Спецможливості
Статті

Прискорити розробку і впровадження українських стандартів на однорідну овечу вовну

05.06.2008
415
Прискорити розробку і впровадження українських стандартів на однорідну овечу вовну фото, ілюстрація
Прискорити розробку і впровадження українських стандартів на однорідну овечу вовну

Заготівельні ДОСТи створюються у суворій відповідності до промислових вимог. Практика підготовки вовни до її первинної обробки, оцінки й переробки, що склалася в Україні, відрізняється від міжнародної, у зв’язку з чим існуючі ДОСТи будуть перероблені у напрямі гармонізації їх із міжнародними стандартами. В Інституті тваринництва степових районів “Асканія-Нова” розробляють Державні стандарти на тонку, напівтонку цигайську та кросбредну вовну, які будуть гармонізовані з міжнародними і європейськими стандартами.
Сьогодні в Україні діють стандарти на продукцію тваринництва 20–30-річної давності, розроблені ще в колишньому СРСР. З огляду на соціально-економічні зміни, які відбуваються в країні, а також особливості українського тваринництва, назріла нагальна потреба у розробці та впровадженні вітчизняних українських стандартів.
Замість подвійних стандартів (заготівельного і промислового), на кожний вид немитої вовни будуть розроблені Державні стандарти з викладенням єдиних вимог до оцінки немитої і митої вовни, її науково-технічної класифікації.
Протягом 1991–2001 років в Інституті тваринництва степових районів “Асканія-Нова” проведено дослідження сортового складу рун тонкорунних і напівтонкорунних овець.
На основі результатів виконаних досліджень топографування, класирування і промислового сортування вовни усіх статево-вікових груп тонкорунних і напівтонкорунних порід овець, а також вивчення системи класифікації і стандартизації вовни в Росії, Англії, Польщі, Франції й Австралії уточнено асортимент вовни й схеми сортування за тониною, довжиною і станом, що дало змогу розробити й представити Державний сільськогосподарсько-промисловий стандарт на однорідну немиту і миту тонку вовну. Стандарт на напівтонку кросбредну і цигайську вовну розроблений і готується до затвердження.
В основу класифікації вовни покладені такі показники, як вид, тонина, довжина, наявність рослинних домішок, міцність, пожовтіння, колір.
Проекти стандартів розповсюджуються на немиту і миту овечу однорідну тонку й напівтонку кросбредну та цигайську вовну, підготовлену з відокремленням частин руна, а також сортировану.
Проекти стандартів складаються з таких основних розділів, як сфера застосування і призначення, нормативні посилання, визначення та скорочення, технічні вимоги, класифікація, правила приймання й методи відбору проб при продажу/закупівлі немитої вовни, методи випробувань, транспортування й зберігання.
За середнім діаметром тонка рунна основна і пожовкла вовна буває від 14,5 до 25,0 мкм, напівтонка кросбредна і цигайська, — відповідно, від 25,1 до 40,0 мкм.
За середньою довжиною тонка рунна основна і пожовкла вовна розподіляється на: І довжину (70 мм і >), ІІ (55 до 70 мм), ІІІ (40–55 мм), IV (25–40 мм) і напівтонка кросбредна, цигайська, цигай-грубововнова і кросбредного типу, помісна рунна основна і пожовкла вовна поділяється на: І довжину (110 мм і >), ІІ (від 110 до 70 мм) і ІІІ (від 70 до 44 мм).
Середня довжина пояркової тонкої і напівтонкої вовни має бути не менше 30 мм.
За кольором: однорідну тонку, кросбредну і цигайську вовну відносять до білого кольору, вовну кросбредного типу підрозділяють на білу і світло-сіру, вовну помісну тонку і напівтонку, а також цигай-грубововнову — на білу, світло-сіру і кольорову.
За засміченістю рослинними домішками рунну основну і пожовклу мериносову, помісну тонку, кросбредну, кросбредного типу, цигайську, цигай-грубововнову і напівтонку помісну вовну підрозділяють на такі сортименти:
q вільна від рослинних домішок (В), яка вміщує рослинні домішки не більше 1% маси митої вовни, у тому числі реп’ях-пилку — не більше 6 шт. в 1 кг митої вовни;
q мало засмічена (МЗ), яка вміщує рослинних домішок від 2,1 до 3% маси митої вовни, у тому числі реп’ях-пилку від 6 до 36 шт. в 1 кг митої вовни;
q дуже засмічено-реп’яхова (ДЗР), яка вміщує рослинних домішок понад 36 шт. в 1 кг митої вовни;
q дефектна (Д), яка втратила міцність на розрив, а за вмістом рослинних домішок відповідає вільній або малозасміченій;
q засмічено-реп’яхово-дефектна (ЗРД). Вовна, яка втратила міцність на розрив у декількох місцях довжини штапелю та будь-якою мірою засмічена рослинними домішками.
Рунну основну і пожовклу мериносову і помісну тонку вовну за міцністю на розрив поділяють на міцну й дефектну. Міцність характеризується розривним навантаженням, СН/текс. Мериносова вітчизняна вовна повинна мати СН/текс. не менше 7,5, мериносова імпортна — 8,5–9,0, а помісна тонка — 7,5–8,0. Рунна основна і пожовкла напівтонка кросбредна вовна за міцністю на розрив повинна мати не менше 9–10 СН/текс., цигайська — 8,5–9,5, кросбредного типу і цигай-грубововнова — 8,0–9,0, а напівтонка помісна — 8,0 СН/текс. Вовна, що має міцність на розрив нижче зазначеної межі, вважається послабленою.
Сорти митої рунної однорідної тонкої і напівтонкої вовни за тониною, довжиною та станом повинні відповідати таким самим вимогам, як щодо немитої вовни. Масова частка залишкового вільного лугу на волокнах усіх промислових сортів у митій рунній вовні допускається не більше 0,27%, залишкового жиру для вовни І, ІІ довжини, гребінної і відсортувань із грубим волосом — 0,5–1,15%; для вовни ІІІ довжини, апаратної, відсортувань і відкласирувань — 0,5–2,0%.
Масова частка залишкових мінеральних домішок для однорідної рунної вільної від рослинних домішок вовни допускається не більше 2,5%, для вовни інших станів — не більше 3,0%, для відкласирувань і відсортувань — не більше 5%.
Отже, основними ознаками українських стандартів на однорідну тонку й напівтонку вовну є:
q нормативні документи є законом як для виробника, так і для переробника вовни;
q за технічними вимогами й класифікацією нові стандарти поширюються як на немиту, так і на миту, вовну;
q класифікація вовни за довжиною й тониною повністю відповідає чинним промисловим стандартам, а також світовим стандартам провідних вівчарських держав;
q стан вовни за засміченістю рослинними домішками й дефектністю в українських стандартах істотно різниться від світових стандартів. Ці ознаки зумовлені специфічними природно-кліматичними умовами України. Так, наприклад, у чинному стандарті (ГОСТ 28491—90) вовна за наявністю рослинних домішок розподіляється на 3 групи, при цьому без обліку наявності реп’яха і дефектності. В австралійському стандарті вовна за наявністю рослинних домішок поділяється на 7 груп з урахуванням наявності в ній реп’яха, насіння рослин, а також соломи, тоді як у розроблених вітчизняних стандартах вовна за станом поділяється на 5 груп з урахуванням її засміченості реп’яхом і дефектності.
Отже, впровадження розроблених українських сільськогосподарсько-промислових стандартів у сільськогосподарське виробництво забезпечить:
ю цілеспрямоване виробництво вовни необхідного асортименту;
ю значне підвищення якості вовнової сировини;
ю скорочення процесу сортування вовни на підприємствах ПОВ;
ю спрощення нормативно-технічної документації на вовну;
ю справедливу оцінку й оплату вовни при закупівлі її у вівчарів.
Таким чином, стандартизація є потужнім засобом проведення політики зниження собівартості продукції, відпускних цін на неї і створення передумов для дальшого розвитку виробництва. Нові українські стандарти дадуть змогу достатньо науково-економічно й технологічно використовувати вовну під час переробки.

В. Туринський, канд. с.-г. наук,О. Горлова, канд. екон. наук,Г. Ігнатов, канд. с.-г. наук,В.Денисова, науковий співробітник,
Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова “Асканія-Нова”, Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства

Інтерв'ю
Ірина Чернишова
Зараз стрімкі зміни, передусім у технічній сфері, охопили навіть аграрний сектор, який має репутацію чи не найконсервативнішої галузі економіки. Не дивно, що часто зусилля власників господарств, спрямовані на впровадження змін, зустрічають... Подробнее
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Нещодавні зміни у складі уряду можуть торкнутися  і діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства. Що змінилося і яких новацій очікувати? Із цим запитанням ми звернулися до першого

1
0