Протруювачі насіння: результати тестувань
За результатами випробувань та оцінювання якості роботи, проведених відповідно до вимог нормативно-правових актів України, до вашої уваги пропонується характеристика роботи п’яти протруювачів імпортного та вітчизняного виробництва продуктивністю від 3 до 15 т/год з метою допуску їх на вітчизняний ринок.
За результатами випробувань та оцінювання якості роботи, проведених відповідно до вимог нормативно-правових актів України, до вашої уваги пропонується характеристика роботи п’яти протруювачів імпортного та вітчизняного виробництва продуктивністю від 3 до 15 т/год з метою допуску їх на вітчизняний ринок.
В. Погорілий, заст. директора,
В. Войновський, завлабораторією,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Сівба непротруєним насіннєвим матеріалом призводить до поширення хвороб зернових культур, які не знищуються пізніше хімічними засобами. Сучасні технології вирощування продукції потребують обов’язкової підготовки посівного матеріалу, зокрема протруювання та обробки мікро- і макроелементами, регуляторами та стимуляторами росту. Використання протруювачів забезпечить надійний хімічний захист рослин від шкідників і хвороб на початковій фазі вегетації, що у подальшому позитивно впливає на врожайність зернових культур.
Основним завданням протруювання насіння є рівномірність та повнота обробки його отрутохімікатами і забезпечення неушкодженості насінин робочими органами машини під час технологічного процесу. Тому якість протруювання насіння залежить від правильності вибору типу протруювача та досконалості його робочих органів.
Технічні засоби та умови тестувань
На ринку України чимало протруювачів як вітчизняних виробників, так і імпортних. Аграрії використовують протруювачі камерного, шнекового чи ротаційного типів. Залежно від обсягів посівних площ кожне господарство самостійно добирає техніку для протруювання насіння як за її типом, так і за продуктивністю.
Шнекові протруювачі насіння здійснюють процес нанесення отрутохімікатів на насіння шляхом подавання у шнек дозованої кількості насіння і препарату та перемішування їх під час транспортування до вивантажувальної горловини. Як правило, ці протруювачі характеризуються продуктивністю до
25 т/год та простотою конструкції машини.
Камерні протруювачі здійснюють дозування і подавання насіння та робочої рідини у камеру протруювання, формують потік насіння у вигляді порожнистого циліндра, попередньо обробляють насіннєвий матеріал краплинами розпиленого рідкого препарату у спеціальній камері. Оброблене таким чином насіння самопливом надходить у розміщений під камерою шнек, де відбувається його перемішування, звідти воно транспортується у тару. Машини цього типу складніші за будовою. У господарствах використовують зазвичай машини продуктивністю до 60 т/год.
Ротаційні протруювачі наносять розпилений препарат на певну кількість рухомого посівного матеріалу, утворену конічним обертовим робочим органом і нерухомим циліндром. Оброблене таким чином насіння вивантажується через віконце у нерухомому циліндрі. Протруювачі цього типу найскладніші за будовою. Спектр їхнього використання — господарства продуктивністю до 80 т/год.
Крім того, шнекові та камерні протруювачі діляться на стаціонарні та пересувні. Вони технологічно різняться лише способом подавання насіння у бункер: пересувні з цією метою обладнані спеціальним шнеком для підбирання насіння із куп, а стаціонарні — завантажують за допомогою додаткових пристроїв або вручну. Більшість ротаційних протруювачів використовують у лініях для підготування зерна до висіву.
Нижче подано особливості конструкції п’яти випробовуваних протруювачів (табл. 1) продуктивністю від 2 до 15 т/год та результати їхніх тестувань за оцінкою якості протруєння насіннєвого матеріалу та рівня його пошкодження під час обробки.
Умови випробувань
Випробування проводили у регламентованих умовах за певних режимів роботи, зокрема за вологості посівного матеріалу 14,0–14,5%. Обробляли зерно озимої пшениці препаратом Вітавакс 200 ФФ, в. с. к., проти летючої та твердої сажок, кореневої гнилі та пліснявіння зерна.
Для порівняльного тестування протруювачів насіння було обрано:
протруювач CIMBRIA моделі CC 150 виробництва фірми Cimbria (Австрія);
протруювач Willy Niklas моделі WN-14 виробництва фірми Willy Niklas (Німеччина);
мобільний комплекс для протруєння насіння Dorez моделі RT354 виробництва фірми Dorez (Фанція);
бункер для протруєння насіння Stara моделі Reboke 6000 TSI виробництва фірми Stara (Бразилія);
протруювач ПНШ-3 виробництва фірми «Львівагромашпроект» (Україна).
Результати тестувань
До випробувань протруювачі пропрацювали налаштованими відповідно до рекомендацій з експлуатації упродовж не менше ніж 10 год. Тестування проводили за оптимальних налаштувань машин та номінальної норми подавання насіння. Оцінку якості роботи протруювачів наведено у табл. 2. На відповідність вітчизняним вимогам перевіряли такі показники, як зміна вологості насіння після обробки, відсоток пошкодженого насіння внаслідок обробки та відхилення у нормі подавання робочої рідини.
Під час тестувань протруювачів встановлено, що машини за якістю виконання технологічного процесу задовольнили вимоги нормативних документів. Відсоток пошкодження насіння після обробки, за вимогами нормативних документів України, не допускається, але незначне пошкодження у всіх типів протруювачів все-таки було відмічено (у шнекових машинах він більший, а в ротаційних та камерних — менший).
Слід відмітити, що такий рівень пошкоджень під час обробки зазначено в інструкціях з експлуатації протруювачів, представлених заводами-виробниками.
Крім того, у процесі тестувань було відмічено і встановлено деякі прогресивні особливості окремих вузлів та додаткового обладнання машин та вказано низку невідповідностей вітчизняним вимогам технічної експлуатації (табл. 3).
Резюме
За якістю виконання технологічного процесу всі машини задовольнили вимоги нормативних документів і після усунення невідповідностей та повного документального оформлення були допущені на ринок України.
Якість протруювання насіння технічними засобами залежить від типу протруювача та досконалості робочих органів:
шнекові протруювачі мають найбільший відсоток травмування насіння (0,5%) та використовують більшу кількість води під час обробки, але найдоступніші для невеликих господарств;
камерні протруювачі мають на порядок менший відсоток пошкодження насіння (0,035%); з огляду на вищу продуктивність їх використовують господарства середніх розмірів;
ротаційні протруювачі мають найменший відсоток пошкодження насіння під час його обробки (0,07%); їх використовують у великих господарствах завдяки тому, що можуть обробляти як зернові, так і інші сільськогосподарські культури, що важливо під час обробки насіння.