Раксіл до Єгипту доведе

На українському ринку засобів захисту рослин останнім часом активізувалися нечисті на руку ділки, які пропонують споживачам підробний товар. Найбільшої шкоди зазнають, зазвичай, виробники найякісніших препаратів. Ось і відомий протруйник Раксіл компанії “Байєр” впродовж кількох останніх років натерпівся від шахраїв. Для того, щоб запобігти проникненню підробок в українські господарства, компанія “Байєр” розробила систему захисту своєї продукції. Так, упаковки з Раксілом містять голограму, виготовлену у Франції. Всі упаковки пронумеровано. Все це разом із широкими рекламною та роз`яснювальною кампаніями дало позитивні результати. Переважна більшість українських сільгосптоваровиробників не купилася на дешеві шахрайські обіцянки та віддала перевагу якісному оригінальному продукту. Саме для таких дбайливих господарів компанія “Байєр” провела розіграш лотереї, призами в якій слугували 10 путівок до Єгипту на семінар під егідою “Байєра”. Аби запобігти звинуваченням у протекціонізмі для певних господарств під час лотереї, працівники компанії “Байєр” вирішили зробити розіграш максимально відкритим, прозорим, запросивши на цю церемонію у київський ресторан “Арарат” представників державних установ, компаній-дистрибуторів, науковців і пресу.

Про увагу українських господарств до протруювання як такого і до Раксілу зокрема, свідчить той факт, що кількість заповнених аграріями і надісланих для участі у розіграші анкет сягнула півтисячі. Едуард Муляр, продукт-менеджер компанії “Байєр” зазначив: “Я пишаюсь тим, що я є менеджером Раксілу - першого протруйника в світі. Компанія “Байєр” є світовим лідером щодо протруйників. Заповненість сегмента протруйників найбільша на українському ринку. Приблизно 35% ринку протруйників займає компанія “Байєр”. Й особливе місце серед них належить саме Раксілу”.
Призерами стали господарства Чернігівської, Харківської, Київської, Запорізької областей та Автономної Республіки Крим. Святковий вечір органічно доповнили смачна кухня та музична програма. Чудовому настрою присутніх сприяла затишна і якась напрочуд домашня атмосфера, створена організаторами, а також працівниками ресторану “Арарат”.
Наостанок на гостей очікувала вельми цікава новина. Цей рік був останнім у біографії Раксілу. Так, ми не помилилися. Із наступного сезону на українському ринку з`явиться новий, досконаліший протруйник - Раксіл Ультра. Використовуючи цей препарат, українські аграрії, безперечно, підкорять нові вершини, вищі навіть за Арарат.

Міжнародна наукова конференція
 "Інтегрований захист рослин
на початку ХХІ століття"

Зв’язки між науковцями країн СНД, про які з таким пафосом розмірковують окремі кандидати на найвищі державні посади, набули цілком реальних ознак без пильного державного ока. Міжнародна наукова конференція "Інтегрований захист рослин на початку XXI століття", що відбулася на початку жовтня в Києві, — яскраве тому свідчення. Представники провідних наукових установ із захисту рослин України, Білорусі та Російської Федерації впродовж п’яти робочих днів працювали за секціями: "Прогноз та оцінка фітосанітарного стану агроценозів", "Хімічний метод захисту рослин", "Біологічний метод", "Карантинні шкідливі організми — проблеми та перспективи", "Моніторинг пестицидів в агроценозах", "Генетичний метод", "Агротехнічний метод". Загалом конференція зібрала близько 200 учасників.
У перший день роботи конференції відбулася церемонія відкриття меморіальної дошки академіку НАН України, багаторічному директору Українського НДІ захисту рослин (нині — Інститут захисту рослин УААН) Вадиму Васильєву. Учасниками урочистого мітингу, присвяченого цій знаменній події, були провідні науковці України у галузі захисту рослин. Більшість з них були учнями Вадима Васильєва і в своїх промовах підкреслювали визначну роль колишнього директора Інституту захисту рослин у розбудові як очолюваної ним наукової установи, так і науки про захист рослин в Україні назагал.
Пленарне засідання відкрив директор Інституту захисту рослин УААН, професор, член-кореспондент УААН Віталій Федоренко. Він розповів присутнім про роботу очолюваного ним інституту. Було відзначено, що в Україні останнім часом, на жаль, відзначається погіршення фітосанітарної ситуації, відчутно збільшилася кількість шкідливих організмів.
Хоча слов’янські країни, що входили в колишній СРСР, і пішли різними історичними шляхами, проблеми в царині захисту рослин у них подібні. Білоруські колеги розповіли, зокрема, про проблему кадрів на селі. Так, лише 30% агрономів білоруських господарств мають вищу освіту. Власне, питання забезпечення сільгоспвиробництва кваліфікованими кадрами актуальна і для українських господарств, чи не так? Крім того, було відзначено повсюдне погіршення стану агроценозів.

Організатори та учасники конференції мають намір зробити такий захід традиційним. Так, було вирішено, що наступного разу науковці зберуться у Мінську у 2006 році. Конференцію увінчало укладання угоди про обмін науковою інформацією та літературою  між Інститутами захисту рослин України та Білорусі.