Спецможливості
Статті

Продуктивність кукурудзи залежно від строків збирання

27.08.2010
798
Продуктивність кукурудзи залежно від строків збирання фото, ілюстрація

За попередніми оперативними даними, на початок липня в Україні, за різними оцінками, висіяно кукурудзи на зерно від 2,5 млн га (міністерство АПК) до 2,7 млн га (Держкомстат). 

За попередніми оперативними даними, на початок липня в Україні, за різними оцінками, висіяно кукурудзи на зерно від 2,5 млн га (міністерство АПК) до 2,7 млн га (Держкомстат).

З урахуванням досить сприятливих кліматичних умов вегетаційного періоду для росту й розвитку кукурудзи в 2010 році є велика вірогідність отримання рекордного валового збору зерна кукурудзи: понад 11,5 млн т. Безумовно, яким насправді буде врожай, залежатиме й від умов другої половини вегетації, а саме: вологозабезпеченості в серпні, сукупної середньодобової температури повітря й тривалості атмосферної та грунтової посухи, а також умов достигання й збирання.
Одним із важливих елементів технології вирощування кукурудзи є процес збирання. Останніми роками деякі господарства збирали кукурудзу в пізні строки: в грудні і навіть у січні. Напевно, передумовою цього були не агротехнічні вимоги, а виробнича потреба та економічна доцільність (низька ціна реалізації зерна, нестача площ для зберігання й устаткування для сушіння, недостатня кількість збиральної техніки).
Від вдало визначеного строку збирання зерна цієї культури залежать: втрати зерна під час збирання врожаю, травмованість зерна та його вологість, - які впливають на технологічні витрати. Як свідчать наукові джерела, кукурудзу треба збирати в оптимально стислі строки, що дає змогу скоротити втрати зерна та зберегти високу якість продукції. Тривалість збирання не повинна перевищувати 10-15 днів, бо саме в цей період втрати зерна не перевищують 2-2,5%. Запізнення з початком збирання на 20-30 днів збільшує втрати зерна в три-чотири рази. Особливо значні втрати спостерігали тоді, коли кукурудза підмерзала, та за підвищеної вологості повітря. Це зумовлено інтенсивним диханням вологого зерна на рослині та пошкодженням його грибковими хворобами й значним погіршенням якості збирання комбайнами через виляглість рослин і пониклі відсирілі качани.
Особливу увагу слід звернути на підготування збиральних машин до роботи, передусім на регулювання висоти зрізу стебел: вона має сягати не більше 10-12 см від землі. Цей захід дає змогу запобігти поширенню кукурудзяного метелика. Збільшення висоти зрізу рослин призводить до погіршення подальшого обробітку грунту. Кукурудзяна жатка комбайна повинна максимально підіймати пониклі та повалені стебла кукурудзи, щоб зменшити втрати під час жнив.
Важливим заходом у технології вирощування нових після кукурудзи культур є забезпечення якісного подрібнення й рівномірного розподілу її пожнивних решток у процесі збирання. На це впливає строк збирання рослин кукурудзи. Якщо врожай збирають, як це буває в багатьох фермерських господарствах, у пізні строки, коли йдуть дощі та сніг або після них, у ранні години доби, з відсирілим стеблом, то рослини кукурудзи подрібнюються й розсіюються неякісно, що ускладнює подальший обробіток грунту й, своєю чергою, призводить до збільшення втрат зерна під час збирання. Ідеальний рівень розподілу листостеблової маси досягається за розкидання її по поверхні на 80-90% ширини жатки. Щоб запобігти втратам урожаю, треба ретельно укомплектувати жатку всіма допоміжними елементами, відрегулювати робочу щілину між відривними пластинами жатки, яка в задній частині має бути на 3-6 мм меншою за діаметр найменшого качана, а в передній - на 3 мм меншою, ніж у задній.
Важливим показником під час збирання кукурудзи є висота рослин та висота прикріплення качанів, а також індивідуальна продуктивність рослин. Такі показники, як висота рослин та висота прикріплення качанів, від строків збирання кукурудзи не залежать, але впливають на процес збирання, а висота прикріплення качанів - на якість збирання й частку втрати зерна.
На Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства НААН України в 2007-2009 рр. проводили дослідження продуктивності нових гібридів кукурудзи різних груп стиглості: ранньостиглий - Ушицький 167 СВ, середньоранній - Подільський 274 СВ, середньостиглий - Моніка 350 МВ, середньопізній - Соколов 407 СВ - залежно від строків механізованого збирання (з 15 вересня до 5 листопада).
Дані досліджень показали, що в разі зміщення строків збирання кукурудзи спостерігається чітка тенденція до збільшення показника виляглості рослин (табл. 1). Простежується й закономірність: що скоростигліший гібрид, то більшого значення набуває показник виляглості рослин. За зміщення строків збирання кукурудзи з 15 вересня до пізніх (5 листопада) було зафіксовано зростання показника виляглості рослин, який становить у гібрида Ушицький 164 СВ - 2,9-9,1% рослин, у Подільського 274 СВ - 0,1-2%, Моніки 350 МВ - 3,5-6,9% та Соколова 407 СВ - 1,6-6% рослин.
Спостереження за динамікою пониклості качанів засвідчили, що чим скоростигліший гібрид, тим швидше в рослин поникають качани. Це явище спостерігається під час дозрівання зерна та в разі пошкодження ніжки кукурудзяним метеликом. Цей показник має як позитивні, так і негативні властивості: позитив у тому, що волога під час опадів не потрапляє в качан і не збільшує вологості зерна, а стікає обгортками на землю; негатив - якщо ніжка качана пошкоджена кукурудзяним метеликом, то під час дотику або від вітру качани можуть опадати, що збільшує втрати під час збирання.
У гібридів кукурудзи різних груп стиглості, які збирали 15 вересня, пониклість качанів сягала в ранньостиглого гібрида Ушицький 167 СВ - 29%, середньостиглого Моніка 350 МВ - 27,4%, середньопізнього Соколов 407 СВ - 18,6%, а найстійкішим виявився середньоранній гібрид Подільський 274 СВ - 0,6%. Затримка зі строками збирання призводила до збільшення цього показника в гібридів Ушицький 167 СВ, Подільський 274 СВ, Моніка 350 МВ, Соколов 407 СВ: 29-96,1%, 0,6-7,4, 27,4-77, 18,6-67,9%, відповідно.
Вчасне збирання без перестоювання врожаю на корені, попередження механічного травмування зерна, дбайлива післязбиральна його доробка суттєво зменшують розвиток патогенної мікрофлори і негативний її вплив на якість зерна та його товарний вигляд. Основні шкідники качанів (гусениці стеблового метелика й бавовникової совки) вигризають зерно в качанах. Зазвичай пошкоджені ними зернини видаляють повністю чи частково в процесі післязбиральної доробки зерна. На якість зерна більше, ніж шкідники, впливають хвороби. Шкідники можуть бути переносниками їхніх збудників, а осередки пошкоджень - місцями інфекції. Пошкоджені качани в полі легко піддаються фузаріозному загниванню або пліснявінню. Збудники цих хвороб можуть призводити до зниження фуражних, продовольчих і технологічних якостей зерна. Уражене зерно втрачає товарний вигляд, може набувати токсичних властивостей, погано зберігається.
Дані свідчать, що пошкодження зерна шкідниками від першого до останнього строку збирання незначне, а різниця в показниках між гібридами залежить від генетичної стійкості гетерозисної форми. Кореневими гнилями більше пошкоджувались рослини скоростиглих гібридів, а пошкодження збільшувалися від 25 вересня (І строк збирання) до 5 листопада (VІ строк збирання). Середньоранній гібрид Подільський 274 СВ протягом періоду вегетації залишався зеленим та соковитим, що, своєю чергою, позначилося й на качанах: вони більше, ніж інші гібриди кукурудзи, уражувалися шкідниками, а це призводило до того, що уражені качани більше ушкоджувалися хворобами (табл. 2).
У решти гібридів кукурудзи пошкодження фузаріозом та бактеріозом були незначні й проявлялися на місцях пошкодження шкідниками. Проте відсоток качанів, пошкоджених фузаріозом, під час збирання 15 вересня становив 8,7-14,9%, а бактеріозом - 6-24,5; 5 жовтня (третій строк збирання) - 12,4-21,9  і 6-25; в останній строк (5 листопада) - 16,6-29,4 і 7,1-25,8%, відповідно. Ураженість качанів шкідниками та хворобами зростає від ранньостиглих до середньопізніх гібридів, що пояснюється їхнім тривалішим вегетаційним періодом і вологішим зерном. А ще - в разі зволікання зі збиранням зростає ураження качанів різними хворобами.
Дослідження свідчать, що гібриди кукурудзи, які належать до різних груп стиглості, формували неоднакову врожайність зерна з різною передзбиральною вологістю. Значення останнього показника залежить як від тривалості періоду вегетації, так і від строків збирання, що позначається на рівні виробничих витрат, пов'язаних із сушінням вологої зернової маси. Однак ця стаття витрат залежить також і від кількості одержаного зерна.
Вологість зерна гібрида Ушицький 167 СВ, залежно від строків збирання, коливалася в межах 13,9-16,3%. Середньоранній Подільський 274 СВ вміст вологи в зерні мав на рівні 18,8-23,2, середньостиглий Моніка 350 МВ - 16,1-22,8, а середньопізній Соколов 407 СВ - 19,3-23,3%. Найменшу вологість зерна кукурудзи під час збирання ранньостиглого гібрида Ушицький 167 СВ було зафіксовано 15-25 вересня - 14,4 та 13,9%, відповідно, а в решти гібридів різних груп стиглості найменша вологість була під час збирання 5-15 жовтня. Зволікання зі строками збирання призводило до підвищення вологості зерна внаслідок погіршення кліматичних умов (табл. 3).
Важливим чинником, який впливає на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості за механізованого збирання, є показник втрат. Він складається із зерна, яке пройшло через обмолот і залишилося на качані, та зерна, яке було розсіяне по поверхні грунту з рослинними рештками. Частка втрат, в основному, залежить від біологічних особливостей гібридів, строку збирання та вологості зерна.
Зволікання зі строками збирання кукурудзи призводить до збільшення виляглості рослин через кореневі гнилі та природні явища, а також до стовідсоткової пониклості качанів. Пізні строки збирання суттєво не впливали на пошкодженість качанів шкідниками, але в цьому разі більшало хвороб.
Усі наведені вище показники впливали на втрати в разі збирання кукурудзи комбайном. Найменші втрати зерна всіх гібридів різних груп стиглості були на ранніх строках збирання, тоді фіксували найменшу кількість пониклих качанів та дещо підвищену вологість зерна. Так, за збирання кукурудзи 15 вересня втрати становили 1,3-2,4%. Серед гібридів кукурудзи різних груп стиглості найбільший показник втрат зерна в разі перестоювання спостерігали в ранньостиглого гібрида Ушицький 167 СВ: він найраніше достигає й досягає вологості зерна 14% уже в середині вересня. Під час збирання його 15 вересня втрати зерна становили 0,11 т/га (2,4%), а в останній період жнивування (5 листопада) вони зросли до 0,64 т/га (14,2%). У решти гібридів різної групи стиглості показник втрати зерна під час збирання 15 вересня перебував у межах 1,3-2,1%, а в разі зміщення строку збирання до 5 листопада втрати зростали до 7,3-9,5 відсотка.
Таким чином встановлено оптимальні строки збирання гібридів кукурудзи з найбільшим рівнем рентабельності виробництва. Так, ранньостиглий гібрид Ушицький 167 СВ слід починати збирати 25 вересня за вологості зерна 14%, у пізніші строки втрати зерна значно зростають, а рентабельність виробництва знижується. Збирання гібрида Моніка 350 МВ 5 жовтня забезпечило рівень рентабельності майже 90%, в інші строки збирання економічна ефективність значно знижується. Завдяки незначним втратам зерна за пізнього збирання (близько 9%) та стабілізації його збиральної вологості не нижче 18,8-20,3%, гібриди Подільський 274 СВ та Соколов 407 СВ рекомендовано збирати з 5 по 25 жовтня, коли рівень рентабельності максимальний.

Ю. Пащенко,
д-р с.-г. наук
О. Кордін,
канд. с.-г. наук
С. Березовський,
Інститут зернового господарства
НААН України

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0