Прогресивним свиням — прогресивна годівля

астосування систем рідкої годівлі свиней передбачає використання дешевих відходів харчової промисловості, що не впливає на повноцінність та збалансованість раціонів тварин, але значно знижує собівартість свинини.

Мало-помалу інноваційні рішення з-за кордону проникають на наші свинарські господарства. Так, деякі свинокомплекси поступово освоюють технологію годування свиней рідкими кормами, що нині вважається одним з найпрогресивніших методів годування. Адже оскільки велика увага у свинарстві приділяється саме правильному раціону та ефективній кормовій базі, то й уважніше слід придивитися до того, як же одержують ці корми свині.
Нині у Західній Європі системи відгодівлі свиней рідкими кормами найбільше поширені в Ірландії, де так утримують 90% поголів'я. Друге місце посідають одразу три країни: Німеччина, Данія та Нідерланди, де рідкі корми отримує половина поголів'я кожної з країн. А от у Фінляндії за останні п'ять років понад 90% усіх систем годування, які заново вводять в експлуатацію, - це рідкі системи.
На американському континенті свинарі залишаються прихильниками сухої годівлі, однак ось уже кілька років на південному заході США свинокомплекси взялися за освоєння систем рідкої годівлі. Тепер тут кожна п'ята свинка споживає рідкі корми.

Українці ще бояться
Як і все прогресивне й новітнє, рідке годування потребує осмислення та вивчення інформації. Насправді цей тип годування у нас ще мало поширений. Сюди ж додають ще низку проблем: низька якість води, перебої в електропостачанні, відсутність кваліфікованих і досвідчених операторів. Фахівці з рідкого годування кажуть, що названі три складові у цій системі мають велике значення.
У нашій країні такий спосіб годування обирають здебільшого ті, хто має в наявності побічні продукти, наприклад, від власних молочних підприємств.
Тут слід також зазначити, що під час використання кормових автоматів сухого типу є можливість застосування системи фазового годування, проте не в такому обсязі, як із системою рідкого годування. Наявність умонтованих напувальниць, за умови правильної конструкції автомата, дає змогу тваринам одержувати зволожений корм, що забезпечує ліпшу засвоюваність і, відповідно, більші прирости.
З другого боку, в разі застосування систем рідкої годівлі можливе використання дешевих відходів харчової промисловості. Якщо врахувати той факт, що левова частка витрат на виробництво свинини - це корми, залучення дешевших компонентів до складу повноцінних і збалансованих раціонів свиней значно знижує собівартість продукції. Для годування свиней використовують відходи молочної, пивоварної, цукрової, борошномельної промисловості, а також виробництва рослинних олій, хлібобулочних і кондитерських виробів. Звичайно ж, заборонено використовувати харчові залишки з приватних дворів, безпеку яких важко проконтролювати.

Обладнання
У більшості випадків обладнання для рідкого годування простіше й досконаліше, ніж устаткування для роздавання сухих кормів. Оскільки в ньому немає частин, які обертаються, та транспортерів, воно надійніше й слугує довше.
Разом з тим, треба відзначити й більшу гігієнічність цього типу роздавання кормів. Система ретельного очищення кормопроводів, вентилів і відводів, відмінні дезінфекційні засоби та консерванти повністю усунули проблему гігієнічності й закисання кормів, що мала місце в минулому. Ось чому система рідкого годування тварин однозначно вигідніша для великих свинарських комплексів.
Тут потрібна менша кількість силосів, усе обладнання зосереджується у відділенні з приготування кормів. У разі відгодівлі свиней, однорідних за вагою, рідке годування має величезні переваги, бо таким способом можна швидко нагодувати велике поголів'я.
З рідким годуванням споживання води на свинокомплексі зменшується, так само як і обсяг стоків гноївки. При цьому в господарстві раціональніше використовують не тільки корми, воду, а й ліки, бо значно спрощується процес вакцинації та лікування тварин. Багато ін'єкцій перестають бути обов'язковими: достатньо додати ветеринарний препарат до корму, роздавання якого вивіряють до міліграма. Як наслідок, така продукція свинарства вирізняється більшою екологічною чистотою.
Основні переваги типових
систем рідкого годування
Надійна система управління дає можливість оптимізувати годування й помітно підвищити ефективність роботи господарства завдяки зменшенню втрати корму та забезпеченню високої продуктивності.
Багаторазова годівля тварин з точним дозуванням кормів працює автоматично.
Можливість використання рідких відходів інших виробництв.
З допомогою бака закваски можливо оптимізувати рівень поживних речовин у кормовій суміші.
Легкість в управлінні: вводять дані свинарника, на основі яких здійснюється автоматичне годування.
Можливе дистанційне керування, контролювання через Інтернет.
Точний контроль усіх наявних у розпорядженні даних, наприклад:

• контроль силосних бункерів
• контроль тварин;
• контроль споживання

(годівля за графіком);

• різні оцінки

(оцінка витрати кормів на оборот, групу, секцію, тварину тощо).

• Швидка зміна корму.
• Потенціал економії в разі мультифазової годівлі близько 5% кормових витрат.
• Просте дозування медикаментів.
• Прості можливості розширення установки.
• Транспортування на далекі відстані за короткий проміжок часу.
• Можливість встановлення температурного режиму кормосуміші.
• Хороше спостереження за тваринами під час годівлі, оскільки всі тварини в боксі їдять одночасно.
• За потреби (наприклад, у разі захворювання або в спекотний день), додаткова можливість дати тваринам чисту воду.
• Беззалишкова годівля з обов'язковим промиванням труб - як стандарт.
• Якісніша конверсія корму завдяки більшій засвоюваності корму й незначним втратам кормів.
• У свиноматок, що опоросилися, вища молочна продуктивність.
• Здорові поросята завдяки поліпшеній молочній продуктивності свиноматок.
• Спокійніший процес годівлі свиноматок - немає стресу.
• Менші потреби в робочій силі, бо немає ручного регулювання об'ємних дозаторів.
• Менший вміст пилу в повітрі свинарника: в разі рідкої годівлі - 0,5-14 мг/м3; під час годівлі комбікормом - 14-79 мг/м3, гранулами - 5,1-23 мг на кубічний метр.

Ростислав Панічев