Спецможливості
Новини

Польські вина — то фестина

07.06.2010
632
Польські вина — то фестина фото, ілюстрація

У сільському господарстві, як і в житті, завжди є місце "Очевидному - неймовірному". Ну, щось на кшталт норвезьких бананів. Зрозуміло, що в якійсь оранжереї їх виростити можна, але про більш-менш товарну партію -
годі й думати. Таке саме ставлення і до польських вин.
Може, тому, що навіть буваючи у Польщі, ніколи не бачиш їх
у магазинах або в барах. Звичайно, річ іде про вина
з грон, а не з фруктів. Тож яке було здивування, коли нас запросили взяти участь у ІV (!) Конвенті польських виноробів, що відбувся у королівському палаці в містечку Неполомніце (Малопольске воєводство). Точніше, здивувало не саме запрошення, а кількість учасників (майже 80 винокурень,
що брали участь у Конвенті, та вин на дегустації.

У сільському господарстві, як і в житті, завжди є місце "Очевидному - неймовірному". Ну, щось на кшталт норвезьких бананів. Зрозуміло, що в якійсь оранжереї їх виростити можна, але про більш-менш товарну партію -
годі й думати. Таке саме ставлення і до польських вин.
Може, тому, що навіть буваючи у Польщі, ніколи не бачиш їх
у магазинах або в барах. Звичайно, річ іде про вина
з грон, а не з фруктів. Тож яке було здивування, коли нас запросили взяти участь у ІV (!) Конвенті польських виноробів, що відбувся у королівському палаці в містечку Неполомніце (Малопольске воєводство). Точніше, здивувало не саме запрошення, а кількість учасників (майже 80 винокурень,
що брали участь у Конвенті, та вин на дегустації.

Трохи історії
Як з'ясувалося, виноград у Польщі (щоправда, такої держави тоді не було) вирощують ще з дохристиянських часів. На думку деяких науковців, саме тоді, головним чином у долині Дністра, з'явилися перші в Центральній Європі виноградники.
У Середньовіччі виноробство на цих теренах було вже на високому рівні. Одним із його центрів був Перемишль, де винні льохи доглядали фахівці з Криму та Візантії. Але пізніше імпорт вин з Італії та Молдавії став загрожувати вітчизняній продукції. Тож у 1635 році король Владислав IV наказав купцям Каменця (найбільшого біля Львова центру торгівлі винами): "Щоб жоден купець під страхом кари не наважився по вина та меди до Італії їздити, ані іншими шляхами їх до Корони завозити".
Та наприкінці XVII сторіччя виноградарство занепадає. Поет Юзеф Зиморович, у ті часи сам винороб та власник винниці "Хозовське поле" біля львівського Високого замку, у циклі віршів "Sielanki nowe ruskie" говорить, що на Русі вже не можна здобути "потаємного мистецтва виноградарства". До речі, поема містить найбільш компетентний та змістовний опис догляду за виноградниками.
Після розподілу Польщі між Австрією та Росією виноробство і виноградарство на цих землях почало потроху відроджуватися. А після підкорення Криму Росією сюди перебралися караїми, приїхали й спеціалісти із Заходу. Так, князь Пьотр Віттгенштейн у Каменці запросив для обслуговування своїх виноградників 42 родини німецьких колоністів-лютеран. І під кінець ХІХ століття тут щороку виробляли від 7 до 8 тисяч відер (відро - 12,29 літра) чистого вина на суму понад 20 тисяч рублів.
Після Першої світової війни польське виноробство розвивалося на теренах львівського, підкарпатського, станіславівського та тернопільського воєводств. Центром цього регіону стали Заліщики, де були чудові умови для вирощування винограду.
Сучасний стан польського виноробства
- Сьогодні в Польщі налічують понад 300 гуралень, - розповідає Войцех Босак із Польського інституту винограду та вина. - Більшість із них працює на Мазовше. Головні регіони, де вирощують виноград та виробляють вино, - Зеленогурський, Малопольський, Малопольського злам Вісли та Підкарпатський. Під лозами зайнято від 300 до 400 га. Але останнім часом у країні з'являються великі господарства, в яких виноградники займають понад 5-10 га. Незабаром, за таких темпів розвитку, площі, зайняті під лозами, розширяться вдвічі.
Навіть якщо певна частина тих виноградників - аматорські насадження, невдовзі наші винороби будуть постачати на ринок щороку близько двох мільйонів пляшок. Начебто небагато, але то становитиме один-два відсотки внутрішнього споживання вина.
Перший Конвент польських виноробів відбувся 2006 року з ініціативи Інституту та найбільшого в країні журналу, присвяченого виноробству, - "Вино". Головною метою було надати можливість людям, що наважилися виробляти в Польщі вино, зустрітися й обмінятися досвідом. Щороку учасників Конвенту та вин, які вони представляють, стає дедалі більше. Так, на першій дегустації було 40 сортів вин, а торік - уже 80. Це забагато для однієї дегустації. Тому на цьому Конвенті кожна виноробня може презентувати лише чотири сорти вина.
Слухаючи пана Гусака, було незрозуміло, чому ж тоді не видно польського вина у продажу. Прояснив ситуацію головний редактор журналу "Сучасний сад" ("Sad nowoczesny") Пьотр Грель.

Що ставало на заваді
Після вступу до Європейської Спілки Польща здобула дуже корисні передумови для розвитку вітчизняного виноробства. Вона стала єдиною країною, на яку не поширилася заборона закладати нові виноградники, хоча вона має великі території, придатні для цього. До того ж, польські аграрії могли одержати великі дотації для розвитку виробництва вина. Але на заваді стало... польське право.
Річ у тому, що польські винороби були затиснуті в лещата законів та приписів, розроблених для великих "фабрик" фруктових вин. Якщо абстрагуватися від зовсім іншої специфіки та технології виробництва, деякі з нав'язаних виноробам правил дрібні винороби взагалі не могли виконати. Насамперед - це так званий податковий пакет та великий акцизний збір.
Їм треба було мати власну лабораторію, лінію розливання в пляшки, системи внутрішнього контролю, плани закладу, свідоцтва від пожежників та інспекції охорони середовища тощо. В жодному нормальному краї ніхто не вимислить, що за умови виробництва кількох тисяч пляшок за рік треба мати власну лабораторію, лінію для розливання вина або визначати "шляхи пересування сировини та готової продукції". І це у винарні завбільшки зі звичайний гараж!
До речі, в ЄС існує поняття "дрібні виробники виноградних вин". І вони підлягають спрощеному оподаткуванню. До них належать такі, що за рік виробляють близько 100 тисяч літрів напою. В польських умовах для цього треба мати 15-20 га виноградників. А таких господарств у країні одиниці.
Тож польські винороби вже давно (ще до вступу в ЄС) вимагали, щоб до них ставились, як до їхніх колег в інших європейських державах. І це нарешті дало результат: 10 липня 2008 року Сейм прийняв відповідні зміни до законодавства.
Та чи полегшило це життя польським аграріям?
- Тепер є понад 50 господарств, у яких виноградники займають понад гектар, - зазначив Войцех Босак. - Вони в змозі вже виробляти вино на продаж, а через два-три роки готові розпочати виробництво вина для комерційних цілей. Та ще й досі є чимало правових проблем, пов'язаних із виробництвом вина та його реалізацією. Залишилося чимало підзаконних актів та нормативів. Тому багато чого залежить від доброї волі чиновника. Для прикладу, торік понад 30 винокурень намагалися офіційно зареєструвати свою діяльність, але менше десяти з них зуміли витримати до кінця всі адміністративні процедури.
Тож на IV Конвенті польські винороби насамперед говорили про те, що треба зробити, щоб зміни в законодавстві запрацювали. А вже потім ділилися досвідом та пригощали власними винами, які наразі доступні лише місцевим мешканцям та нечисленним туристам. 

О. Бєлєнький,
Д. Крюков

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0