Спецможливості
Новини

Про ветеринарне благополуччя замовили слово

05.06.2008
461
Про ветеринарне благополуччя замовили слово	 фото, ілюстрація
Про ветеринарне благополуччя замовили слово

Про ветеринарне благополуччя замовили слово

22 травня спільними зусиллями Української академії аграрних наук та Національного комплексу “Експоцентр України” (колишньої ВДНГ) було проведено семінар на тему “Забезпечення ветеринарного благополуччя в Україні”. Для участі в семінарі були запрошені керівники обласних управлінь ветмедицини, практикуючі ветлікарі, науковці. У президії сиділи президент УААН Михайло Зубець, голова Держдепартаменту ветмедицини Петро Вербицький та інші керівники галузі. Семінар відкрив Михайло Зубець. Він зауважив, що третє тисячоліття почалося з епізоотій губчастої енцефалопатії та ящура. У найбільш розвинутих країнах Старого світу відбувається масове знищення поголів’я ВРХ. Зокрема, уже ліквідовано 400 тис. голів корів, через що в раціонах європейців стає відчутним брак м’яса. Дійшло до того, що в пресі з’явилися повідомлення про закупівлю Німеччиною крокодилячого м’яса в Таїланді (проте, можливо, в цьому нічого особливого й немає, адже ситі народи завжди були не від того, щоб поласувати чимсь екзотичним).
Як приємну новину Михайло Зубець повідомив про те, що у складі УААН відкрито відділення ветеринарної медицини. Це дасть змогу краще координувати роботу галузевої науки і, висловив надію президент Академії, об’єднати всі галузеві інститути (у тому числі й ті, що нині підпорядковані Держдепартаменту) в системі УААН.
Більш конкретно з нагальних проблем захисту тварин висловився голова Держдепартаменту ветмедицини Петро Вербицький. Він нагадав, що Україна вже 11 років є вільною від ящуру, 8 років наша худоба проти цієї хвороби не вакцинується. Тож оскільки на нинішньому поголів’ї імунного фону немає, особливу увагу слід приділяти недопущенню в Україну тварин і тваринної продукції з неблагополучних країн.
Щодо губчастої енцефалопатії (коров’ячого сказу) Петро Іванович висловився так: “Ми не знаємо, чи є в Україні носійство хвороби, а знаємо лише, що немає клінічних її ознак”. Клінічні ж ознаки хвороби — це нервовість, порушення координації рухів (тварина падає на задні кінцівки), гіперчутливість шкіри, подразливість, різке реагування на сильні звуки, агресивність. Прижиттєвої лабораторної діагностики губчастої енцефалопатії не існує, бо вона полягає у дослідженні єдиного уражуваного органу — довгастого мозку. Щоправда, є непідтверджена інформація про появу такого прижиттєвого тесту в Німеччини, проте німці тримають його у великому секреті.
За міжнародною класифікацією Україна належить до числа країн з невивченим станом губчастої енцефалопатії, оскільки ніхто не може гарантувати, що в особистому підсобному господарстві теляті не згодовують те кісткове борошно, яке призначено курям. Тому слід пильнувати, аби не прогавити появу хвороби, адже запобігти її поширенню надзвичайно складно. Скажімо, у тій самій Німеччині на початку грудня минулого року було зареєстровано один випадок губчастої енцефалопатії, а на сьогодні їх уже понад сімдесят. Петро Іванович попередив, що через ці тривожні тенденції в Україну буде заборонено будь-який імпорт препаратів із вмістом тваринних білків, у тому числі ліків і косметики. За міжнародними нормами, молоко не є фактором ризику щодо губчастої енцефалопатії, проте, вважає Петро Вербицький, і його імпорт треба заборонити також. Голова Держдепартаменту ветмедицини накреслив стратегічну ціль — взагалі відмовитися від застосування для годівлі худоби білків тваринного походження, а цілком перейти на рослинні.
Було названо й інші нагальні проблеми вітчизняної ветеринарної медицини. Зокрема, відсутність ветеринарного супроводження конярства, яке нині набирає сил (в особистих підсобних господарствах вже налічується близько мільйона голів коней), брак якісних вакцин для промислового птахівництва (адже ще 15 років тому було достатньо вакцинувати птицю проти двох хвороб — віспи і хвороби Ньюкасла, тепер же таких щеплень треба виконувати до 20). Значною є потреба в обладнанні для визначення якості кормів і кормових добавок, особливо тепер, коли необхідно поставити заслін на шляху ввезення в Україну кормів із вмістом м’яса жуйних.
З говореного на семінарі ваш кореспондент виділив три виступи, зміст яких може бути цікавим і ветлікарям, і виробникам-тваринникам. Зокрема, член-кореспондент УААН Валентин Яблонський зосередив увагу учасників на проблемах відтворення ВРХ. Він нагадав, що правильно поставлений процес відтворення забезпечує не лише чисельність поголів’я, а й надої молока. А якщо умови утримання тварин порушуються, постає проблема неплідності. В окремих областях України вона нині перевищила рівень у 50%, тобто теля від корови там отримують раз на два роки. Є й такі господарства, де від 100 корів протягом року одержують 33 теляти. Звідси й середній по Україні надій у 1583 кг і забезпеченість населення молочними продуктами менша 60%. За часів СРСР за відповідної племінної роботи продуктивність молочного стада зростала пересічно на 33 кг на рік. Тобто з нинішніх 1583 кг до омріяних колись 3500 нам треба йти 42 роки.
У сімдесяті роки минулого століття було розроблено систему диспансеризації тварин, у тому числі гінекологічної та акушерської. Було введено посаду ветеринарного лікаря-гінеколога. Тепер ми знаходимо про це згадки лише в літературі, а відтворення поголів’я і боротьбу з неплідністю в Україні пущено на самоплив. Офіційної статистики щодо неплідності не ведеться, і це створює ілюзію, наче немає й проблеми.
Розв’язання проблеми неплідності неможливе без розв’язання проблеми ректальної діагностики. Цей метод дуже трудомісткий і дуже некомфортний, що потребує за його застосування додаткової оплати. На сьогодні це питання не вирішене, а отже ректальна діагностика не здійснюється (на це Петро Вербицький зауважив, що державою цю проблему вже розв’язано: ветлікареві дозволено за ректальне дослідження брати з господаря корови 10 грн; не уточнив, щоправда, Петро Іванович, де є той господар, який може таку суму заплатити).
Головною формою неплідності була, є і буде аліментарна, тобто кормового походження. Для її ліквідації потрібна повноцінна годівля тварин. Є й штучно набута неплідність — через несвоєчасне виявлення тварин в охоті і несвоєчасне осіменіння. У результаті реформування багато господарств втратили свої пункти штучного осіменіння; новостворені ж пункти часто показують погані результати, бо не мають відповідного обладнання, а техніки — кваліфікації. Протягом 2000 року в Україні штучно запліднено корів на 800 тис. менше, ніж у 1999 році. Натомість набуває поширення практика простого спаровування з доморощеними бугайцями, за якої про племінну роботу не варто й говорити.
Ще один вид неплідності — симптоматична. Вона виникає на грунті захворюваннь. Для боротьби з нею потрібна організація профілактичної та лікувальної роботи, яку має взяти на себе, вважає Валентин Яблонський, держава.
Про особливості профілактики внутрішніх хвороб високоудійних корів розповів академік УААН Володимир Левченко. Спочатку Володимир Іванович нагадав, яка саме корова може носити звання високоудійної: та, що 71 і більше відсотків спожитої з кормом енергії перетворює на молоко. Якби молодняк ВРХ, зауважив академік, з таким самим ефектом перетворював енергію корму на м’язову тканину, то щоденні прирости маси становили б 8 кг.
Коли ж у високоудійних корів найбільше проблем? Раніше вважалося, що найнебезпечнішим періодом з погляду на внутрішні патології є період найвищої продуктивності, тобто шостий—восьмий тижні лактації. Проте нині встановлено, що найскладнішим є так званий “перехідний період”, який триває від закінчення доїння (2—3 тижні до отелення) і до початку наступного доїння (3 тижні після отелення). На початку цього періоду корова повинна споживати лише 10—12 кг сухої речовини корму (за концентрації в ній протеїну 13%), наприкінці ж — до 18 кг (18—19%). Отже, у споживанні корму відбувається різкий перехідний стрибок.
Крім того, у голштинських корів є певні біологічні особливості. На четвертому тижні лактації вони перетворюють на молоко 97% спожитої з кормом енергії, а найбільше спожити корму можуть лише на десятому—дванадцятому. Отже, перший триместр лактації у високопродуктивних корів відбувається на від’ємному енергетичному балансі: корова, яка нічим не хворіє, не може за рахунок спожитого корму задовольнити енергію створення молока. У цей період вона втрачає 50—80 кг маси, 60% з них — у перші 26 днів лактації. Саме тому цей період для новотільних корів є найбільш небезпечним з погляду виникнення хвороб.
Володимир Левченко зупинився на двох із них. Перша — кетоз. Згідно з попередніми уявленнями, уся система діагностичних заходів була спрямована на те, аби виявити хворобу через 1,5—2 місяці після початку лактації. Так написано і в чинних методичних рекомендаціях. Проте нині встановлено, що кетоз у високопродуктивних корів, як правило, ранній: іноді він розвивається вже на п’ятий—сьомий дні лактації. Пов’язано це з від’ємним енергетичним балансом: щоб задовольнити власну потребу в енергії, організм починає використовувати жири, які розпадаються з утворенням кетонових тіл. Появі хвороби сприяють ще й такі чинники, як ожиріння в період сухостою, брак цукрів у кормах і наявність якихось інших патологій, здатних знизити апетит тварини і тим самим збільшити енергодефіцит.
З кетозом пов’язана інша патологія — жирова гепатодистрофія. Розвиток хвороби відбувається аналогічно: за браку енергії починає мобілізуватися жир, який надходить у печінку, що й призводить врешті до хвороби. І якщо частка жиру в масі печінки становить понад 40% — лікувати тварину сенсу немає.
Член-кореспондент УААН Олег Малінін присвятив свій виступ проблемі кормових токсикозів. Передусім Олег Олексійович загострив увагу учасників семінару на тому, що діагностика токсикозу є значно складнішою, ніж, скажімо, інфекційного захворювання, а спеціалістам, які допустили порушення токсикологічного характеру, погрожує правова відповідальність. Але, хоч як це дивно, спеціалісти завжди направляють матеріал для діагностичних досліджень неправильно оформленим.
Які ж правила оформлення такого матеріалу? Будь-які проби, що направляються до лабораторії, мають відбиратися комісією (у складі ії обов’язково має бути ветеринарний лікар), у відповідний посуд і обов’язково опечатуватися. Слід враховувати, що матеріал не може довго зберігатися: після псування він дослідженню не підлягає. Обов’язково має бути складений супроводжувальний документ, у якому слід зазначити, які саме дослідження повинна провести лабораторія. Часто в господарстві пишуть так: “Просимо дослідити на отруєння”. Але на яке отруєння? Адже за такого формулювання треба провести кілька сотень хіміко-токсикологічних досліджень, а середня вартість одного становить близько 50 грн. Тому писати треба приблизно так: “надсилаємо три проби, що були відібрані від здохлої ВРХ, для досліджень на хлорорганічні пестициди”.
Одним із найнебезпечніших токсикологічних чинників є протруєне насіння, яке не було використане для сівби. Також з пестицидами пов’язана інша проблема. Слід звертати увагу на зерно, фуміговане фостоксином. Воно обов’язково має пройти детоксикацію активним вентилюванням. Проте часто буває інакше: зерно, яке під час транспортування, скажімо, у баржі, піддається фумігації, потім за допомогою закритої пневмосистеми перевантажується у закритий вагон і транспортується до комбікормового заводу; з вагону також закритою пневмосистемою воно переправляється у заводське зерносховище. Із зерносховища зерно надходить у цех для приготування корму. Тобто детоксикації воно не піддається. У цьому разі корм може являти пряму небезпеку для сільськогосподарських тварин. Отже, відповідний сертифікат, що стосується зерна, яке було піддане фумігації під час транспортування, повинен мати червону смугу й запис: фуміговано фостоксином. У цьому разі слід поцікавитися, як проходила детоксикація.
Через збільшення на полях кількості бур’янів останнім часом збільшилася кількість алкалоїдів і глікозидів у кормах (окремо як дуже небезпечний бур’ян було названо чорнокорінь лікарський). І хоча випадків гострих токсикозів не так уже й багато, проте неякісні корми є причиною частих прихованих токсикозів. А це — забруднення залишками токсичних речовин тваринницької продукції, зниження імунітету тварин, розвиток інфекцій, падіння темпів відтворення.

Записав Павло Коротич

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0