Прогноз розвитку й поширення шкідників і хвороб та заходи захисту посівів озимих зернових культур восени 2004 року

На ранніх сходах імовірне виникнення вогнищ розмноження пшеничної (чорної) опомізи, зеленоочки, шведської та гесенської злакових мух, хлібних смугастих блішок. Пошкодження сходів найнебезпечніше до кущіння озимини. За середньодобової температури 13...15°С і вище, сухої теплої погоди на-прикінці вересня — протягом половини жовтня, передусім у південних областях, матиме місце активне заселення озимих злаковими попелицями, трипсами та цикадками, які загрожуватимуть як переносники вірусних хвороб. Уражені вірусами рослини істотно знижують зимостійкість та можуть загинути взимку чи навесні.

У Степу та прилеглих районах Лісостепу (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Харківська, Черкаська області) в разі розміщення озимих після стерньового попередника (понад 5% посівів) можливе формування передумов значного поширення інтенсивного розмноження та підвищеної шкідливості хлібного туруна (жужелиці). Найбільше потерпатимуть від туруна посіви біля скирт соломи, у місцях втрати зерна під час збирання, у зниженнях рельєфу. Личинки туруна, які живуть у грунті, живляться листям сходів злаків уночі. Вони можуть втягувати листя до своїх нірок, де поїдають їх вдень. Пошкоджені рослини мають розмачулений, зжований вигляд.

У вогнищах лівобережного Степу та Лісостепу помітне зрідження сходів озимини можуть спричинити личинки хлібних жуків, кількість яких у Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Сумській, Черкаській областях становить 2–6, осередково у Харківській — 14, Вінницькій — 20–35 екз./м2.
Подекуди у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській областях сходи озимини можуть пошкоджувати грунтові шкідники — дротяники та несправжні дротяники, личинки травневих жуків.
У центральному та східному Лісостепу, північному, подекуди південному Степу та на Поліссі на забур’янених після парових та інших ранніх попередників площах озимини створюватимуться осередки розмноження підгризаючих совок (озимої, окличної), чисельність яких становить подекуди у Вінницькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Івано-Франківській, Миколаївській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях 2–4, макс. до 10 екз./м2, які можуть пошкодити до 20–50% рослин.
Проти личинок хлібних жуків, туруна, коваликів та чорнишів, гусениць підгризаючих совок рекомендується за 1–5 днів до сівби обробляти насіння Прометом 400, м.к.с., 2 л/т, чи Рогором С, к.е., 2 л/т.
У разі наявності 2–3 і більше гусениць підгризаючих совок на м2 посіву (сходи-кущіння) слід проводити вибіркову чи суцільну обробку інсектицидами за регламентами існуючих технологій. Більш ефективні суміші дозволених у посівах озимини фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах з додаванням 3–4 кг/га сечовини.
Хімічних захист озимини у фазах сходів — кущіння доцільний за наявності на 1 м2 посіву: попелиці — 50–150, блішок — 30–50, цикадок — 150 екз., а злакових мух — 40–50 екз. на 100 помахів сачком. Знешкодження цих фітофагів забезпечують Бі-58 новий, к.е., 1,5  л/га, Децис форте, к.е., 0,05–0,08 л/га, Золон, к.е., 1,5–2 л/га, Карате Зеон, к.е., 0,2 л/га, Кінмікс, к.е., 0,2 л/га, Ф’юрі, в.е., 0,07 л/га, Парашут, мк.с., 0,5–0,75 л/га.

В умовах затяжної осені загостриться проблема мишоподібних гризунів, здебільшого полівок (нориць) та мишей, висока (4–10, макс. 20 колоній на гектарі) чисельність яких відмічається на стерні, багаторічних травах, пізніх просапних культурах Донецької, Київської, Івано-Франківської, Сумської, Харківської та інших областей.
За наявності у жовтні на 1 га озимої пшениці трьох жилих колоній гризунів (по одній парі дорослих полівок у кожній) за сприятливих погодних і кормових умов протягом зими і весни (до червня) вони дадуть потомство до 600 полівок, які за відсутності боротьби з ними здатні цілком знищити врожай пшениці.

Важливо систематично обстежувати посіви. За наявності 3–5 жилих коло-ній гризунів на гектарі озимину захищають розкладанням зернових принад Бактороденциду, 2 г, Роденфосу, 3 г в нору, Шторм, 0,005% воскових брикетів — 0,7–1,5 кг/га чи внесенням аміачної води — 150–200 г в нору.
Агрокліматичні умови цьогорічної вегетації сприяли масовому розвитку та поширенню різноманітних хвороб зернових культур (альтернаріоз, бактеріоз, септоріоз, фузаріоз, сажкові, ін.), збудники яких виявлені фітопатологічним аналізом насіння озимих пшениці та ячменю більшості областей.
За теплої вологої осені ранні сходи озимих культур повсюди, передусім на доброму агрофоні, можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз тощо. Хворі рослини слабшають і можуть загинути під час зимівлі. Ймовірність захворювання підсилюватиметься в разі сівби непротруєним насінням.
Насіння слід протруїти за 2–3 тижні до сівби — у день сівби протруйниками  залежно від їх фунгіцидної дії та рівнів захисної спроможності стосовно комплексу хвороб, визначених фітоекспертизою. Системні препарати краще використовувати перед сівбою. Широким спектром дії характеризують Байтан універсал, з.п., 2 кг/т, Вінцит, к.с., 2 л/т, Вітавакс  200 ФФ, в.с.к., 2,5–3 л/т, Дерозал, к.с., 1,5 л/т, Максим, т.к.с., 1,5 л/т, Паноктин-тоталь, т.к.с., 1,5–2 л/т, Фундазол, з.п., 2–3 кг/т, Сумі-8, з.п., 1,5 кг/т та інші.
Широко практикується обробка насіння регуляторами росту рослин, до яких належать Емістим С, Вермістим, Івін та інші, які підвищують енергію проростання та польову схожість насіння.
За умов тривалої теплої осені ймовірна потреба в оздоровленні посівів від хвороб для збереження зимостійкості. Його досягають за допомогою Альто супер, к.е., 0,4–0,5 л/га, Дерозалу, к.с., 0,5 л/га, Рексу, к.е., 0,4–0,6 л/га, Фундазолу, з.п., 0,5–0,6 кг/га та інших фунгіцидів.
Метою захисту посівів озимини має бути обмеження чисельності шкідли-вих організмів до економічно і господарсько невідчутних рівнів. Хімічні обробки посівів слід проводити відповідно до економічних порогів шкодочинності, які має визначити спеціаліст, суворо дотримуючись техніки безпеки.
Регулярні обстеження і своєчасний захист озимини попередять ускладнен-ня фітосанітарного стану, сприятимуть успішній перезимівлі хлібів.

О. Сядриста,
Головдержзахист