Спецможливості
Статті

Попередник та рiвнi живлення ярої пшеницi в умовах Полiсся

05.06.2008
964
Попередник та рiвнi живлення ярої пшеницi в умовах Полiсся фото, ілюстрація
Попередник та рiвнi живлення ярої пшеницi в умовах Полiсся

Попередник та рiвнi живлення ярої пшеницi в умовах Полiсся

Яру пшеницю вирощують у рiзних грунтово-клiматичних умовах України. Проте якщо до 1917 року вона займала великi площi, то тепер її майже повнiстю замiнила урожайнiша озима пшениця.
Для сiльськогосподарського виробництва України яра м’яка пшениця становить певний iнтерес як хлiбна страхова культура, адже вона є джерелом одержання високоякiсного зерна.

Завдяки своїм бiологiчним особливостям (невелике продуктивне кущення, слабка коренева система, низьке протистояння бур’янам, особливо на раннiх стадiях розвитку рослин), яра пшениця характеризується пiдвищеною вимогливiстю до умов i технологiй вирощування. Цю культуру слiд вирощувати на родючих i незабур’янених грунтах, розмiщувати в сiвозмiнi пiсля кращих попередникiв. Рiвнi живлення встановлюються з урахуванням ефективностi органiчних та мiнеральних добрив, якi було внесено пiд попередник чи безпосередньо пiд пшеницю. Оптимальне поєднання попередникiв та системи удобрення є запорукою рентабельностi зернового господарства. У зонi Полiсся урожай ярої пшеницi може становити 35—40 ц/га.
Польовi дослiди з вивчення впливу попередникiв та рiвнiв живлення на продуктивнiсть ярої пшеницi проводили протягом 1996—1999 рокiв у дослiдному господарствi Чернiгiвської державної сiльськогосподарської дослiдної станцiї УААH, яке розмiщене у лiвобережному Полiссi України i належить до Козелецького агрогрунтового району Чернiгiвської областi.
Метеорологiчнi умови в роки проведення дослiдiв мали значнi вiдмiнностi як щодо характеру розподiлу опадiв, так i щодо температурного режиму: загальнорiчна сума опадiв по роках дослiджень значно переважала середньобагаторiчну їх величину, а температурний режим повiтря у бiльшостi мiсяцiв (особливо влiтку) перевищував багаторiчнi данi.
У дослiдi вирощували районований сорт ярої пшеницi Рання 93 iз застосуванням агротехнiки, загальноприйнятої для умов Полiсся Чернiгiвської областi. Сiяли культуру в першiй декадi квiтня. Обробiток грунту складався з проведення оранки наприкiнцi вересня, закривання вологи, боронування, передпосiвної культивацiї i завершалося все сiвбою.
Фосфорнi та калiйнi добрива вносили пiд оранку, азотнi — у пiдживлення по сходах i на початку виходу в трубку. Для боротьби з хворобами вносили Тiлт 250, 25% к.е. (0,5 л/га) у перiод виходу в трубку, з бур’янами у перiод кущення — гербiцид Дiален (2 л/га).
Збирали врожай подiлянково — методом прямого комбайнування. Показники врожайностi коригувалися вiдповiдно до варiантiв дослiду з урахуванням вологостi (14%) та засмiченостi зерна.
Внесення азоту в кiлькостi N90 i N120 забезпечувало найбiльший прирiст урожаю. Збiльшення дози технiчного азоту з 90 до 120 кг/га дiючої речовини виправдовувало себе лише в роки з найбiльш сприятливими умовами (урожайнiсть — 34,0—38,4 ц/га).
Щодо попередникiв, то люпин жовтий забезпечив урожайнiсть пшеницi 26,9 ц/га, пелюшка — 24,0 i конюшина — 22,4 ц/га, що еквiвалентно врожайностi пiсля вiвса з внесенням мiнерального азоту в межах 60—70 кг/га. Зазначимо, що в сприятливому щодо погодних умов 1996 роцi найцiннiшим попередником був люпин жовтий, а в посушливому 1999-му — пелюшка.
Отже, поєднання мiнерального азоту (азоту добрив) та бiологiчного (азоту бобових попередникiв) дає змогу пiдвищити врожайнiсть ярої пшеницi з 11,4 до 14,6—34,0 та 22,4—26,9 ц/га. Проте наведений рiвень урожайностi культури навiть в умовах середньоокультурених грунтiв дерново-пiдзолистого типу не вважається високим.
Дослiдження показали, що пiсля кормових бурякiв, удобрених гноєм (40 т/га), урожай зерна ярої пшеницi може перевищити 40 ц/га за умови розмiщення її пiсля вiвса з внесенням органо-мiнеральних добрив з нормою 37—38 ц/га. Hавiть в умовах дуже несприятливого, посушливого 1999 року урожайнiсть зерна на цих варiантах становила 37—39 ц/га.
Ефективнiсть рiзних попередникiв ми вивчали на рiзних фонах азотного живлення (табл. 1) i встановили, що низька доза мiнерального азоту (N30), одержана за рахунок бобових попередникiв, може сприяти збiльшенню врожайностi ярої пшеницi в 1,3—1,6 раза, вища (N60) — часто нiвелює ефективнiсть попередникiв (урожайнiсть у цьому разi змiнюється на 10—15%), а за N90 дiя бобових попередникiв становить 5—36%, проте вона залишається доволi стiйкою впродовж рокiв i в бiльшостi випадкiв є математично достовiрною.
Ефективнiсть таких бобових попередникiв, як пелюшка i конюшина, є досить високою на всiх фонах мiнерального азоту i забезпечує прирiст урожайностi зерна ярої пшеницi 8,5—5,5 ц/га або 62—26% стосовно вiвса.
Прирiст урожаю зерна, якого було досягнуто збiльшенням мiнерального азоту з 30 до 60 кг, виявився найвищим по люпину бiлому (5 ц/га) й вiвсу; за дози азоту N90 збiльшення врожайностi зерна проти N30 становить: по вiвсу — 7,5 ц/га, пелюшцi — 6,7, конюшинi — 5,8 та люпину бiлому — 5,2 ц/га.
Якщо азотних добрив не вистачає, то урожайнiсть зерна ярої пшеницi на рiвнi 20—22 ц/га можна отримати, використовуючи бобовi культури як попередник: вносячи мiнеральний азот N60, можна завдяки добору попередника пiдвищити врожайнiсть до 26 ц/га, а N90 — до 30 ц/га зерна.
Урожайнiсть ярої пшеницi пiсля розмiщення її по кукурудзi на зерно, пiд яку було внесено 40 т/га гною, становила 28,3 ц/га, тобто на рiвнi ячменю, i на 6,1 ц/га вище, нiж пiсля вiвса.
Бiологiчнi особливостi дослiджуваних ярих культур (ярої пшеницi, ячменю, вiвса) мають короткий вегетацiйний перiод i вiдповiдний перiод живлення поживними речовинами, що тiєю чи iншою мiрою вiдбилося на їхнiй продуктивностi. Пересiчно за роки дослiджень урожай ярої пшеницi по удобреному гноєм попереднику на 6—10% перевищував урожай ячменю за абсолютних величин 28,5—35,7 ц/га.
Розмiщена пiсля люпину бiлого яра пшениця поступалася вiвсу на 2,5—3,2 ц/га i перевищувала урожай ячменю на 14—18%.
Отже, пiсля удобреного гноєм попередника з ярих культур найдоцiльнiше висiвати пшеницю, а пiсля люпину бiлого, незалежно вiд фону мiнеральних добрив, за величиною врожайностi культури розмiщуються в такiй послiдовностi: овес — яра пшениця — ячмiнь. З урахуванням цiни реалiзацiї та економiчної доцiльностi перевагу слiд вiддати ярiй пшеницi. Розрахунки показують, що вартiсть урожаю зерна з 1 га площi практично за рiвних затрат становить: вiвса — 1280 грн, ячменю — 1760, ярої пшеницi — 2142 грн, або 73, 100 i 122%, відповідно.
Результати сучасних вiтчизняних та зарубiжних дослiджень свiдчать, що якiсть зерна, зокрема борошна, визначається сортом i технологiєю вирощування. Hашими дослiдженнями встановлено позитивний вплив бобових попередникiв та азотних добрив на масу 1000 зернин i натуру зерна. Вмiст у зернi клейковини, якiсть її та об’ємний вихiд хлiба змiнювалися за варiантами дослiду i були найвищими пiсля пелюшки й конюшини. Цi показники якостi становили, вiдповiдно, 38,4—38,0%, ІДК — 70 одиниць при 746—742 см3 об’ємi хлiба.
Як бачимо, якiсть зерна ярої пшеницi в умовах Полiсся полiпшується завдяки внесенню мiнерального азоту та вдалому доборовi попередникiв. Якщо яру пшеницю висiвати пiсля кормових бурякiв i кукурудзи на зерно, удобрених гноєм, а також використовувати для її вирощування органо-мiнеральнi добрива, то пiдвищується не лише урожайнiсть, а й вихiд насiння, його посiвнi якостi та врожайнiсть у потомствi.
Отже, у вирощуваннi ярої пшеницi перевагу слiд надавати угноєним просапним попередникам, а також бобовим — пелюшцi та багаторiчним травам. Розмiщуючи пшеницю пiсля вiвса, слiд вносити пiд неї органо-мiнеральнi добрива в дозах 8 т/га гною чи торфу та мiнеральних тукiв у дозах N60P40K60.
За врожайнiстю зерна яра пшениця високопродуктивних сортiв не поступається ярому ячменю, i вирощувати її в групi ярих культур як самостiйну культуру економiчно вигiднiше вiд ярого ячменю, бо закупiвельнi цiни на високоякiсне зерно ярої пшеницi вищi.
Яра пшениця, крiм усього iншого, є важливою страховою продовольчою культурою. Адже щороку доводиться пересiвати та насiвати мiльйони гектарiв озимої пшеницi, яка внаслiдок несприятливих умов зрiдилася чи зовсiм загинула пiд час сiвби та перезимiвлi. I робити це краще ярою пшеницею, щоб не зменшити валових зборiв продовольчого зерна.
До того ж, зерно ярої пшеницi має високi хлiбопекарськi властивостi i є полiпшувачем борошна iз слабкого зерна озимої пшеницi.

I. Гриник, канд. с.-г. наук,
Чернiгiвська обласна сiльськогосподарська дослiдна станцiя

Інтерв'ю
Олександр Дуда
Сьогодні аграрії все частіше стикаються на своїх полях із посухою, а це означає необхідність  ротації звичних польових культур на більш посухостійкі. Однією із таких може стати  амарант. При середній урожайності в Україні 2 т/га (а на... Подробнее
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0