Спецможливості
Статті

Прим-голштин та робот — у ритмі менуету*

12.12.2013
398
Прим-голштин та робот — у ритмі менуету* фото, ілюстрація

Голштинська порода — найпоширеніша в світі серед молочних порід худоби. Найбільше її поголів’я утримують у США, на другому місці — Франція. Досвід та досягнення французьких селекціонерів у розведенні французького голштина (тут порода зветься прим-голштин) є показовим прикладом для українських тваринників, які утримують ВРХ. Не дивно, що під час візиту наших фермерів до Франції великий інтерес викликають у них ферми із розведення голштинської худоби.

Голштинська порода — найпоширеніша в світі серед молочних порід худоби. Найбільше її поголів’я утримують у США, на другому місці — Франція. Досвід та досягнення французьких селекціонерів у розведенні французького голштина (тут порода зветься прим-голштин) є показовим прикладом для українських тваринників, які утримують ВРХ. Не дивно, що під час візиту наших фермерів до Франції великий інтерес викликають у них ферми із розведення голштинської худоби.

А. Назаренко
a.nazarenko@univest-media.com

Про одну з них — ферму пана Бурніше, розміщену в регіоні Бретань, сподіваємось, буде цікаво дізнатися і нашим читачам.

Французьке господарювання
Уже багатьом нашим молоковиробникам відомо, що їхні колеги з європейських країн змушені планувати своє виробництво молока з урахуванням квот, які виділяють на кожне господарство. Таким чином уряди європейських країн регулюють перевиробництво певного продукту харчування, з іншого боку, це обмежує можливості виробників цих продуктів інтенсифікувати своє виробництво. У кожній країні ЄС правила отримання та регулювання квот різняться. От, наприклад, французькі фермери мають право щороку збільшувати квоту на молоко на 5–10 тис. л. Тож і пан Бурніше також планує збільшувати свою квоту на виробництво молока, адже щороку голштинки радують його своїми високими надоями. У 2015 р., коли відмінять квоти, він планує отримувати 650 тис. л молока від своїх корів.
Проте радикально збільшувати своє виробництво готові не всі фермери. Окрім квот, стримує цей порив і дефіцит кадрів. Більшість виробників сільгосппродукції — це родинні фермерські господарства, де працює невелика кількість людей. Тож аби хоч трохи розвантажити фермерів, останніми роками європейські аграрії залучають на допомогу автоматизовану техніку.
От і на фермі пана Бурніше із жовтня минулого року встановили доїльного робота. Та, зауважте, робота поставили не для того, щоб скоротити штат робітників — тут працювало всього дві людини (фермер та його мати). Минулого року мати вийшла на пенсію, частково ще допомагає синові на фермі, а основну її роботу замінив саме робот. Його придбали за 130 тис. євро, без допомоги від уряду. Після такої інвестиції ферма отримала 18 тис. євро додаткового прибутку за рік.
У жнивну пору за потреби призначити лікування тварині фермер звертається до відповідних сервісних служб за фаховою допомогою.

Звідки мсьє бере молоко?
Молоко продають у середньому за 340 євро/т, тож фермер сподівається вже найближчим часом окупити свої інвестиції в робота. Як правило, фермери укладають контракт на постачання молока з одним молокозаводом і не мають права переходити до іншого покупця.
До переходу на роботизоване доїння виробництво тонни молока обходилося фермерові у 290–300 євро. Корів доїли установкою «ялинка» 2 х 4. Наразі фермер відмічає, що продуктивність корів після впровадження роботизованого доїння збільшилась, також зменшились випадки прояву маститів, а корови доволі швидко звикли до робота: від двох днів до тижня. Лише одну корову були змушені «вмовляти» зайти до робота протягом трьох тижнів!
У середньому кожну корову доять 2,8 раза на день, відповідно, три рази на день установку промивають. Тварини заходять до робота за власним бажанням та ще з двох причин. Перша — в установці робота на передній хвіртці є годівниця, де корові видають прописану за її продуктивністю порцію концкорму, друга — коли корова відчуває, що їй треба віддати молоко. Звісно, є тварини, готові ласувати смачним кормом десятки разів на день, та розумного робота не проведеш: він фіксує кількість заходів тварин в установку та кількість спожитого нею концкорму за день (у середньому — 700 г/гол.). Якщо корова вже з’їла свою денну норму та була видоєна — її «просять» вийти з установки: відчиняється передня хвіртка, так годівниця стає недосяжною для тварини. Якщо ж корова не доїлася — передня і задня (щоб не заважали інші тварини) хвіртки зачиняються, і робот починає свою роботу.
Всі етапи процесу доїння — від підготовки вимені до дезінфекції дійок після доїння та безпосередньо саме видоювання — проводить робот. Після закінчення процедури робот відчиняє передню хвіртку та випускає корову.
Годують корів власними кормами — повнозмішаним раціоном: 75% — кукурудзяний силос, 25% — трав’яний сінаж, трохи сіна, концкорм закуповують. У теплий період року тварини споживають ще невелику кількість різнотрав’я на пасовищі. Грубі корми (силос та сінаж) зберігають у траншеях поряд із фермою, сіно та солому — в рулонах, тюках в ангарі.
На фермі застосовують 100%-ве штучне запліднення спермою прим-голштинів, ремонт стада — власним молодняком.
Новий корівник для холодного утримання було збудовано рік тому. Дорослі тварини переважну більшість часу перебувають на пасовищі: декілька ділянок розміщено поряд із фермою. Теплої пори року корови теляться на пасовищі, взимку — у приміщенні. Середній вік корів у стаді — три лактації, та багато тварин фермер продає після першої лактації, проте є корови віком сім лактацій.
На проблеми із здоров’ям тварин господар не скаржиться, переважна більшість причин вибракування у стаді — вікове зменшення продуктивності. Звісно, є поодинокі випадки захворювань на мастит, дуже рідко — захворювання копитець та органів відтворення. Тоді вже без кваліфікованої допомоги не обійтися.
Та як це буде дивно для декого з читачів — надзвичайних секретів господарювання у пана Бурніше немає: тільки сумлінна праця, постійний контроль та любов до своєї роботи — ось і всі секрети. А взагалі, пан Бурніше вважає себе звичайним французьким фермером, який розводить звичних французьких прим-голштинів та отримує молоко за допомогою вже звичного доїльного робота.

 

Інтерв'ю
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча
Органіка
Садівництво належить до найперспективніших галузей аграрного сектора. Інтенсивні сади у поєднанні з органічним садівництвом збільшують можливості експорту продукції.

1
0