Спецможливості
Новини

Приємного доїння, шановні Зіроньки та Лиски

05.06.2008
824
Приємного доїння, шановні Зіроньки та Лиски фото, ілюстрація
Приємного доїння, шановні Зіроньки та Лиски

Останній день вересня запам’ятається працівникам ТОВ “Терезіне”, що на Київщині, відкриттям першого в Україні доїльного залу GE/GI фірми “ДеЛаваль”. Ця подія ознаменувала початок нової ери доїння, яка означає комфорт для корів, зручність для доярок та високу якість молока.

ТОВ “Терезіне” створене на базі селекційної станції. Основний напрям діяльності підприємства — це скотарство. Розводять тут сименталів та чорно-рябу породу. Поголів’я ВРХ становить 2400 голів, 600 з них — дійне стадо. До нового року планують збільшити кількість молочних корів ще на 100 голів, а через рік довести їх кількість до 850. Нині від однієї корови отримують 5600 л молока на рік. Планують довести цей показник до 6 000 л. Середньодобовий приріст живої ваги становить 500–600 г. Селекційна програма передбачає серйозний відбір тварин. Дані про кожне теля та його батьків фіксують і зберігають у комп’ютері. За вгодованістю тварин, від чого залежить їх продуктивність, також ретельно слідкують. Упродовж року худобу годують силосом. Тому тримають півторарічний його запас. Власна база дає змогу повністю забезпечити потребу в кормах. Загальна площа ріллі становить 2 816 га. Ярі зернові займають 926 га. Озима пшениця була посіяна на 450 га, але, як у більшості господарств, через несприятливі погодні умови вимерзла. Отже, кошти на добрива, паливо та зерно було втрачено. Площа під цукровими буряками — 290 га. Кукурудза на силос — 480 га, люцерна — 100 га.

Продуктивність молочного стада в господарстві досить висока. Але щоб отримати якісне молоко, недостатньо генетичного потенціалу худоби та добрих умов утримання: для цього потрібне ще й правильне доїння — адже від того, як почуває себе корова у процесі доїння, залежить молоковіддача, від якості гуми — здоров’я вимені. Тож і вирішив директор ВАТ “Терезіне” Іван Кудлай як добрий господар створити найкращі умови для доїння через обладнання доїльного залу технікою від фірми “ДеЛаваль”. Доїльний зал паралельного типу GE/GI можуть обслуговувати два працівники, які повинні підготувати вим’я, одягнути і потім зняти доїльні стакани. Всі інші операції виконуються автоматично. Адже доїльні апарати обладнані електронним пульсатором, пристроєм автоматичного від’єднання колектора, який має об’єм 360 мл та пропускну здатність понад 12 л молока за хвилину, індивідуальним електронним лічильником молока та процесором, що керує роботою доїльного апарата. За одну годину можна видоїти 160 корів, а за зміну (6 годин) — 960. Молоко надходить до танка-охолоджувача, попередньо охолоджуючись у теплообміннику артезіанською водою, яку можна використати для випоювання худобі. Молоко, яке відразу після видоювання охолоджується, має високу якість.

Якщо раніше працювати на фермі було не дуже престижно, то відтепер за право попрацювати у новому доїльному залі доведеться позмагатися. Перебудова торкнулася й приміщень для утримання худоби — добудовується відгодівельний комплекс.

Зазвичай корова потребує близько двох тижнів для адаптації до нового процесу доїння. Тож перейти на новий метод доїння можна досить швидко.

Такий доїльний зал — задоволення не з дешевих, але й віддача від нього буде відчутною. Та й фірма “ДеЛаваль” пішла назустріч агровиробникам, запропонувавши поступову схему розрахунків. Представники фірми кажуть:“Наша робота полягає в тому, щоб вирішувати проблеми клієнтів”.

Голова Білоцерківської районної адміністрації Сергій Вахній відзначив, що відкриття цього сучасного доїльного залу — подія для району визначна. Але це тільки перша ластівка, бо планується встановити обладнання такого рівня ще в п’яти підприємствах району. Звичайно, багато залежить від фінансування.

О. Сидоренко

Інтерв'ю
Зараз іде палке обговорення законопроекту про обіг сільськогосподарських земель. Сьогодні з цього приводу збереться комітет ВР з питань аграрної та земельної політики. Напередодні ми поспілкувалися з секретарем комітету Іваном Чайківським... Подробнее
В українському сільському господарстві, здається, немає більш суперечливої культури, ніж часник. З одного боку, порівняно високі й стабільні ціни та безроздільне панування імпорту на внутрішньому ринку повинні свідчити про високу... Подробнее

1
0