Спецможливості
Новини

По­льові пер­спек­ти­ви на тлі ви­роб­ни­чо-банківських ре­алій Но­тат­ки з дач­ної гряд­ки

04.06.2015
423
По­льові пер­спек­ти­ви на тлі ви­роб­ни­чо-банківських ре­алій Но­тат­ки з дач­ної гряд­ки фото, ілюстрація

Журналісти, котрі пишуть на економічні теми, часто ведуть своєрідний щоденник, куди занотовують основні події, які відбувалися впродовж певного часу, і, так би мовити, думки з приводу… Виходить така собі хроніка, яка допомагає впорядкувати свої судження і враження. Звісно, правильно робити записи щодня, але не завжди виходить. А ось у суботу-неділю вдома, а ще краще — на дачі — інша справа. Ось дещо з цих нотаток.

Журналісти, котрі пишуть на економічні теми, часто ведуть своєрідний щоденник, куди занотовують основні події, які відбувалися впродовж певного часу, і, так би мовити, думки з приводу… Виходить така собі хроніка, яка допомагає впорядкувати свої судження і враження. Звісно, правильно робити записи щодня, але не завжди виходить. А ось у суботу-неділю вдома, а ще краще — на дачі — інша справа. Ось дещо з цих нотаток.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

   03.05.2015 р., неділя
Не знаю, як­що і є в нашій країні День го­род­ни­ка, то він, на­пев­не, при­па­дає на трав­неві свя­та. Робітни­ки й служ­бовці ма­со­во схо­пи­ли­ся за граблі й ло­па­ти, щоб за­кла­с­ти на своїх сот­ках ос­но­ви влас­ної еко­номіки, зва­жа­ю­чи на не­га­раз­ди в на­род­но­му гос­по­дарстві. Тож сла­ва ук­раїнським чор­но­зе­мам! Сла­ва землі, яка ще­д­ро ро­дить кар­топ­лю, ка­пу­с­ту, морк­ву й інший ва­ло­вий внутрішній про­дукт, дає нам мож­ли­вість ство­ри­ти стра­тегічний за­пас, із яким і в май­бутнє кро­ку­ва­ти не страш­но!
То­му й підве­ден­ня еко­номічних підсумків вар­то роз­по­ча­ти із втішної аг­рар­ної інфор­мації. Від по­чат­ку ниніш­ньо­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку
(з лип­ня) за кор­дон про­да­но 30 млн т хлібних куль­тур. А в січні — бе­резні ча­ст­ка сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції в ек­с­порті ук­раїнських то­варів ста­но­ви­ла май­же 37%. У цьо­му місці так і хо­четь­ся про­го­ло­си­ти, як це за­зви­чай бу­ва­ло на трав­не­вих де­мон­ст­раціях: «Ура, то­ва­риші!» Ось во­на, міць аг­рар­но­го сек­то­ру, який ут­ри­мує зовнішньо­е­ко­номіч­ний ба­ланс країни! Про­те ні. Про­рив свідчить не так про успіхи АПК, як про про­вал інших га­лу­зей еко­номіки, при­міром тієї са­мої ме­та­лургії.  
Ще од­на приємна на трав­неві свя­та звістка: національ­на ва­лю­та за кур­сом Нац­бан­ку зміцни­ла­ся до 21,04 грн за до­лар. Сла­ва Бо­гу, де­що вщух­ла паніка, ко­ли на міжбан­ку за один «зе­ле­ний» да­ва­ли 31 грн, а на «чор­но­му» рин­ку курс до­хо­див і до 40. У та­ко­го по­зи­ти­ву є еко­­номічні чин­ни­ки. По-пер­ше, як уже бу­ло ска­за­но, — це ак­тив­ний ек­с­порт зер­но­вих (за пер­ший квар­тал їх бу­ло про­да­но за межі дер­жа­ви на по­над 1,4 млрд дол.), що по­пов­нює країну ва­лю­тою. По-дру­ге, закінчив­ся опа­лю­валь­ний се­зон, і Ук­раїна ско­ро­ти­ла імпорт га­зу. Не ску­по­ву­ють­ся на міжбан­ку у ве­ли­чезній кількості до­ла­ри для оп­ла­ти за бла­кит­не па­ли­во, що сприяє зміцнен­ню гривні. По-третє, сла­ва не тільки Все­виш­нь­о­му, а й хи­т­рим банкірам. Тра­ди­ційно пе­ред низ­кою свят во­ни зни­зи­ли курс. Ве­ликі фінан­сові ус­та­но­ви краї­ни да­ва­ли за до­лар ли­ше по 20 грн. За ба­жан­ня ве­се­ли­ти­ся на­род був ла­ден по­го­ди­ти­ся з не зовсім вигідни­ми умо­ва­ми.
На про­дов­жен­ня банківської те­ми — та­ка ціка­ва ариф­ме­ти­ка. За оцінка­ми, на те­ри­торії Ук­раїни в обігу пе­ре­бу­ває 92 млрд дол. Тільки торік із ва­лют­них де­по­зитів меш­канці країни за­бра­ли 9 млрд, ще 3 млрд дол. бу­ло куп­ле­но го­тів­­­кою. Для порівнян­ня, на ру­ках в ук­раїн­ців пе­ре­бу­ває май­же 280 млрд грн. Вод­но­час як­що всі на­явні в країні до­ла­ри пе­ре­ве­с­ти в гривні за офіційним кур­сом, то ви­я­вить­ся, що ця гро­шо­ва ма­са пе­ре­вер­шує грив­не­ву десь усе­ме­ро. Яс­к­ра­вий при­клад то­го, якій ва­люті лю­­­­­­­­­­ди більше довіря­ють. До речі, на кож­ну лю­­ди­ну при­па­дає по­над 2 тис. до­л. Шко­да, що це в се­ред­нь­о­му. Зро­зуміло, що одні, у найліпшо­му разі, на­ко­пи­чи­ли 200–300 до­л., а для інших, з їхніми за­­о­ща­д­жен­ня­ми, жод­на кри­за не страшна...          
Од­ни­ми із най­го­ловніших фінан­со­вих подій ста­ли саміт Ук­раїна — ЄС і Міжна­род­на кон­фе­ренція на підтрим­ку на­шої країни. Ук­раїнська вла­да на­ма­га­ла­ся не тільки от­ри­ма­ти політичні га­рантії, а й постійно на­га­ду­ва­ла про не­обхідність інве­с­тицій в Ук­раїну. Звісно, такі дип­ло­ма­тичні ре­ве­ран­си да­ють свої пло­ди — пред­став­ни­ки МВФ усе час­тіше приїздять до Києва. А ще країна дізна­ла­ся від Ва­лерії Гон­тарєвої, що еко­номіка вже сяг­ну­ла дна (й такі за­яви до­по­ма­га­ють по­зи­ча­ти гроші). Що­прав­да, гла­ва Нац­бан­ку й об­надіяла: мов­ляв, у дру­го­му квар­талі очікується по­сту­по­ве віднов­лен­ня еко­номічної ак­тив­ності. І тут від се­бе хо­четь­ся до­да­ти: бу­ло б не­по­га­но, щоб іно­земні кре­ди­ти до­по­мог­ли від цьо­го дна відштовх­ну­ти­ся, а не то­пи­ли нас далі, спри­я­ю­чи ко­рупції.
Сподіва­ю­ся, чи­тач зро­зумів,
про що це я...

  10.05.2015 р.,
неділя
Чер­ги трав­не­вих свят закінчи­ли­ся, а з ни­ми спа­дає й ажіотаж на­вко­ло за­купівель на­пе­ре­додні застільно-ша­ш­ли­ко­вих днів. Тож ціни на про­дук­ти хар­чу­ван­ня по­ча­ли по­сту­по­во «ус­та­ка­ню­ва­ти­ся». У ро­зум­них ме­жах, зви­чай­но, ад­же, зро­зуміло, важ­ко очіку­ва­ти по­яви у га­с­тро­но­мах ков­ба­си «по 2,20». Про­те в де­я­ких сто­лич­них су­пер­мар­ке­тах про­по­нується ва­го­ве бо­рош­но по 6 грн за кіло — замість 12–15. На роз­про­дажі мож­на знай­ти 900-гра­мові пач­ки греч­ки по
16 грн і цу­кор по 11 грн/кг. Ре­аліза­то­ри зму­шені йти на по­ступ­ки, і не то­му, що в них рап­том про­ки­нув­ся по­тяг до аль­т­руїзму. Про­сто пенсії та зар­пла­ти бю­­д­жет­ників за­ли­ша­ють­ся фак­тич­но на рівні 2013 р., що суттєво об­ме­жує спо­жив­чий по­пит.
У цьо­му кон­тексті — ма­ло­приємні звістки з полів. Аг­рарії за­вер­ши­ли сівбу цу­к­ро­вих бу­ряків. Площі під стра­тегіч­но важ­ли­ви­ми для се­зо­ну кон­сер­вацій «корін­ця­ми», порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, за опе­ра­тив­ни­ми да­ни­ми Мін­агро­політи­ки, ско­ро­ти­ли­ся на 27%. А це, в пер­спек­тиві, — нові при­чи­ни ціно­вої не­стабільності на со­лод­кий пісок і кон­ди­терські ви­ро­би.
Тим ча­сом Нац­банк оп­ри­люд­нив підко­ри­го­ва­ний до­ку­мент «Ос­нов­них за­сад гро­шо­во-кре­дит­ної політи­ки НБУ на 2015 рік». Про­гноз пе­ред­ба­чає три сце­нарії мож­ли­вої інфляції за підсум­ка­ми ро­ку: 26,7%, 38,1 і 42,8%, — жо­ден із яких (це відзна­чається й у тексті до­ку­мен­та) не мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­ний як ме­та гро­шо­во-кре­дит­ної політи­ки. Ад­же навіть «най­оп­тимістичніший» варіант — на рівні 26,7% — не­се но­вий ви­ток цін і спу­с­то­шен­ня на­ших га­манців.

   17.05.2015 р., неділя
Після трав­не­вих свят ма­хо­вик на­­род­но­го гос­по­дар­ст­ва за­кру­тив­ся на по­вну ко­туш­ку (як­що мож­на так вис­ло­ви­ти­ся в нинішніх ре­а­ліях). На­справді «на по­вну» на­ша еко­но­мі­­ка дав­но вже не пра­цює. Держ­ста­ту вко­т­ре до­во­дить­ся підсу­мо­ву­ва­ти па­­діння ва­ло­во­го внутрішньо­го про­дук­ту. Згідно з оп­ри­люд­не­ни­ми ци­ф­ра­ми, в пер­шо­му квар­талі во­но при­ско­ри­ло­ся до ан­ти­ре­корд­них 17,6%. До речі, се­ред при­чин, чо­му в Ук­раїні «ба­рах­лить» ви­роб­ниц­тво, — об­ме­жен­ня по­да­ван­ня еле­к­т­ро­е­нергії для про­мис­ло­вих підприємств. Справді, як мо­же за­вод ви­ро­би­ти не­об­хідну кількість про­дукції, як­що йо­му лі­­міту­ють спо­жи­ван­ня стру­му? Тоб­то, до всьо­го іншо­го, ми самі собі про­дов­жуємо встром­ля­ти па­лиці в ко­ле­са…
Ря­ту­ва­ти нас зно­ву по­кли­ка­ний МВФ. Пред­став­ни­ки Міжна­род­но­го ва­лют­но­го фон­ду пра­цю­ють у Києві. Ко­рот­ше ка­жу­чи, приїха­ли оціни­ти, як ви­ко­нується про­гра­ма співробітництва. А як­що точніше — виділен­ня чер­го­во­го тран­шу кре­ди­ту під за­гро­зою. Тре­ба ска­за­ти, що МВФ за­ли­шається ма­ло не єди­ним ве­ли­ким кре­ди­то­ром Ук­раїни. Що­прав­да, гроші, які одер­жуємо, йдуть не на ак­тивізацію, роз­ви­ток еко­номіки, а пе­ре­важ­но на по­га­шен­ня боргів Ук­раїни. І ко­ли МВФ схва­лив про­гра­му кре­ди­ту­ван­ня на
17,5 млрд дол., то однією з умов бу­ло: нам слід до­би­ти­ся від інших кре­ди­торів ре­с­т­рук­ту­ри­зації 23 млрд дол. за­по­зи­чень по­пе­редніх років. А ті, як на зло (се­ред них і Росія, якій ми за­бор­гу­ва­ли 3 млрд дол.), про­стяг­ну­ти Ук­раїні ру­ку до­по­мо­ги не поспіша­ють. Є при­мар­на надія, що не­за­ба­ром ма­ють за­вер­ши­ти­ся пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми — найбільши­ми три­ма­ча­ми ук­раїнських боргів. Від успішності діало­гу за­ле­жа­ти­ме виділен­ня чер­го­во­го тран­шу. Хо­четь­ся сподіва­ти­ся, що шан­си на йо­го одер­жан­ня є. Ад­же МВФ і сам не зацікав­ле­ний, щоб на­ша дер­жа­ва до­ко­ти­ла­ся до де­фол­ту. А то ви­я­вить­ся, що про­гра­ма Фон­ду не­ефек­тив­на, дар­ма да­ва­ли­ся гроші. Країна не змо­же ви­ко­ну­ва­ти бор­гові зо­бов’язан­ня, а грив­ня об­ва­лить­ся до но­вих ре­корд­них ве­ли­чин. Од­не сло­во, відкри­ва­ти ці ла­ш­тун­ки не ду­же приємно...
Тим ча­сом Кабмін за­твер­див спи­сок із май­же 300 об’єктів держ­влас­ності для при­ва­ти­зації. До пе­реліку по­тра­пи­ли найбільші пор­ти країни: Іллічів­сь­кий, Одесь­кий, Ми­ко­лаївський, Ізмаїль­сь­кий, Хер­сонсь­кий, Юж­ний. А та­кож дер­­­жавні па­ке­ти акцій За­по­ріж­жя-, Ми­ко­лаїв-, Тер­нопіль-, Харків-, Хмель­ниць­к­об­ле­нер­го та ба­га­ть­ох інших енер­го­роз­поділю­валь­них та енер­го­ге­не­ру­ю­чих ком­паній. Ці об’єкти за будь-якої «по­го­ди» при­но­си­ти­муть гроші. Тож за кон­троль над ни­ми роз­го­рить­ся не­аби­я­ке про­ти­сто­ян­ня. У спи­с­ку чи­ма­ло й сільгосппідприємств, у яких при­ваб­ли­ва зем­ля. У цьо­му кон­тексті ак­ту­аль­не пи­тан­ня: чо­му ви­с­тав­ля­ти на про­даж «Ро­шен» не­доцільно че­рез по­га­ний інвестклімат, а гро­шо­виті дер­жавні об’єкти — са­ме час? Чи­ма­ло за­кор­дон­них по­тенційних по­купців у країну, яку роз­ди­рає військо­ве про­ти­сто­ян­ня, прий­ти по­бо­ять­ся. Кон­курс знач­но зву­зить­ся. При­ва­ти­зація мо­же пе­ре­тво­ри­ти­ся на ба­наль­ний пе­ре­роз­поділ «ціка­вих» об’єктів се­ред своїх. До­реч­но при­пу­с­ти­ти, що за спри­ят­ли­вої еко­номічної си­ту­ації ми б мог­ли ви­ру­чи­ти ли­ше за Одесь­кий при­пор­то­вий за­вод, який теж по­тра­пив до цьо­го пе­реліку, до мільяр­да до­ларів, а те­пер за всі підприємства ра­зом, ви­с­тав­лені на тор­ги, на­вряд чи вдасть­ся одер­жа­ти більше.
Хто ба­чить стабільність, так це Нац­банк. Оп­тимізму йо­го керівництву мож­на тільки по­за­зд­ри­ти. Че­рез за­со­би ма­со­вої інфор­мації там зно­ву за­пев­ня­ли в стабільності національ­ної гривні. Мов­ляв, по­пит на іно­зем­ну ва­лю­ту помітно впав. Од­нак у НБУ не ду­же люб­лять зга­ду­ва­ти, що до­те­пер діють об­ме­жен­ня. Приміром, гро­ма­дя­нам доз­во­ле­но ку­пи­ти до­ларів або євро не більш як на
3 тис. грн за од­но­ра­зо­ву купівель­ну опе­рацію. То­му ба­жа­ю­чим прид­ба­ти ва­лю­ту не над­то вдається розігна­ти­ся…
Як то ка­жуть, і тут — усе «для лю­дей» та «про­зо­рості» еко­номіки!

   24.05.2015 р., неділя
Однією з важ­ли­вих не ли­ше в по­лі­тич­но­му, а й в еко­номічно­му плані по­­дій став Міжна­род­ний саміт «Східне парт­нер­ст­во», який про­хо­див у Ризі. Підсум­ки хоч і різнять­ся, але в ціло­му для Ук­раїни во­ни не до­да­ють оп­ти­міз­му. Шлях Ук­раїни до безвізо­во­го ре­жи­му бу­де до­вшим, ніж ми очіку­ва­ли. Ма­ло­пе­ре­кон­ли­ви­ми для західноєвро­пей­сь­ких лідерів ви­я­вив­ся і спіч Пе­т­ра По­ро­шен­ка, який підкрес­лив, що нині Ук­раїна пе­ре­бу­ває на пе­ре­до­во­му фронті бо­роть­би за мир у Європі, бо­реть­ся сьо­годні за Грузію, Мол­до­ву, Вірменію і Біло­русь — за їх мож­ливість ста­ти євро­­­пейсь­ки­ми країна­ми. Пре­зи­дент Євро­комісії Жан-Клод Юн­кер чітко за­зна­чив: «Євро­пейсь­ка пер­спек­ти­ва не існує ні для однієї з цих країн. Во­ни не го­тові. Ми не го­тові…» — ци­тує Інтер­факс чи­нов­ни­ка ЄС .   
Для ук­раїнців, які вже сьо­годні ба­чи­ли се­бе в Євро­со­юзі — це ве­ли­ке роз­ча­ру­ван­ня. Навіть за­про­ва­д­жен­ня без­візо­во­го ре­жи­му зно­ву відтерміно­вує­ться. Хо­ча рік то­му тодішній очільник Мініс­тер­ст­ва за­кор­дон­них справ за­пев­няв, що Ук­раїна мо­же от­ри­ма­ти йо­го до кінця 2014-го. Нині нам да­ли зро­зуміти, на­­скільки ми не го­тові. А до омріяно­го го­ло­вно­го кро­ку на­­зуст­­річ один од­но­му нашій дер­жаві та ЄС мо­же зна­до­би­ти­ся ще ба­га­то років.
Тим ча­сом Вер­хов­на Ра­да зай­ма­ла­ся більш при­зем­ле­ним, але не менш важ­ли­вим пи­тан­ням. Во­на ух­ва­ли­ла за­ко­ни, які доз­во­ля­ють уря­ду до
1 лип­­ня 2016 р. ско­ри­с­та­ти­ся пра­вом на за­про­ва­д­жен­ня мо­ра­торію на ви­пла­ту зов­нішніх боргів, се­ред яких і росій­ський. Північно­му сусідові ми за­ви­ни­ли 3 млрд дол., які по­зи­ча­ла вла­да Яну­ко­ви­ча. Росія на цей крок не по­го­д­жується і при­гро­зи­ла Ук­раїні у разі не­ви­плат су­дом. Ви­щез­га­да­ний мо­ра­торій — так би мо­ви­ти, на­ша відповідь Чем­бер­ле­ну.
Виходить, що дер­жа­ва, мо­ти­ву­ю­чи тим, що пе­ре­бу­ває у складній еко­номіч­ній си­ту­ації, доз­во­ли­ла собі не пла­ти­ти ок­ремі зовнішні за­по­зи­чен­ня. Ма­ло то­го — підве­ла під та­ке рішен­ня за­ко­но­дав­чу ба­зу. Не знаю, наскільки цей крок юри­дич­но без­печ­ний для на­шої країни на міжна­родній арені. Але пре­це­дент оче­вид­ний. Ви­хо­дить, співгро­ма­дя­ни, які по­тра­пи­ли у склад­ну життєву си­ту­ацію, приміром поз­бу­ли­ся ро­бо­ти, мо­жуть із чи­с­тим сер­цем са­мо­стійно вирішу­ва­ти, відда­ва­ти чи не від­да­ва­ти їм свої бор­ги бан­кам. Усе ж логічно! Ад­же са­ма дер­жа­ва у скруті і не пла­тить. Влас­не, до цьо­го і йде. Вер­хов­на Ра­да, під лай­ки і бійки з пра­во­охо­рон­ця­ми попід бу­дівлею пар­ла­мен­ту до­ла­ро­вих борж­ни­ків фіну­с­та­нов, відпра­ви­ла на третє чи­тан­ня важ­ли­вий для них за­ко­но­про­ект. Май­бутнім до­ку­мен­том пе­ред­ба­че­но заміну ва­лют­них зо­бов’язань на грив­неві. При­чо­му — за кур­сом НБУ на день підпи­сан­ня кре­дит­но­го до­го­во­ру. До то­го ж бан­кам за­бо­ро­няється відчу­жу­ва­ти не­ру­хо­ме май­но за
ва­лют­ни­ми кре­ди­та­ми.
У са­мих фіну­с­та­но­вах оціню­ють мож­ли­вий зби­ток банківській си­с­темі від прий­нят­тя та­ко­го за­ко­ну на рівні 100 млрд грн. Ек­с­пер­ти по­пе­ре­д­жа­ють і про те, що, йду­чи назустріч інте­ре­сам 70 ти­с. ва­лют­них по­зи­чаль­ників, фак­тич­но ці збит­ки ля­жуть на всіх гро­ма­дян Ук­раїни че­рез, приміром, зне­ці­нен­ня гривні. А ті до­ла­рові борж­ни­ки, які, по­при зміни кур­су, зі шкіри лізли, аби роз­ра­ху­ва­ти­ся за кре­ди­та­ми, фак­тич­но опи-
­нять­ся у дур­нях.

Інтерв'ю
Demydov1
В унікальній споруді на території арктичного архіпелагу Свальбард у Норвегії не так давно офіційно відкрито Всесвітнє сховище насіння. Дбаючи про майбутнє планети, людство прагне зберегти генофонд
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0