення площ до збирання та менша врожайність майже на 12 відсотків.
Хоча нам вдалося не допустити зменшення виробництва основної продовольчої культури — пшениці, валовий збір якої у заліковій вазі очікується в межах 14,0 млн тонн (на рівні торішнього).
КОР.: А як із рештою культур?
Демидов: Маємо непоганий урожай кукурудзи на зерно, якої зібрано майже 6,6 млн тонн у вазі після доробки (на 2% більше проти минулого року). Практично стільки ж, як і торік, намолочено жита: за даними регіонів, — 565 тис. тонн. Валове виробництво пізніх круп’яних культур (просо, гречка, рис) становитиме 447 тис. тонн, що теж на рівні 2006 року.
Щоправда, ми недобрали ячменю через посуху: зібрано лише 6,0 млн тонн, або на 47% менше, ніж торік. Зменшився валовий збір соняшнику до 4,0 млн тонн проти 5,3 млн у 2006 році та сої — до 700 тис. тонн проти 890 тис. тонн. Сталося це внаслідок скорочення посівних площ і зменшення врожайності.
А от цукрових буряків у заліковій вазі накопано понад 16 млн тонн, з яких цукрові заводи виробили понад 1,8 тонн цукру й повністю забезпечили внутрішні потреби держави.
КОР.: Враховуючи досвід 2007-го, що вдалося, а що ні під час посівної кампанії?
Демидов: Дані Держкомстату нині підтверджують: під урожай 2008 року озимі на зерно та зелений корм висіяли на площі 8,1 млн гектарів, у т. ч. на зерно — на 8 млн. Площі посівів озимого жита збільшили на 110 тис. гектарів (30%), вони становлять 466 тис. гектарів. На 1,5 млн гектарів висіяно озимий ріпак. Це майже вдвічі більше, ніж торік.    Аби убезпечити себе від збитків, господарства висіяли озимі виключно кондиційним насінням. Його використано 1,4 млн тонн, з яких 97% — насіння не нижче третьої репродукції. Цей показник поліпшено на чотири відсотки.
Сьогодні умови осінньої вегетації озимих культур можна охарактеризувати як задовільні. За даними регіонів, у доброму стані озимі культури на 4,8 млн гектарів (61%), задовільному — на 2,2 млн (28%). Єдине, що непокоїть: 832 тис. гектарів (11%) посівів озимих — слабкі та зріджені. Найбільше таких площ в Одеській області — 276 тис. гектарів (38%), Запорізькій — 112 тис. (22%), Миколаївській — 111 тис. (20%), Тернопільській — 47 тис. гектарів (23%).
Нині практично не існує проблеми із забезпеченістю селян насінням ярих культур. Як повідомляють регіони, для висівання ярих зернових та зернобобових культур (без кукурудзи) на прогнозованій площі у 5,4 млн гектарів у всіх категоріях господарств за потреби 1158,2 тис. тонн насіння сільгоспвиробники мають 1156,2 тис. тонн. А це 99% потреби. В тому числі пшениці — 103%, ячменю — 100, вівса — 100%. Повністю забезпечені власним посівним матеріалом усі регіони, крім Миколаївської, Херсонської та Одеської областей, у яких забезпеченість становить, відповідно, всього 79, 67 та 93 відсотки.
На 14 грудня 2007 року агропідприємства із засипаних 984,7 тис. тонн насіння ярих зернових і зернобобових культур до посівних кондицій довели 617,0 тис. тонн (63%). Понад 96% кондиційного насіння підготовлено у Волинській,  Тернопільській та Житомирській — 88%, Луганській — 87%, Івано-Франківській та Вінницькій — 84%, Хмельницькій — 82%  областях. На жаль, зволікають з цією роботою в Миколаївській (9%), Одеській (29%), Донецькій (32%) та Херсонській (33%) областях.
На сьогодні є рішення, що регіони, які не забезпечені власним посівним матеріалом, закуплятимуть його в Київській (підготовлено 113% потреби), Черкаській та Тернопільській (по 109%), Івано-Франківській (106%), Хмельницькій (104%), Чернівецькій, Полтавській та Рівненській (по 103%) областях.
На сьогодні у ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України” на зберіганні є 20,7 тис. тонн насіння ярих культур та близько 10,0 тис. тонн надійде за рахунок сортозаміни й сортопоновлення. В науково-дослідних установах УААН підготовлено до реалізації 18,9 тис. тонн елітного насіння ярих зернових та зернобобових культур, за імпортом закуплено 1300 тонн насіння ярих культур, із них 1085 — насіння кукурудзи. Підготовка насіння до посівної триває й далі.      
Під урожай 2008 року внесено 823,7 тис. тонн мінеральних добрив, що на 124 тис. тонн больше, ніж торік. Зокрема, для комплексу осінніх польових робіт закуплено 302 тис. тонн поживних речовин, а з урахуванням перехідних залишків використано 331 тис. тонн міндобрив (у т. ч. азотних — 161 тис., фосфорних — 96, калійних — 74 тис. тонн), що на 105 тис. тонн, або на 34%, більше проти відповідного періоду минулого року.
Вже імпортовано і виготовлено на хімічних підприємствах України близько 19,6 тис. тонн засобів захисту рослин. Це дало можливість здійснити захисні заходи на 25,3 млн гектарах. Тільки восени захист озимих від шкідників (хлібного туруна, цикадок, злакових мух, попелиць) здійснено на 166,0 тис. гектарів (на 66 тис. більше, ніж у 2006 році).
12,8 млн гектарів (98% до прогнозу) підготовлено грунт під висів ярих культур урожаю 2008 року, в тому числі, глибоку оранку здійснено на 837 тис. гектарів. (99%).
КОР.: Чи можна очікувати змін структури посівних площ у 2008 році?
Демидов: Ми плануємо, що посівні площі під озимими та ярими культурами становитимуть майже 26,5 млн гектарів, тобто збільшаться на 634 тис. гектарів (2,7%) проти 2007 року.
Згадаймо: восени господарства всіх форм власності висіяли озимі культури на 8,1 млн гектарах, що на 1 млн (на 15%) більше, ніж торік. Збільшилися на 3% площі озимих культур у структурі зернового клину, хоча загальний показник, з урахуванням прогнозованого висіву ярих зернових, відповідає науково обгрунтованим нормам розміщення зернових у сівозміні (58%).
Сільгоспвиробники майже на 235 тис. гектарів (43%) збільшили посіви озимого ячменю, на 110 тис. (30%) — жита. Крім того, враховуючи сприятливу цінову кон’юнктуру на насіння ріпаку, його загальна площа зросла із 753,8 тис. гектарів до 1,5 млн (майже вдвічі).
Загалом, з урахуванням збільшення посівних площ озимих культур, цього року прогнозується зростання площ зернових майже на 190 тис. гектарів (на 1,2%).
Водночас аналіз структури площ свідчить про зменшення площ під ярими зерновими та зернобобовими культурами майже на 840 тис. гектарів (10%), у т. ч. зайнятими ячменем — на 900 тис. гектарів (20%), пшеницею — на 58 тис. (12%). Разом з тим, на 21 тис. гектарів зростуть площі під круп’яними культурами, майже на 100 тис. гектарів (5%) — під кукурудзою, на рівні поточного року залишаться площі під горохом — 320 тис. гектарів.
Щодо посівних площ під технічними культурами, то за рахунок озимого ріпаку спостерігається їхнє розширення на 5%, хоча й передбачається зменшення посівів цукрових буряків на 32 тис. гектарів (5%), соняшнику — на 283 (8%), сої — на 32 тис. гектарів (на 5 відсотків).
Нині загальна площа технічних культур у структурі посівних площ налічує 20%, що відповідає науково обгрунтованим нормам для цих культур у сівозміні. Позитивною тенденцією є зменшення посівних площ соняшнику, обсяги посіву якого поступово наближаються до рекомендованих наукою навантажень у сівозміні (з 13,3% 2007 року до 11,9% — 2008-го).
Крім того, дані від регіонів свідчать про скорочення на 29 тис. гектарів (1,5%) площ під картоплею, овочевими та баштанними культурами. Площа посіву цих культур у сівозміні має тенденцію до зменшення і цього року займатиме дещо більше за сім відсотків.
Радує позитивна тенденція розширення площ під кормовими культурами. Вони займатимуть 259 тис. гектарів, що більше, ніж торік, на 9 відсотків. Це має позитивно позначитися на розвитку тваринництва.
КОР.: Торік із бюджету планували виділити чимало коштів на підтримку галузі. Чи вдалося їх отримати, як вони використані?
Демидов: Згідно з розпорядженням уряду № 549, для фінансової підтримки сільгосппідприємств, які постраждали внаслідок посухи, використано 111 млн гривень, або 93 відсотки (виділено 120 млн). Стовідсоткове освоєння коштів забезпечено в Луганській області. За інформацією регіонів, до кінця бюджетного року встигли повністю використати кошти в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Черкаській областях. Тоді як в АР Крим, Донецькій, Одеській та Миколаївській областях чималі суми залишилися не використаними. І це при тому, що головними розпорядниками коштів є облдержадміністрації.
За програмою “Селекція в рослинництві”, фактично використано 42,3 млн гривень, або 74% виділених у регіони сум (57,5 млн грн). Повністю використали додаткові кошти господарства Дніпропетровської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької та Чернігівської областей.
З 18 млн гривень, які суб’єкти насінництва виділили на часткову компенсацію витрат у ланках первинного насінництва, підприємства освоїли всі.
Для часткової компенсації вартості мінеральних добрив вітчизняного виробництва в Держбюджеті було передбачено 150 млн гривень. Аби повністю їх використати, до Порядку двічі вносили зміни, якими дозволялось на всіх рівнях здійснювати перерозподіл коштів. Згідно з пропозиціями регіонів, у такий спосіб перерозподілено 3886 тис. гривень, які додатково спрямовано на допомогу шести областям. Як наслідок, у регіонах використано 149,1 млн гривень.
Відповідно до розподілу коштів Державного бюджету, які виділяють для надання фінансової підтримки агропромисловим підприємствам, що перебувають в особливо складних кліматичних умовах, в 2007 році дванадцяти областям було виділено допомогу в сумі 35 млн гривень. На 21 грудня використано — 32,5 млн, що становить 93% запланованих бюджетною програмою. За даними областей, не використаними залишилися 3,4 млн гривень. А такі області, як Закарпатська та Івано-Франківська, не використали понад 80% виділених асигнувань.   
КОР.: На ваш погляд, які організаційні та технологічні питання потребують першочергового вирішення?
Демидов: По-перше, нам треба спільно з регіональними центрами наукового забезпечення АПВ УААН створити умови для здійснення постійного моніторингу стану посівів озимих. Під особливу увагу потрібно взяти слабку та зріджену озимину, прорахувати навіть варіант її загибелі й, відповідно, на рівні сільгосппідприємств та районів ще раз опрацювати структуру посівних площ ярих культур під урожай 2008 року.
По-друге, треба чітко визначитися (особливо в тих регіонах, де є дефіцит насіння), як його закуповувати, щоб забезпечити кожне підприємство АПК і господарства населення. Якщо доведеться купувати насіннєвий матеріал в інших регіонах, то ми маємо визначитися з організаційною схемою — хто, де і в кого може це зробити. Також слід прискорити оформлення заявок на насіння з Держрезервнасінфонду і максимально викупити його в наукових установ УААН.
Враховуючи невпинне зростання цін на мінеральні добрива, треба максимально використати кошти на часткову компенсацію їхньої вартості, щоб потрібну кількість агрохімікатів було обов’язково закуплено для весняно-польових робіт.
Ми передбачили можливість відшкодування коштів за закуплене в 2007 році насіння ярих зернових культур за програмою “Селекція в рослинництві”, яке буде використано 2008 року.
Крім того, у нас є проект Порядку    використання в 2008 році коштів, передбачених у Держбюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва. Так, у 2008 році на гектар посівів сільгоспкультур передбачається виділити з Державного бюджету 1 млрд 28 млн гривень (у 2007 р. — 750 млн), з них на озимі культури — 545 млн (586,9 млн), на ярі — 483 млн гривень (163,1 млн). В ньому враховано також зауваження та пропозиції, які надійшли з чотирнадцяти регіонів.
1. На підставі очікуваних показників реалізації сільгосппродукції, її собівартості та рівня рентабельності визначили перелік культур та розмір державної підтримки на 1 гектар посівів, зокрема:
n на озимі культури: пшеницю, тритикале та жито — 100 гривень на 1 гектар посівів;
n на ярі культури: пшеницю, тритикале, горох, гречку, просо — 100 гривень на 1 гектар посіву; сою, не нижче першої репродукції — 80, другої та третьої — 50, овес — 100, рис — 220 гривень на 1 гектар посіву;
n цукрові буряки для виробництва цукру в межах квоти “А” — 550 гривень на 1 гектар посіву;
(довідково: в 2007 р. на 1 гектар посівів гороху, гречки, проса виділяли 80 гривень; овес, цукровий буряк — не дотували).
n льон-довгунець і коноплі на тресту — 640 гривень на 1 гектар посіву.
2. Для раціонального спрямування та використання передбачених лімітів бюджетних коштів пропонується розподіляти їх пропорційно сумам, підтвердженим рішеннями комісій.
3. Для вирішення земельних питань до комісії пропонується подавати довідку Центру Державного земельного кадастру чи органу місцевого самоврядування щодо наявної площі земель сільгосппризначення, які перебувають у власності, постійному користуванні або оренді, а також до складу комісії включено представника районного відділу земельних ресурсів.
 (Довідково: в 2007 році — документи, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, акт на право власності чи договір оренди.
4. Передбачено подання прогнозованого балансу виробництва й використання сільгоспкультур, на площі яких надається дотація та протокол намірів між управлінням агропромислового розвитку райдержадміністрації та агропідприємством щодо продажу окремих видів сільськогосподарської продукції до регіональних і державних ресурсів (у межах до 10% валового збору пшениці та жита).
Також подовжено термін подавання документів до комісії: на озимі — до 20 квітня, ярі — до 20 липня — та виконано вимоги щодо надання державної підтримки за умови обов’язкового страхування посівів визначених культур.
 Отже, організоване проведення комплексу осінньо-польових робіт, здійснення інших організаційних заходів у зимовий період дає підстави очікувати, що за сприятливих умов перезимівлі озимини в 2008 році буде значно поліпшено ситуацію на зерновому ринку. Ми матимемо можливості вийти на рубежі валового збору зерна, передбачені Комплексною галузевою програмою “Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року”, а також наростити виробництво валової продукції рослинництва в цілому.

Підготовлено в прес-службі Мінагрополітики

Інтерв'ю
Компанія «Цеппелін Україна» в рамках Fendt IDEAL Tour продемонструвала новий комбайн Fendt IDEAL 9Т на збиранні кукурудзи та презентувала в роботі новинку — трактор Fendt 936 Vario Gen6 Profi     Основним трендом у вирощуванні кукурудзи в... Подробнее
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних

1
0