Спецможливості
Статті

Продуктивність обліпихи алтайської селекції в Поліссі та Лісостепу України

05.06.2008
574
Продуктивність обліпихи алтайської селекції в Поліссі та Лісостепу України фото, ілюстрація
Продуктивність обліпихи алтайської селекції в Поліссі та Лісостепу України

Одним з основних резервів повнішого забезпечення населення високовітамінними лікувально-дієтичними продуктами харчування, харчової, переробної і фармацевтичної промисловості сировиною та природними барвниками є впровадження нових цінних плодових і ягідних порід, а також розширення в екологічно чистих зонах площ під малопоширені у культурі рослини. До них, зокрема, належить обліпиха.

Обліпиха — полівітамінна й цілюща рослина. Плоди її містять 2,4—6,6% цукрів (глюкоза, фруктоза, сахароза та ін.), 1,1—4,6% органічних кислот (переважно яблучна, щавлева, бурштинова і винна), 50—450 мг% вітаміну С. У ягодах і насінні є також вітаміни В, В1, В2, B6, Е, Р і F, провітамін А (каротин), мікроелементи (залізо, бор, марганець та ін.).
У м’якуші плодів більшості форм і сортів міститься 5—6% олії, а в окремих (деякі сорти алтайської селекції) — до 9%, у насінні — до 12,5%. Обліпихова олія — це концентрат біологічно активних речовин з високими профілактичними і лікувальними властивостями. Це густа рідина червоно-оранжевого кольору з характерним смаком та ароматом, вона містить 110—250 мг% каротину й каротиноїдів, 110—130 мг% вітаміну Е, вітаміни Р, К, F, а також гліцериди олеїнової, лінолевої, пальметинової і стеаринової кислот, фосфоліпіди та інші біологічно активні речовини. Її плоди, листя й кора, а також продукти їх переробки використовують в офіційній та народній медицині для профілактики та лікування понад 40 хвороб, серед яких променеві ураження шкіри, опіки, захворювання шлунково-кишкового тракту, онкологічні.
Перші культурні сорти обліпихи було виведено в Інституті садівництва Сибіру ім. М. О. Лисавенка. Селекцію цієї культури М. О. Лисавенко розпочав у 1934 pоці з висіву насіння, попередньо відібраного з кращих форм дикорослих рослин, одержавши таким чином шість сортів.
У 1959 pоці було розпочато гібридизацію з використанням різних еколого-географічних груп. У результаті багаторічної праці виведено понад 20 сортів обліпихи, які відрізняються від диких форм відсутністю колючок або невеликими розмірами їх, величиною та біологічним складом плодів, а також порівняно великою довжиною плодоніжки. Останнім часом більшість цих сортів поширюється і в Україні. Подаємо коротку характеристику деяких з них.
Новость Алтаю. Висота рослин — до 3 м. Крона широка, розлога, міцна, без колючок. Середня маса плодів — 0,5 г, округлі, яскраво-оранжеві, з невеликими рум’яними плямами, кисло-солодкі. У Поліссі та Лісостепу України дозрівають наприкінці липня — у першій декаді серпня.
Занесений до Державного реєстру сортів рослин України і рекомендований для вирощування у степовій зоні.
Превосходна. Рослини заввишки до 3 м. Крона округла, розлога. Пагони середньої товщини, без колючок. Середня маса плодів — 0,7 г, циліндричні, оранжеві, кисло-солодкі. Дозрівають у третій декаді серпня — на початку вересня.
Сорт внесений до Державного реєстру сортів України і рекомендований для вирощування у зоні Полісся.
Чуйська. Рослини заввишки до 2,5 м. Крона округла, компактна, середньої щільності. Пагони темно-зелені, з невеликою кількістю колючок. Плоди середньою масою 0,9 г, овально-циліндричні, оранжеві. Довжина плодоніжки — 2—3 мм. Відрив плода сухий. Дозрівання у третій декаді серпня.
Занесений до Державного реєстру сортів рослин України і рекомендований для вирощування у зонах Полісся й Лісостепу.
Обільна. Рослини заввишки до 3,5 м. Крона округла, середньорозлога. Пагони світло-коричневі, середньої товщини, з невеликою кількістю колючок. Плоди середньою масою 0,8 г, овально-циліндричної форми, відрив плода сухий. Достигають у третій декаді серпня.Рекомендується для вирощування в зоні Лісостепу.
Дар Катуні. Рослини заввишки до 3 м. Крона округла, компактна, густа. Пагони світло-коричневі, середньої товщини, прямі, з невеликою кількістю колючок. Плоди середньою масою 0,4 г, яйцеподібно-овальної форми, світло-оранжеві з невеличким рум’янцем біля чашечки і основи плодоніжки. Дозрівають у третій декаді серпня. Плодоніжка завдовжки 4—5 мм. Відрив плода мокрий.
Велікан. Рослини заввишки до 3 м. Крона округло-конічна, середньозагущена, з чітко виділеним центральним провідником. Пагони темно-зелені, без колючок. Плоди середньою масою 0,8 г, циліндричні, оранжеві, кисло-солодкі. Плодоніжка завдовжки 4—5 мм. Відрив плода сухий.
Оранжева. Рослини заввишки до 3 м. Крона овальна, розлога. Колючок мало. Плоди середньою масою 0,66 г, овальні, оранжево-червоні, кисло-солодкі. Дозрівають у другій декаді вересня. Плодоніжка завдовжки 5—10 мм. Відрив плода сухий.
Вітамінна. Рослини заввишки до 3 м з пірамідальною кроною. Гілки товсті, світло-коричневі з зеленуватим відтінком, з невеликою кількістю колючок. Плоди середньою масою 0,57 г, овальної форми, помірно кислі. Достигають у третій декаді серпня.
Янтарна. Рослини середньорослі з овально-округлою кроною. Однорічні пагони світло-зелені, без колючок. Плоди середньою масою 0,68 г, циліндричної форми, оранжеві, кисло-солодкі. Достигають наприкінці серпня — на початку вересня.
Золотиста Сибіру. Рослини заввишки до 3,5 м з середньозагущеною кроною. Гілки середньої товщини з коричневою корою, колючок мало.Плоди середньою масою 0,8 г, овальної форми, оранжеві, солодко-кислуваті. Достигають наприкінці серпня — на початку вересня.
Золотий початок. Рослини заввишки до 3 м з компактною кроною. Плоди середньою масою 0,4 г, овальної форми, світло-оранжеві, майже жовті, помірно кислі. Достигають наприкінці серпня — на початку вересня.
Алей. Сорт-запилювач (чоловічі рослини), одержаний з насіння від вільного запилення сорту Новость Алтаю з катунською екологічною формою. Рослини сильнорослі, крона міцна, колючок на пагонах немає. Генеративні органи квітки зимостійкі, дають велику кількість пилку. Використання Алею як запилювача забезпечує повноцінне запилювання і прибавку врожаю навіть у роки з несприятливими умовами для перезимівлі квіткових бруньок.
З 1982 по 1997 рік ми вивчали господарсько-біологічні особливості 12 сортів обліпихи алтайської селекції в Лісостепу України в дослідному господарстві “Новосілки” Інституту садівництва УААН. Плантацію закладено навесні 1982 року дворічними саджанцями на сірому середньосуглинковому грунті. Схема посадки 4 х 2 м. Грунт у міжряддях з третього року після садіння утримували під задернінням. З 1988 по 2000 рік аналогічні дослідження проводили з вісьмома сортами обліпихи алтайської селекції на Поліссі в с. Петрушин Чернігівської області.
Дослідження показали, що в умовах Лісостепу й Полісся України при закладанні плантацій дворічними саджанцями ці сорти вступають у плодоношення на другий рік після садіння.
В умовах Лісостепу України в середньому за перші 5 років плодоношення врожайністю, середньою масою ягід, їхнім хімічним складом вирізнялися сорти: Чуйська, Обільна, Велікан, Золотиста. Середня врожайність — 107,3—115,6 ц/га, середня маса сотні плодів — 65—78 г, вміст олії — 4,8—6,1%, вітаміну С — 130—162 мг% (табл. 1). Починаючи з шостого року плодоношення, окремі дерева всіх сортів, крім Обільної, пошкоджувалися судинним (вертицильозним і фузаріозним) в’яненням.
За судинного в’янення наприкінці липня — на початку серпня на окремих скелетних гілках або на всій рослині листя починало жовтіти й опадати. Зеленіли лише верхівки пагонів. Плоди на таких гілках дочасно набувають характерного для сорту забарвлення, але не наливаються, лишаються в’ялими і зморщуються. Наприкінці літа з’являються червоні пухирці, які потім репають. Наступної весни на цих місцях видно почорнілу деревину. Бруньки на пошкодженій гілці, як правило, не розпукуються, і рослина гине. Встановлено, що збудником цього захворювання є гриб Verticillium dahliae. Він міститься в грунті. Його міцелій закупорює провідну систему рослини, що й призводить до загибелі.
Збудником фузаріозного в’янення, яке проявляється в засиханні рослин, є гриб Fuzarium. У результаті пошкодження рослин судинним і фузаріозним в’яненням з шостого по десятий рік плодоношення зрідженість насаджень сортів Чуйська, Велікан і Вітамінна сягали 10—50%.Ефективних засобів боротьби з названими хворобами поки що не знайдено. Та підкреслимо, що, незважаючи на ці недоліки, названі сорти мають попит у садівників-аматорів. Це пояснюється тим, що по перших чотирьох-п’яти врожаях вони не поступаються продуктивністю іншим сортам, а смакові якості їхніх ягід високі (дегустаційна оцінка — 4,5 бала й вища).
Результати досліджень показали, що в умовах Полісся зазначені сорти значно менше пошкоджувалися судинним та вертицильозним в’яненням. Зрідженість насаджень на десятий рік плодоношення не перевищувала 15—20%. За продуктивністю ці сорти не поступалися іншим (табл. 2).
Садівники-аматори можуть вирощувати на присадибних ділянках великоплідні сорти з високими смаковими якостями ягід. Оскільки ці сорти в умовах Лісостепу України не стійкі до вертицильозного і фузаріозного в’янення, їхні живці слід прищеплювати на місцеві форми обліпихи, стійкі до зазначених хвороб. Як показали наші дослідження, підщепою, стійкою до судинного та вертицильозного в’янення, є також сорт-запилювач Алей. До того ж, він майже не дає порості.
Живці для щеплення доцільно заготовляти в грудні. Для цього вибирають добре визрілі однорічні пагони завтовшки 7—9 мм, зберігають їх під снігом або в холодному погребі у вологому піску чи в холодильних камерах за температури 0...2°С.
Час щеплення припадає на початок розпукування бруньок у підщеп і триває до закінчення їх цвітіння. Живець з трьома-чотирма бруньками прищеплюють в однорічну деревину способом поліпшеного копулювання. За умов аматорського садівництва цей спосіб дає змогу на одній рослині мати колекцію з кількох сортів. Прищепивши живець чоловічої рослини в крону жіночої, можна обійтися без чоловічої рослини-запилювача.
Використовуючи як підщепи одно-дворічні сіянці, щеплення доцільно проводити на висоті 10—25 см від кореневої шийки. Місце щеплення обв’язують поліетиленовою плівкою, а верхній зріз живця, який роблять над брунькою, змазують садовим варом.
Таким чином, в умовах Полісся України в середньому за 12 років плодоношення серед сортів алтайської селекції за урожайністю, масою ягід та їхнім хімічним складом виділилися такі сорти, як Чуйська, Обільна, Велікан та Вітамінна, а в Лісостепу України — Обільна, Золотий початок, Янтарна, Превосходна. Середньорічна врожайність їх становила 123,4—167,2 ц/га.
Підвищити стійкість високоврожайних та великоплідних сортів обліпихи алтайської селекції до вертицильозного і фузаріозного в’янення можна методом щеплення живців цих сортів на сорт-запилювач Алей.
Агротехніка вирощування
Обліпиха добре росте і плодоносить на легких дренованих і досить родючих грунтах з нейтральною або слабокислою реакцією (рН 6,5—7) за достатнього зволоження. На важких грунтах рослини не довговічні і часто гинуть.
Але якщо зробити відповідну меліорацію (дренаж, внесення піску та органічних добрив — на важких, а вапнування — на кислих грунтах тощо), то можна виростити обліпиху на будь-якому грунті.
Закладаючи плантацію, грунт готують за системою чорного (на Поліссі сидерального) пару. Під зяблеву оранку на сотку вносять 4—5 ц органічних добрив: 3—4 кг суперфосфату і 1,5—2 кг калійної солі.
Садять за схемою 3,5—4 х 2—3 м в ями завглибшки 40—50, діаметром 50—70 см. На важких грунтах додають пісок чи інший мінеральний матеріал. У кожну яму разом із родючим грунтом бажано внести 250—300 г нітрофоски або 3—5 кг перегною. У більшості грунтово-кліматичних зон України найкраще садити обліпиху ранньої весни, до розпукування бруньок. На легких грунтах кореневу шийку саджанців заглиблюють на 5—12 см, тоді в рослин формується двоярусна коренева система. Для нормального запилення на 8—10 жіночих рослин достатньо висадити одну чоловічу. На присадибній ділянці насадження можуть мати форму кола або півкола з чоловічою рослиною посередині. Але можна обійтись і без неї, якщо прищепити в крону жіночих рослин один-два чоловічих живці.
Після висаджування обліпиху практично не обрізають. Догляд за рослинами полягає в систематичному знищенні бур’янів, розпушуванні грунту і поливаннях. Оскільки корені розміщені не глибоко, грунт у зоні основної кореневої системи розпушують на глибину 4—5, а в міжряддях — 8—10 см. Обрізування полягає у видаленні сухих пагонів і кореневої порості. У 6—8-річному віці обліпиха потребує омолодження. Для цього вирізують старі гілки на трирічну деревину, залишаючи бічні гілки. Продуктивний період обліпихи — 10—12, а за належного догляду — до 20 років.
І. Надточій,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник,
Інститут садівництва УААН
Фото автора та В. Корхового

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0