Спецможливості
Новини

По­льові пер­спек­ти­ви на тлі ви­роб­ни­чо-банківських ре­алій Но­тат­ки з дач­ної гряд­ки

04.06.2015
293
По­льові пер­спек­ти­ви на тлі ви­роб­ни­чо-банківських ре­алій Но­тат­ки з дач­ної гряд­ки фото, ілюстрація

Журналісти, котрі пишуть на економічні теми, часто ведуть своєрідний щоденник, куди занотовують основні події, які відбувалися впродовж певного часу, і, так би мовити, думки з приводу… Виходить така собі хроніка, яка допомагає впорядкувати свої судження і враження. Звісно, правильно робити записи щодня, але не завжди виходить. А ось у суботу-неділю вдома, а ще краще — на дачі — інша справа. Ось дещо з цих нотаток.

Журналісти, котрі пишуть на економічні теми, часто ведуть своєрідний щоденник, куди занотовують основні події, які відбувалися впродовж певного часу, і, так би мовити, думки з приводу… Виходить така собі хроніка, яка допомагає впорядкувати свої судження і враження. Звісно, правильно робити записи щодня, але не завжди виходить. А ось у суботу-неділю вдома, а ще краще — на дачі — інша справа. Ось дещо з цих нотаток.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

   03.05.2015 р., неділя
Не знаю, як­що і є в нашій країні День го­род­ни­ка, то він, на­пев­не, при­па­дає на трав­неві свя­та. Робітни­ки й служ­бовці ма­со­во схо­пи­ли­ся за граблі й ло­па­ти, щоб за­кла­с­ти на своїх сот­ках ос­но­ви влас­ної еко­номіки, зва­жа­ю­чи на не­га­раз­ди в на­род­но­му гос­по­дарстві. Тож сла­ва ук­раїнським чор­но­зе­мам! Сла­ва землі, яка ще­д­ро ро­дить кар­топ­лю, ка­пу­с­ту, морк­ву й інший ва­ло­вий внутрішній про­дукт, дає нам мож­ли­вість ство­ри­ти стра­тегічний за­пас, із яким і в май­бутнє кро­ку­ва­ти не страш­но!
То­му й підве­ден­ня еко­номічних підсумків вар­то роз­по­ча­ти із втішної аг­рар­ної інфор­мації. Від по­чат­ку ниніш­ньо­го мар­ке­тин­го­во­го ро­ку
(з лип­ня) за кор­дон про­да­но 30 млн т хлібних куль­тур. А в січні — бе­резні ча­ст­ка сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції в ек­с­порті ук­раїнських то­варів ста­но­ви­ла май­же 37%. У цьо­му місці так і хо­четь­ся про­го­ло­си­ти, як це за­зви­чай бу­ва­ло на трав­не­вих де­мон­ст­раціях: «Ура, то­ва­риші!» Ось во­на, міць аг­рар­но­го сек­то­ру, який ут­ри­мує зовнішньо­е­ко­номіч­ний ба­ланс країни! Про­те ні. Про­рив свідчить не так про успіхи АПК, як про про­вал інших га­лу­зей еко­номіки, при­міром тієї са­мої ме­та­лургії.  
Ще од­на приємна на трав­неві свя­та звістка: національ­на ва­лю­та за кур­сом Нац­бан­ку зміцни­ла­ся до 21,04 грн за до­лар. Сла­ва Бо­гу, де­що вщух­ла паніка, ко­ли на міжбан­ку за один «зе­ле­ний» да­ва­ли 31 грн, а на «чор­но­му» рин­ку курс до­хо­див і до 40. У та­ко­го по­зи­ти­ву є еко­­номічні чин­ни­ки. По-пер­ше, як уже бу­ло ска­за­но, — це ак­тив­ний ек­с­порт зер­но­вих (за пер­ший квар­тал їх бу­ло про­да­но за межі дер­жа­ви на по­над 1,4 млрд дол.), що по­пов­нює країну ва­лю­тою. По-дру­ге, закінчив­ся опа­лю­валь­ний се­зон, і Ук­раїна ско­ро­ти­ла імпорт га­зу. Не ску­по­ву­ють­ся на міжбан­ку у ве­ли­чезній кількості до­ла­ри для оп­ла­ти за бла­кит­не па­ли­во, що сприяє зміцнен­ню гривні. По-третє, сла­ва не тільки Все­виш­нь­о­му, а й хи­т­рим банкірам. Тра­ди­ційно пе­ред низ­кою свят во­ни зни­зи­ли курс. Ве­ликі фінан­сові ус­та­но­ви краї­ни да­ва­ли за до­лар ли­ше по 20 грн. За ба­жан­ня ве­се­ли­ти­ся на­род був ла­ден по­го­ди­ти­ся з не зовсім вигідни­ми умо­ва­ми.
На про­дов­жен­ня банківської те­ми — та­ка ціка­ва ариф­ме­ти­ка. За оцінка­ми, на те­ри­торії Ук­раїни в обігу пе­ре­бу­ває 92 млрд дол. Тільки торік із ва­лют­них де­по­зитів меш­канці країни за­бра­ли 9 млрд, ще 3 млрд дол. бу­ло куп­ле­но го­тів­­­кою. Для порівнян­ня, на ру­ках в ук­раїн­ців пе­ре­бу­ває май­же 280 млрд грн. Вод­но­час як­що всі на­явні в країні до­ла­ри пе­ре­ве­с­ти в гривні за офіційним кур­сом, то ви­я­вить­ся, що ця гро­шо­ва ма­са пе­ре­вер­шує грив­не­ву десь усе­ме­ро. Яс­к­ра­вий при­клад то­го, якій ва­люті лю­­­­­­­­­­ди більше довіря­ють. До речі, на кож­ну лю­­ди­ну при­па­дає по­над 2 тис. до­л. Шко­да, що це в се­ред­нь­о­му. Зро­зуміло, що одні, у найліпшо­му разі, на­ко­пи­чи­ли 200–300 до­л., а для інших, з їхніми за­­о­ща­д­жен­ня­ми, жод­на кри­за не страшна...          
Од­ни­ми із най­го­ловніших фінан­со­вих подій ста­ли саміт Ук­раїна — ЄС і Міжна­род­на кон­фе­ренція на підтрим­ку на­шої країни. Ук­раїнська вла­да на­ма­га­ла­ся не тільки от­ри­ма­ти політичні га­рантії, а й постійно на­га­ду­ва­ла про не­обхідність інве­с­тицій в Ук­раїну. Звісно, такі дип­ло­ма­тичні ре­ве­ран­си да­ють свої пло­ди — пред­став­ни­ки МВФ усе час­тіше приїздять до Києва. А ще країна дізна­ла­ся від Ва­лерії Гон­тарєвої, що еко­номіка вже сяг­ну­ла дна (й такі за­яви до­по­ма­га­ють по­зи­ча­ти гроші). Що­прав­да, гла­ва Нац­бан­ку й об­надіяла: мов­ляв, у дру­го­му квар­талі очікується по­сту­по­ве віднов­лен­ня еко­номічної ак­тив­ності. І тут від се­бе хо­четь­ся до­да­ти: бу­ло б не­по­га­но, щоб іно­земні кре­ди­ти до­по­мог­ли від цьо­го дна відштовх­ну­ти­ся, а не то­пи­ли нас далі, спри­я­ю­чи ко­рупції.
Сподіва­ю­ся, чи­тач зро­зумів,
про що це я...

  10.05.2015 р.,
неділя
Чер­ги трав­не­вих свят закінчи­ли­ся, а з ни­ми спа­дає й ажіотаж на­вко­ло за­купівель на­пе­ре­додні застільно-ша­ш­ли­ко­вих днів. Тож ціни на про­дук­ти хар­чу­ван­ня по­ча­ли по­сту­по­во «ус­та­ка­ню­ва­ти­ся». У ро­зум­них ме­жах, зви­чай­но, ад­же, зро­зуміло, важ­ко очіку­ва­ти по­яви у га­с­тро­но­мах ков­ба­си «по 2,20». Про­те в де­я­ких сто­лич­них су­пер­мар­ке­тах про­по­нується ва­го­ве бо­рош­но по 6 грн за кіло — замість 12–15. На роз­про­дажі мож­на знай­ти 900-гра­мові пач­ки греч­ки по
16 грн і цу­кор по 11 грн/кг. Ре­аліза­то­ри зму­шені йти на по­ступ­ки, і не то­му, що в них рап­том про­ки­нув­ся по­тяг до аль­т­руїзму. Про­сто пенсії та зар­пла­ти бю­­д­жет­ників за­ли­ша­ють­ся фак­тич­но на рівні 2013 р., що суттєво об­ме­жує спо­жив­чий по­пит.
У цьо­му кон­тексті — ма­ло­приємні звістки з полів. Аг­рарії за­вер­ши­ли сівбу цу­к­ро­вих бу­ряків. Площі під стра­тегіч­но важ­ли­ви­ми для се­зо­ну кон­сер­вацій «корін­ця­ми», порівня­но з ми­ну­лим ро­ком, за опе­ра­тив­ни­ми да­ни­ми Мін­агро­політи­ки, ско­ро­ти­ли­ся на 27%. А це, в пер­спек­тиві, — нові при­чи­ни ціно­вої не­стабільності на со­лод­кий пісок і кон­ди­терські ви­ро­би.
Тим ча­сом Нац­банк оп­ри­люд­нив підко­ри­го­ва­ний до­ку­мент «Ос­нов­них за­сад гро­шо­во-кре­дит­ної політи­ки НБУ на 2015 рік». Про­гноз пе­ред­ба­чає три сце­нарії мож­ли­вої інфляції за підсум­ка­ми ро­ку: 26,7%, 38,1 і 42,8%, — жо­ден із яких (це відзна­чається й у тексті до­ку­мен­та) не мо­же бу­ти ви­ко­ри­с­та­ний як ме­та гро­шо­во-кре­дит­ної політи­ки. Ад­же навіть «най­оп­тимістичніший» варіант — на рівні 26,7% — не­се но­вий ви­ток цін і спу­с­то­шен­ня на­ших га­манців.

   17.05.2015 р., неділя
Після трав­не­вих свят ма­хо­вик на­­род­но­го гос­по­дар­ст­ва за­кру­тив­ся на по­вну ко­туш­ку (як­що мож­на так вис­ло­ви­ти­ся в нинішніх ре­а­ліях). На­справді «на по­вну» на­ша еко­но­мі­­ка дав­но вже не пра­цює. Держ­ста­ту вко­т­ре до­во­дить­ся підсу­мо­ву­ва­ти па­­діння ва­ло­во­го внутрішньо­го про­дук­ту. Згідно з оп­ри­люд­не­ни­ми ци­ф­ра­ми, в пер­шо­му квар­талі во­но при­ско­ри­ло­ся до ан­ти­ре­корд­них 17,6%. До речі, се­ред при­чин, чо­му в Ук­раїні «ба­рах­лить» ви­роб­ниц­тво, — об­ме­жен­ня по­да­ван­ня еле­к­т­ро­е­нергії для про­мис­ло­вих підприємств. Справді, як мо­же за­вод ви­ро­би­ти не­об­хідну кількість про­дукції, як­що йо­му лі­­міту­ють спо­жи­ван­ня стру­му? Тоб­то, до всьо­го іншо­го, ми самі собі про­дов­жуємо встром­ля­ти па­лиці в ко­ле­са…
Ря­ту­ва­ти нас зно­ву по­кли­ка­ний МВФ. Пред­став­ни­ки Міжна­род­но­го ва­лют­но­го фон­ду пра­цю­ють у Києві. Ко­рот­ше ка­жу­чи, приїха­ли оціни­ти, як ви­ко­нується про­гра­ма співробітництва. А як­що точніше — виділен­ня чер­го­во­го тран­шу кре­ди­ту під за­гро­зою. Тре­ба ска­за­ти, що МВФ за­ли­шається ма­ло не єди­ним ве­ли­ким кре­ди­то­ром Ук­раїни. Що­прав­да, гроші, які одер­жуємо, йдуть не на ак­тивізацію, роз­ви­ток еко­номіки, а пе­ре­важ­но на по­га­шен­ня боргів Ук­раїни. І ко­ли МВФ схва­лив про­гра­му кре­ди­ту­ван­ня на
17,5 млрд дол., то однією з умов бу­ло: нам слід до­би­ти­ся від інших кре­ди­торів ре­с­т­рук­ту­ри­зації 23 млрд дол. за­по­зи­чень по­пе­редніх років. А ті, як на зло (се­ред них і Росія, якій ми за­бор­гу­ва­ли 3 млрд дол.), про­стяг­ну­ти Ук­раїні ру­ку до­по­мо­ги не поспіша­ють. Є при­мар­на надія, що не­за­ба­ром ма­ють за­вер­ши­ти­ся пе­ре­го­во­ри з кре­ди­то­ра­ми — найбільши­ми три­ма­ча­ми ук­раїнських боргів. Від успішності діало­гу за­ле­жа­ти­ме виділен­ня чер­го­во­го тран­шу. Хо­четь­ся сподіва­ти­ся, що шан­си на йо­го одер­жан­ня є. Ад­же МВФ і сам не зацікав­ле­ний, щоб на­ша дер­жа­ва до­ко­ти­ла­ся до де­фол­ту. А то ви­я­вить­ся, що про­гра­ма Фон­ду не­ефек­тив­на, дар­ма да­ва­ли­ся гроші. Країна не змо­же ви­ко­ну­ва­ти бор­гові зо­бов’язан­ня, а грив­ня об­ва­лить­ся до но­вих ре­корд­них ве­ли­чин. Од­не сло­во, відкри­ва­ти ці ла­ш­тун­ки не ду­же приємно...
Тим ча­сом Кабмін за­твер­див спи­сок із май­же 300 об’єктів держ­влас­ності для при­ва­ти­зації. До пе­реліку по­тра­пи­ли найбільші пор­ти країни: Іллічів­сь­кий, Одесь­кий, Ми­ко­лаївський, Ізмаїль­сь­кий, Хер­сонсь­кий, Юж­ний. А та­кож дер­­­жавні па­ке­ти акцій За­по­ріж­жя-, Ми­ко­лаїв-, Тер­нопіль-, Харків-, Хмель­ниць­к­об­ле­нер­го та ба­га­ть­ох інших енер­го­роз­поділю­валь­них та енер­го­ге­не­ру­ю­чих ком­паній. Ці об’єкти за будь-якої «по­го­ди» при­но­си­ти­муть гроші. Тож за кон­троль над ни­ми роз­го­рить­ся не­аби­я­ке про­ти­сто­ян­ня. У спи­с­ку чи­ма­ло й сільгосппідприємств, у яких при­ваб­ли­ва зем­ля. У цьо­му кон­тексті ак­ту­аль­не пи­тан­ня: чо­му ви­с­тав­ля­ти на про­даж «Ро­шен» не­доцільно че­рез по­га­ний інвестклімат, а гро­шо­виті дер­жавні об’єкти — са­ме час? Чи­ма­ло за­кор­дон­них по­тенційних по­купців у країну, яку роз­ди­рає військо­ве про­ти­сто­ян­ня, прий­ти по­бо­ять­ся. Кон­курс знач­но зву­зить­ся. При­ва­ти­зація мо­же пе­ре­тво­ри­ти­ся на ба­наль­ний пе­ре­роз­поділ «ціка­вих» об’єктів се­ред своїх. До­реч­но при­пу­с­ти­ти, що за спри­ят­ли­вої еко­номічної си­ту­ації ми б мог­ли ви­ру­чи­ти ли­ше за Одесь­кий при­пор­то­вий за­вод, який теж по­тра­пив до цьо­го пе­реліку, до мільяр­да до­ларів, а те­пер за всі підприємства ра­зом, ви­с­тав­лені на тор­ги, на­вряд чи вдасть­ся одер­жа­ти більше.
Хто ба­чить стабільність, так це Нац­банк. Оп­тимізму йо­го керівництву мож­на тільки по­за­зд­ри­ти. Че­рез за­со­би ма­со­вої інфор­мації там зно­ву за­пев­ня­ли в стабільності національ­ної гривні. Мов­ляв, по­пит на іно­зем­ну ва­лю­ту помітно впав. Од­нак у НБУ не ду­же люб­лять зга­ду­ва­ти, що до­те­пер діють об­ме­жен­ня. Приміром, гро­ма­дя­нам доз­во­ле­но ку­пи­ти до­ларів або євро не більш як на
3 тис. грн за од­но­ра­зо­ву купівель­ну опе­рацію. То­му ба­жа­ю­чим прид­ба­ти ва­лю­ту не над­то вдається розігна­ти­ся…
Як то ка­жуть, і тут — усе «для лю­дей» та «про­зо­рості» еко­номіки!

   24.05.2015 р., неділя
Однією з важ­ли­вих не ли­ше в по­лі­тич­но­му, а й в еко­номічно­му плані по­­дій став Міжна­род­ний саміт «Східне парт­нер­ст­во», який про­хо­див у Ризі. Підсум­ки хоч і різнять­ся, але в ціло­му для Ук­раїни во­ни не до­да­ють оп­ти­міз­му. Шлях Ук­раїни до безвізо­во­го ре­жи­му бу­де до­вшим, ніж ми очіку­ва­ли. Ма­ло­пе­ре­кон­ли­ви­ми для західноєвро­пей­сь­ких лідерів ви­я­вив­ся і спіч Пе­т­ра По­ро­шен­ка, який підкрес­лив, що нині Ук­раїна пе­ре­бу­ває на пе­ре­до­во­му фронті бо­роть­би за мир у Європі, бо­реть­ся сьо­годні за Грузію, Мол­до­ву, Вірменію і Біло­русь — за їх мож­ливість ста­ти євро­­­пейсь­ки­ми країна­ми. Пре­зи­дент Євро­комісії Жан-Клод Юн­кер чітко за­зна­чив: «Євро­пейсь­ка пер­спек­ти­ва не існує ні для однієї з цих країн. Во­ни не го­тові. Ми не го­тові…» — ци­тує Інтер­факс чи­нов­ни­ка ЄС .   
Для ук­раїнців, які вже сьо­годні ба­чи­ли се­бе в Євро­со­юзі — це ве­ли­ке роз­ча­ру­ван­ня. Навіть за­про­ва­д­жен­ня без­візо­во­го ре­жи­му зно­ву відтерміно­вує­ться. Хо­ча рік то­му тодішній очільник Мініс­тер­ст­ва за­кор­дон­них справ за­пев­няв, що Ук­раїна мо­же от­ри­ма­ти йо­го до кінця 2014-го. Нині нам да­ли зро­зуміти, на­­скільки ми не го­тові. А до омріяно­го го­ло­вно­го кро­ку на­­зуст­­річ один од­но­му нашій дер­жаві та ЄС мо­же зна­до­би­ти­ся ще ба­га­то років.
Тим ча­сом Вер­хов­на Ра­да зай­ма­ла­ся більш при­зем­ле­ним, але не менш важ­ли­вим пи­тан­ням. Во­на ух­ва­ли­ла за­ко­ни, які доз­во­ля­ють уря­ду до
1 лип­­ня 2016 р. ско­ри­с­та­ти­ся пра­вом на за­про­ва­д­жен­ня мо­ра­торію на ви­пла­ту зов­нішніх боргів, се­ред яких і росій­ський. Північно­му сусідові ми за­ви­ни­ли 3 млрд дол., які по­зи­ча­ла вла­да Яну­ко­ви­ча. Росія на цей крок не по­го­д­жується і при­гро­зи­ла Ук­раїні у разі не­ви­плат су­дом. Ви­щез­га­да­ний мо­ра­торій — так би мо­ви­ти, на­ша відповідь Чем­бер­ле­ну.
Виходить, що дер­жа­ва, мо­ти­ву­ю­чи тим, що пе­ре­бу­ває у складній еко­номіч­ній си­ту­ації, доз­во­ли­ла собі не пла­ти­ти ок­ремі зовнішні за­по­зи­чен­ня. Ма­ло то­го — підве­ла під та­ке рішен­ня за­ко­но­дав­чу ба­зу. Не знаю, наскільки цей крок юри­дич­но без­печ­ний для на­шої країни на міжна­родній арені. Але пре­це­дент оче­вид­ний. Ви­хо­дить, співгро­ма­дя­ни, які по­тра­пи­ли у склад­ну життєву си­ту­ацію, приміром поз­бу­ли­ся ро­бо­ти, мо­жуть із чи­с­тим сер­цем са­мо­стійно вирішу­ва­ти, відда­ва­ти чи не від­да­ва­ти їм свої бор­ги бан­кам. Усе ж логічно! Ад­же са­ма дер­жа­ва у скруті і не пла­тить. Влас­не, до цьо­го і йде. Вер­хов­на Ра­да, під лай­ки і бійки з пра­во­охо­рон­ця­ми попід бу­дівлею пар­ла­мен­ту до­ла­ро­вих борж­ни­ків фіну­с­та­нов, відпра­ви­ла на третє чи­тан­ня важ­ли­вий для них за­ко­но­про­ект. Май­бутнім до­ку­мен­том пе­ред­ба­че­но заміну ва­лют­них зо­бов’язань на грив­неві. При­чо­му — за кур­сом НБУ на день підпи­сан­ня кре­дит­но­го до­го­во­ру. До то­го ж бан­кам за­бо­ро­няється відчу­жу­ва­ти не­ру­хо­ме май­но за
ва­лют­ни­ми кре­ди­та­ми.
У са­мих фіну­с­та­но­вах оціню­ють мож­ли­вий зби­ток банківській си­с­темі від прий­нят­тя та­ко­го за­ко­ну на рівні 100 млрд грн. Ек­с­пер­ти по­пе­ре­д­жа­ють і про те, що, йду­чи назустріч інте­ре­сам 70 ти­с. ва­лют­них по­зи­чаль­ників, фак­тич­но ці збит­ки ля­жуть на всіх гро­ма­дян Ук­раїни че­рез, приміром, зне­ці­нен­ня гривні. А ті до­ла­рові борж­ни­ки, які, по­при зміни кур­су, зі шкіри лізли, аби роз­ра­ху­ва­ти­ся за кре­ди­та­ми, фак­тич­но опи-
­нять­ся у дур­нях.

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0