Спецможливості
Статті

Принципи розведення свиней на фермах України

05.07.2009
533
Принципи розведення свиней на фермах України фото, ілюстрація

Створюючи фермерське господарство, насамперед треба правильно сформулювати свої цілі. Як правило, мета одна - створити прибуткове підприємство, тобто виробляти щонайбільше продукції, витрачаючи мінімум матеріальних засобів.

Створюючи фермерське господарство, насамперед треба правильно сформулювати свої цілі. Як правило, мета одна - створити прибуткове підприємство, тобто виробляти щонайбільше продукції, витрачаючи мінімум матеріальних засобів.

Задля досягнення ефективного виробництва в свинарстві потрібно забезпечити кілька чинників, успішне поєднання яких дасть бажаний результат. Сучасна наука й багаторічна практика довели, що перший фактор успіху в свинарському проекті - генетика, бо саме вона забезпечує потенціал для розвитку тварини. Іншими важливими чинниками, що впливають на результат, є умови утримання свиней, годівля й здоров'я поголів'я. Вони важливі як кожний окремо, так і всі в цілому. Без достатнього забезпечення одного із цих факторів - неминучі втрати живих реальних грошей. І що більше ви ігноруватимете ідеальні умови утримання, годівлі, ветеринарного та біозахисту тварин, то складнішим ставатиме життя для вас як керівника підприємства, і для тварин як основних засобів вашого виробництва. Отже, генетика, стан здоров'я, харчування й належний догляд - це основні чинники майбутнього успіху.
Генетична програма має бути гнучкою, щоб могла швидко пристосовуватися до індивідуальних особливостей ринку і, як наслідок, задовольняти якістю продукції весь ланцюжок у виробництві м'яса: виробник - переробник - продавець - покупець.
У кожній країні є своя специфіка виробництва і свої вимоги до виробленого м'яса. Україна теж має свої особливі вимоги до продукції, які треба знати й використовувати в роботі.
Ключовими принципами розвитку генетики є: піраміда розведення, гібридизація та нуклеусне розведення. Розглянемо кожний з них окремо.
Піраміда розведення. Її головне завдання полягає в поліпшенні генетики. Як це відбувається? Піраміда розведення має три ряди відтворення:

  • GGP/Нуклеус - тут і відбуваються генетичні поліпшення за чистопорідного схрещування;
  • GP/Репродуктор - на цьому рівні чистопорідні тварини спаровуються з іншими для одержання енергії гібридизації;
  • батьківський/комерційний рівень - тут гібридні матки спаровуються з термінальними кнурами для одержання покоління свиней, призначених на забій.

Як бачимо на мал. 1, генетичний прогрес відбувається вниз по піраміді: від GGP/нуклеуса до GP/репродуктора, а далі має вплив на продуктивність батьківського стада та якість кінцевої продукції - велика кількість високоякісних поросят на забій.
На Рис. 1 зображено програму розведення для 100 чистопорідних свинок нуклеуса GGP. Як бачимо, протягом п'яти-шести років цілком реально досягти рівня 275 000 поросят на забій за рік. При цьому важливо пам'ятати, що, маючи таку структуру розведення, ваша ферма протягом 10-15 років не потребуватиме ввезення ремонтного поголів'я і тим самим буде убезпечена від усіх ризиків, пов'язаних із цим. А чому? Та тому, що чистопорідні тварини здатні відтворювати самі себе й таким чином забезпечувати власний ремонт + генетичний прогрес.
Гібридизація. Перехресне схрещування чистопорідних свиней дає переваги:

  • більше поросят в опоросі;
  • поросята життєздатніші;
  • вони швидше перерозмножуються.

Тобто гібридизація дає нам можливість одержати за рік від свиноматки більше поросят.
Нуклеусне розведення. Для успішного нуклеусного розведення треба:

  • уникати інбридингу;
  • мати окрему програму розвитку тварин за материнськими лініями;
  • мати спеціальну програму розвитку тварин за батьківськими лініями;
  • правильно й акуратно використати виробниче тестування;
  • використати українські селекційні індекси;
  • здійснювати генетичний аудит.

Розглянемо кожну з цих умов окремо.
Інбридинг, або близькородинне спарювання. В принципі, інбридинг - це зворотний бік гібридизації, що означає зменшення кількості поросят від свиноматки за рік. Типовий приклад: у разі збільшення інбридингу в стаді до 10% ми втрачаємо 0,7 поросяти на опорос. На фермі в 1000 голів це дуже відчутні втрати. До того ж, інбридинг є причиною багатьох генетичних дефектів поросят, таких як вовча паща, грижа тощо. Як позбутися або уникнути прояву інбридингу? Відповідь дуже проста. Контрольована програма спарювання на рівні GGP посприяє зниженню інбридингу не менше ніж на два відсотки.
Для контролю над програмою спарювання компанія ЮПіБі СНД пропонує використовувати спеціально розроблену для кожного підприємства й успішно адаптовану в Україні програму спарювання, засновану на використанні ліній "кольорових сімейств". Усе нуклеусне стадо ділять на сім'ї чотирьох кольорів. Наприклад: червона, біла, зелена й синя. Кожна сім'я має як кнурів, так і свинок. І запліднення відбувається всередині сім'ї. Просто. Кнур із червоної сім'ї завжди осіменить свинок із червоної і т. д. Тут все зрозуміло. Але що робити, коли потомство виросло й треба ввести в стадо ремонт? І тут немає нічого складного. Свинок, народжених у певній кольоровій сім'ї, повертають у цю саму сім'ю, а кнурців переводять у нову. Якщо кнурець народжений у червоній родині, то в разі введення його в нуклеусне стадо він переходить у білу сім'ю, а народжений у білій, переходить у зелену й т. д. Це дає можливість тримати інбридинг під контролем. Така система протягом усього періоду використання гарантує ступінь інбридингу не більше двох відсотків.
Більшість українських компаній дотримується системи спарювання, заснованої на комп'ютерному доборі. Спеціальна програма на основі родоводу добирає оптимальних партнерів для спарювання й пропонує номер кнура, рекомендованого для спарювання, а також першу й другу альтернативу.
Для успішного розведення нуклеусного стада треба застосовувати окремі генетичні програми для розвитку тварин материнських і батьківських ліній. У цих програм має бути своя мета, й виконувати їх належить у суворій відповідності з рекомендаціями генетичної компанії.
Що має на меті програма розвитку за материнськими лініями? Насамперед, це:

  • кількість поросят в опоросі (народжених живими);
  • вага поросят у день відлучення (вага гнізда);
  • кількість опоросів на свиноматку за рік;
  • ріст і конверсія корму;
  • добрий апетит;
  • материнська товщина шпику (не дуже мало).

Хочу закцентувати на апетиті. Фахівці компанії ЮПіБі спеціально ввели цей чинник як одну з головних цілей розвитку материнських ліній, оскільки активне поїдання корму дає можливість свиноматці бути в добрій формі й забезпечувати своє потомство достатньою кількістю молока.
Для програми розведення за батьківськими лініями визначено свої цілі:

  • ріст і конверсія корму;
  • добрий апетит;
  • багато пісного м'яса;
  • мінімальна товщина шпику.

Очевидно, що більшість критеріїв оцінюють якість тушки поросяти. І це не випадково, бо якісна тушка може коштувати на 2 грн/кг живої маси більше, ніж така сама за вагою, але з товщим шпиком. Як наслідок, втрата 200-250 грн з голови тільки на продажу готової продукції. А якщо стадо в 1000 свиноматок? Колосальні втрати. В інших країнах поширена система оплати за забійною вагою, до чого, рано або пізно, вдадуться і в Україні. Виграє той, хто вже тепер подбає про те, щоб тушки комерційних поросят мали оптимальний вміст пісного м'яса й шпику.
Тестування. Щоб уникнути втрат, потрібно на рівні нуклеуса робити правильне й акуратне тестування, в основі якого лежать:

  • точне проведення тестування;
  • відповідність годівлі й генетичного потенціалу;
  • використання українських селекційних індексів.

Для проведення тестування доцільно використати не менш 50% кнурів і свинок потомства GGP (нуклеуса).
Тестування можна проводити двома способами:
 а) ріст тварин у період із 40 до 100 кг, що становить період тестування;
 б) довічне тестування - від народження до досягнення 100 кг.
Знімаючи тварину з тестування, слід обов'язково виміряти товщину шпику для визначення її м'ясистості.
Така програма придатна для тестування тварин як материнських, так і батьківських ліній. Але її не можна виконати в повному обсязі і, що значно важливіше, одержати добрий результат (у цьому разі - генетичний прогрес) без відповідної годівлі. Дуже важливо мати оптимальне кормове забезпечення для генетики, тому що це дасть змогу отримати максимальну перевагу в програмі розведення на всіх її рівнях. І особливо для гарантування доброго апетиту як основи для повноцінного відтворення свиноматок і швидкого росту поросят на забій.
Для завершення тестування використовують селекційний індекс, що допомагає визначити кандидатів на ремонтний молодняк GGP/ нуклеуса. Існує спеціальне програмне забезпечення для автоматичного визначення цього індексу. На основі генетичних, економічних даних тварин, а також результатів їхнього тестування програма визначає особливості кожної тварини. Власні селекційні індекси притаманні також материнській і батьківській лініям. Точність оцінки племінної цінності тварини значно збільшується, якщо на підприємстві збирають племінну інформацію.
Важливо мати й використовувати в Україні свій селекційний індекс, що дасть масу переваг вітчизняним виробникам як племінного поголів'я, так і м'яса.
Генетичний аудит. Це основа для моніторингу (перегляду) характеристики програми розведення свиней. Нинішнє керування генетичним аудитом забезпечує успіх програми розведення, що дає можливість нарощувати генетичний прогрес на всіх рівнях піраміди. І навпаки, відмова від генетичного аудиту неминуче призведе до невдачі, до втрати генетичного потенціалу й неефективного виробництва.

М.Чернецький,
фахівець із технічної підтримки й продажів, компанія ЮПіБі СНД

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
Кооперація в агросекторі – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції.  У світі кооперативи є елементом самодопомоги і отримують преференції від держави. 

1
0