Спецможливості
Статті

Прогноз розвитку шкідників та хвороб у виноградниках України

02.02.2012
896
Прогноз розвитку шкідників та хвороб  у виноградниках України фото, ілюстрація
Грона винограду

Прогноз фітосанітарного стану виноградних насаджень складено науковцями ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»
(Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова) на основі моніторингу шкідників та хвороб на виноградних насадженнях, що здійснюють державні інспекції захисту рослин Одеської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим.

 

Мета цього прогнозу - допомогти товаровиробникам отримати високі врожаї біологічно цінної продукції, попередити негативний вплив антропогенних факторів на екосистеми за рахунок впровадження нових, високоефективних та екологічно безпечних, технологій захисту рослин, які передбачають застосування засобів захисту рослин у допустимо розумних обсягах та в оптимальні строки.

 

Найпоширеніші шкідники виноградних насаджень

Гронова листовійка поширена в усіх зонах виноградарства на всіх плодоносних насадженнях винограду. В 2011 р. гронова листовійка в усіх ампелоекологічних районах України розвивалась у трьох поколіннях. Однак останнім часом відмічено значне подовження періоду льоту метеликів гронової листовійки, що, можливо, дає початок розвитку четвертої генерації шкідника. Початок льоту метеликів першого покоління відмічено 26-28 квітня з настанням стійких температур повітря понад 10°С, що на рівні минулорічного показника (27.04.2010). Календарні терміни початку вильоту й інтенсивність льоту метеликів першого покоління залежали від погодних умов. Так, зниження температури повітря на початку травня знизило активність льоту метеликів в АР Крим та на Закарпатті. За даними феромонного моніторингу, в середньому на одну пастку відловлювалось у межах двох-трьох метеликів на добу в Закарпатській області, трьох-п'яти - в АР Крим, 10-15 - в Одеській та Херсонській областях. Однак у деяких господарствах Північного Причорномор'я в 2011 р. спостерігалось по 75-100 екз. на пастку за добу і більше.

Початок яйцекладки відмічено на суцвіттях у першій декаді травня (01.05). Відродження перших гусениць спостерігалось із 7 травня, а масове - 10 травня. Живлення та розвиток гусениць гронової листовійки першого покоління тривали протягом 20-23 днів.

Виліт метеликів другого покоління гронової листовійки розпочався в Миколаївській, Одеській, Херсонській областях у другій, на Закарпатті - в третій декаді червня, а в Криму - в першій декаді липня. Третє покоління шкідника розпочало літ у першій декаді серпня, на феромонну пастку відловлювалось від 2,5 до 60 самців.
Відповідно, зимуючий запас шкідників у різних господарствах різний - від 0,2 до 4 лялечок на кущ, що становитиме істотну загрозу виноградникам у цьому році. В зв'язку з істотною різницею рівня чисельності гронової листовійки в різних районах виноградарства України, захисні заходи проти шкідника у 2012 р. слід планувати лише на основі феромонного моніторингу і застосовувати пестициди, визначені відповідними документами.

У Миколаївській, Одеській, Херсонській областях та на Закарпатті обстежено понад 30 сортів винограду столового і технічного напрямів і виявлено, що всі вони в різному ступені заселені кліщами, чисельність яких на різних сортах змінюється залежно від погодних умов поточного року та рівня агротехнічних і захисних заходів. Як правило, зміни популяції кліщів у межах року на різних сортах відбуваються ідентично.

В 2011 р. фази розвитку популяції кліщів-фітофагів (переважно, павутинних та чотириногих) протягом вегетаційного періоду в Північному Причорномор'ї збігалися: продромальна - квітень-травень, еруптивна - червень-липень. Однак градаційний максимум спостерігався в серпні в Одеській, Херсонській і в першій декаді вересня - в Миколаївській областях. Фаза кризи популяції кліщів фітофагів почалась у середині вересня (Одеська, Херсонська області) та наприкінці вересня - на Миколаївщині.

У 2011 р. в АР Крим, у зв'язку з несприятливими погодними умовами в травні, червні (прохолодна весна, опади), шкідливість павутинних кліщів, порівняно з 2010 р., була нижчою. Спекотна погода літнього періоду в Криму зумовила наростання чисельності популяції кліщів, що почалося з кінця липня і тривало до серпня.

В Закарпатській області в 2011 р. заселення та пошкодження молодих листочків кліщами-фітофагами розпочалось на початку травня. Особливо активно в цей період заселяв молоді листки виноградний зудень, трохи згодом - павутинний кліщ. Погодні умови навесні та початку літнього періоду із переважанням спекотної сухої погоди сприяли активності кліщів, на багатьох площах їхня чисельність перевищувала ЕПШ, що спричинило застосування акарицидів. В усіх районах виноградарства України спостерігається тенденція до наростання чисельності та шкідливості кліщів-фітофагів, зокрема, виноградного повстяного кліща. Порівняно значна чисельність зимуючого запасу кліщів та сприятливі для їхнього розвитку погодні умови у 2012 р. можуть зумовити необхідність застосування акарицидів.

Кримський скосар розвивався осередками в Криму та Одеській області. В Криму середня чисельність його була 1 екз./кущ. Розвиток шкідника спостерігався у Бахчисарайському, Джанкойському, Кіровському, Ленінському, Первомайському, Сакському, Роздольненському районах. Ним було заселено до 10% кущів, пошкоджено 3% бруньок, 3% листків. У 2012 р. появу кримського скосаря слід очікувати у минулорічних осередках, шкідливість його буде на рівні середньобагаторічних показників.

Осередками на виноградниках розвивались інші шкідники. Серед них - жук-падучка, американський білий метелик (Одеська область). У Миколаївській та Одеській областях зросло поширення ріпакового квіткоїда. За даними ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова», дедалі більшого поширення на виноградниках набули хрущі, п'ядуни, совки, ковалики, трипси.
Слід звернути увагу на поширення останнім часом та зростання шкідливості виноградної філоксери, яка пошкоджує кореневу систему та листковий апарат як американських видів винограду, так і європейських сортів.   

 

Хвороби винограду

Еска разом з такими захворюваннями багаторічної деревини, як ескоріоз, еутипоз і чорний рак, за останні 10-15 років набула широкого поширення на виноградниках Півдня України. Погодні умови 2011 р. сприяли активному прояву симптомів ески, інтенсивність розвитку якої на виноградниках з року в рік зростає. Ознаки хвороби проявились практично на всіх сортах винограду. Симптоми захворювання не обов'язково проявляються на хворій рослині щорічно, але носієм інфекції хвора рослина залишається протягом усього періоду свого життя, що підтверджено мікологічними посівами, проведеними лабораторією захисту рослин ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова». Ступінь розвитку хвороби в різних господарствах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей на різних сортах коливався в межах від 0,01 до 6,2%.
Чорна плямистість останнім часом прогресує на виноградниках у всіх регіонах виноградарства. На Закарпатті хворобою уражено до 18% кущів, розвиток хвороби становить 2-3%. У Миколаївській, Одеській, Херсонській областях практично всі виноградники в різному ступені уражені збудником хвороби. Наступного року за сприятливих погодних умов у весняний період можливий інтенсивний розвиток та поширення чорної плямистості.
Мілдью. Слід зазначити, що мілдью уражує виноградники щорічно, а в роки з підвищеною кількістю опадів хвороба розвивається за типом панфітотії, і за відсутності захисних заходів хвороба може знищити весь урожай, викликати загибель кущів узимку.

Перші ознаки захворювання виявлені наприкінці травня на виноградниках Очаківського району Миколаївської області. На гронах хвороба проявилася у серпні, максимального розвитку досягла у вересні (12-30% грон). На 35% кущів у цей період мілдью було уражено15-65% листя.
У Херсонській області хвороба розвивалась інтенсивніше порівняно з минулим роком. Перші ознаки хвороби з'явились після цвітіння (з 10 червня). Хвороба охопила до 10% кущів та 10% листя. В серпні хворобою осередками було уражено 20% кущів, 5 - листків та 2% грон.

В Одеській області перші візуальні прояви мілдью на листі спостерігали в середині другої декади червня. Спороношення гриба на фоні захисних обробок виявлено 26-28 червня, хворобою було охоплено 11% кущів, а середній показник ураження становив 10%. У липні ці показники зросли, а хвороба набула максимального розвитку: так, відсоток уражених кущів становив 13%, місцями сягав 15%. У серпні хворобою було уражено понад 25% кущів.
У південній частині Криму перший прояв хвороби на верхньому боці листя було відзначено у перший декаді червня.

Показник уражених кущів становив 10%.

Невеликі опади у липні збільшили ураження кущів до 32%. Подальші погодні умови літнього періоду з низькою відносною вологістю повітря значно стримували розвиток хвороби. Однак хвороба продовжувала розвиватися до кінця вегетаційного періоду, ушкоджуючи грона та ягоди.

На Закарпатті мілдью проявилась на європейських сортах винограду в другій декаді червня. Хоча суха спекотна погода, яка спостерігалася в цей період, дещо стримувала розвиток хвороби, однак зниження температури повітря, часті дощі в липні активізували її розвиток: мілдью поширилась на всі посадки європейських сортів та частково гібридів, спостерігалось ураження грон. У серпні спостерігався розвиток мілдью на молодому прирості листків. Загалом хвороба була поширена на 31% площ, уразила 9-25% кущів, 5-7 - грон, 6-10% листків.
Наступного року розвиток та поширення мілдью залежатиме, насамперед, від погодних умов вегетації. Достатній запас інфекції, що зберігається на опалому листі, підвищена відносна вологість повітря сприятимуть інтенсивному розвиткові хвороби, в зв'язку з чим слід планувати проведення профілактичних обробок насаджень контактними фунгіцидами у фазі трьох-п'яти листків та системними - до і після цвітіння. Подальші обробки та добір пестицидів проводять за потреби відповідно до фітосанітарної обстановки.

Оїдіум поширений у всіх зонах виноградарства України. Останніми роками, внаслідок підвищення температури повітря та зменшення повітряної вологості, ураження виноградників набуває домінантної шкодочинності, а відтак - і пріоритетного значення в проведенні захисних заходів.

У вегетаційний період 2011 р. склалися сприятливі погодні умови для розвитку збудника оїдіуму. Перші візуальні ознаки хвороби в Одеській області були відзначені на листковому апараті на початку травня у вигляді поодиноких блискучо-жовтуватих плям. Ознаки вторинного зараження оїдіумом (білий борошнистий наліт) були відзначені лише в кінці травня - на початку липня. Результати спостережень свідчать про незначний розвиток та поширення хвороби в господарствах на фоні захисних обробок в умовах 2011 р. У Миколаївській області в серпні було уражено10-20% кущів, 10-15 - грон та 15-25% листя. В Херсонській області хвороба проявилася в кінці червня, а в серпні вже було уражено до 20% кущів.
На Закарпатті оїдіум проявився в поточному році в першій декаді липня: хворобою було уражено на 14% площ 5 - максимум 8% кущів, 3-6 - листків та 3-5% грон. У серпні спекотна з низькою кількістю опадів погода активізувала розвиток оїдіуму, який охопив 7-16% кущів, 6-12% грон.

Характер розвитку оїдіуму в Криму був неоднорідним. Перші ознаки хвороби спостерігалися на початку червня. Так, у степових районах (Роздольненський, Чорноморський - західна частина Криму) було уражено 10% кущів, 7 - листя, інтенсивність розвитку хвороби була помірною. У всіх інших районах Криму середній показник ураження кущів хворобою становив 10-15%. Найсильніше були уражені сорти Аліготе, Совіньон, Піно, Мерло, Шардоне.
Достатній зимуючий запас патогену залишає високу ймовірність розвитку оїдіуму наступного року, інтенсивність якого зросте за теплої та сухої погоди.

Сіра гниль серед грибних хвороб винограду за ареалом та шкодочинністю посідає чи не перше місце. Під час вегетації хвороба уражує вегетативні органи виноградних кущів: листя, пагони, суцвіття. Особливо сильно сіра гниль уражує ягоди з високим вмістом цукру. В умовах високої вологості вона розвивається за типом епіфітотії і може знищити практично весь урожай. У 2011 р. склались несприятливі для розвитку сірої гнилі погодні умови.
Сіра гниль у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях проявилася осередками і масового поширення не набула.
У Закарпатській області у 2011 р. хвороба проявилась у липні осередками, на виноградниках, ушкоджених градом, було уражено 2-5% кущів, 3-6% грон. У першій декаді вересня опади сприяли розвиткові хвороби, якою до кінця вегетації на 22% площ насаджень було уражено 5-9% кущів, 4-8% грон.
На виноградниках Криму сіра гниль проявилась у серпні. Відсоток уражених кущів становив 11%, ураження грон та ягід - 2,4-2,6%.

Розвиток сірої гнилі на винограді в 2012 р. залежатиме від погодних умов. На виноградниках наявний великий запас інфекції, тому прояви хвороби можливі вже у квітні-травні. Поширення та масовий розвиток сірої гнилі залежатиме від погодних умов під час визрівання ягід. Інтенсивному ураженню грон сприятимуть часті тумани, помірно тепла погода із різкою зміною посушливих та дощових періодів, що спричиняє розтріскування ягід.
Біла гниль розвивалась на гронах на всіх обстежених сортах. Ступінь поширення хвороби на різних сортах у Миколаївській, Одеській, Херсонській областях становив у 2011 р. від 0,9 до 8,5%.
Чорна гниль. Останніми роками хвороба набула досить інтенсивного поширення в Закарпатській області: в промислових насадженнях для обмеження її шкодочинності проводять захисні заходи. В 2011 р. прояв чорної гнилі відмічено у першій декаді червня. Хворобу спостерігали на листках осередками на площах, які були уражені минулого року. Але суха спекотна погода у червні стримувала розвиток чорної гнилі, якою до кінця місяця було уражено 9% площ, 4-6 - кущів, 2-4 - листків та 0,5% грон. У липні в умовах переважання дощової погоди спостерігали інтенсивніший розвиток хвороби, що поширилась і на європейські, і на ізабельні сорти винограду. До кінця вегетації хворобою на 35% площ було уражено 9-24% кущів, 7-15% грон.

На уражених площах залишається значний інфекційний запас хвороби, тому в 2012 р. за доброї перезимівлі та сприятливих умов під час вегетації імовірний інтенсивний її розвиток, у зв'язку з чим слід планувати проведення захисних заходів, враховуючи пошкодження насаджень градом, що є провокуючим фактором розвитку хвороби.
Протягом періоду вегетації 2011 р. на виноградниках осередками розвивались інші грибні, вірусні та бактеріальні хвороби. Значного поширення та шкідливості набули фітоплазмові хвороби.
Збереження кондиційного врожаю винограду гарантоване за своєчасного раціонального використання сучасних засобів захисту рослин з урахуванням економічної ефективності їхнього застосування.

 

М. Константинова, канд. с.-г. наук, завлаб захисту рослин, ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»

Інтерв'ю
Во­ло­ди­мир Яков­чук, ге­не­раль­ний ди­рек­тор Євраліс Се­менс Ук­раї­на
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор ТОВ «Євраліс Се­менс Ук­раї­на» Во­ло­ди­мир Яков­чук розповідає про новинки французького насінницького бренда сезону-2017 та «закулісне» життя компанії.
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0