Спецможливості
Новини

Податкова відповідальність і спеціальні рахунки

15.09.2014
867
Податкова відповідальність  і спеціальні рахунки  фото, ілюстрація

Податковим кодексом України (надалі — ПК України) встановлено не лише особливі умови оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, але й особливі умови їхньої відповідальності. На сьогодні правозастосовній практиці властива велика неоднозначність у підходах щодо обсягу штрафних санкцій, які мають бути покладені на такі підприємства у разі встановлення факту нецільового використання чи невчасного перерахування ними сум зобов’язань із ПДВ на спеціальний рахунок.

Податковим кодексом України (надалі — ПК України) встановлено не лише особливі умови оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, але й особливі умови їхньої відповідальності. На сьогодні правозастосовній практиці властива велика неоднозначність у підходах щодо обсягу штрафних санкцій, які мають бути покладені на такі підприємства у разі встановлення факту нецільового використання чи невчасного перерахування ними сум зобов’язань із ПДВ на спеціальний рахунок.

В. Фор­сюк, ст. юрист,
ЮК Jurimex

Згідно зі ст. 209 ПК Ук­раїни ре­зи­дент, який про­ва­дить підприємниць­ку діяльність у сфері сільсько­го і лісо­во­го гос­по­дар­ст­ва та ри­баль­ст­ва і відповідає виз­на­че­ним кри­теріям, мо­же об­ра­ти спеціаль­ний ре­жим опо­дат­ку­ван­ня ПДВ.
Суть та­ко­го по­дат­ко­во­го ре­жи­му по­ля­гає в то­му, що су­ма ПДВ, на­ра­хо­ва­на сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємством на вартість по­став­ле­них ним сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­варів/по­слуг, не підля­гає сплаті до бю­д­же­ту та повністю за­ли­шається в роз­по­ря­д­женні та­ко­го сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го підприємства для відшко­ду­ван­ня су­ми по­дат­ку, спла­че­ної (на­ра­хо­ва­ної) по­ста­чаль­ни­кові на вартість ви­роб­ни­чих фак­торів, за ра­ху­нок яких сфор­мо­ва­но по­дат­ко­вий кре­дит, а за на­яв­ності за­лиш­ку та­кої су­ми по­дат­ку — для інших ви­роб­ни­чих цілей.
За­зна­чені су­ми ПДВ аку­му­лю­ють­ся сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми на спеціаль­них ра­хун­ках, відкри­тих в ус­та­но­вах банків
та/або в ор­га­нах, які здійсню­ють каз­на­чейсь­ке об­слу­го­ву­ван­ня бю­д­жет­них коштів у по­ряд­ку, за­твер­д­же­но­му Кабіне­том Міністрів Ук­раїни.
Абз. 2 п. 3 По­ряд­ку аку­му­лю­ван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підприємства­ми сум по­дат­ку на до­да­ну вартість на спеціаль­них ра­хун­ках, відкри­тих у бан­ках та/або ор­га­нах, які здійсню­ють каз­на­чейсь­ке об­слу­го­ву­ван­ня бю­д­жет­них коштів, за­твер­д­же­но­го по­ста­но­вою Кабіне­ту Міністрів Ук­раїни від 12.01.2011 № 11, пе­ред­ба­чає, що су­ма ПДВ, яка підля­гає сплаті (пе­ре­ра­ху­ван­ню) сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємством відповідно до по­дат­ко­вої дек­ла­рації за опе­раціями із по­ста­чан­ня ви­­роб­ле­них (на­да­них) ним сільсько­го­с­­по­дарсь­ких то­варів (по­слуг) на влас­них або орен­до­ва­них ос­нов­них фон­дах, а та­кож на да­валь­ниць­ких умо­вах (крім підак­циз­них то­варів, за ви­нят­ком ви­но­ма­теріалів за ко­да­ми згідно з УКТ­ЗЕД 2204 29 і 2204 30, які по­став­ля­ють­ся підприємства­ми пер­вин­но­го ви­но­роб­ст­ва), тоб­то різни­ця між су­мою по­дат­ко­во­го зо­бов’язан­ня за звітний (по­дат­ко­вий) період та су­мою по­дат­ко­во­го кре­ди­ту за та­кий період пе­ре­ра­хо­вується сільсько­го­с­по­дарсь­ким підприємством із по­точ­но­го ра­хун­ка на спеціаль­ний ра­ху­нок у стро­ки, вста­нов­лені ст. 203 ПК Ук­раїни для пе­ре­ра­ху­ван­ня су­ми по­дат­ку на до­да­ну вартість до дер­жав­но­го бю­д­же­ту.
Відповідно до абз. 3 п. 3 вка­за­но­го По­ряд­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ке підприємство по­дає ор­га­нові дер­жав­ної по­дат­ко­вої служ­би за місцем своєї реєстрації не пізніше ос­тан­нь­о­го ка­лен­дар­но­го дня міся­ця, що на­стає за звітним (по­дат­ко­вим) періодом, копії платіжних до­ру­чень про фак­тич­но за­ра­хо­вані на спеціаль­ний ра­ху­нок су­ми по­дат­ку на до­да­ну вартість за кож­ний звітний (по­дат­ко­вий) період.
Спеціаль­ний ре­жим опо­дат­ку­ван­ня ПДВ є од­ним із різно­видів спеціаль­них по­дат­ко­вих ре­жимів — це си­с­те­ма за­ходів, що виз­на­чає особ­ли­вий по­ря­док опо­дат­ку­ван­ня ок­ре­мих ка­те­горій гос­по­да­рю­ю­чих суб’єктів (п. 11.2 ст. 11 ПКУ).
Відповідно до п. 11.3 ст. 11 ПК України спеціаль­ний по­дат­ко­вий ре­жим мо­же пе­ред­ба­ча­ти особ­ли­вий по­ря­док виз­на­чен­ня еле­ментів по­дат­ку та збо­ру, звільнен­ня від спла­ти ок­ре­мих по­датків та зборів. Спеціальні по­дат­кові ре­жи­ми є різно­ви­дом по­дат­ко­вих пільг.
П. 30.1 ст. 30 ПК Ук­раїни виз­на­чає, що по­дат­ко­ва пільга — це пе­ред­ба­че­не по­дат­ко­вим і мит­ним за­ко­но­дав­ст­вом звільнен­ня плат­ни­ка по­датків від обов’яз­ку що­до на­ра­ху­ван­ня та спла­ти по­дат­ку і збо­ру, спла­та ним по­дат­ку та збо­ру в мен­шо­му розмірі за на­яв­ності підстав, виз­на­че­них п. 30.2 цієї статті.
Підста­ва­ми для на­дан­ня по­дат­ко­вих пільг є особ­ли­вості, що ха­рак­те­ри­зу­ють пев­ну гру­пу плат­ників по­датків, вид їхньої діяль­ності, об’єкт опо­дат­ку­ван­ня або ха­рак­тер та суспільне зна­чен­ня здійсню­ва­них ни­ми ви­т­рат.
Нор­мою п. 30.8 ст. 30 ПК Ук­раїни вста­нов­ле­но, що кон­трольні ор­га­ни здійсню­ють кон­троль за пра­вильністю на­дан­ня та обліку по­дат­ко­вих пільг, а та­кож їхнім цільо­вим ви­ко­ри­с­тан­ням за на­яв­ності за­ко­но­дав­чо­го виз­на­чен­ня на­прямів та­ко­го ви­ко­ри­с­тан­ня (що­до умов­них по­дат­ко­вих пільг) та своєча­сним по­вер­нен­ням коштів, не спла­че­них до бю­д­же­ту внаслідок на­дан­ня пільги (у разі її на­дан­ня на по­во­ротній ос­нові). По­дат­кові пільги, ви­ко­ри­с­тані не за при­зна­чен­ням чи не­своєчас­но по­вер­нуті, по­вер­та­ють­ся до відповідно­го бю­д­же­ту з на­ра­ху­ван­ням пені у розмірі 120% річних обліко­вої став­ки Національ­но­го бан­ку Ук­раїни.
   Згідно із п. 30.9 ст. 30 ПК Ук­раїни по­дат­ко­ва пільга на­дається шля­хом:
а) по­дат­ко­во­го ви­ра­ху­ван­ня (зниж­ки), що змен­шує ба­зу опо­дат­ку­ван­ня до на­ра­ху­ван­ня по­дат­ку та збо­ру;
б) змен­шен­ня по­дат­ко­во­го зо­бов’язан­ня після на­ра­ху­ван­ня по­дат­ку та збо­ру;
в) вста­нов­лен­ня зни­же­ної став­ки по­дат­ку та збо­ру;
г) звільнен­ня від спла­ти по­дат­ку та збо­ру.
Плат­ник ПДВ, що пе­ре­бу­ває на спеціаль­но­му ре­жимі, не звільняється від обов’яз­ку об­чис­лен­ня своїх по­дат­ко­вих зо­бов’язань, але має пра­во не пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти відповідні су­ми до дер­жав­но­го бю­д­же­ту.
Вра­хо­ву­ю­чи ви­кла­де­не, по суті, пра­во ви­ко­ри­с­тан­ня сільгоспви­роб­ни­ком сум ПДВ, що за­ли­ша­ють­ся в йо­го роз­по­ря­д­женні і не спла­чу­ють­ся до бю­д­же­ту, для відшко­ду­ван­ня ПДВ, спла­че­них (на­ра­хо­ва­них) по­ста­чаль­ни­кові на вартість ви­роб­ни­чих фак­торів, є од­ним із різно­видів по­дат­ко­вої пільги.
   П. 123.2 ст. 123 ПК Ук­раїни пе­ре­д­­­­­ба­чає відповідальність за особ­ли­ве по­ру­шен­ня по­дат­ко­во­го за­ко­но­дав­ст­ва, а са­ме за нецільо­ве ви­ко­ри­с­тан­ня по­дат­ко­вої пільги.
Так, ви­ко­ри­с­тан­ня плат­ни­ком по­датків сум, що не спла­чені до бю­д­же­ту внаслідок от­ри­ман­ня (за­сто­су­ван­ня) по­дат­ко­вої пільги, не за при­зна­чен­ням та/або всу­пе­реч умо­вам чи цілям її на­дан­ня згідно із за­ко­ном до­дат­ко­во до штрафів, пе­ред­ба­че­них п. 123.1 цієї статті, тяг­не за со­бою стяг­нен­ня до бю­д­же­ту су­ми по­датків, зборів, пла­тежів, що підля­га­ли на­ра­ху­ван­ню без за­сто­су­ван­ня по­дат­ко­вої пільги. Спла­та штра­фу не звільняє та­ких осіб від відповідаль­ності за умис­не ухи­лен­ня від опо­дат­ку­ван­ня.
У кон­тексті ст. 209 ПК Ук­раїни вка­за­на ви­ще штраф­на санкція, що пе­ред­ба­че­на в п. 123.2 ст. 123 ПК Ук­раїни, бу­де за­сто­со­ву­ва­тись, як­що ко­ш­ти, на­прав­лені на спеціаль­ний ра­ху­нок, бу­ли ви­ко­ри­с­тані не на відшко­ду­ван­ня су­ми по­дат­ку, спла­че­но­го (на­ра­хо­ва­но­го) по­ста­чаль­ни­кові на вартість ви­роб­ни­чих фак­торів (виз­на­чен­ня ос­танніх на­ве­де­но у пп. 209.15.1), або не на інші ви­роб­ничі цілі (за на­яв­ності за­лиш­ку).
   Своєю чер­гою, п. 123.1 ст. 123 ПК Ук­раїни вста­нов­лює відповідальність за за­ни­жен­ня плат­ни­ком по­датків по­дат­ко­во­го зо­бов’язан­ня, за­ви­щен­ня су­ми бю­д­жет­но­го від­шко­ду­ван­ня та/або від’ємно­го зна­чен­ня су­ми ПДВ:
   штраф у розмірі 25% від су­ми виз­на­че­но­го по­дат­ко­во­го зо­бов’язан­ня, за­ви­ще­ної су­ми бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня;
  штраф у розмірі 50% у разі по­втор­но­го по­ру­шен­ня про­тя­гом 1095 днів.
Вста­нов­лен­ня за­ко­но­дав­цем особ­ли­вої відповідаль­ності за нецільо­ве ви­ко­ри­с­тан­ня по­дат­ко­вих пільг обу­мов­ле­но тим, що на­дан­ня по­дат­ко­вих пільг має за­без­пе­чу­ва­ти важ­ли­ву функцію: плат­ник по­датків повинен ви­ко­ри­с­та­ти ви­­вільнені з-під по­дат­ко­во­го тя­га­ря ко­ш­ти са­ме на кон­крет­но вста­нов­лені цілі.
Са­ме то­му, на на­шу дум­ку, тлу­ма­чен­ня ос­тан­нь­о­го по­ло­жен­ня «до­дат­ко­во до штрафів, пе­ред­ба­че­них пунк­том 123.1 цієї статті», не­обхідно ро­зуміти як та­ке, що закріплює ок­ре­мий вид відповідаль­ності плат­ни­ка по­датків та не за­ле­жить від за­сто­су­ван­ня до плат­ни­ка по­датків штрафів згідно із п. 123.1 ст. 123 ПК Ук­раїни.
Тоб­то за­сто­су­ван­ня санкцій, вста­нов­ле­них п. 123.2 ст. 123 ПК Ук­раїни, не по­тре­бує обов’яз­ко­во­го од­но­час­но­го на­кла­ден­ня санкцій згідно із п. 121
ст. 123 ПК Ук­раїни.
Са­ме то­му у разі, як­що по­дат­ко­вий ор­ган за ре­зуль­та­та­ми пе­ревірки сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го то­ва­ро­ви­роб­ни­ка не виз­на­чає йо­му ні по­дат­ко­во­го зо­бов’язан­ня із ПДВ, ні змен­шен­ня су­ми бю­д­жет­но­го відшко­ду­ван­ня чи від’ємно­го зна­чен­ня су­ми ПДВ, од­нак вста­нов­лює факт по­ру­шен­ня цільо­во­го ви­ко­ри­с­тан­ня коштів, то відповідна су­ма коштів підля­га­ти­ме стяг­нен­ню до дер­жав­но­го бю­д­же­ту.
Опо­се­ред­ко­ва­но на ко­ристь та­ко­го вис­нов­ку свідчить і відповідь на пи­тан­ня № 6 Уза­галь­ню­ю­чої по­дат­ко­вої кон­суль­тації з пи­тань за­без­пе­чен­ня єди­но­го підхо­ду до за­сто­су­ван­ня штраф­них санкцій, що бу­ла за­твер­д­же­на на­ка­зом Дер­жав­ної по­дат­ко­вої служ­би Ук­раїни № 1046 від 22.11.2012. У вка­за­но­му до­ку­менті за­зна­че­но, що у разі, як­що сільгоспви­роб­ник за­ни­зив су­му ПДВ у дек­ла­рації із ПДВ (ско­ро­ченій), яка ма­ла бу­ти пе­ре­ра­хо­ва­на на спец­ра­ху­нок, і за­дек­ла­ру­вав до спла­ти мен­шу су­му, ніж фак­тич­но має спла­ти­ти за ре­зуль­та­та­ми до­ку­мен­таль­ної пе­ревірки, такі дії не вва­жа­ти­муть­ся по­ру­шен­ням цільо­во­го ви­ко­ри­с­тан­ня коштів.
Вод­но­час слід розрізня­ти відповідальність за нецільо­ве ви­ко­ри­с­тан­ня коштів за не­своєчас­не пе­ре­ра­ху­ван­ня сум ПДВ на спеціаль­ний ра­ху­нок пе­ре­роб­ни­ми підприємствами та не­своєчас­ну ви­пла­ту ни­ми ком­пен­сації сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам з ог­ля­ду на різні пра­вові підста­ви їхньо­го ви­ник­нен­ня.
Згідно із пп. 4 п. 1 розділу XX ПК Ук­раїни у період до 1 січня 2015 р. ПДВ юри­дич­ни­ми осо­ба­ми, які за­реєстро­вані плат­ни­ка­ми та­ко­го по­дат­ку, при здійсненні ни­ми опе­рацій з по­ста­чан­ня влас­ної ви­роб­ле­ної про­дукції (мо­ло­ка, мо­лоч­ної си­ро­ви­ни, мо­лоч­них про­дуктів, м’яса, м’ясо­про­дуктів), іншої про­дукції пе­ре­роб­ки тва­рин (шкур, суб­про­дуктів, м’ясо-кіст­­­ко­во­го бо­рош­на) або ви­го­тов­ле­ної із по­став­ле­них сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми підп­риємства­ми мо­ло­ка чи м’яса у живій вазі, виз­на­че­ни­ми розділом V Ко­дек­су, а та­кож інши­ми юри­дич­ни­ми і фізич­ни­ми осо­ба­ми, у то­му числі фізич­ни­ми осо­ба­ми — підприємця­ми, які са­мостійно ви­ро­щу­ють, роз­во­дять, відго­до­ву­ють тва­рин та ви­роб­ля­ють про­дукцію тва­рин­ництва, виз­на­че­ну розділом V Ко­дек­су (далі — пе­ре­робні підприємства), справ­ляється з ура­ху­ван­ням пев­них особ­ли­во­с­тей. Зо­к­ре­ма, пе­ре­роб­не підприємство су­му спла­че­но­го (на­ра­хо­ва­но­го) по­дат­ко­во­го кре­ди­ту по ви­го­тов­ле­них та/або прид­ба­них то­ва­рах/по­слу­гах, ос­нов­них за­со­бах, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся ча­ст­ко­во для ви­роб­лен­ня про­дукції, а ча­ст­ко­во для ви­го­тов­лен­ня інших то­­варів/по­слуг, роз­поділяє ви­хо­дя­чи із ча­ст­ки ви­ко­ри­с­тан­ня та­ких то­варів/по­­­слуг, ос­нов­них за­собів в опе­раціях із по­ста­чан­ня про­дукції та, відповідно, в опе­раціях із по­ста­чан­ня інших то­варів/по­слуг з ура­ху­ван­ням ви­мог розділу V Ко­дек­су.
За пп. 6 п. 1 розділу XX ПК Ук­раїни, пе­ре­роб­не підприємство по­зи­тив­ну різни­цю між су­мою по­дат­ко­вих зо­бов’язань звітно­го (по­дат­ко­во­го) періоду та су­мою по­дат­ко­во­го кре­ди­ту звітно­го (по­дат­ко­во­го) періоду, виз­на­че­ну в по­дат­ковій дек­ла­рації із по­дат­ку на до­да­ну вартість що­до діяль­ності з по­ста­чан­ня про­дукції, спла­чує до спеціаль­но­го фон­ду Дер­жав­но­го бю­д­же­ту Ук­раїни та на спеціаль­ний ра­ху­нок, відкри­тий ним в ор­гані, що здійснює каз­на­чейсь­ке об­слу­го­ву­ван­ня бю­д­жет­них кош­тів, у та­ких розмірах:
у 2012 р. — до спеціаль­но­го фон­ду Дер­жав­но­го бю­д­же­ту Ук­раїни у розмірі 30%, а на спеціаль­ний ра­ху­нок — 70%;
у 2013 р. — до спеціаль­но­го фон­ду Дер­жав­но­го бю­д­же­ту Ук­раїни у розмірі 40%, а на спеціаль­ний ра­ху­нок — 60%;
у 2014 р. — до спеціаль­но­го фон­ду Дер­жав­но­го бю­д­же­ту Ук­раїни у розмірі 50% і на спеціаль­ний ра­ху­нок — 50%.
Пе­ре­роб­не підприємство су­му по­дат­ку на до­да­ну вартість, пе­ре­ра­хо­ва­ну на спеціаль­ний ра­ху­нок, ви­ко­ри­с­то­вує ви­ключ­но для ви­пла­ти сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам ком­пен­сації за про­дані ни­ми мо­ло­ко і м’ясо в живій вазі.
Підтвер­д­жен­ням ви­пла­ти сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам ком­пен­сації є Відо­мості про вип­ла­чені су­ми ком­пен­сації сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам.
Фак­тич­но пра­во­вий ме­ханізм ви­пла­ти пе­ре­роб­ни­ми підприємствами ком­пен­сацій на ко­ристь сільсько­го­с­по­дарсь­ких то­ва­ро­ви­роб­ників не є особ­ли­вою по­дат­ко­вою пільгою для цих підприємств, а то­му на ньо­го не по­ши­рюється відповідальність, яка вста­нов­ле­на п. 123.2 ст. 123 ПК Ук­раїни.
На­томість, на пе­ре­робні підприємства має бу­ти по­кла­де­на відповідальність, що вста­нов­ле­на пп. 13 п. 1 підрозділу 2 розділу XX ПК Ук­раїни. Відповідно до вка­за­ної нор­ми за­ко­ну су­ми ПДВ, не пе­ре­ра­хо­вані на спеціаль­ний ра­ху­нок або пе­ре­ра­хо­вані з по­ру­шен­ням терміну, вста­нов­ле­но­го цим пунк­том, а та­кож су­ми ком­пен­сації, не вип­ла­чені сільсько­го­с­по­дарсь­ким то­ва­ро­ви­роб­ни­кам або вип­ла­чені з по­ру­шен­ням терміну, вста­нов­ле­но­го цим пунк­том, вва­жа­ють­ся та­ки­ми, що ви­ко­ри­с­тані не за при­зна­чен­ням і підля­га­ють стяг­нен­ню до дер­жав­но­го бю­д­же­ту.

Інтерв'ю
Компанія «Нор-Ест Агро» свою роботу розпочала у 2013 році як ДП «ТАК» у складі групи компаній «ТАК». А 2019 року ДП «ТАК» стало повністю самостійною компанією, отримало нову назву, новий імпульс до розвитку та нові ідеї. І зовсім не просто... Подробнее
Малі запаси вологи та відсутність опадів в період березень-квітень формують певні обмеження для вирощування даної культури. Так, на 10 квітня ц. р. залежно від типів грунтів, у південних регіонах, запаси вологи складали в метровому шарі 60... Подробнее

1
0