Спецможливості
Статті

Програма “Зерно України’2001-2005 рр.” щодо культури горох не виконується!

05.06.2008
344
Програма “Зерно України’2001-2005 рр.” щодо культури горох не виконується! фото, ілюстрація
Програма “Зерно України’2001-2005 рр.” щодо культури горох не виконується!

Згідно з Програмою “Зерно України’2001—2005 рр.”, посівна площа під горохом у країні щороку має становити 1,3—1,4 млн га. Торік посівна площа під горохом у країні становила понад 300 тис. га. Таким чином Програму Уряду з розширення посівної площі під основну зернобобову культуру — горох — виконано лише на 22—24%. У результаті невиконання Програми “Зерно України’2001—2005 рр.” пшеничне поле України втратило близько 1 млн га гарантованих попередників для озимої пшениці, отже буде недобрано 3,0—3,4 млн т високоякісного зерна озимої пшениці та 1,5—1,8 млн т гороху за середньої врожайності 30—34 ц/га пшениці та 15—18 ц/га гороху.

Погодні умови для вегетації гороху прогнозуються дещо гіршими, ніж торік.
Оціночний індекс агрометеорологічних ресурсів у країні становитиме 1,1 (проти 1,26 у 2001 році).
Сприятливі агрометеорологічні умови для росту і розвитку гороху (індекс — 1,14—1,26) очікуються в областях північного Степу (Дніпропетровська, Кіровоградська, Донецька області) та південно-західного Лісостепу (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Чернівецька області), недостатньо сприятливі — у північно-східному регіоні (Харківська, Полтавська та Сумська області), індекс оцінки — 0,93—0,98.
Прогнозується рання весна, отже є змога розпочати сівбу гороху на два- три тижні раніше середньобагаторічних дат.
Ранні строки сівби при очікуваних достатніх вологозапасах грунту сприятимуть доброму проростанню насіння, одержання дружних сходів, інтенсивному розвитку кореневої системи, ефективному використанню поживних речовин та меншому пошкодженню рослин шкідниками та хворобами.
Водночас формуватимуться передумови інтенсивного забур’янення посівів. У березні, згідно з прогнозом з’являться перші сходи особливо шкодочинних кореневищних (гумай, деревій звичайний, пирій повзучий, свинорій, хвощ польовий, підбіл, чистець болотний та ін.) і коренепаросткових бур’янів (амброзія багаторічна, березка польова, осот жовтий польовий, осот рожевий, гірчак степовий звичайний, щавель горобиний). Основана кількість сходів їх з’явиться на Поліссі та в Лісостепу уже наприкінці травня.
Продовжуватимуть періодично з’являтись сходи багаторічних бур’янів упродовж усіх літніх місяців.
Повсюдно за прогнозованої весни з позитивними тепловими аномаліями, особливо в березні й протягом квітня та помірно теплою погодою у травні життєздатність збудників таких хвороб, як кореневі гнилі, борошниста роса, септоріоз та бура іржа, підвищиться.
З усього цього випливає, що передбачається напружена боротьба з усіма шкодочинними об’єктами (організмами).
У квітні й травні в критичний щодо вологи період — від початку утворення генеративних органів до повного цвітіння гороху, погодні умови для більшості областей очікуються сприятливими для формування елементів продуктивності. А в Донецькій, Луганській Миколаївській, Одеській, Житомирській, Івано-Франківській областях передбачається недобір опадів (10—20% порівняно з кліматичною нормою).
У червні в період достигання гороху впродовж 18—20 днів у степовій зоні та 12—17 днів — на решті території у денні години прогнозується максимальна температура 25—30°С і вище, що негативно вплине на налив зерна і продуктивність культури.
У більшості областей республіки погодні умови в липні внаслідок недобору опадів сприятимуть вчасному та якісному збиранню врожаю гороху.
В очікуваних погодних умовах весняний обробіток грунту слід провести в стислі строки в єдиному технологічному циклі з сівбою без попереднього ранньовесняного боронування, використовуючи широкозахватні та комбіновані агрегати.
Для заощадження та продуктивного використання весняних запасів вологи орного та метрового шарів грунту треба широко запровадити прийоми мінімалізації обробітку грунту і технологічних операцій, використати комбіновані агрегати (РВК-3,6—7,2), що дасть можливість поєднати внесення потрібної кількості добрив, боронування, культивацію, сівбу та коткування. Лише застосування комбінованих агрегатів, яке скоротить строки виконання весняних польових робіт, сприятиме підвищенню врожаю гороху на 1,6—5,1 ц/га.
Якщо поля добре зорені восени, а верхній шар зябу розпушений та вирівняний, горох треба сіяти без попередньої культивації, провівши лише боронування боронами БИГ-ЗА в режимі активного розпушення.
У разі розміщення гороху після картоплі, цукрових та кормових буряків на порівняно чистих від багаторічних бур’янів площах і вирівняних полях слід провести мілкий обробіток без обертання пласта дисковими, чизельними або плоскорізними знаряддями, а після кукурудзи обробити поле бороною БДТ-7 у двох напрямках на глибину 10—12 см.
На слабоущільнених грунтах при недостатньому зволоженні грунту треба провести одне боронування важкими боронами або боронами ВНІЦ-Р. Використання широкозахватних знарядь в одному агрегаті з набором голчастих, важких борін та шлейфів (БИГ—3А+БЗТС-1,0+ШБ -2,5) на неущільнених грунтах сприятиме не тільки рівномірному загортанню насіння гороху, а й вирівняності посівних площ, що зменшить втрати гороху під час збирання.
На дуже ущільнених грунтах в агрегаті попереду мають іти борони (БЗСТ-1,0), а за ними — шлейфи (ШБ-2,5).
На полях з брилистою поверхнею грунту в першому ряду встановлюють шлейфи, які розрівнюють гребеневу поверхню, а в другому — борони, що її розпушують.
За неякісної підготовки зябу з осені слід провести передпосівну культивацію. В умовах Степу та Лісостепу потрібна лише одна культивація разом з боронуванням на глибину загортання насіння.
На важких перезволожених грунтах для прискорення дозрівання грунту доцільно провести весняне розпушення пружинними культиваторами типу КПШ-8 з наступним передпосівним обробітком комбінованими агрегатами.
Найефективнішим інструментом інтенсифікації агропромислового виробництва у товаровиробників України залишаються сьогодні правильно дібраний сорт та високоякісне насіння. Ці два чинники можуть забезпечити збільшення врожаю зерна на 20—25%.
Вирощуючи лише районовані сорти, своєчасно проводячи сортозаміну та максимально дотримуючи рекомендованої технології за недостатнього матеріально-технічного та організаційного забезпечення, сортодільниці України одержують 40—45 ц/га зернових і зернобобових культур, що перевищує середньореспубліканські показники від 20 до 50%.
У республіці, згідно з реєстром на 2002 рік районовано 51 сорт гороху, із них 38 (75%) — вітчизняної і 13 (25%) — зарубіжної селекції. Характеристика високопродуктивних сортів гороху, уперше районованих на 1995—2002 роки, подано в таблиці 1
Для надійнішого використання агрометеорологічних ресурсів і зменшення втрат при збиранні в господарстві потрібно вирощувати 2—3 сорти різних груп стиглості. Приведення до оптимального співвідношення сортів гороху по групах стиглості дасть можливість підвищити врожайність культури.
Якість насіння при вирощуванні гороху є важливою умовою підвищення врожайності. Науково-дослідними установами і практикою передових господарств установлено, що за сівби добірним насінням крупних фракцій з високою схожістю одержують набагато вищий (до 4 ц/га) урожай, ніж за сівби звичайним рядовим насінням. Якщо насіння з підвищеною вологістю, то перед протруєнням слід провести повітряно-тепловий обігрів на сонці.
Для живлення рослин гороху поряд з основними елементами (азот, фосфор, калій, кальцій) потрібні також мікроелементи — молібден, бор, мідь, марганець та ін.
Молібденові добрива краще вносити у формі молібденізованого суперфосфату з розрахунку 10 кг/га діючої речовини по фосфору або обприскувати молібденовими препаратами насіння гороху. Для цього використовують молібденовокислий амоній або молібден амонію-натрію яких на один центнер насіння слід витрачати, відповідно, 20—30 г або 40—45 г на 0,5—1 л води.
Обробляти насіння молібденом можна одночасно з нітрагінізацією. Борні добрива слід застосовувати, коли бору менше 0,3 мг/кг грунту.
На чорноземах використовувати молібден недоцільно, бо кількість його в цих грунтах достатня для рослин.
Поряд з використанням добрив і мікроелементів важливого значення набуває внесення під горох бактеріальних препаратів, які активізують мікробіологічні процеси фіксації азоту. Для збагачення грунту бульбочковими бактеріями застосовують нітрагін і ризоторфін як бактеріальне добриво. Півлітрової пляшки нітрагіну вистачає для обробки гектарної норми насіння гороху.
Обробляти насіння бактеріальними добривами треба в день сівби, оберігаючи його від прямих сонячних променів.
Велику роль у підвищенні врожайності гороху відіграють регулятори росту рослин. Допосівна обробка насіння стимуляторами росту — Емістимом С або Агростимуліном у дозі 10 мл препарату, розчиненого в 10 л води, та обробка цим розчином 1 т насіння підвищувало врожай гороху на 2,4—3,6 ц/га.
Сівба гороху в ранні стислі строки одночасно з сівбою ранніх колосових культур має виняткове значення для одержання високого врожаю.
За ранніх строків сівби підвищена вологість грунту забезпечує добре проростання насіння, кращий розвиток кореневої системи, ефективніше використання рослинами поживних речовин та менше пошкодження шкідниками і хворобами.
Під культивацію слід локально внести мінеральні добрива (N30 Р60 К60), що забезпечить приріст врожаю 2,3—3,7 ц/га. Бульбочкові бактерії активізуються вапнуванням кислих грунтів з внесенням вапна по 1,5—2 т/га або дефекту 3,5 т/га, що збільшує врожайність гороху на 3—5 ц/га.
Для рівномірного загортання насіння в грунт за колесами чи гусеницями трактора додатково встановлюють розпушувачі або чіпляють до нього важкі борони.
Насіння доцільно загортати на важких, запливаючих грунтах на глибину 4—5, на середніх та легких — на 5—7, а в умовах недостатнього вологозабезпечення — до 8—10 см.
Для підтягування води до верхнього посівного шару грунту і одержання дружних сходів слід провести післяпосівне прикотковування котками, агрегатованими з посівними боронами.
Оптимальна норма висіву в південному Степу становить 0,9—1,1, у північному —1,1—1,3, у Лісостепу — 1,3—1,5, а Поілссі —1,4—1,5 млн/га схожих насінин. За ранніх строків сівби норму висіву насіння треба збільшити на 10%.
На забур’янених полях де проводитиметься до- і післясходове боронування, у разі нестачі гербіцидів норму висівання насіння доцільно збільшити на 10—15%.
Через 4—5 днів після сівби, коли бур’яни перебувають у фазі “білої ниточки”, проводять боронування посівів середніми боронами на підвищених швидкостях (7—8 км/год), що забезпечує зменшення втрат грунтової вологи та зниження забур’янення.
У фазі 3—5 листків гороху боронування здійснюють по сходах упоперек або під гострим кутом до напрямку сівби: на важких і середніх за механічним складом грунтах — гусеничними тракторами із середніми боронами, а на легких — сітчастими або легкими зі швидкістю агрегату 3,5—4 км/год вдень, коли рослини втратять тургор. Післясходове боронування знищує 80% однорічних злакових і дводольних бур’янів, зберігає вологу в грунті.
На сильно забур’янених посівах дводольними однорічними і багаторічними бур’янами гербіциди слід застосовувати у фазі 3—5 листків гороху разом з позакореневим підживленням мікроелементами (2М-4ХМ або Базаграном в дозах 2,4—3,8 кг/га разом з 150 г/га молібденовокислого амонію), що підвищує врожайність зерна до 4 ц/га.
Якщо горох посіяний по гірших попередниках, через 10—15 днів після появи сходів, доцільно підживити його фосфорно-калійними добривами з розрахунку 0,7—0,8 ц/га суперфосфату і 0,5—0,6 ц/га калійної солі, що прискорить розвиток бульбочкових бактерій та підвищить врожайність.

Б. Оверченко,
ст. наук. співробітник Інституту агроресурсів, канд. с.-г. наук,
заслужений працівник сільського господарства України

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0