Спецможливості
Новини

По кабіне­тах — замість посівної …зму­шу­ють хо­ди­ти чи­нов­ни­ки аг­ро­ви­роб­ників

08.05.2014
533
По кабіне­тах —  замість посівної …зму­шу­ють хо­ди­ти чи­нов­ни­ки аг­ро­ви­роб­ників фото, ілюстрація

Посівна кампанія на вітчизняних ланах у розпалі (а подекуди вже й завершилася). Разом із тим, залишаються невирішеними безліч земельних проблем, які виробничому процесу не на користь. Серед перепон — складнощі з державною реєстрацією договорів оренди землі. А якщо сільгоспвиробник цього не зробить, він не має права обробляти відповідні гектари.

Посівна кампанія на вітчизняних ланах у розпалі (а подекуди вже й завершилася). Разом із тим, залишаються невирішеними безліч земельних проблем, які виробничому процесу не на користь. Серед перепон — складнощі з державною реєстрацією договорів оренди землі. А якщо сільгоспвиробник цього не зробить, він не має права обробляти відповідні гектари.

Г. Квітка
Спеціально для журналу «Пропозиція»

Про­бле­ма навіть не в гро­шах, які тре­ба пла­ти­ти за па­пе­рові опе­рації, а в то­му, що дер­жав­на ма­ши­на не справ­ляється із ве­ли­чез­ним по­то­ком до­ку­ментів. Аби спро­с­ти­ти ме­ханізм, зро­би­ти йо­го про­зорішим, уря­ду до­ве­ло­ся навіть ух­ва­ли­ти кілька по­ста­нов, які не­що­дав­но на­бу­ли чин­ності. Але то­ва­ро­ви­роб­ни­ки наріка­ють, що си­с­те­ма все од­но за­ли­шається склад­ною, її тре­ба ще вдо­с­ко­на­лю­ва­ти, бо ж чима­ло гос­по­дарств не в змозі навіть за­пи­са­ти­ся у чер­гу охо­чих, аби по­да­ти до­ку­мен­ти на реєстрацію. Отже, ви­хо­дить, знач­на ча­с­ти­на аг­ро­під­при­ємств ха­зяй­нує на землі не­за­кон­но, а їхні керівни­ки з ос­т­ра­хом че­ка­ють при­хо­ду по­датків­ців, які, окрім іншо­го, мо­жуть поз­ба­ви­ти ста­ту­су сільгоспви­роб­ни­ка. Тож до­ве­деть­ся пе­ре­хо­ди­ти на за­галь­ну си­с­те­му опо­дат­ку­ван­ня. Аби «звіри­ти го­дин­ни­ки», у сто­лиці за круг­лим сто­лом зібра­ли­ся фахівці від Держ­зе­ма­гент­ст­ва та Держ­реєстру. На засідан­ня бу­ли за­про­шені пред­став­ни­ки аг­рар­них гро­мадсь­ких ор­ганізацій, юри­дич­них служб аг­ро­фор­му­вань, жур­налісти.

Одні при­ду­му­ють «лабірин­ти», інші «до­по­ма­га­ють» хлібо­ро­бам шу­ка­ти з них вихід
За сло­ва­ми го­ло­ви Аг­рар­но­го со­ю­зу Ген­надія Новіко­ва, як­що по­слу­ха­ти на­ших чи­нов­ників, скла­дається дум­ка, що все пра­цює, ка­дастр функціонує, не­має ніде на­кла­ден­ня меж. Усе нор­маль­но, мож­на от­ри­ма­ти зе­мель­ну ділян­ку, по­ба­чи­ти її… Тоб­то цьо­го ро­ку — жод­них про­блем у сільгосп­ви­роб­ників, що обу­мов­лені діями дер­жа­ви... Але уявімо та­ку си­ту­ацію: при­хо­ди­те ви ку­пу­ва­ти у то­ва­ро­ви­роб­ни­ка харчі, а він, замість то­го, щоб про­да­ти, ка­же ви­мог­ли­вим го­ло­сом: «Вам потрібно підго­ту­ва­ти довідки від дієто­ло­га, га­с­т­ро­ен­те­ро­ло­га і то­му по­діб­не. Оці усі довідки на­дай­те, тоді й от­ри­маєте той про­дукт!». Ко­ли у та­ко­му разі спо­жи­вач ку­пить омріяний то­вар, скільки ча­су прой­де?
Од­не до­б­ре, тоді б, на­­пев­не, по­кра­щи­ла­ся б фігу­ра, бо три­ва­лий час їсти бу­ло б нічо­го. На подібні ми­тар­ст­ва аг­раріїв спо­ну­кає нині дер­жа­ва. Во­на вигадує якісь зміни, спо­чат­ку за пев­ним по­ряд­ком реєструє, потім са­ма ж цьо­го не виз­нає, ка­же, по-іншо­му тре­ба реєстру­ва­ти… За дер­жа­вою сто­ять певні лю­ди, мається на увазі, ті, що ви­ко­ну­ють, і ті, що пи­шуть ці по­ряд­ки. Як мо­же бу­ти, щоб у країні за­про­ва­ди­ли реєстрацію ре­чо­вих прав, а Дер­жав­ний зе­мель­ний ка­дастр відо­мості не пе­ре­дає і че­кає яки­хось но­вих за­конів, щоб їм доз­во­ли­ли пе­ре­да­ва­ти ці відо­мості? І лю­ди­на зму­ше­на хо­ди­ти ту­ди, потім — ту­ди... То хтось же прий­мав той за­кон! То­му по­зиція то­ва­ро­ви­роб­ників про­ста: ви там що хо­че­те, те й робіть, як хо­че­те, так і реєструй­те, як хо­че­те, так і обмінюй­тесь між со­бою різно­манітною інфор­мацією! Але врешті-решт має бу­ти так: прий­шов, приміром, аг­рарій до пред­став­ни­ка Зе­мель­но­го ка­да­с­т­ру, віддав йо­му підпи­са­ний обо­ма сто­ро­на­ми до­говір орен­ди землі, певні до­ку­мен­ти. Чи­нов­ник за­реєстру­вав йо­го, при­пу­с­ти­мо, у книзі реєстрації до­го­ворів, і інше сіль­госпви­роб­ни­ка не ціка­вить: ку­ди там що має йти далі… Хай там пе­ре­да­ють інфор­ма­цію «по дер­жавній лінії», в еле­к­трон­но­му ви­гляді чи не в еле­к­трон­но­му, на ко­нячці їздять або ще якось… Це не спра­ва се­ля­ни­на. Бо він по­ви­нен сіяти-зби­ра­ти вро­жай, а не біга­ти-но­си­ти різні папірці і фай­ли до тих чи інших ус­та­нов.
— Я не ка­жу вже, — про­дов­жує Ген­надій Новіков, — про вартість усіх цих, бу­де­мо так ка­за­ти, «при­ду­мок». До­хо­дить до півто­ри ти­сячі гри­вень за до­го­вір. Це, мається на увазі, офіційно аг­ра­рію потрібно спла­ти­ти, бо са­мо­му важ­ко за­реєстру­ва­ти. А тут ще й по­дат­ко­ва взя­ла­ся за ці пи­тан­ня. Та­ке вра­жен­ня, що дер­жав­на ма­ши­на хо­че «ви­доїти» до кінця цю лю­ди­ну, яка за плу­гом має хо­ди­ти. А на­справді ви­хо­дить так, що во­на по­вин­на бу­ти де зав­год­но, тільки не з плу­гом. Має до­го­ди­ти всім. То­му про­хан­ня-звер­нен­ня до чи­нов­ників, які на­да­ють подібні про­по­зиції: не по­ви­нен се­ля­нин вам щод­ня кла­ня­ти­ся, він до­говір орен­ди на зем­лю офор­мив, інші до­ку­мен­ти зібрав, здав — і все. А про реєстрацію — чи­нов­ни­ки не­хай по­тур­бу­ють­ся: між со­бою хай до­мо­вля­ють­ся, як йо­го реєстру­ва­ти, ко­ли вно­си­ти у реєстр, скільки один од­но­му ха­барів да­ва­ти, скільки ще чо­гось… У нас вза­галі про­по­зиція та­ка, щоб аг­рарій за­реєстру­вав у сільській раді до­говір орен­ди, завірив пе­чат­кою — і до по­ба­чен­ня. А працівник сільра­ди — про­су­ває па­пе­ри далі по ін­станціях: у Зе­мель­ний ка­дастр, у реєст­раційну служ­бу. За­те у ньо­го бу­де кон­крет­на ро­бо­та, а то си­дить там — шта­ни про­ти­рає, а не пра­цює. Бо скільки вже аг­рарій реєструє тих до­го­ворів, а те­пер при­хо­дить — і зно­ву не так. Зно­ву щось не відповідає ви­мо­гам. То хто ж має відповіда­ти за те, що от­ри­ма­ла лю­ди­на дер­жав­ний акт, а те­пер, бач­те, щоб йо­го за­реєстру­ва­ти, тре­ба до цьо­го ак­та ще й про­ект роз­ро­би­ти. Чо­му ж тоді ті, хто це ви­га­дав, відра­зу не ви­да­ва­ли цей акт із роз­роб­ле­ним про­ек­том?.. Те­пер, ко­ли і в еле­к­трон­но­му ви­гляді мож­на по­ди­ви­ти­ся, на­кла­да­ють­ся ділян­ки чи ні, да­вай­те на­ве­де­мо в цьо­му пи­танні лад — один раз і на­завжди!
До­вже­лезні чер­ги — замість єди­но­го вікна
Фахівець із зем­ле­у­с­т­рою ТОВ «Фірма “Ас­тар­та-Київ”» — Олек­сандр Во­ло­шин повідав про про­бле­ми, які ви­ник­ли у гос­по­дар­ст­вах аг­ро­хол­дин­гу із за­про­ва­д­жен­ням но­вої си­с­те­ми реєстра­ції прав на зем­лю.
— По-пер­ше, — роз­повів він, — ство­рю­ють­ся ве­ли­чезні чер­ги, то­му що реєст­ра­то­ри про­сто не справ­ля­ють­ся зі своїми обов’яз­ка­ми. Не мо­жуть за­реєст­ру­ва­ти ту кількість прав орен­ди, які не­обхідні для то­ва­ро­ви­роб­ників, за місяць — це сотні до­го­ворів. А в день оформ­ля­ють три-чо­ти­ри. Лю­ди за­пи­су­ють­ся на рік-два впе­ред! Торік на Пол­тав­щині реєстру­ва­ли на 2015-й. Де­які служ­бовці відвер­то ка­жуть: не мо­же­мо за­пи­са­ти, то­му що то бу­де 2015-й, а мо­же, й 2016 р. Утім, із вне­сен­ням змін до за­ко­но­дав­ст­ва май­же нічо­го не зміни­ло­ся, бо зно­ву го­во­рять: ли­ше три-чо­ти­ри місяці змо­же­мо вас прий­ня­ти, тоб­то все од­но чер­ги до­сить ве­ликі, і з цим тре­ба щось ро­би­ти. Ок­ре­мо вар­то ска­за­ти про «взаємо­дію» Держ­зе­ма­гент­ст­ва та Дер­жав­ної реєстраційної служ­би. Сільгоспви­роб­ни­кам потрібно об­би­ва­ти по­ро­ги обох ор­ганів — не­має то­го прин­ци­пу «єди­но­го вікна», який був раніше.
За сло­ва­ми Олек­сан­д­ра Во­ло­ши­на, ще од­не пи­тан­­ня — чо­му дер­жа­ва не взя­ла на се­бе пе­ре­не­сен­ня да­них у но­вий, повністю чи­с­тий, реєстр. Чо­му то­ва­ро­ви­роб­ни­ки ма­ють фак­тич­но з ну­ля ство­рю­ва­ти цей реєстр за свої ко­ш­ти? Ад­же май­же впро­довж де­ся­ти років фор­му­вав­ся Дер­жав­ний реєстр зе­мель, у яко­му, в прин­ципі, всі пра­ва бу­ли відо­б­ра­жені, а те­пер їх чо­мусь не пе­ре­не­се­но у но­вий реєстр. По суті, йо­го фор­му­ють за­но­во. Внаслідок цієї си­ту­ації ба­га­то се­лян не в змозі офор­ми­ти свої пра­ва на зем­лю, на­при­клад, у разі на­бу­ван­ня спад­щи­ни. Про­хо­дить півро­ку — до­ку­мен­ти ніхто їм не ро­бить. Вод­но­час ви­ни­кає си­ту­ація, що ця зем­ля че­рез рік мо­же вже роз­гля­да­ти­ся як відмер­ла спад­щи­на, але сільські ра­ди не хо­чуть ініціюва­ти пе­ре­да­чу її у ко­му­наль­ну власність, бо на­справді є живі спад­коємці. З ча­сом та­кий підхід про­сто вик­ли­че соціаль­ний ви­бух на селі: зем­ля пе­ре­бу­ває у не­виз­на­че­но­му ста­тусі — й то­ва­ро­ви­роб­ни­ки не мо­жуть на за­кон­них підста­вах нею ко­ри­с­ту­ва­ти­ся.
Се­ред іншо­го, ба­га­то скарг у праців­ни­ків дер­жав­ної реєстраційної служ­би на місцях що­до про­грам­но­го за­без­пе­чен­ня, яке до­сить повільно пра­цює. Тож і че­рез технічні не­га­раз­ди там не всти­га­ють оп­раць­о­ву­ва­ти за­яви.

По­при здо­ро­вий глузд
Ге­не­раль­ний ди­рек­тор Ук­раїнсько­го клу­бу аг­рар­но­го бізне­су Во­ло­ди­мир Ла­па повідо­мив, що, за да­ни­ми Дер­жав­ної реєстраційної служ­би, на тра­вень ми­ну­ло­го ро­ку бу­ло за­реєстро­ва­но 30 тис. до­го­ворів орен­ди зе­мель сільгоспприз­на­чен­ня.
— Вод­но­час, — за­зна­чає співроз­мов­ник, — ми по­винні ро­зуміти, що у країні за­га­лом 4,5 млн до­го­ворів, а се­редній термін орен­ди — 4,5 ро­ку. Тоб­то що­ро­ку тре­ба реєстру­ва­ти один мільйон до­го­ворів. Ко­ли 30 тис. до­ку­ментів реєстру­ють за п’ять місяців, то навіть як­що при­пу­с­ти­ти, що ос­таннім ча­сом про­цес де­що при­ско­рив­ся, ви­хо­дить 150–200 тис. до­го­ворів на рік. Тоб­то, за на­шою інфор­мацією, 800 тис. до­го­ворів не за­реєстро­ва­но. Звідси — ша­лені чер­ги ба­жа­ю­чих це зро­би­ти. А 800 тис. до­го­ворів за се­ред­нь­о­го розміру паю у 3–4 га — це 3 млн га. Далі, по­мно­жив­ши на ци­ф­ру се­ред­ньої вро­жай­ності, от­ри­маємо вра­жа­ю­чу ци­ф­ру — не­до­ра­хуємо­ся 7–7,5 млн т зер­на! Ось що бу­де, як­що сільгоспви­роб­ни­ки пра­цю­ва­ти­муть за за­ко­ном…
На дум­ку Во­ло­ди­ми­ра Ла­пи, ви­хо­дить па­ра­док­саль­на си­ту­ація. Усі ор­га­­ни — діють за за­ко­ном, роз­во­дять ру­ка­ми, і ли­ше аг­ро­ви­роб­ни­ки зму­шені йо­го по­ру­шу­ва­ти. Як­що ж хлібо­ро­би діяти­муть за за­ко­ном, во­ни не об­роб­ля­ти­муть значні ма­си­ви, не пла­ти­ти­муть ні оренд­ну пла­ту пай­о­ви­кам, ні на­ра­ху­ван­ня на цю оренд­ну пла­ту й фіксо­ва­ний по­да­ток. Не ка­жу­чи вже про втра­ти ва­ло­во­го збо­ру.

Інтерв'ю
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0