Спецможливості
Статті

Прогноз розвитку та продуктивності цукрових буряків у 2008 році

26.09.2008
215
Прогноз розвитку та продуктивності цукрових буряків у 2008 році фото, ілюстрація

Згідно з довгостроковим агрометеорологічним прогнозом, поточний вегетаційний період цукрових буряків проходитиме переважно в задовільних і сприятливих агрометеорологічних умовах, про що свідчать показники розрахованих індексів (табл. 2). По Україні індекс сприятливості агрометеорологічних умов очікується на 3% вищий за багаторічні значення й становитиме 1.03.
У зв’язку з ранньою весною та інтенсивним потеплінням, оптимальні строки сівби цукрових буряків настануть на вісім-дванадцять днів раніше, ніж зазвичай.

Згідно з довгостроковим агрометеорологічним прогнозом, поточний вегетаційний період цукрових буряків проходитиме переважно в задовільних і сприятливих агрометеорологічних умовах, про що свідчать показники розрахованих індексів (табл. 2). По Україні індекс сприятливості агрометеорологічних умов очікується на 3% вищий за багаторічні значення й становитиме 1.03.
У зв’язку з ранньою весною та інтенсивним потеплінням, оптимальні строки сівби цукрових буряків настануть на вісім-дванадцять днів раніше, ніж зазвичай.
За очікуваних погодних умов сівбу цукрових буряків в оптимальні строки господарства Степу можуть розпочати в середині третьої декади березня, Лісостепу та Полісся — в кінці третьої декади березня — на початку квітня.
За оптимальних строків висіву вологість шару грунту 0–100 см у Степу становитиме 122–170 см, у Лісостепу — 126–197, на Поліссі — 145–238 мм, що забезпечить добре проростання насіння, кращий розвиток кореневої системи й використання поживних речовин і зменшить пошкодження рослин шкідниками та хворобами.
Допустимі строки висівання цукрових буряків прогнозують такі: в Степу — в середині першої декади квітня, в Лісостепу та на Поліссі — в кінці першої — на початку другої декади квітня (табл. 1).
У цілому в квітні очікується суттєвий недобір опадів. На території більшості областей сума опадів за місяць становитиме 69–96% кліматичної норми. Тому орієнтація на пізніші строки може спричинити недобір урожаю. Бо його втрати в разі запізнення із сівбою, навіть на один день, будуть значно вищі за очікувані прибавки за рахунок перенесення строків збирання.

Першим етапом органогенезу є проростання насіння й ріст зародкових органів. Найшвидше починає рости корінець, який до утворення першої пари справжніх листків проникає на значну глибину. З урахуванням прогнозу агрометеорологічних умов, через нестійкий характер зволоження в травні погіршаться умови для проростання насіння на посівах пізніх строків висівання; можливий дещо сповільнений розвиток рослин. Це потрібно врахувати під час визначення норми висіву.
Сходи цукрових буряків за оптимальних строків сівби з’являться: в Степу — в кінці другої декади квітня, в Лісостепу — в кінці другої — на початку третьої декади квітня, на Поліссі — в кінці третьої декади квітня.
Перша пара листків очікується: в Степу та Лісостепу в третій декаді квітня, на Поліссі — в першій декаді травня.
Друга пара листків на посівах у Степу, Лісостепу й на Поліссі з’явиться в першій декаді травня. Утворення третьої пари справжніх листків прогнозують: у Степу — в першій декаді, в Лісостепу та на Поліссі — в другій декаді травня (табл. 3).
Передбачається, що в цьому році погодні умові весняно-літнього періоду по Україні помітно різнитимуться із середньобагаторічними. За норми індексу 1.00, у травні вони можуть становити від 0.92 в зоні Степу до 1.08 на Поліссі; в червні показники індексів у середньому будуть на рівні 1.02.
У липні в умовах посушливого режиму ( відхилення середньомісячної температури від норми 1,3…2,3°С в Степу, Лісостепу, а на Поліссі — від 2,1 до 2,5°С; опади в областях степової зони, які коливатимуться в межах 85–90, а в Лісостепу та на Поліссі — 79–109% середніх багаторічних показників) ростимуть листки та коренеплоди.
Індекси оцінки агрометеорологічних умов знизяться, порівняно з червнем, і становитимуть по Україні 1.00, що на 3% нижче за торішні. А в серпні й в вересні вони можуть підвищитися до 1.01–1.03 (табл. 2).
Зважаючи на те, що показники прогнозу погодних умов за вегетаційний період для цукрових буряків становитимуть за індексом 0.99–1.03, в умовах їхнього раціонального використання буряки можуть забезпечити врожай у межах 285–305 ц/га, що відповідає рівню 2007 року (табл. 4).
Рекомендації. З огляду на низький сучасний рівень матеріально-технічного забезпечення більшості господарств, виснаженість грунтів та підвищену забур’яненість полів треба передбачити комплекс заходів, спрямованих на підвищення врожаїв цукрових буряків за очікуваних погодних умов.
Зменшення площі посівів цукрових буряків, яке спостерігалось останніми роками, дає можливість розмістити їх у найсприятливіших грунтово-кліматичних районах та науково обгрунтованих сівозмінах.    
Сучасна технологія вирощування цукрових буряків на зрошуваних землях передбачає їхнє розміщення після озимої пшениці, багаторічних трав, однорічних кормових культур на зелений корм і силос та інших культур, які рано звільняють поле.
У зоні недостатнього зволоження правильне чергування культур у сівозміні набуває особливого значення як чинник регулювання водного режиму грунту. У цій зоні найсприятливіший водний режим буде після попередників разом із чорним паром, що обумовлює більшу продуктивність цукрових буряків (табл. 5).
У зоні Лісостепу та на Поліссі на початку весни запаси вологи в грунті будуть достатні, що дасть можливість дещо розширити перелік попередників цукрових буряків без зниження їхньої продуктивності. Кращим попередником є озима пшениця. Проте цінність цього попередника залежить від того, яку культуру сіяли перед ним.
Передпосівний обробіток грунту має включати мінімальну кількість технологічних операцій з використанням широкозахватних знарядь і комбінованих агрегатів типу “Європак”. При цьому кожну операцію слід поєднувати з одночасним вирівнюванням поверхні. Вирівняна поверхня грунту забезпечує якісне проведення передпосівної культивації і висівання насіння на однакову глибину.
Високої продуктивності та якості передпосівного обробітку грунту в умовах весни нинішнього року можна досягти за впровадження колійної технології, використовуючи вітчизняний агрегат АПВ-8,1-02. За один прохід агрегату виконуються чотири технологічні операції: передпосівна культивація, подрібнення грудочок, шлейфування та висівання. Для цього на передню навіску трактора типу ХТЗ-161 навішують культиватор  АРВ-8,1-0,2, а на задню — сівалку ССТ-18В. На трактор монтують обприскувач ОМП-1200, який одночасно із передпосівним обробітком грунту й сівбою забезпечує стрічкове внесення гербіцидів, зменшуючи їхню потребу до 60%. Відстань між крайніми сошниками блоків сівалки збільшують із 45 см до 58–60 см. За такої схеми розміщення сошників створюються технологічні колії, якими потім пересуватиметься трактор під час сівби та догляду за посівами цукрових буряків.
Сучасні технології виробництва цукрових буряків не можливі без використання високопродуктивних однонасінних гібридів, тому господарствам потрібно орієнтуватися на посівні якості насіння, регламентовані державним стандартом України ДСТУ 3226-95 “Насіння однонасінних цукрових буряків”.
З огляду на передбачувані весняні умови доцільно висівати в Степу сорти КВ Ялтушків, Український ЧС 70, Аріана. В зонах Полісся та Лісостепу можна використати сорти Весто й Роберта, що мають високу толерантність до цвітушності, та сорти Білоцерківський ЧС 57, Гала, Уляна, КВ-Умань, Уманський ЧС 97, а також сорти, районовані в 2007 р.: Борута, Бакара, Вінцент, Газета, Делеіта, Зоряний, Класика, Кармеліта, Мозаік, Настя, Портланд, Сніжана, Травіата, Хамбер.
У разі застосування сівалок точного висіву типу “Мультикорн”, “Оптима”, Unisem, Махем-RAU доцільно висівати 1,1–1,2 посівної одиниці/га за відмінних умов і польової схожості понад 90%, а за сприятливих умов та польової схожості 70% — 1,4–1,5 посівної одиниці/га (табл. 6).  
Дражоване насіння, що потребує більше вологи для проростання, треба висівати глибше. За оптимального зволоження поверхневого шару грунту краща глибина його загортання — 2,5–3 см. У разі обмежених запасів вологи (пізні строки сівби) глибину загортання дражованого насіння слід збільшити до 4 сантиметрів.   
Роботу потрібно організувати так, щоб можна було виконати сівбу за один-два дні. Тоді сходи з’являться одночасно по всьому полю й можна буде своєчасно здійснити початковий догляд за посівами.
Застосування 18-рядкової сівалки АСТ-18 (В), порівняно з 12-рядковою АСТ-12 (В), дасть змогу скоротити строки сівби, підвищити продуктивність праці за годину основного часу в 1,5 раза.
Суцільне розпушування грунту рекомендовано здійснювати на четвертий-п’ятий день після закінчення сівби (не більше 2/3 глибини загортання насіння), коли бур’яни перебувають у фазі білої ниточки. За утворення на поверхні грунтової кірки це роблять раніше. Для суцільного розпушування використовують комбіновану машину АРІ-8,1-01 лише з пружинними боронами.
Недопустимо проводити суцільне досходове розпушування грунту, якщо висота проростків насіння перевищує 10 міліметрів.
Післясходовий догляд за посівами складається з першого розпушування грунту в міжряддях та в зоні рядків (шарування) і суцільного розпушування грунту, коригування (за малих норм висіву насіння) чи формування (за підвищених норм висіву) густоти рослин.
На дуже забур’янених площах за умов густоти не менше 12 рослин на 1 м рядка застосовують поперечне проріджування сходів у фазі вилочки культиватором УСМК-5,4 Б (В).
Перший міжрядний обробіток грунту (шарування) здійснюють культиватором КОЗР-8,1-01, який за один прохід забезпечує обробіток міжряддя із захисною смугою до 10 см і розпушування грунту голчастими роторами. Другий і третій міжрядні обробітки здійснюють культиватором КОЗР-8,1-02.   
Технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у міжряддя й збільшення швидкості їхнього руху, що пов’язано з розширенням міжрядь. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає змогу вносити гербіциди та рідкі добрива одночасно з міжрядним обробітком або самостійно — локальним чи суцільним способами.
Перше підживлення (30–50 NPK) в зонах Лісостепу та Полісся слід провести у фазі однієї-двох пар листочків, друге — не пізніше четвертої пари справжніх листків. Підживлення в пізніші строки знизить цукристість та погіршить технологічну якість коренеплодів.
Непростим передбачають і фітосанітарний стан посівів. Найшкодочиннішими будуть довгоносики та блішки. Тому потрібно правильно дібрати й поєднати найбільш дієві препарати для найефективнішої їхньої дії. 

Т. Ігнатьєва, канд. с.-г. наук,
Інститут гідротехніки і меліорації

Попередня стаття

Advertisement

Інтерв'ю
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0