Спецможливості
Технології

Правильний відбір проб зерна та насіння для аналізу сільгоспкультур

07.07.2010
27804
Правильний відбір  проб зерна та насіння  для аналізу сільгоспкультур фото, ілюстрація
пробы зерна

Для правильної оцінки показників якості зерна пшениці вагоме значення має ретельність відбору проб. Тому важливо одержати найбільш репрезентуючу пробу зерна зернових культур або продуктів його переробки

 

Недбалий чи не­точ­ний відбір проб якості насіння мо­же при­зве­с­ти до от­ри­ман­ня невірних ре­зуль­татів і не­пра­виль­них взаємо­роз­ра­хунків. Проби є важливими для достовірної характеристики посівних якостей насіння пшениці та іншого зерна.

У де­я­ких зо­нах ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур є за­галь­но­виз­нані тор­гові асоціації, що вста­нов­лю­ють пра­ви­ла відбо­ру проб зерна , яких слід до­три­му­ва­ти­ся під час ук­ла­ден­ня кон­трактів з цією асоціацією. Од­нак на сьо­годні чинні й дер­жавні стан­дар­ти, які вста­нов­лю­ють за­гальні по­ло­жен­ня що­до пра­виль­но­го відбо­ру та фор­му­ван­ня проб зерна (ГОСТ 13586.3-83 Зер­но. Пра­ви­ла и ме­то­ды відбору проб; ГОСТ ИСО 6644-97 Зер­но і про­дук­ти його переробки. Автоматичний відбір проб зерна з використанням механічних заходів.

Якість зер­на виз­на­ча­ють за ре­зуль­та­та­ми ла­бо­ра­тор­но­го аналізу се­ред­ньої про­би, що є ос­нов­ною умо­вою об'єктив­ності оцінки. Се­ред­ня про­ба зерна за всіма по­каз­ни­ка­ми - фізич­ни­ми й хімічни­ми - має відповіда­ти якості партії. Партія зер­на - це будь-яка кількість зер­на, од­норідна за якістю, яку од­но­час­но зда­ють, прий­ма­ють або зберіга­ють.

Кож­ну партію спер­шу оціню­ють ор­га­но­леп­тич­но і, пе­ре­ко­нав­шись в од­норідності зерна , при­сту­па­ють до відбо­ру об'єдна­ної про­би зерна, аналізу­ють її та вста­нов­лю­ють ос­та­точ­но якість партії за да­ни­ми ла­бо­ра­тор­но­го аналізу. В разі ви­яв­лен­ня в партії зер­на не­спе­цифічно­го за­па­ху про­би не відби­ра­ють, а зер­но відра­зу по­вер­та­ють ви­роб­ни­кові. Як­що в про­цесі ор­га­но­леп­тич­ної оцінки відхи­лень не ви­яв­ле­но, тоді при­сту­па­ють до відбо­ру про­би. Кількість зер­на, взя­то­го для аналізу, за­ле­жить від тон­на­жу кон­крет­ної партії.( правила відбору проб зерна)

Точ­ко­ва про­ба зер­на - це про­ба, відібра­на від партії зер­на за один раз з од­но­го місця. Для її відбо­ру ви­ко­ри­с­то­ву­ють ко­нусні, циліндричні, мішкові щу­пи та ме­ханічні про­бовідбірни­ки. Руч­ним щу­пом відби­ра­ють точ­кові про­би з верх­нь­о­го й ниж­нь­о­го шарів зер­на, а ме­ха­нічним - на всій гли­бині на­си­пу зер­на. Циліндрич­ний щуп, за­леж­но від розмірів, ви­ко­ри­с­то­ву­ють для відби­ран­ня проб із засіків, кон­тей­нерів, вво­дять у насіннєву ма­су в за­кри­то­му стані, ко­ли потрібної точ­ки до­сяг­ну­то, йо­го відкри­ва­ють, двічі по­вер­та­ють або злег­ка стру­шу­ють, обе­реж­но за­кри­ва­ють. На­пов­не­ний щуп вий­ма­ють, відкри­ва­ють і ви­си­па­ють от­ри­мані про­би насіння на підго­тов­ле­ну по­верх­ню для порівнян­ня на од­норідність. Мішко­вий щуп при­зна­че­ний для відби­ран­ня проб із мішків. Йо­го вво­дять у се­ре­ди­ну жо­лоб­ком до­ни­зу, вістрям уго­ру під ку­том близь­ко 30° до го­ри­зон­талі. Ко­ли до­ся­га­ють цен­т­ра мішка, тоді йо­го по­вер­та­ють жо­ло­бом до­го­ри, обе­реж­но вий­ма­ють і ви­си­па­ють насіння в по­су­ди­ну. Про­ко­лю­ван­ня від щупів у тка­нин­них мішках зарівню­ють хре­с­то­подібним ру­хом вістря щу­па, а на па­пе­ро­вих та поліети­ле­но­вих - за­кле­ю­ють лат­кою. Ко­нус­ний щуп ви­ко­ри­с­то­ву­ють для відби­ран­ня проб із на­си­пу, транс­порт­них за­собів, не­за­ши­тих мішків то­що.( правила і методи відбору проб зерна)

З ав­то­мобілів, до­вжи­на ку­зо­ва в яких до 3,5 м, точ­кові про­би бе­руть у чо­ти­рь­ох місцях: на відстані 0,5-1 м від пе­ред­нь­о­го та зад­­нь­о­го бортів і близь­ко 0,5 м - від бічних; за до­в­жи­ни ку­зо­ва 3,5-4,5 м - у ше­с­­ти, а за до­в­жи­ни 4,5 і більше мет­рів - у вось­ми місцях; в ав­то­поїздах - із кож­но­го ку­зо­ва (при­че­па). Су­куп­на ма­са точ­ко­вих проб зерна з ав­то­мобіля, до­вжи­на ку­зо­ва в яко­го до 3,5 м, має ста­но­ви­ти не мен­ше 1 кг; 3,5-4,5 м - 1,5 кг; від 4,5 м і більше - 2 кіло­г­ра­ми.

Точ­кові про­би зер­на, яке зберіга­ють у ко­мо­рах і на май­дан­чи­ках на­си­пом зав­виш­ки до 1,5 м, відби­ра­ють руч­ним щу­пом, як­що на­сип ви­щий - комірним щу­пом із штан­га­ми, по­пе­ред­ньо роз­ділив­ши на­сип на секції по 200 м2. У кожній секції точ­кові про­би зерна бе­руть у ше­с­ти місцях на відстані один метр від стін ко­мо­ри (країв май­дан­чи­ка чи меж секції) і на од­на­ковій відстані од­на від од­ної. За не­ве­ли­кої кількості зер­на в партії мож­на ана­логічно ро­би­ти точ­кові про­би в чо­ти­рь­ох місцях по­верхні секції пло­щею до 100 м2. У кож­но­му місці про­бу бе­руть із верх­нь­о­го (на гли­бині 10-15 см від по­верхні на­си­пу), се­ред­нь­о­го та ниж­нь­о­го шарів зер­на. За­галь­на ма­са точ­ко­вих проб зерна - близь­ко 2 кг на секцію.

Під час на­ван­та­жу­ван­ня (роз­ван­та­жу­ван­ня) зер­на у ва­го­ни, на па­ро­пла­ви, в ко­мо­ри та на еле­ва­тор про­би бе­руть із стру­ме­ня зер­на в місцях пе­ре­па­ду ме­ханічним про­бо­від­бірни­ком або спеціаль­ним ков­шем, пе­ресіка­ю­чи зер­но­вий струмінь че­рез рівні проміжки ча­су. Періо­дичність відбо­ру точ­ко­вих проб зерна за­ле­жить від швид­кості пе­реміщен­ня ма­си партії та засміче­ності зер­на (табл. 1). Ма­са однієї точ­ко­вої про­би - не мен­ше 100 грамів.

З партії за­та­ре­но­го в мішки зер­на (до 10 мішків) про­бу бе­руть із кож­но­го дру­го­го, а з 10-100 мішків - з кож­но­го п'ято­го плюс 5% від за­галь­ної кількості мішків у партії. Про­би зерна із за­ши­тих мішків бе­руть мішко­вим щу­пом, роз­су­ва­ю­чи мішко­ви­ну в трьох до­ступ­них місцях. Щуп уво­дять у на­прям­ку до се­ре­ди­ни мішка жо­ло­бом до­ни­зу, потім по­вер­та­ють йо­го на 180° і вий­ма­ють. За­галь­на ма­са та­ких точ­ко­вих проб - не мен­ше двох кіло­г­рамів.( правила і методи відбору проб зерна)

Для відбо­ру проб зер­на (крім про­са, греч­ки й со­няш­ни­ку) за­сто­со­ву­ють ме­ханічний про­бовідбірник А1-УП-2-А, про­бовідбірни­ки ПДШ, ППД, щу­пи ко­нусні, циліндричні, мішкові. Про­би з ва­го­на бе­руть циліндрич­ни­ми щу­па­ми із штан­га­ми, що на­гвин­чу­ють­ся.
Усі точ­кові про­би зерна зси­па­ють у чи­с­тий, не за­ра­же­ний шкідни­ка­ми по­суд, за­побіга­ю­чи зміні якості зер­на.

Су­купність точ­ко­вих проб ста­но­вить об'єдна­ну про­бу. До неї до­да­ють ети­кет­ку із за­зна­чен­ням на­зви куль­ту­ри, но­ме­ра ма­ши­ни, ко­мо­ри, ма­си партії, ча­су відбо­ру про­би зерна , її ма­си. Ети­кет­ку підпи­сує осо­ба, що відби­ра­ла про­бу. За об'єдна­ною про­бою зерна най­точніше виз­на­ча­ють ор­га­но­леп­тичні по­каз­ни­ки зер­на, за­ра­женість йо­го комірни­ми шкідни­ка­ми. За­ра­же­не шкідни­ка­ми зер­но (крім кліща) по­вер­та­ють у гос­по­дар­ст­во. Для по­даль­шо­го розміщен­ня зер­на виз­на­ча­ють йо­го тип і підтип та во­логість.

Перш ніж роз­ра­ху­ва­ти­ся за прий­ня­ту партію, оціню­ють якістю зер­на за се­ред­нь­о­до­бо­вою про­бою. Цю про­бу зерна фор­му­ють із об'єдна­них проб, відібра­них із кількості од­норідних за якість партій зер­на, що надійшли з од­но­го гос­по­дар­ст­ва про­тя­гом опе­ра­тив­ної до­би. Для її скла­дан­ня з об'єдна­ної про­би бе­руть по 50 г з кож­ної тон­ни зер­на.

Відповідність якості зер­на ви­мо­гам стан­дар­ту виз­на­ча­ють за се­ред­нь­ою про­бою, виділе­ною з об'єдна­ної або се­ред­ньої про­би, ма­са якої ста­но­вить 2±0,1 кг. Як­що ма­са об'єдна­ної чи се­ред­нь­о­до­бо­вої про­би зерна пе­ре­ви­щує 2 кг, то се­ред­ню про­бу бе­руть ме­то­дом ква­д­ра­ту­ван­ня або роз­подільни­ком БИС-1 . У пер­шо­му ви­пад­ку зер­но ви­си­па­ють на чи­с­ту, рівну, гла­день­ку по­верх­ню у ви­гляді ква­д­ра­та й пе­ремішу­ють за до­по­мо­гою двох де­рев'яних пла­нок із ско­ше­ни­ми ре­б­ра­ми. Зер­но, взя­те з про­ти­леж­них боків ква­д­ра­та, обо­ма ру­ка­ми з план­ка­ми зси­па­ють од­но­час­но на се­ре­ди­ну ква­д­ра­та, фор­му­ю­чи ва­лик. Потім бе­руть зер­но з кінців ва­ли­ка й од­но­час­но з обох пла­нок зси­па­ють на се­ре­ди­ну ква­д­ра­та. Так пе­ремішу­ють зер­но тричі. Сфор­мо­ва­ну та­ким чи­ном об'єдна­ну про­бу зер­на зно­ву ви­си­па­ють рівним ша­ром у ви­гляді ква­д­ра­та й роз­поділя­ють план­кою по діаго­налі на чо­ти­ри три­кут­ни­ки. Із двох про­ти­леж­них три­кут­ників зер­но ви­ки­да­ють, а ре­ш­ту змішу­ють і зно­ву роз­поділя­ють, по­ки не за­ли­шить­ся кількість йо­го 2±0,1 кг, яка і є се­ред­нь­о­до­бо­вою про­бою.

Роз­подільни­ком БИС-1 мож­на змішу­ва­ти про­би зерна , розділя­ти їх навпіл, виді­ля­ти на­важ­ки за­да­ної ма­си (25, 50 та 100 г). Він має два роз­подільно-змішу­вальні при­ст­рої, які скла­да­ють­ся з трьох ко­нусів з от­во­ра­ми і за­сип­ною лійкою ве­ли­ко­го діаме­т­ра. Дру­га лійка має відвідний па­т­ру­бок для ви­ве­ден­ня по­ло­ви­ни зраз­ка. Як­що партію зер­на аналізу­ють за всіма по­каз­ни­ка­ми, то цю по­ло­ви­ну ви­ко­ри­с­то­ву­ють для виз­на­чен­ня на­ту­ри зер­на. У третій (нижній) лійці є дві ру­хомі заслінки, до ру­чок яких прикріпле­но стрілки, що вста­нов­лю­ють­ся на потрібній поділці шка­ли за­леж­но від ма­си об'єдна­ної про­би й ма­си на­важ­ки для аналізу. Ре­ш­та зер­на про­хо­дить че­рез цен­т­раль­ний ка­нал. Об'єдна­ну про­бу зер­на пе­ред виділен­ням на­ва­жок зва­жу­ють і до­во­дять до ма­си 2 кг. Для цьо­го спо­чат­ку виз­на­ча­ють про­пу­ск­ну здатність ка­налів роз­подільни­ка. Як­що відо­ма про­пу­ск­на здатність то­го чи іншо­го ка­на­лу й ма­са на­важ­ки, тоді виз­на­ча­ють, яким ка­на­лом мо­же бу­ти виділе­на на­важ­ка роз­ра­хун­ко­вої ма­си.( правила відбору проб зерна)

Після про­ве­ден­ня всіх аналізів се­ред­ню про­бу зер­на зберіга­ють про­тя­гом до­би, як­що йо­го прий­няв від гос­по­дар­ст­ва хлібо­прий­маль­ний пункт. Про­би з партії зер­на, при­зна­че­но­го на відван­та­жен­ня в інші місця, тре­ба зберіга­ти про­тя­гом міся­ця, а зер­на, при­зна­че­но­го на ек­с­порт, - уп­ро­довж трьох місяців у разі пе­ре­ве­зен­ня залізни­цею і ше­с­ти місяців - вод­ним транс­пор­том.

Як­що зда­ють-прий­ма­ють партії ку­ку­руд­зи в ка­ча­нах на­си­пом із ав­то­мобілів, тоді точ­кові про­би зерна бе­руть у двох місцях за поз­довжнь­ою ось­о­вою лінією на відстані 0,5-0,7 м від пе­ред­нь­о­го й зад­нь­о­го бортів. У кож­но­му місці відбо­ру зніма­ють верхні ка­ча­ни і з гли­би­ни близь­ко 10 см вий­ма­ють по п'ять ка­чанів, які ле­жать по­ряд. Як­що на­си­пи в ав­то­мобілях не­од­норідні, до­пу­с­кається збіль­­шен­ня кількості місць взят­тя проб. В ав­то­поїздах точ­кові про­би відби­ра­ють з кож­но­го ку­зо­ва. В по­тя­гах з кож­но­го ва­го­на бе­руть 20 точ­ко­вих проб (по 5 ка­чанів, які ле­жать по­ряд, - усь­о­го 100 шт.). На скла­дах ку­ку­руд­зу в ка­ча­нах бе­руть з двох шарів: на гли­бині 10 см і 1 м та на відстані 3 м від стін ко­мо­ри і 75 см від стін са­пет­ки - по 16-17 ка­чанів, що ле­жать по­ряд. Усь­о­го в кожній секції має бу­ти відібра­но 100 ка­чанів.

Об'єднані про­би зерна від кож­но­го ав­то­мобіля скла­да­ють у крафт-мішки. Для фор­му­ван­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої про­би з мішка бе­руть кож­ний 10-й ка­чан і пе­ре­но­сять в іншу та­ру. Як­що їх ви­яв­ляється більше ніж де­сять, то відби­ра­ють че­рез од­на­ко­ву кількість ка­чанів, щоб ма­ти се­ред­ню про­бу з де­ся­ти ка­чанів, за якою виз­на­ча­ють вихід зер­на та йо­го якість.
Про­би для виз­на­чен­ня во­ло­гості зер­на слід зберіга­ти в ємності, що гер­ме­тич­но за­кри­ва­ється. Ре­зуль­та­ти аналізів се­ред­нь­о­до­бо­вих проб за­­пи­­су­ють у ла­бо­ра­тор­ний жур­нал, який пе­ре­да­ють бух­гал­терії для про­ве­ден­ня роз­ра­хунків за прий­ня­ту зер­но­ву про­дукцію та вне­сен­ня да­них у реєстр на­клад­них. Реєстр проб зерна над­си­ла­ють гос­по­дар­ст­ву, звідки надійшло зер­но. У реєстрі на­клад­них, крім відо­мо­стей про якість зер­на, на­во­дять роз­ра­ху­нок за за­куп­ле­не зер­но за­леж­но від йо­го якості.

Національ­ним стан­дар­том Ук­раїни (ДСТУ 4138-2002 Насіння сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Ме­то­ди виз­на­чен­ня якості) вста­нов­ле­но пра­ви­ла відби­ран­ня, фор­му­ван­ня й прий­ман­ня проб насіння всіх сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
Тре­ба та­кож ска­за­ти про різні нор­ми відбо­ру точ­ко­вих проб за­леж­но від ма­си партії насіння, яке зберіга­ють або транс­пор­ту­ють на­си­пом, у засіках, кон­тей­не­рах ве­ли­кої місткості або від стру­ме­ню насіння під час їхньо­го за­пов­нен­ня.

Від партії насіння, яку зберіга­ють або транс­пор­ту­ють на­си­пом, точ­кові про­би зерна потрібно відби­ра­ти від кож­ної партії (кон­трольні оди­ниці) у п'яти місцях. 
За та­кою схе­мою відби­ра­ють про­би з кож­но­го засіку, як­що цю партію зер­на зберіга­ють у кількох засіках.
Із транс­порт­них за­собів то­нна­жем по­над 25 т про­би відби­ра­ють в оди­над­ця­ти місцях.

У кож­но­му місці точ­кові про­би зерна відби­ра­ють з трьох шарів: ниж­нь­о­го, се­ред­нь­о­го та верх­нь­о­го.

Точ­кові про­би ка­чанів ку­ку­руд­зи з на­си­пу в засіках відби­ра­ють уруч­ну в п'яти місцях і в кож­но­му з них у трьох ша­рах (звер­ху, по­се­ре­дині та вни­зу) по 5 шт. - усь­о­го 75 штук.
З бунтів точ­кові про­би відби­ра­ють у п'яти міся­цях. 

У центрі бун­ту ка­ча­ни відби­ра­ють із трьох шарів на різних гли­би­нах, а з країв - в од­но­му шарі з чо­ти­рьох про­ти­леж­них боків (усь­о­го 7 точ­ко­вих проб). З кож­но­го місця відби­ра­ють по п'ять ка­чанів (усь­о­го 70 шт.)
У про­цесі за­ван­та­жен­ня (роз­ван­та­жен­ня) транс­порт­них за­собів точ­кові про­би відби­ра­ють че­рез рівні проміжки ча­су - від кож­ної партії (кон­троль­ної оди­ниці) по 75 ка­чанів.
З ав­то­ма­шин точ­кові про­би ка­чанів ку­ку­руд­зи відби­ра­ють в двох ша­рах по 2 шт. у кож­но­му місці - всьо­го 20 шт. Як­що кон­троль­на оди­ни­ця є в кількох ав­то­ма­ши­нах, точ­кові про­би відби­ра­ють у про­цесі їхньо­го за­ван­та­жен­ня (роз­ван­та­жен­ня) че­рез рів­ні проміжки ча­су.
З мішків або подібних до них кон­тей­нерів точ­кові про­би ка­чанів ку­ку­руд­зи відби­ра­ють уруч­ну.

Після відби­ран­ня ка­ча­нів мішки плом­бу­ють зно­ву, про що за­зна­ча­ють в акті відби­ран­ня проб.
Відібрані ка­ча­ни підра­хо­ву­ють. Як­що їх 70 шт. і більше, виділя­ють ко­жен третій, але не мен­ше 25 шт. Ка­ча­ни об­мо­ло­чу­ють і виділя­ють се­ред­ню про­бу насіння для аналізу­ван­ня.
Пе­ресвідчив­шись в од­норідності всіх точ­ко­вих проб, їх об'єдну­ють і ре­тель­но пе­ремішу­ють. Як­що от­ри­ма­на про­ба за ма­сою відповідає се­редній, її вва­жа­ють та­кою.

Се­ред­ню про­бу виділя­ють з об'єдна­ної, послідо­вно змен­шу­ю­чи її ма­су до мінімаль­ної ма­си про­би, потрібної для виз­на­чен­ня посівних яко­с­тей і во­ло­гості насіння, ма­са якої є не­од­на­ко­вою для різних сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур і за­зна­че­на в до­дат­ках до стан­дар­ту (ДСТУ 4138-2002). У цьо­му разі фор­му­ють три се­редні про­би:

  •  пер­ша - для виз­на­чен­ня чи­с­то­ти, відхо­ду, схо­жості, життєздат­ності, ма­си 1000 насінин та інших аналізів;
  •  дру­га - для виз­на­чен­ня во­ло­гості та за­се­ле­ності шкідни­ка­ми;
  •  тре­тя - для про­ве­ден­ня фіто­ек­с­пер­ти­зи.

От­же, точ­ний відбір зер­на чи насіння має важ­ли­ве зна­чен­ня для пра­виль­ної оцінки якості ви­ро­ще­ної про­дукції, то­му про­би тре­ба відби­ра­ти, фор­му­ва­ти й прий­ма­ти на ос­нові стан­дар­ту. Відо­мо, що важ­ко вста­но­ви­ти сталі пра­ви­ла для кож­но­го ви­пад­ку, особ­ливі об­ста­ви­ни мо­жуть спри­чи­ни­ти по­тре­бу мо­дифікації ме­то­ди­ки відбо­ру зерна.

 

Н. Ящук, молод. наук. співробітник НУБіП України

Ключові слова: Зернові колосові

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0