Спецможливості
Статті

Пшениця: сорти-дворучки — осіння сівба з весняним підсівом

07.08.2009
1465
Пшениця: сорти-дворучки — осіння сівба з весняним підсівом фото, ілюстрація

Виробництво зерна з високими якісними показниками має вирішальне значення в забезпеченні населення продовольством, підвищенні матеріального рівня життя людей та піднесенні ефективності зернового господарства. Раніше цю проблему розв'язували, в основному, завдяки ефективному використанню наявних ресурсів традиційних озимих та ярих сортів пшениці.

Виробництво зерна з високими якісними показниками має вирішальне значення в забезпеченні населення продовольством, підвищенні матеріального рівня життя людей та піднесенні ефективності зернового господарства. Раніше цю проблему розв'язували, в основному, завдяки ефективному використанню наявних ресурсів традиційних озимих та ярих сортів пшениці.

Сорти-дворучки, в чому їх унікальність?
Останнім часом вітчизняні селекціонери створили нові форми пшениці, а саме: сорти-дворучки, які можуть стати надійною підмогою в збільшенні виробництва продовольчого зерна з високими продовольчими якостями. Ці сорти мають властивість адаптуватися й добре рости та розвиватись як за осіннього, так і за весняного висівання, а тому їх ще називають перехідними, альтернативними, факультативними ярими, факультативними озимими, зимуючими. За типом розвитку, тривалістю онтогенезу й потребою певних умов середовища (передусім, температурного режиму) пшениця, як і ячмінь та інші зернові першої групи, бувають озимі, ярі та зимуючі. До ярих належать сорти пшениць, які за весняного висіву ростуть, розвиваються, трубкуються, виколошуються й дають насіння. Озимі сорти на весняну сівбу реагують, як на стресові й екстремальні умови, дають сходи, ростуть, розвиваються й лише кущаться, а дальші фази росту й розвитку не наступають: пшениці не трубкуються, не виколошуються й не дають насіння.  Тобто такі форми мають біологічну властивість до озимого та ярого способу життєдіяльності. Поділ рослин за типами розвитку більшість учених обгрунтовує фізіологічними і генетичними особливостями їхнього стадійного розвитку, які є якісно переломними в онтогенезі, та біологічними властивостями рослин потребувати на окремих стадіях розвитку специфічних умов середовища. Озима пшениця, приміром, на стадії яровизації у початковий період потребує тривалої дії знижених температур - від 0 до 10°С, а деякі сорти від - 4 до 10°С, сорти ярої пшениці - від 5 до 10°С, а дворучки - від 3 до 15°С. Крім температурного режиму, дані форми пшениць різняться також за тривалістю стадії яровизації. Так, сорти озимої пшениці північних і східних регіонів характеризуються тривалішою стадією яровизації - 45-80 і більше діб, а ті, які вирощують у Західній Європі та на Півдні України, - 35-45 діб. За Д. Долгушиним, ярі форми мають коротку стадію й проходять її за температури 8...15°С, а озимі - довгу за температури 0...3°C.
На запити й нагальні потреби виробництва в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України під керівництвом академіка НАН, доктора біологічних наук В. Моргуна в кінці минулого століття розпочато селекцію і вперше в Україні створено сорти пшениці-дворучки Хуторянка, Зимоярка та Бірюза. Після успішного екологічного випробування, в 2004 році їх передано в державне випробування. Сьогодні перші два сорти вже занесено до державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. З 2006 року державну експертизу проходить також сорт-дворучка Соломія селекції НВФ "Дріада" та Херсонського державного аграрного університету. Зареєстровані сорти-дворучки характеризуються поліпшеними морфо-агробіологічними та господарсько цінними ознаками й властивостями (табл. 1).
Сорти-дворучки, крім специфічних природних властивостей і господарсько цінних ознак, мають значні переваги в разі використання їх для задоволення певних біологічних, господарсько-економічних та продовольчих потреб. Вони мають такі характеристики.
Сорт Зимоярка створено в Інституті фізіології рослин і генетики НАН України та Миронівському інституті пшениці ім. В. М. Ремесла УААН.
Сорт поєднує два типи розвитку: ярий та озимий і є дворучкою. Різновид - лютесценс. Сорт середньорослий, але в несприятливих чи посушливих умовах розвивається як короткостебловий. Належить до групи середньостиглих, вегетаційний період триває 273-289 днів. Має середню морозостійкість. Стійкість до вилягання, посухи й пізніх весняних заморозків висока. Має досить високий природний потенціал продуктивності, восокоінтенсивного типу. За даними оригінатора, за роки конкурсного випробування урожай в озимій формі становив 68,3-84,4, у ярій - 42,2-55 ц/га, що вище за стандарти Альбатрос одеський (типово озимий) та Колективна 3 (типово яра ) на 4,6-34,З ц/га. Урожайність у державному сортовипробуванні на 34 держсортостанціях сягала 50,5-94,4 ц/га. Максимальну врожайність мали під час випробування на Миргородській держсортостанції в 2005 році - 94,4 ц/га. У виробничому випробуванні в ТОВ НВА "Перлина Лісостепу" Хмельницької області в 2007 році за осінньої сівби зібрали по 90, а за ярої - по 60 ц з гектара.
Борошномельні та хлібопекарські властивості високі. Зерно містить 13,8-16,5% білка, 28,1% - сирої клейковини, сила борошна - 296-437 а. о., об'єм хліба - 1050-1480 мл. Сорт зараховано до сильних пшениць.
Сорт Хуторянка створено в Інституті фізіології рослин і генетики та на фермерському господарстві "Теософ" (Кіровоградська обл.).
Різновид - еритроспермум короткостеблового типу. Висота рослин - 62-83 см (за весняного висівання дещо менша, ніж за осіннього). Середньостигла, вегетаційний період за осіннього висіву - 286, а за весняного - 97 днів, дозріває на кілька днів раніше за стандарт Подолянка. Має добру посухостійкість. Стійкість до вилягання висока, завдяки чому витримує підвищені дози добрив і високий агрофон.
Стійка або толерантна до борошнистої роси та бурої листкової іржі. Сорт високоврожайний, високоінтенсивного типу, лідер за врожайністю серед зареєстрованих типово ярих сортів пшениці. Згідно з результатами державного сортовипробування, врожайність за осінньої сівби становила 65,8 ц/га, що вище за національні стандарти на 4,5 ц/га, за весняного висіву - 48 ц/га, або на 1,2 ц/га вища за показники стандартів.
Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі. Зерно містить 13,6-14,2% білка, 27,9-29,9% - сирої клейковини, сила борошна - 375-418 а. о., об'єм хліба - 1100-1150 мл. Сорт зараховано до цінних пшениць, має здатність формувати сильне зерно. В 2007 році на Білоцерківській держсортостанції вміст білка в зерні сорту Хуторянка становив 16,4, клейковини - 35,4%. Зареєстрована для впровадження у виробництво в лісостеповій і поліській зонах, добру врожайність забезпечує також у Степу, особливо за ранньовесняної сівби. З 2008 року сорт Хуторянка є національним стандартом для пшениці сортів-дворучок. Зареєстровані сорти-дворучки за рівнями інтенсивності й агрофонів та реакцією на умови вирощування можна зарахувати до високоінтенсивних. Вони мають досить високий генетичний потенціал урожайності - до 10 т/га. Позитивно реагують на високий агрофон, підвищені дози добрив, новітні агротехнології. Так, у 2005 році урожайність сортів Бірюза, Зимоярка і Хуторянка після кращого попередника (горох) на підвищеному агрофоні за інтенсивної технології становила, відповідно, 86,2; 89,8; 94,5 ц/га, а після гіршого попередника і за звичайної технології, відповідно, - 68,6; 74,7 та 77,6 ц/га, або на 17,6; 15,1 та 16,9 ц/га менше (відповідно, 20,4; 16,8; 17,9%). В умовах жорсткої посухи 2007 року сорт Хуторянка після кращого попередника (горох) на інтенсивній технології сформував урожайність 72,3 ц/га, після посереднього попередника (озимий ріпак) - 51,3, а після гіршого попередника (стерня) і за звичайої технології - лише 41,9 ц/га (на 42% менше).
Так, у північній частині правобережного Лісостепу (Біла Церква Київської області) найоптимальнішим є строк з 20 по 30 вересня (рис.1).
Найвищу продуктивність сорт Хуторянка формував за висівання 20-30 вересня, причому зниження врожайності за пізнього висіву було меншим (21,5%), ніж за раннього (31,7%). В 2005 році пшениця, яку висіяли 30 вересня, вродила по 99,8, а з висіву 10 жовтня - по 94,2, за ранньої сівби - по 66,3 ц/га, або на 33,6% менше. За продуктивністю сорти-дворучки (в разі дотримання сортової агротехніки) за осінньої сівби не поступаються типово озимим сортам, а подекуди й перевершують їх, а за весняного висіву займають перші місця серед типово ярих сортів (табл. 2).
Вивчення морфо-агробіологічних властивостей вітчизняних сортів-дворучок свідчить, що водночас із високою продуктивністю та іншими господарсько цінними ознаками вони мають добрі продовольчі якості зерна, що дуже важливо на сучасному етапі, коли в Україні зменшилися валові збори озимої пшениці з високими якісними показниками, а в світі зростає на неї попит. За вмістом білка й клейковини пшениці сортів-дворучок не поступаються озимим та ярим формам, а тому впровадження їх у виробництво може сприяти розв'язанню цієї проблеми.
За даними Українського інституту експертизи сортів рослин, вміст білка в зерні сорту Хуторянка за осінньої сівби становить 13,6, клейковини 27,9%. Вищим він був 2007 року, коли вміст білка й клейковини за осінньої сівби становив, відповідно, 16,4 і 35,4%, а за весняної сівби - 16,5 і 37%. У сорту Зимоярка цей показник був дещо нижчим і становив за осінньої сівби, відповідно, 15 і 32,1%. Ці сорти, як і типово озимі, мають властивість накопичувати більшу кількість білкових речовин за сприятливих умов середовища й підвищеного температурного режиму в період дозрівання насіння. Дворучки по-різному реагують також на зміну умов вирощування, особливо погодних. Якщо в сорту Бірюза вміст білка й клейковини більш-менш стабільний за роками, то в сортів Хуторянка й Зимоярка він варіює залежно від рівня агрофону, попередників, агротехнологій і погоди в період дозрівання.
У 2006 році на Первомайській сортодослідній станції вміст білка в сортах-дворучках Хуторянка й Зимоярка становив, відповідно, 13,2 і 13,8%, приблизно, як і в типово ярих сортів Стависька і Струна миронівська - відповідно, 12,4-13,7%. Вміст клейковини в перших двох сортів сягав, відповідно, 28,7 і 27,4 , у других двох - 25,4 і 29,3 відсотка.
Отже, результати досліджень свідчать, що як за продуктивністю, так і за якістю зерна сорти-дворучки пшениці можуть слугувати надійним резервом збільшення виробництва високоякісного продовольчого зерна й на цій основі забезпечити підвищення прибутковості господарювання. Крім того, переваги сортів-дворучок полягають у тому, що в разі вимерзання озимини її посіви можна підсівати або пересівати насінням тих самих сортів, уникаючи суржиків і зберігаючи їхню генетичну чистоту. Завдяки впровадженню дворучок подовжується період осінньої сівби, оскільки їх можна висівати в кінці оптимальних строків висіву озимих культур, під час зимових відлиг та рано навесні. До того ж, знімається напруга під час збирання врожаю, бо за весняного висіву дворучки достигають пізніше, ніж озима пшениця, й так утворюється конвеєр на збиранні, зменшуються втрати врожаю. Впровадження їх у виробництво істотно розширює можливості роду Triticum L., сприяє кращому використанню агроекологічних умов, господарсько-агрономічних можливостей підприємств агропромислового комплексу, підвищенню і стабілізації рівня виробництва високоякісного продовольчого зерна.
Звичайно, реалізація природних та господарсько цінних переваг сортів-дворучок великою мірою залежить від застосування новітніх агротехнологій і агрозаходів, які відповідали б їхнім біологічним і генетичним властивостям. Ці сорти рекомендується вирощувати за інтенсивними технологіями, створювати для них високі агрофони, добирати кращі попередники. Дози добрив визначають відповідно до картограм вмісту поживи в грунті на запрограмований урожай та грунтових і погодних умов вегетаційного сезону. За осіннього висіву, крім основного внесення добрив, доцільно навесні здійснити три підживлення. Перше - по мерзлоталому грунту, перед початком весняної вегетації (35-37% повної дози), застосовуючи азот у формі КАСів або аміачної селітри; друге - на початку фази виходу в трубку (50-60% повної дози елемента). На початку фази виходу в трубку великий ефект дає підживлення водорозчинними добривами з вмістом мікроелементів. Третє підживлення проводять у період від фази колосіння до наливання зерна теж водорозчинними добривами з мікроелементами. Для формування високої продуктивності рекомендується здійснювати захист рослин від шкідників і хвороб, особливо в період початку виходу рослин у трубку та після викидання колосу. Із фунгіцидів кращий ефект дають Амістар Екстра 2808С, Абакус, Фолікул, Фалькон. Ці обробки можна поєднати з позакореневим підживленням водорозчинними добривами, які містять мікроелементи. Специфічною для цих сортів є потреба суворого дотримання оптимальних строків сівби, які за осіннього висівання припадають на другу половину оптимальних для озимої пшениці, а за весняного - за першої можливості виходу в поле. Норма висіву - 5-5,5 млн схожих насінин на один гектар, за весняного висівання норма може бути дещо вищою. Решта агротехнічних вимог типова для озимих та ярих сортів пшениці.

Л. Улич,
ст. наук. співробітник Українського інституту експертизи сортів рослин,
канд. с.-г. наук,
заслужений працівник с. г. України

Advertisement

Інтерв'ю
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее
Ігор Чечітко, директор компанії  HZPC Ukraine
Після того, як запрацювала Угода про вільну торгівлю з ЄС, низка українських сільгоспвиробників спробували вийти на європейський ринок. Стало зрозуміло, що продукцію, яка продається у свіжому вигляді,

1
0