Спецможливості
Статті

Продуктивність корів подільського типу української чорно-рябої молочної породи

05.06.2008
1513
Продуктивність корів подільського типу української чорно-рябої молочної породи фото, ілюстрація
Щоб тваринництво було економічно ефективною, конкурентоспроможною галуззю в ринкових умовах, слід утримувати лише високопродуктивних тварин, здатних окупити всі витрати високим рівнем якості отриманої продукції.

ПОСП “Радівське” відоме не лише в області, але й за її межами вагомими здобутками, працьовитими людьми і умілим керівником — Героєм України Анатолієм Мартиновичем Пачевським, який очолює господарство протягом 15 років.
Тваринництво у господарстві належить до інтенсивної галузі, 12 років тому створений племінний завод з розведення української чорно-рябої молочної породи, де утримується 1200 голів ВРХ, в т.ч. 350 корів. Щільність поголів’я худоби з розрахунку на 100 га становить 62 голови, в т.ч. 18 корів. Виробництво молока на 100 га становило 1010 ц, м’яса — 115 ц. Витрати кормів на одну середньорічну корову становлять 58–60 ц к.о., на середньорічну телицю — 22–24 ц к.о.


Постійне забезпечення тварин повноцінними кормами стало основою формування високопродуктивного стада з генетичним потенціалом 6,5–7,0 тис. кг молока за лактацію. Господарство з року в рік досягає високих показників ведення молочного скотарства. За останні три роки молочна продуктивність дійного стада підвищилась на 1352 кг.
За 2003 рік середній надій по стаду був 5626 кг. Окремі майстри машинного доїння надоїли за рік по 6535–6250 кг молока від корови. В даний час надій молока на кожну корову становить 16,5 кг молока.


Свій творчий пошук спеціалісти господарства спярмовують на здійснення заходів інтенсивного ведення тваринництва. Інтенсифікація галузі молочного скотарства в господарстві грунтується на:


- міцній кормовій базі та раціональному витрачанні кормів;
- якісному вирощуванні ремонтного молодянку та інтенсивному відтворенні стада;
- цілеспрямованій селекційно-племінній роботі;
- чіткій трудовій дисципліні та якісній організації праці.


Для створення міцної кормової бази у господарстві прийняли таку структуру посівних площ, яка дає змогу щорічно одержувати 60–65 ц к.о. з 1 га. Широко використовують багатокомпонентні суміші. В практику увійшли повторні посіви та посіви кукурудзи з соєю, коли після появи у останньої трійчастого листка, до неї підсівають кукурудзу. Це дає змогу одержати не тільки 350–420 ц зеленої маси з гектара, а й збільшити вихід протеїну з гектара 2–2,5 раза.


Тваринництво на зимово-стійловий період забезпечено кормами власного виробництва. На 1 корову в рік згодувують 55–60 ц к.о. На 1 ц молока витрачають 1,1–1,15 ц к.о. Головний зоотехнік господарства щодекади складає раціон годівлі залежно від фізіологічного стану тварин і молочної продуктивності корів та постійно слідкує за якісною підготовкою кормів, що дає змогу підвищити надій на 11%. На молочній фермі уже 22 роки запроваджена двохзмінна робота тваринників. Утримання корів прив’язне, роздача кормів мобільна — КПУ-10Б. Доїння на установці “Брацлавчанка”, що дало змогу довести навантаження на майстра машинного доїння по 50–55 корів, затрати праці на 1 ц молока становлять 1,4–1,6 люд.год.


Генетичне поліпшення стада здійснюється за рахунок використання сперми бугаїв-плідників, оцінених за якістю нащадків вітчизняної та зарубіжної селекції. Проводяться “замовні” парування, індивідуальний підбір та помірний інбридинг.
У реалізації генотипу тварин вирішальна роль належить інтенсивному вирощуванню ремонтних телиць, що є фундаментом племінної справи, найважливішим важелем інтенсифікації молочного скотарства.
Багаторічна практика ведення господарства свідчить, що між інтенсивністю росту ремонтного молодняку і молочною продуктивністю корів існує позитивний зв’язок. Так у первісток, яких інтенсивно вирощували до 18- місячного віку, на рівні 681 г середньодобового приросту на добу, надій за лактацію становив 5245 кг, що більше на 1013 кг порівняно з ровесницями, вирощеними на рівні середньодобових приростів 561 г. У наступній лактації така закономірність зберігається. Для ремонту стада залишаються телиці від високопродуктивних корів, утримують їх від народження до місячного віку у індивідуальних будиночках надворі. Після закінчення профілактичного періоду телят переводять у приміщення, де утримують групами в клітках по 6–8 голів. Протягом всього періоду вирощування середньодобові прирости одержують на рівні 700–750 г. У перше півріччя середньодобовий приріст становить 800 г, 2-й — 750, 3-й — 680 г. Уперше  осіменяють телиць у 16–18-місячному віці за досягнення живої ваги понад 400 кг.
Для отримання високих надоїв у господарстві готують нетелей до розтелення. Починаючи з 5–6 місяця тільності, нетелей комплектують в окремі групи по 30–35 голів, закріплюють за кращими майстрами машинного доїння, годують згідно з раціонами сухостійних корів з добавкою 1,5–2 к.е. на ріст з проведенням масажу вимені двічі на день по 5–6 хв кожен прийом. Встановлено, що така підготовка нетелей до розтелення з наступним роздоюванням дає можливість додатково за лактацію одержати від первісток чорно-рябої породи 510–650 кг молока і сформувати вим’я, придатне до машинного доїння.


На дев’ятому місяці тільності прогнозують продуктивність  корів-первісток, яка залежить від живої ваги і лінійних промірів — висоти в холці і косої довжини тулуба (табл. 1).
Особливу увагу в господарстві приділяють роздоюванню новотільних корів протягом 3–4 місяців лактації, цей період базується на авансовій годівлі. Авансова годівля здійснюється за спеціально розробленою шкалою  з урахуванням віку корови і її продуктивності.
Застосування індивідуального і масового роздоювання дає можливість за перших чотири місяці лактації одержати 40–45% річного надою молока від корови і збільшити кількість високопродуктивних корів. За минулий рік роздоєно двох корів до 8 тис. кг за лактацію, 15 — до 7 тисяч і 65 корів — до 6 тис. кг. Рекордистки в стаді використовуються при закладанні нових маточних родин, родоначальників і продовжувачів ліній. Корови-рекордистки дають потомство з високою продуктивністю, що перевищує, в середньому, на 25–35% рівень надою по стаду. Тому тривале використання високопродуктивних корів підвищує темп селекційного процесу та інтенсифікацію молочного стада.
З метою інтенсивного відтворення стада щорічно отримують 92–95 телят на кожні 100 корів та вводять на 100 корів по 30–35 нетелей, оцінених за власною продуктивністю надою корів-первісток, що становить близько 5 тис. кг за лактацію.
Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, проводять комплексне обстеження корів на субклінічні мастити та ведуть комплекс профілактичних та лікувальних заходів. За багаторічними спостереженнями, зроблено висновок, що у комплексі заходів для запобігання безплідності корів одним із найважливіших є профілактика захворювань на мастити.


Отримані на курсах знання з технології машинного доїння дали змогу на власному досвіді пересвідчитись, що при якісному дотриманні технології машинного доїння щоденно від корови можна додатково одержати 1 кг молока.
У господарстві постійно дбають не лише про високі надої, але й про рентабельність виробництва. Головний економіст господарства та головний зоотехнік постійно шукають нові шляхи підвищення рентабельності виробництва молока, одним із яких є планування розтелень. З власного досвіду знають, що найвищу продуктивність корів отримують від розтелень у осінньо-зимовий період, тому що в цей час ціна 1 кг молока вища. Тому в господарстві у четвертому і першому кварталі — 70–75% розтелень, завдяки цьому мають більший прибуток від реалізації молока.


Додаткове джерело фінансових надходжень — це реалізація племінної худоби. Племзавод щорічно реалізує господарствам області та за її межі по 45–50 телиць і 8–10 племінних бичків на елевер.
Головним підсумком господарювання є його економічна ефективність. За 2003 рік від тваринництва отримали 683 тис. грн чистого прибутку. Рентабельність виробництва молока становить 78,3% за собівартості 1 ц молока 44,5 грн.
Особлива увага приділяється створенню належних умов для праці і відпочинку тваринників. Працівникам ферми видають путівки в санаторії, будинки відпочинку; розроблені і втілюються в життя моральні і матеріальні стимули. Усе це створює у людей праці добрий настрій, що допомагає їм результативно працювати.


С.Коваль,
 канд. с.-г. наук,
С.Франков,
 Вінницька державна сільськогосподарська дослідна станція,
О.Поліщук,
начальник Калинівського управління сільського господарства, канд. с.-г. наук,
Б.Поліщук,
голов. зоотехнік племзаводу ПОСП "Радівське"

Інтерв'ю
За високої інтенсивності інвазій паразитарні захворювання можуть завдавати господарствам чималого виробничого клопоту та призводити до вагомих економічних збитків. Так, за даними фахівців, втрати молочної продуктивності можуть сягати 20-60... Подробнее
Що робити, якщо на територію вашого господарства вломилися окупанти й після звільнення у вас лишаються тільки зруйновані будівлі та спалена техніка? Навіть вислуховувати про це розповіді психологічно нелегко… Однак наші співрозмовники,... Подробнее

1
0