Спецможливості
Статті

«Пулове» перезавантаження… або Пацієнт скоріше мертвий, ніж живий?

11.02.2015
267
«Пулове» перезавантаження… або Пацієнт скоріше мертвий, ніж живий? фото, ілюстрація

Сьогодні ОС «Аграрний страховий пул» перебуває у стадії занепаду. Причин багато: недостатнє фінансування, недосконалість законодавчої бази, зрештою, й інертність страховиків. У зв’язку з неоднозначною ситуацією, що склалася навколо Аграрного страхового пулу, в IFC (Міжнародна фінансова корпорація) виникла гостра потреба переглянути умови співпраці з ним. Із цією метою 16 січня відбулася робоча зустріч керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше та генерального директора Аграрного страхового пулу Василя Назаренка.

Сьогодні ОС «Аграрний страховий пул» перебуває у стадії занепаду. Причин багато: недостатнє фінансування, недосконалість законодавчої бази, зрештою, й інертність страховиків. У зв’язку з неоднозначною ситуацією, що склалася навколо Аграрного страхового пулу, в IFC (Міжнародна фінансова корпорація) виникла гостра потреба переглянути умови співпраці з ним. Із цією метою 16 січня відбулася робоча зустріч керівника Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше та генерального директора Аграрного страхового пулу Василя Назаренка.

Василь Назаренко:
«Робота в Пулі “кипить”, як ніколи…»

Василю Миколайовичу, відомо, що Агростраховий пул був створений державою, а не страховими компаніями. На­­скільки при цьому враховано запити агрострахувального ринку?
— Не зовсім так. Агростраховий пул створено відповідно до ЗУ «Про страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» у рамках державно-приватного партнерства. Наразі, як показала світова практика, яку детально вивчали та брали до уваги під час створення Пулу, — це найефективніший шлях захисту сільгоспвиробника та стабілізації розвитку сільського господарства. У більшості розвинених країн — це саме державно-приватне партнерство, завдяки якому рівень агрострахування перевищує 60% (США, Іспанія, Туреччина), а на Кіпрі — 100% сільськогосподарських угідь.

В Україні відбулися певні зміни в економічному і політичному аспектах. На сьогодні тієї влади, за якої створювалось ОС «Аграрний страховий пул», вже не існує. Доцільність існування Пулу… Чи потрібна така організація агрострахувальному ринку, державі, врешті-решт?
— Так, у країні відбулись зміни. В економіці країни перевагу надають агропромисловому комплексу. Новий парламент і уряд відразу зрозуміли важливість стимулювання його розвитку. Вперше за історію незалежної України питання розвитку агрострахування було внесено до Коаліційної угоди. Там сказано, що воно є пріоритетним напрямом для держави, тому що забезпечує стійкість розвитку аграрного сектору.
Змінилась держава — змінюється і Пул.
 
Дехто вважає, що Пул перебуває у передінфарктному стані… Якими будуть першочергові дії для його «оздоровлення»?
— Звісно, нині час непростий, і Пул також потерпає від економічної кризи в країні. Сьогодні склалася двояка ситуація: з одного боку, її називають кризовою, з другого — є чимало фахівців, які вважають, що Пул побудовано правильно, тільки він потребує подальшого вдосконалення, зокрема законодавчого. Свого часу я вже займався підготовкою до розгляду у Верховній Раді законопроекту «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який став законодавчим підгрунтям Агрострахового пулу. І не з чуток знаю, наскільки це трудомісткий процес.
Із самого початку намагався створити систему, незалежну від політичних впливів, здатну максимально враховувати інтереси сільгоспвиробників. Ми створювали Пул за сприяння IFC, грунтуючись на міжнародному досвіді агрострахування, в першу чергу, таких країн, як США і Канада. Тобто ми взяли всі кращі  зразки і впровадили у себе.
Сьогодні Пул не займається активними страховими операціями. Потрібно переоцінити зроблене і створити можливості для нового старту. Старту до кращого. В Україні наразі створено надійну систему агрострахування, і за внесення деяких доповнень до законодавства агрострахування може запрацювати по-новому. Скажу більше, воно може стати взірцем для багатьох країн.

То чим же реформований Пул відрізнятиметься від нинішнього?
— Насамперед, відкритістю. Робота в Пулі має бути прозорою. Він повинен бути відкритий для участі в ньому. Втім, у Пулі мають працювати тільки ті компанії, які здатні гарантувати агрострахуванню високу якість. Лише тоді до нього буде довіра як із боку сільгоспвиробників, так і з боку держави. Але цей процес має регулюватися на законодавчому рівні.
Скільки на сьогодні страхових компаній, що мають ліцензію на добровільне страхування с.-г. ризиків, входять до складу ОС «Аграрний страховий пул»?
— На початок 2015 р. до складу Пулу входить чотири страхових компанії — це ПАТ «Страхова компанія “Брокбізнес”», ПАТ «Страхова компанія “Страхові гарантії”», ПАТ «Українська аграрно-страхова компанія», ТОВ «Страхове товариство “Домінанта”».

Це ті страхові компанії, що відразу увійшли до Пулу. Чому за два роки функціонування Пулу список його учасників так і не поповнився?
— Річ у тім, що Пул створювався як агрострахування із держпідтримкою. Проте таке страхування після створення Пулу в Україні проіснувало… лише день. Це було у 2012 р.: усі документи було зареєстровано і підписано наприкінці листопада, а 31 числа ц. м. закінчувався відведений законом термін для страхування.
На цьому агрострахування із держпідтримкою закінчилося: більше грошей із держбюджету не виділялося. Тому багато компаній вважали, що немає сенсу оплачувати роботу Пулу, якщо страхування із держпідтримкою немає і не передбачається в перспективі.

Але ж були страхові компанії, які хотіли оформити членство у Пулі?
— Такі компанії були. Не скажу, що їх було багато. Деякі навіть написали заяву, а потім сказали — почекаємо. Охочі долучитися можуть ознайомитись із документами на нашому сайті та подати заявку на вступ до Пулу. Але у нас є одна умова при входженні в нашу організацію — ці страхові компанії повинні відповідати всім вимогам, які розроблені на законодавчому рівні.

До речі, на сайті ОС «Аграрний страховий пул» доволі детально звітується про роботу цієї організації у 2013 р. (довідково). Втім, за 2014 р. ніякої інформації немає. Складається таке враження, що у 2014 р. робота, так би мовити, «завмерла».
— Навпаки, робота у Пулі нині «кипить», як ніколи. І звіт за пройдений рік наразі готується.

Гарі Роше:
«Із “клубу для обраних” Пул
має перетворитися на об’єднання,
якому зможуть довіряти страховики»

Д-р Роше, Ви визначили Агростраховий пул як одну із ключових структур у системі агрострахування. Яким Ви бачите його майбутнє?
— Безумовно, Пул і надалі відіграватиме важливу роль в агрострахуванні. Та наразі ми пропонуємо суттєво змінити підходи до його формування, а також його функції та ті завдання, які він покликаний вирішувати. Коли Пул лишень створювався, передбачалося, що до його складу ввійдуть 10–15 провідних у країні страхових компаній. Усі вони повинні були мати певний досвід агрострахування, розгалужену регіональну мережу надання послуг та відповідне кадрове забезпечення. Саме такі компанії могли брати участь у субсидованому агрострахуванні.
На жаль, Пул не впорався із цими завданнями. І справа не лише в тому, що держава так і не фінансує субсидоване агрострахування. На практиці ця страхувальна організація демонструвала вузькокорпоративні підходи до агрострахування і тепер опинилась не при справах. Пулу не вдалося структурувати, систематизувати агростраховий ринок, стати лідером на ньому.
Тому сьогодні головне — змінити принципи формування Агро­стра­хового пулу. Із «клубу для обраних» він має перетворитися на об’єднання, якому зможуть довіряти страховики. І кожна страхова компанія, яку цікавить агрострахування, зможе стати членом такого Пулу. Причому, на моє переконання, не просто зможе, а повинна стати його учасником.

Сьогодні Агростраховий пул жорстко прив’язаний до субсидованого агрострахування. Якщо воно є, то Пул працює, а якщо ні — потреба в об’єднанні відпадає. Чи має такий підхід зберегтися й надалі?
— Якщо ми подивимося на кращі міжнародні практики, то побачимо, що всі країні хочуть, аби їхні сільгоспвиробники мали доступ до високоякісного агрострахування. Однаковою мірою це стосується країн, які виробляють великі обсяги сільгосппродукції (США, Канада, країни Євросоюзу), і тих, котрі в цьому їм значно поступаються, — приміром, Індія, Китай, африканські країни. Всюди ставка робиться на функціонуючу систему управління ризиками. В Україні, на жаль, бюджетні вимоги до провадження агрострахування наразі є проблемними. Роками раніше було чимало сільгоспвиробників, які добровільно купували агрострахування. І щойно уряд розширював підтримку цієї програми, вона ставала популярнішою серед аграріїв — вони охоче нею користувалися. Тому в агрострахуванні України важливо знову запустити механізм державних субсидій. Державну підтримку також мають отримати ті сільгоспвиробники, які працюють за системою форвардних контрактів, та деякі інші.
Та при цьому ми проти жорсткої прив’язки Агрострахового пулу до субсидованого страхування. Він повинен повноцінно функціонувати незалежно від того, чи є воно, чи ні. І в пропонованій Концепції ми такі можливості передбачили.

Якщо всі страхові компанії автоматично стають членами Пулу, хто з них може отримати доступ до агрострахування із державною фінансовою підтримкою, яким критеріям вони мають відповідати?
— Розмови про такі критерії ведуться вже роками. У цілому є загальне розуміння, якими вони мають бути. Та парадокс у тому, що на практиці часто вони ігноруються. Наприклад, є домовленість, що будь-яка компанія, що займається агрострахуванням в Україні, повинна перестраховуватися. Таким чином більша частина їхньої відповідальності передається міжнародним перестраховикам. Без цього нереально повною мірою захистити інтереси сільгоспвиробників. Та ми знаємо чимало випадків, коли на ринку пропонують продукти агрострахування, які не передбачають перестрахування. Ми чекали, що страхові компанії, які ввійшли до Пулу, будуть належним чином укомплектовані фахівцями, здатними працювати із сільськогосподарськими клієнтами. Та й це справдилося несповна.
Тепер стосовно агрострахування із державною підтримкою. Оскільки всі страхові компанії, за нашою Концепцією (проект Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні, підготовлений спеціалістами IFC. — Ред.), повинні входити до складу Пулу, то кожна з них має право надавати страхові послуги у рамках державних програм. Однаковою мірою це стосується й субсидованого агрострахування. Якщо працюватиме принцип вибірковості, поділу компаній на «своїх» та «чужих», впроваджувана нова система агрострахування не працюватиме.

Що робити з тими страховими компаніями, які відмовляться увійти до складу оновленого Пулу?
— На мою думку, будь-яка компанія, що відмовляється підкорятися нормативним вимогам, які встановлені державою, та умовам, що узгоджені учасниками ринку, повинна бути позбавлена права працювати на агростраховому ринку. Держава напрацьовує правила, мета яких — захист сільгоспвиробників, регулювання ринку та контроль над роботою страхових компаній. Ми пропонуємо створювати Пул як саморегулюючу організацію, і якщо страхова компанія не хоче ставати його членом, значить, вона не підтримує принципів відкритої та прозорої діяльності.

Інтерв'ю
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0