Спецможливості
Статті

Продуктивність сорго на півдні України

25.02.2018
1336
Продуктивність сорго на півдні України фото, ілюстрація

Сорго як відповідь на кліматичні зміни

За даними Херсонського обласного центру гідрометеорології, в останні роки гідротермічний коефіцієнт вегетаційного періоду відповідає дуже посушливим (0,4-0,6) або середньо-посушливим (0,8-1,0) рокам. За цих умов зростає актуальність впровадження на півдні України сорго цукрового. Завдяки високій посухостійкості, малим вимогам до ґрунтів, хорошому відгуку на зрошення та високим врожаям ця культура може вирощуватися як культура універсального використання.

Сорго цукрове за біологічними особливостями здатне у короткий проміжок часу формувати високий урожай зеленої маси і бути сировиною для отримання цукровмісної продукції та біоетанолу. Використання даної сировини для вказаних цілей, головним чином, залежить від наявності соковитих стебел із високим вмістом цукрів. Також, завдяки впровадженню сорго цукрового у виробництво та більш повного використання біокліматичного потенціалу регіону можливо істотно збільшити виробництво кормів.

Найважливішим джерелом гарантованого вирощування зерна та кормів в умовах південного Степу України служать зрошувані землі, де повинні застосовуватися науково обґрунтовані, системні підходи у вирощуванні соргових культур.

Висока посухостійкість, урожайність, хороша якість зеленої маси, здатність швидко відростати після скошування – все це робить цукрове сорго в посушливих умовах цінною кормовою культурою. Воно вигідно відрізняється від інших сільськогосподарських культур солестійкістю, економнішими витратами вологи і, разом з тим, високою чуйністю на зрошення, доброю кормовою поживністю.

Для заощадження виробничих витрат при вирощуванні цукрового сорго, варто дослідити строки внесення азотних добрив. Цього потребує біологія й система удобрення культури. Внесення азотних добрив необхідно збільшувати до періоду активного росту рослин, зменшуючи загальну норму. Таке внесення азотних добрив обумовлено скороченням їх загального використання, дозволяє впровадити енергозберігаючу технологію за оптимальної вологості ґрунту. Отже, велике значення для зменшення витрат енергомістких азотних добрив мають строки їх внесення.

У зв’язку з поставленим завданням про збільшення виробництва якісних кормів з одиниці площі, в Інституті зрошуваного землеробства НААН було закладено дослід з ефективності вирощування цукрового сорго в південному Степу.

 

Результати дослідів

Польовий дослід проводили на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. Спосіб сівби – широкорядковий з міжряддям 70 см. Сівбу провели в третю декаду квітня як за неполивних умов, так і на зрошенні. В дослідженнях вивчали сорт Силосний 42 та гібрид Довіста. На варіантах із строками внесення добрив використовували КАС дозою N40, яку вносили в фази 4-5 листків, 8-10 листків і 15 листків згідно схеми досліду. Повторність в дослідах чотириразова. На зрошуваних ділянках проведено вегетаційні поливи зрошуваною нормою 1800-2000 м3/га. Дослід закладено методом розщеплених ділянок. Загальна посівна площа облікової ділянки – 20 м2.

В середньому за 3 роки висота рослин на період збирання силосної маси (фаза наливу зерна) за неполивних умов становила від 193 до 239 см. Найбільшою вона була у гібриду Довіста із площею листової поверхні 39,2-47 тис.м2/га. В умовах суходолу сорт Силосне 42 за висотою рослин поступався до 11,7%. Площа ж листової поверхні якого становила 34,8-43,5 тис.м2/га.

На зрошенні висота рослин також була найбільшою у гібрида Довіста, яка становила від 263 до 322 см, а у сорту Силосне 42 було нижче на 19,0-23,8 %. За цих умов найбільша площа листової поверхні 57,1 тис.м2/га була у гібрида Довіста.

При вивченні впливу мінерального підживлення по фазам розвитку рослин сорго на рівень продуктивності силосної маси встановлено, що на суходолі найбільш високу врожайність в середньому за 2014-2016 роки – 47,9 т/га - було сформовано у гібриду Довіста при підживленні N40 на час настання більш ранньої фази 4-5 листків. За цим варіантом було зібрано більшу кількість сухої речовини – 14,8 т з виходом 11,6 т кормових одиниць, 0,46 т/га перетравного протеїну (табл. 1).

Слід відмітити, що сорт Силосне 42 в неполивних умовах поступався гібриду Довіста за врожайністю 16,2-41,1%, однак кращим був теж варіант при підживленні азотним добривом в фазу 4-5 листків.

Зрошення забезпечило збільшення врожаю силосної маси у гібриду Довіста в середньому на 1,7 разів, а у сорту Силосне 42 в 1,5 разів. Отже, за умов зрошення гібрид Довіста був продуктивнішим за врожайності 60,3-84 т/га, а сорт Силосний 42 поступався на 22,4-33,2%.

При зрошенні на варіантах із строками внесення азотних добрив найбільш продуктивним було підживлення у фазу 4-5 листків. За цих умов найбільша продуктивність силосної маси була у гібриду Довіста із збором сухої речовини – 22,9 т, виходом кормових одиниць – 18,5 т, перетравного протеїну – 0,74 т/га.

В середньому за 2014-2016 роки, підживлення азотними добривами N40 на час настання фази 4-5 листків забезпечило збільшення врожаю силосної маси порівняно з неудобреним варіантом у сорту Силосне 42 за неполивних умов на 57,3% і зрошенні на 47,4%, гібриду Довіста на 34,2% і 39,3% відповідно. При підживленні в наступні фази вегетації рослин сорго відмічалося поступове зниження продуктивності силосної маси.

Таблиця 1. Продуктивність цукрового сорго залежно від умов зволоження та мінерального живлення (2014-2016 рр.)

Сорт/гібрид

 

(В)

Мінеральне живлення

(С)

Урожай-ність силосної маси, т/га

Збір с.р., т/га

Вихід п.п , т/га

Вихід корм. од, т/га

 

Без зрошення (А)

Силосне 42

Без живлення

25,3

7,3

0,18

5,8

 

N40 (в ф.4-5л.)

39,8

12,4

0,37

10,3

 

N40 (в ф.8-10л.)

33,4

10,1

0,31

8,3

 

N40 (в ф.15л.)

30,4

9,0

0,26

7,5

 

Довіста

Без живлення

35,7

10,5

0,28

8,3

 

N40 (в ф.4-5л.)

47,9

14,8

0,46

11,6

 

N40 (в ф.8-10л.)

42,3

13,0

0,39

10,0

 

N40 (в ф.15л.)

38,8

11,4

0,32

8,7

 

При зрошенні (фактор А)

Силосне 42

Без живлення

40,3

9,1

0,32

7,0

 

N40 (в ф.4-5л.)

59,4

14,5

0,52

11,6

 

N40 (в ф.8-10л.)

52,8

12,6

0,43

10,1

 

N40 (в ф.15л.)

47,2

11,1

0,38

8,8

 

Довіста

Без живлення

60,3

14,8

0,43

11,5

 

N40 (в ф.4-5л.)

84,0

22,9

0,74

18,5

 

N40 (в ф.8-10л.)

77,1

19,3

0,60

15,0

 

N40 (в ф.15л.)

68,1

16,6

0,52

12,3

 

НІР05

А

В

С

0,55

0,82

1,06

0,14

0,19

0,16

 

 

 

 

 

Частка впливу досліджуваних факторів у середньому за 2014-2016 роки була наступною: фактор А – 27%, фактор В – 35,2%, фактор С – 29,4%, взаємодія факторів АВ – 6,3%, а АС, ВС і АВС була малоістотною – 0,1-0,9%. Отже, в середньому за роки проведення досліджень, найвищий вплив на збір сухої речовини цукрового сорго мали добір сортового і гібридного складу, потім підживлення КАС та умови зволоження.

Стебло цукрового сорго є основним органом, у тканинах якого накопичується цукор. Отже, від маси стебел та вмісту в них цукру залежить збір його з гектара. Проведенні дослідження показали, що вміст цукру в рослинах є сортовою ознакою (табл. 2). За неполивних умов найбільший вміст цукру 9,6-12,8% відмічався у сорту Силосне 42 з найбільшим показником при підживленні КАС дозою N40 в фазу 4-5 листків. Звертає на себе увагу зменшення вмісту цукрів при підживленні мінеральним добривом в інші, більш пізні фази розвитку рослин як у сорту Силосне 42, так і гібриду Довіста. Така залежність відмічалась і на зрошуваних ділянках. Однак, гібрид Довіста виявився найбільш чутливим до зрошення і забезпечив найбільший вміст цукрів 12,6-15,6%. За цих умов сорт Силосне 42 поступався із значенням вмісту цукрів 11,6-14,4%, урожайністю стебел до 46,8 т/га та виходом цукру 3,9-6,7 т/га. Таким чином, гібрид Довіста на зрошуваному масиві забезпечував найбільший рівень зростання урожайності стебел до 63,9 т/га та виходу цукру з гектара 10 т.

Таблиця 2. - Урожайність стебел та вихід цукру з сорго цукрового (2014-2016 рр.)

Сорт/гібрид (В)

Мінеральне живлення (С)

Вміст цукрів у стеблах, %

Стебел  у структурі врожаю, %

Маса стебел з 1 га, т

Вихід цукру з 1 га, т

Без зрошення (А)

Силосне 42

Без живлення

9,6

81,2

20,6

2,0

N40 (в ф.4-5л.)

12,8

75,4

30,0

3,8

N40 (в ф.8-10л.)

12,3

77,7

26,0

3,2

N40 (в ф.15л.)

10,4

79,3

24,1

2,5

Довіста

Без живлення

9,6

80,3

28,6

2,7

N40 (в ф.4-5л.)

10,6

73,9

35,4

3,7

N40 (в ф.8-10л.)

10,2

75,0

31,8

3,2

N40 (в ф.15л.)

9,8

77,5

30,1

2,9

При зрошенні (фактор А)

Силосне 42

Без живлення

11,6

84,4

34,0

3,9

N40 (в ф.4-5л.)

14,4

78,7

46,8

6,7

N40 (в ф.8-10л.)

13,9

81,1

42,8

6,0

N40 (в ф.15л.)

11,9

82,6

39,0

4,6

Довіста

Без живлення

12,6

83,0

50,1

6,3

N40 (в ф.4-5л.)

15,6

76,1

63,9

10,0

N40 (в ф.8-10л.)

14,9

78,3

60,4

9,0

N40 (в ф.15л.)

14,1

80,2

54,6

7,7

V, %

16,5

3,8

34,1

50,0

               
 

 

Висновки. В результаті проведених досліджень встановлено, що культура цукрового сорго є перспективною як длясуходолу, так і для зрошення. Найбільшу продуктивність зеленого корму на силос забезпечує гібрид Довіста як на зрошенні з виходом корм. од. 18,5 т/га, так і на суходолі (11,6 т/га) із підживленням КАС дозою N40 в фазу 4-5 листків. Зрошення забезпечило збільшення вмісту цукрів в стеблах рослини до 15,6% у гібрида, а за неполивних умов у сорту Силосне 42 – 12,8%. Гібрид Довіста на зрошуваному масиві виявився найбільш продуктивним як за кормовою продуктивністю, так і збору цукру з одиниці площі.

Василенко  Р.М. к. с.-г. наук, с.н.с.

Степанова І.М, к. с.-г. наук

Інститут зрошуваного землеробства НААН

Ключові слова: сорго

Інтерв'ю
У Нідерландах існує сумна приказка: «Фермерові належать тільки його жінка й діти, все інше на фермі належить банку». Тобто, банки понавидавали всім фермерам аж до найменших стільки кредитів, скільки
Бакуменко
Голова Верховної Ради Андрій Парубій підтримав продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель в Україні. За продовження мораторію виступають фракції "Народного фронту", "Батьківщини" і

1
0