Спецможливості
Новини

Привид законо… cпотворення

07.02.2014
277
Привид законо… cпотворення фото, ілюстрація

У Законі про Держбюджет’2014 (який ухвалено із запізненням майже на місяць) видатки для Мінагрополітики передбачено в сумі 7,7 млрд грн. Вона включає кредити для сільськогосподарських товаровиробників, видатки для Аграрного фонду, витрати на державну підтримку хмелярства, молодих садів, виноградників та ягідників. Проте загалом фінансова картина залишається незмінною: уряд і парламент, на жаль, «забувають» про пріоритети розвитку аграрного сектору. І не тільки…

У Законі про Держбюджет’2014 (який ухвалено із запізненням майже на місяць) видатки для Мінагрополітики передбачено в сумі 7,7 млрд грн. Вона включає кредити для сільськогосподарських товаровиробників, видатки для Аграрного фонду, витрати на державну підтримку хмелярства, молодих садів, виноградників та ягідників. Проте загалом фінансова картина залишається незмінною: уряд і парламент, на жаль, «забувають» про пріоритети розвитку аграрного сектору. І не тільки…

В. Ковальський,
парламентський оглядач
Cпеціально для журналу  «Пропозиція»

Ворожба на решеті…
Згідно з новим Законом про Держбюджет, доходи становитимуть 498,9 млрд грн (це на 26,8 млрд грн більше порівняно з торішніми показниками). Що ж стоїть за цими сухими цифрами?
Перше, що неприємно кидається у вічі, так це доволі дивна «бухгалтерія», пов’язана із розрахунками прогнозної суми податку на прибуток: до нього відносять (увага!) «сплату щомісячних авансових внесків із податку на прибуток у розмірі 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний рік». Цікаво б дізнатися, про що думали-гадали панове урядовці та законотворці, коли затверджували таку дивну норму: податковий авансовий внесок на прибуток, якого ще немає?!
Не хотілося б критикувати «слуг народу», але складається враження, ніби вони запозичили досвід наших предків, котрі захоплювалися ворожбою на решеті: струснувши горохові зерна, розглядали їх розташування й прорікали «світле майбутнє» (аби видурити гроші у довірливих людей). Сьогодні на роль вуличних ворожок претендують уже можновладці (в особі податкових органів): «струснувши» підприємства, прогнозують «світле майбутнє» держбюджету за рахунок авансових внесків із майбутніх (віртуальних) прибутків.
Принагідно зазначимо, що своїм народженням авансовий внесок зобов’язаний Закону України від 5 липня 2012 р. № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу (ПК) у зв’язку з проведенням адміністративної реформи». Хоча цей внесок безпосередньо стосується податку на прибуток, його так і не внесли до третього розділу ПК, присвяченого саме податку на прибуток підприємств. Натомість — внесли доповнення до п. 57.1 ПК: платники податку, доходи яких перевищують 10 млн грн, щомісяця сплачують авансовий внесок із податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлено для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік.
Таким чином, у потужних підприємств щомісячний розмір авансового внеску сягатиме десятків і навіть сотень тисяч гривень (за умови низької виробничої собівартості продукції). Де-юре авансові внески прирівняли до грошових зобов’язань, за порушення яких Податковий кодекс передбачає штрафну (фінансову) санкцію. А де ж брати кошти, якщо раптом доведеться скорочувати виробництво або витрачати гроші на закупівлю нового обладнання? На превеликий жаль, на такі «дріб’язки життя» чомусь так і не звернули уваги ні в Кабміні, ні у Верховній Раді.

Удари по експорту зернових
Прогнозна сума надходжень від ПДВ із ввезених в Україну товарів становить 127 млрд грн, ПДВ із вироблених товарів — 102 млрд, бюджетне відшкодування ПДВ — 53 млрд грн (відразу зазначимо, що розрахунок обсягу бюджетного відшкодування ПДВ здійснено з урахуванням… призупинення норми щодо зниження ставки ПДВ від 20 до 17%).
Торік аграрні асоціації неодноразово виступали із проханням до влади повернути ПДВ, щоб не перешкоджати вільній торгівлі. Натомість урядовці пообіцяли «подарувати» законопроект № 3863 «Про внесення змін до Податкового кодексу» (щодо обкладення ПДВ деяких операцій із зерновими та технічними культурами). За даними УКАБ, із таким «успіхом» вести мову про рекордний урожай’2014 навряд чи можливо.
Як відомо, неповернення ПДВ під час експорту зерна було введено ще в 2010 р. (причому як тимчасовий захід — до першого січня 2014 р.). Проте Кабінет Азарова знову «потурбувався». Якщо вірити версії урядовців, то запропонована «економія» введена буцімто з метою ефективної боротьби зі схемами штучного завищення ПДВ. Це викликає питання: для чого вводити такі жорсткі заходи, якщо з нового року набули чинності положення Податкового кодексу щодо трансферного ціноутворення? Невже пан Азаров не довіряє Міндоходів? Чи, може, відомство Клименка вже втратило здатність скористатися широко розрекламованим контролем над трансферним ціноутворенням?
Хотілося б звернути увагу наших можновладців на те, що в сільському господарстві — найнижчий рівень середньої заробітної плати (порівняно з усіма іншими галузями економіки). Чимало сільськогосподарських підприємств ледве зводять кінці з кінцями. А тепер їм ще й наносять удар «під дих». Хіба це справедливо, що аграрний сектор — єдина галузь, для якої не впровадять повернення ПДВ? Очевидно, щось тут не те. Тим більше, що в сільському господарстві працює 22% усього зайнятого населення України — це найбільший і водночас найбідніший електоральний загін. Отже, робіть висновки, панове урядовці і законотворці: таке ставлення до аграріїв матиме неприємний соціальний ефект.
До речі, сьогодні головна тема, яку активно обговорюють селяни, — падіння цін на зерно і загроза втратити свою роботу. Хоча аграрії отримали рекордний урожай, але дуже суттєвий спад цін означатиме, що середня рентабельність у сільському господарстві (за підрахунками профільних асоціацій) становитиме 0%. Отже, після отримання збитків у 2013 р. перейдемо до збитків у 2014-му?
Сьогодні рівень державної підтримки АПК перебуває практично «на нулі». В Україні менше 1% (всього лише 0,8%) від валової доданої вартості галузі становлять прямі дотації із держбюджету. Для порівняння: у Росії цей показник становить 11%, США — 12, Євросоюзі — 21% (усі вони — головні конкуренти України на світовому ринку зерна). Завдяки дотаціям, які надають у розвинених країнах, навіть за поточних низьких цін на зерно зарубіжні фермери залишаються прибутковими. Яким чином вітчизняні аграрії (сплачуючи податок на експортовану продукцію) можуть конкурувати на міжнародних ринках із тими, хто отримує значні субсидії?

Усупереч Конституції і здоровому глузду
Під час формування Держбюджету’2014 відбулося розширення джерел наповнення дохідної частини шляхом уведення екологічного податку (за утилізацію транспортних засобів) та реєстраційного збору за проведення держреєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.
За традицією, Закон про Держбюджет знову «загальмував» дію інших нормативно-правових документів, у тому числі призупинив норми щодо зниження ставки ПДВ (від 20 до 17%). На ці та інші негативи звернуло увагу Головне науково-експертне управління (ГНЕУ) Верховної Ради: за його висновком, «продовжена багаторічна негативна практика призупинення Законом про Державний бюджет дії чинних актів законодавства або внесення до них змін, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду»… Такі новації створюють суперечності у законодавстві. А це, своєю чергою, впливає на обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Доволі неоднозначним є аналіз основних макроекономічних показників, який надано Кабміном. На думку експертів ГНЕУ, певні сумніви виникають щодо прогнозу зростання реального ВВП — 103%, який видається дещо завищеним з огляду на негативні тенденції в економіці (стагнація у вітчизняній промисловості в умовах низького зовнішнього попиту, що посилює ризики оптимістичного прогнозу).
Усупереч вимогам Конституції (яка наголошує, що виключно Законом про Держбюджет визначають будь-які видатки держави), Мінфіну дозволено вносити зміни до розпису державного бюджету з метою відображення фактичного надходження кредитів і витрат за відповідними бюджетними програмами. Також не можна погодитися із наданням Кабміну права встановлювати порядок залучення позик під державні гарантії, оскільки це питання вже врегульоване Бюджетним кодексом.
Викликають зауваження і нові розміри прожиткового мінімуму: з 1 січня — 1176 грн, з 1 липня — 1207, з 1 жовтня — 1256 грн. По-перше, такі розрахунки не мають підтвердження, виходячи з набору продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг (згідно з вимогами Закону України «Про прожитковий мінімум»). По-друге, ці суми було затверджено «заднім числом» (зважаючи на запізнілий розгляд Держбюджету’2014). Як треба було діяти платникам податку у першій і другій декадах січня, враховуючи, що деякі норми Податкового кодексу базуються на цих показниках?
По-третє, стаття 9 Закону про Держбюджет свідчить про збереження негативної практики встановлення такого тимчасового соціального показника, як «рівень забезпечення прожиткового мінімуму», який використовують для призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям. Такий підхід не відповідає конституційним вимогам. Згідно зі статтею 46 Основного Закону, соціальні виплати та допомоги (що є основним джерелом існування) мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. При цьому варто звернути увагу на таке: встановлення так званого рівня забезпечення для малозабезпечених передбачено у розмірі… лише 21% для працездатних осіб.

«Привіт» принципу стабільності
Закон про Держбюджет «порадував» і своїми (антизаконними) змінами до Податкового кодексу, що суперечить вимогам ст. 7 ПК (будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом і не можуть бути встановленими або зміненими іншими законами). Зрештою, нові умови оподаткування у 2014 р. не відповідають принципу стабільності податкового законодавства, закріпленому у ст. 4 ПК, за якою «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки».
Варто зазначити, що дотримання принципу стабільності дає змогу суб’єктам господарювання планувати свою діяльність як на наступний бюджетний період, так і на перспективу (що позитивно позначається на їхній фінансовій діяльності). А ось невиконання зазначених вимог ПК дестабілізує роботу підприємств (у тому числі й сільськогосподарських): чергове збільшення ставок податків і зборів примушує їх переглядати свої виробничі та фінансові плани, умови угод із постачальниками та споживачами (які в окремих випадках стають невигідними). Постійна зміна ставок податків негативно позначається й на інвестиційному іміджі України (що стримує надходження іноземного капіталу). Крім того, збільшення податкового навантаження на вітчизняний бізнес провокує зростання цін на товари і послуги. А це, своєю чергою, призводить до нового соціального невдоволення, яке й без того перебуває на критичній межі.
Ще один приклад законо… спотворення: у Прикінцевих положеннях Закону про Держбюджет призупинено дію п. 229.1 ст. 229 ПК у частині справляння акцизного податку за нульовою ставкою щодо технічного спирту (який реалізують суб’єктам господарювання з метою використання для виробництва продуктів органічного синтезу), а також біоетанолу, що використовують для виробництва біопалива. Запровадження цієї законодавчої ініціативи може поглибити негативні тенденції у хімічній промисловості (під час виробництва продуктів органічного синтезу та біоетанолу).

Інтерв'ю
Літо - традиційний час представницьких аграрних зібрань на базі Корпорації "Агро-Союз". VII міжнародна конференція "Самовідновлювальне ефективне землеробство на основі системного підходу" зібрала
Директор Інституту обліку і фінансів НААН України, академік НААН Валерій Жук
Після майже 20-річної перерви агрофірмам знову доводиться сплачувати податки на загальних засадах. Ясна річ, сільгоспвиробники не звикли до такого. От і стогнуть зараз сільські бухгалтери, бо і звітність значно ускладнилась, і податківці... Подробнее

1
0