Прогноз агрометеорологічних умов вегетаційного періоду кукурудзи та сої у 2003 році

В умовах загальної економічної кризи в сільському господарстві України різко зменшились обсяги авіаобробок. Гострій необхідності відродження сільськогосподарської авіації були присвячені три Міжнародні конференції (Кіровоград, 1998 рік; Київ, 2000 і 2003 роки). У результаті слід зазначити, що це питання зрушено з місця: так, наприкінці 2002 року створено “Асоціацію сільськогосподарської авіації”, яка представляє понад 20 державних й приватних комерційних підприємств, що розташовані в багатьох обласних центрах України. Враховуючи важливість цієї проблеми, низка провідних фірм — виробників пестицидів (“Сингента”, “Байєр КропСаєнс”, “Дюпон”) активно співпрацюють з регіональними авіапідрозділами, реєструючи свої препарати для використання їх авіаметодом.
Найвищі рівні індексів сприятливості погодних умов відмічатимуться в зоні Лісостепу, де вони становитимуть: у травні — 1,05, у червні — 1,04, у липні — 1,03, у серпні — 1,01 та у вересні — 1,14. У зоні Полісся протягом усього періоду вегетації вони наближатимуться до середньобагаторічної норми. Індекси, нижчі за норму, відмічатимуться протягом липня і серпня лише в зоні Степу.
У вирішальному для рівнів урожаю липні індекси сприятливості погодних умов по АР Крим, Херсонській та Запорізькій областях не перевищуватимуть 0,62–0,65. Суми місячних опадів протягом вегетації мають найбільший вплив на врожай, особливо в літні місяці. У більшості областей вони очікуються задовільними, крім недобору їх у травні на 25–49% по Миколаївській, Одеській, Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківський та Львівській областях. Однак зменшення їх на початку вегетації не матиме істотного впливу на врожай цих культур. Аналіз прогнозу погодних умов свідчить, що на початку вегетаційного періоду кукурудзи та сої вони матимуть низку специфічних особливостей, які слід враховувати при вирощуванні цих культур:
— у зв’язку з глибоким промерзанням верхнього шару грунту в зимовий період і повільним його прогріванням навесні сівбу кукурудзи та сої цього року доцільно розпочинати не раніш ніж через 3–5 днів після стійкого переходу температур повітря через 10°С;
— через те що у травні, у період масового проростання насіння і появи сходів кукурудзи та сої, у низці областей очікується істотний недобір опадів, виникає необхідність у збільшенні глибини загортання насіння;
— у більшості областей середньодобові температури повітря у травні очікуються нижчими за минулорічні, а по шести областях Степу і трьох Лісостепу — нижчими за середньобагаторічні норми, що може призвести до затримки проростання насіння, зниження його польової схожості та одержання зріджених посівів.
У літні місяці цього року в більшості районів суми активних температур очікуються вищими за норму, що сприятиме прискоренню росту й розвитку посівів цих теплолюбних культур (табл. 1).
Дати стійкого переходу середньодобових температур повітря через 10°С в основних районах кукурудзосіяння цього року відмічатимуться в третій декаді квітня. В зв’язку з затяжною холодною весною та глибоким промерзанням грунту, оптимальні строки початку сівби кукурудзи можливі не раніше 3–5 днів після стійкого підвищення температури повітря до 10°С і відповідного прогрівання верхнього шару грунту. Сходи кукурудзи та сої, здебільшого, можуть з’явитися через 16–20 днів після сівби — за оптимальних строків сівби це відвубатиметься у першій половині травня. Поява сходів сої передбачається на 2–4 дні пізніше від кукурудзи.
Утворення п’ятого листка на посівах кукурудзи очікується переважно наприкінці травня.
У період від сходів до утворення п’ятого листка рослини кукурудзи проходять перші етапи органогенезу, за яких утворюються конуси наростання качанів і волотей та відбувається їх видовження, тому від стану погодних умов та догляду за посівами в цей період значною мірою залежатимуть розміри качанів.
Передбачається, що в умовах цього року площа збирання кукурудзи на зерно становитиме 1,6 млн га. За очікуваного врожаю 32–34 ц/га вона може забезпечити валовий збір зерна 5,1–5,4 млн т. Урожай сої цього року може досягти 11–13 ц/га на площі 100 тис. га, що дасть змогу отримати валовий збір 110–130 тис. т зерна цієї високобілкової культури.
З огляду на особливості весняної погоди для підвищення продуктивності посівів кукурудзи і сої слід реалізувати заходи, спрямовані на поліпшення умов їх росту і розвитку, зокрема розмістити посіви по найбільш сприятливих попередниках.
Найсприятливішими попередниками для кукурудзи та сої в усіх зонах є озима пшениця. Дещо поступається їм цукровий буряк. За підвищених доз добрив задовільним попередником для кукурудзи на зерно може бути й сама кукурудза. Горох вважається добрим попередником кукурудзи, однак по ньому, як правило, розміщують озиму пшеницю.
Для зменшення витрат вологи та прискорення сівби кукурудзи та сої треба мінімалізувати систему весняної допосівної підготовки грунту, більше уваги звернути на вирівнювання його поверхні, за можливості замість веснооранки провести обробіток грунту за допомогою дискових борін.
Високоефективну передпосівну підготовку грунту під кукурудзу і сою забезпечують комбіновані грунтообробні агрегати, а також культиватори УСМК-5,4 в агрегаті з легкими зубовими боронами, а на грунтах, засмічених пожнивними рештками незначною мірою, — і лапчаті борони в агрегаті з легкими зубовими боронами.
На неудобрених площах науково обгрунтовані дози добрив слід внести під передпосівну культивацію, у рядки — під час сівби та для підживлення посівів. Припосівне внесення підвищує окупність добрив приростами врожаїв, порівняно з розкидним способом, у 2,5–3 рази. Під час сівби на чорноземах доцільно внести в рядки гранульований суперфосфат з розрахунку P10–12. На полях з низькими запасами калію вносять і калійні добрива. Високий ефект забезпечує використання під час сівби нітроамофоски з розрахунку N10P10K10.
Для сівби слід дібрати найбільш ефективні районовані гібриди кукурудзи та сорти сої. У господарствах Полісся найдоцільніше використати ранньостиглі холодостійкі гібриди кукурудзи та сорти сої. У зонах Лісостепу і Степу висівають гібриди і сорти цих культур пізніших груп стиглості (табл. 2).
У зоні Лісостепу половину площ цих культур слід засіяти середньоранніми гібридами. У господарствах Степу перевагу слід надавати посухостійким гібридам кукурудзи середньостиглої групи (50–60%). Середньоранню групу тут обмежують до 20–25%, а середньопізню висівають не більш як на 20% площі. Такого принципу (розміщення за групами стиглості) можна дотримуватися і щодо сортів сої. Висівати слід високоякісне протруєне й інкрустоване насіння найкращих районованих гібридів і сортів з енергією проростання: кукурудзи не нижче 90 і сої — 85%.
Очікуване цього року зростання сум активних температур у період вегетації кукурудзи та сої в усіх зонах на 4–7% проти норми створить сприятливі умови для відповідного розширення питомої ваги площ більш пізніх гібридів і сортів, що дають вищі врожаї.
Передовий досвід показує, що кукурудза забезпечує найвищі врожаї за дотримання оптимальних строків сівби. Згідно з передбачуваними цього року погодними умовами допустимими строками закінчення сівби кукурудзи та сої, що дадуть підстави сподіватися, що їх достигання відбудеться до перших осінніх заморозків, є: у зонах Степу й південного Лісостепу — кінець першої декади травня, північного та західного Лісостепу і Полісся — перша п’ятиденка травня. Строки сівби кукурудзи та сої уточнюють на місцях залежно від стану прогрівання грунту, ступеня забур’яненості полів, холодостійкості гібридів і сортів, якості насіння, способів боротьби з бур’янами і технологій вирощування.
У разі запізнення з сівбою цвітіння кукурудзи цього року в низці районів може збігтися з різким підвищенням температур повітря та настанням спекотної посушливої погоди, що місцями відмічатиметься в липні. Відтак значна частина квіткового пилку може загинути, що призведе до утворення череззерниці качанів і зниження врожаю.
Оскільки цього року в досходовий період очікується недостача травневої вологи у верхньому шарі грунту, глибина загортання насіння кукурудзи та сої має бути дещо більшою, аби забезпечити його проростання у вологому шарі.
У зв’язку з тим, що в посушливих областях очікується недобір літніх опадів, слід передбачити певне зменшення густоти рослин в межах допустимо оптимальної норми.
В умовах цього року особливо важливо провести передпосівну обробку насіння біостимуляторами: кукурудзи — Зеастимуліном, а сої — Емістимом С. Вони посилюють стійкість посівів до несприятливих погодних умов, до ураження хворобами та підвищують урожайність на 15–18% за поліпшення якості вирощеної продукції. Витрати на впровадження цих препаратів окуповуються приростами врожаїв у десятки разів.
Для одержання високих урожаїв кукурудзи та сої в системі заходів догляду за посівами слід передбачити впровадження найбільш ефективних прийомів боротьби з бур’янами, збереження вологи в грунті та проведення одно- або дворазового підживлення посівів. Застосування базових гербіцидів на посівах кукурудзи за потреби поєднують із внесеням страхових гербіцидів у період вегетації. За їх відсутності впроваджують систему до- і післясходових боронувань та міжрядних культивацій, використовуючи, залежно від механічного складу грунту та стану посівів, важкі, середні або легкі зубові борони.
Вважають, що борони найкраще знищують проростки бур’янів у фазі “білих ниточок”. Досходові боронування припиняють за 3–4 дні до появи сходів кукурудзи та сої. Післясходові боронування кукурудзи починають у фазі двох-трьох листків. Їх проводять впоперек або по діагоналі в напрямку до рядків за швидкості руху агрегату не більш як 5–6 км/год. Боронуванням знищується до 85% сходів бур’янів. Міжрядні культивації проводять за допомогою просапних культиваторів, обладнаних загортачами для присипання бур’янів в міжряддях землею. Якщо в тому є потреба, міжрядні культивації поєднують з підживленням посівів мінеральними добривами, їх загортають на глибину 6–8 см за відстані від рядка 15 см.
Л. Анішин,
ст. наук. співробітник наукового центру “Агроресурси” Інституту
гідротехніки і меліорації,
заслужений працівник
сільського господарства