Спецможливості
Технології

Пізнє збирання та обробка насіння сої

22.11.2016
7987
Пізнє збирання  та обробка насіння сої фото, ілюстрація
Комбайнування сої

В операціях із вирощування сої найбільш складними й енергонасиченими залишаються збирання та обробка врожаю. Соя повільно дозріває, збирають її за підвищеної вологості. Важливо прави­льно вибрати терміни збирання та технології після­зби­ральної обробки, які були б оптимальними із точки зору енерговитрат та якості насіння.

 

Найбільш ра­ди­каль­ним рішен­ням є зби­ран­ня сої в на­уко­во обґрун­то­вані тер­міни, які виз­на­ча­ють­ся фа­зою по­вної стиг­лості насіння та йо­го во­логістю 14–16%. Цей по­каз­ник мо­же бу­ти й ви­щим під час ви­ро­щу­ван­ня пізньо­с­тиг­лих сортів сої і за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умо­в. То­му одночасно зі зби­ран­ням про­во­дять термічне сушіння до во­ло­гос­­­­ті не більш ніж 12% (прибирання врожаю сої). Слід за­ува­жи­ти, що су­­шіння сої є до­волі енер­го­ви­т­рат­ним і три­­­ва­лим про­­це­сом, то­му що її насіння має низь­ку тер­мостійкість і мо­же уш­ко­д­жу­ва­ти­ся за над­то швид­ко­го зне­вод­нен­ня. Три­ва­ле сушіння по­тре­бує більших ви­т­рат па­ли­ва й еле­к­т­ро­е­нергії.

То­му прак­ти­ку­ють ще од­не рішен­ня — над­то пізнє зби­ран­ня сої за на­стан­ня тем­­­­пе­ра­тур, які про­мо­ро­жу­ють на­зем­ну ма­­­­­су й бо­би сої. Дія про­мо­ро­жу­ван­ня подібна до де­си­кації, під її впли­­­вом від­бу­вається відми­ран­ня і ви­­су­шу­ван­ня ли­с­то­с­теб­ло­во­го апа­ра­ту рос­ли­ни.

Мож­на на­ве­с­ти як по­зи­тивні, так і не­га­тивні ре­зуль­та­ти над­то пізньо­го зби­ран­ня сої. По­зи­тивні — на­зем­на ма­са у про­мо­ро­же­но­му стані лег­ко зби­рається і ви­мо­ло­чується. Не­га­тивні — не завжди насіння сої має та­кий су­хий стан, який бу­де без­печ­ним для зберіган­ня. Адже в умо­вах при­род­но­го зне­вод­нен­ня во­логість насіння бу­де рів­но­важ­ною з на­вко­лиш­нім се­ре­до­ви­щем, мо­же пе­ре­ви­­­­­­­­­щу­ва­ти стан­дарт­ну (для вологість сої не більш як 12%). Рівно­важ­на во­логість за­ле­жить від від­нос­ної во­ло­гості й тем­пе­ра­ту­ри повітря, на­при­к­лад, за йо­го во­ло­гості в осінньо-зи­мо­вий період 80–90% рівно­важ­на ста­но­вить 17–19%. От­же, не­зва­жа­ю­чи на про­мо­ро­жу­ван­ня, насіння сої по­тре­бує до­су­шу­ван­ня.

Зібра­не у про­мо­ро­же­но­му стані насіння сої на­бу­ває особ­ли­вих тех­но­логічних вла­с­ти­во­с­тей, які слід вра­хо­ву­ва­ти у про­це­сах йо­го очи­щен­ня, сушіння, вен­ти­лю­ван­ня, збері­ган­ня та кон­тро­лю­ван­ня по­каз­ників якості.

Пра­ви­ла очи­щен­ня про­мо­ро­же­но­го насіння

У про­мо­ро­женій на­земній масі після ком­бай­но­во­го зби­ран­ня різко зро­с­тає вміст сміттєвої домішки — ча­с­ток стеб­лин, листків, лу­ш­пин­ня бобів, насіннєвих обо­ло­нок, насіння ди­ко­рос­лих рос­лин. Та­кож збільшується вміст домішки у ви­гляді зіпсо­ва­но­го насіння із повністю зміне­ним ко­ль­о­ром. То­му зібра­не насіння сої не­за­леж­но від йо­го во­ло­гості не­гай­но очи­ща­ють (обробка насіння сої). Це має важ­ли­ве профілак­тич­не зна­чен­ня, оскільки за на­яв­ності домішок у масі насіння мо­жуть швид­ко роз­по­ча­ти­ся про­це­си са­мозігріван­ня і роз­мно­жен­ня плісня­вих грибів.

Відо­мо, що насіння сої важ­ко очи­щу­­­ва­ти від би­тих, плю­с­к­лих, за­гни­лих, плісня­вих та інших домішок. Особ­ли­во важ­ко відділя­ти пло­ди дур­ниш­ни­ку зви­­­­­чай­но­го, який є су­путнім засмічу­ва­чем сої. Повністю цю домішку на си­тах і в повітря­но­му по­тоці зер­но­се­па­ра­торів відібра­ти не вдається. То­му очи­щен­ня сої про­во­дять різни­ми се­па­ра­то­ра­ми — повітря­но-си­то­ви­ми, гравітаційни­ми, які пра­цю­ють за ком­плек­сом оз­нак просіюван­ня (обробка насіння сої). 

По­вно­та очи­щен­ня сої на повітря­но-си­то­вих се­па­ра­то­рах знач­ним чи­ном за­ле­жить від пра­виль­но об­ра­них сит та ро­бо­ти пнев­мо­се­па­ру­валь­них ка­налів. Для по­пе­ред­нь­о­го підбо­ру сит мож­на ко­ри­с­ту­ва­ти­ся да­ни­ми, на­ве­де­ни­ми в таб­лиці 1. Але в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ти­по­розмір сит слід ко­ре­гу­ва­ти, ви­хо­дя­чи з розміру ос­нов­но­го насіння, вмісту та ха­рак­те­ру домішок. Швидкість повітря­но­го по­то­ку у пнев­мо­се­па­ру­ва­ль­них ка­на­лах має бу­ти 8–12 м/сек (обробка насіння сої).

Про­цес се­па­ру­ван­ня насіння сої по­­вітря­но-си­то­вим се­па­ра­то­ром має від­бу­ва­ти­ся так. Спо­чат­ку на прий­ма­ль­но­му ситі (А) від суміші відби­ра­ють крупні домішки. Далі на сор­ту­валь­них (Б1 і Б2) фор­му­ють ос­нов­ну ча­с­ти­ну насіння сої. Для то­го щоб по­пе­ре­ди­ти під­ско­чу­ван­ня насінин і їхнє за­не­сен­ня на схід ре­­­ко­мен­дують на дві тре­ти­ни по­верхні сор­ту­валь­но­го си­та (ра­ху­ю­чи від йо­го по­чат­ку) вста­но­ви­ти за­хис­ний фар­тух із бре­зен­ту чи іншо­го ма­теріалу.

На підсівних си­тах (Г1 і Г2) із дов­га­с­ти­ми вічка­ми 4 мм мож­на відібра­ти знач­ну ча­с­ти­ну би­то­го насіння, а з віч­ка­ми 5 мм — усе би­те насіння та дрібне (обробка насіння сої). Дрібну, смітну й олійну домішки відо­крем­люють на си­тах із круг­ли­ми от­во­ра­ми 3–5 мм. Насіння сої плю­с­к­ле, гни­ле, а та­кож бур’янів відби­ра­ють на гравітаційних сор­ту­ва­ль­­­них сто­лах. Се­па­ру­ван­ня на них про­во­дять за оз­на­кою пи­­то­мої ма­­­си насі­ни­ни, тоб­то мож­на ві­­дібра­ти домішки, які ма­ють од­на­ко­вий лінійний розмір із зер­ном ос­нов­ним.

Для очи­щен­ня насіння сої у віднос­но не­­ве­ли­ких об­ся­гах, на­при­клад, у фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­­­­ти пе­ре­сувні зер­но­се­па­ра­то­ри. За ве­ли­ких об­сягів кра­ще за­сто­со­ву­ва­ти про­дук­тивніші зер­но­очисні аг­ре­га­ти чи ме­ха­ні­зо­вані лінії, на яких нижчі пи­­томі ви­т­ра­ти еле­к­т­ро­е­нергії. Із вітчиз­ня­но­го об­лад­нан­ня добрі ре­зуль­та­ти по­ка­зу­ють ма­ши­ни то­ва­ри­ст­ва ПАТ «Хо­ро­ль­сь­кий ме­ха­ніч­ний за­вод». На базі та­­ко­го об­лад­нан­ня в Інсти­туті змон­то­ва­на зер­но­очис­на лінія, яка за­без­пе­чує ви­со­кий рівень очи­щен­ня та уне­мож­лив­лює трав­му­ван­ня на­­сіння. У лінії є зер­но­се­па­ра­то­ри мар­ки БСХ, гравітаційний стіл СПС, ти­хохідні норії із пла­с­ти­ко­ви­ми ро­­­бо­чи­ми ор­га­на­ми, гнучкі по­­­­­­­­­лімерні зер­но­про­во­ди, її мо­жуть мон­ту­ва­ти й ек­с­­­п­лу­а­ту­ва­ти в умо­вах зви­чай­но­го гос­по­дар­ст­ва. 

Ви­би­ра­ю­чи об­лад­нан­ня для очи­щен­­­ня насіння сої, не­обхідно пра­виль­но виз­на­чи­ти фак­тич­ну по­тужність ма­­шин. Для цьо­го слід ко­ри­с­ту­ва­ти­ся ко­е­фіцієнта­ми зер­но­се­па­рації за­леж­но від во­ло­гості і вмісту домішок. Зва­жа­ю­чи на них, потрібно змен­шу­ва­ти па­с­порт­ну по­тужність ма­ши­ни (табл. 2). Фак­тич­на по­тужність зер­но­се­па­ра­торів змен­шується на 50% і більше за во­ло­гості насіння сої ви­ще 18%.

Пра­ви­ла сушіння про­мо­ро­же­но­го насіння

Під час зби­ран­ня насіння сої за во­­ло­­­­­­гості по­над 14% не­обхідно йо­го су­­шін­ня, а за во­ло­гості більш як 16% су­­шіння слід ви­ко­ну­ва­ти в по­тоці зі зби­ран­ням.

Сушіння про­мо­ро­же­ної сої має особ­­ли­вості. Внаслідок спе­цифічно­го хіміч­но­­­­­­­го скла­ду, підви­ще­но­го вмісту білко­вих ре­чо­вин, схиль­них до теп­ло­вої де­­на­ту­рації, насіння су­­шать у м’яко­му ре­­жимі за тем­пе­ра­ту­ри 25...30°С за­леж­но від по­чат­ко­вої во­ло­гості сої (табл. 3.). То­му й тем­пе­ра­ту­ру аген­та сушіння у шахт­них су­шар­ках ви­т­ри­му­ють не ви­ще як 50...70 або 60...80°С.
Спосіб сушіння сої за­ле­жить від то­­го, які за­сто­со­ву­ють су­шар­ки — пря­мо­тічні чи ре­цир­ку­ляційні. У пер­ших зни­жен­ня во­ло­гості насіння за од­не про­­­­­­­­хо­д­жен­ня че­рез су­шар­ку не по­вин­но пе­ре­ви­щу­ва­ти 3%, то­му за ве­ли­кої во­­ло­гості йо­го не­обхідно про­пу­с­ка­ти декілька ра­­зів. У су­шар­ках ре­цир­ку­ля­ційних сушіння ви­ко­ну­ють за один про­пуск, оскільки в них є цик­ли відле­жу­ван­ня та пе­ре­роз­поділу тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості між ок­ре­ми­ми насіни­на­ми. Не ре­ко­мен­ду­ють та­кож по­пе­реднє нагрі­ван­ня зер­на в па­да­ю­чо­му шарі, оскільки це при­зво­дить до знач­но­го теп­ло­во­го уш­ко­д­жен­ня і трав­му­ван­ня насіння.

Під час сушіння про­мо­ро­же­но­го насіння сої з низь­кою тем­пе­ра­ту­рою особ­ли­ву ува­гу звер­та­ють на яви­ща за­­па­рю­ван­ня і за­гар­то­ву­ван­ня насінин.
Суть за­па­рю­ван­ня в то­му, що на хо­лодній по­верхні зер­ни­ни під дією ви­­­со­ких тем­пе­ра­тур кон­ден­сується ба­га­то ви­па­ре­ної во­ло­ги. Про­цес су­про­во­д­жує­ться зво­ло­жен­ням зер­но­вої ма­си, підви­щен­ням її тем­пе­ра­ту­ри, погіршен­ням тех­­­­­­­­­­но­логічних і насіннєвих вла­с­ти­во­с­тей зер­на. Особ­ли­во ча­с­то за­па­рю­ван­ня відбу­вається че­рез не­до­статній об’єм аген­та сушіння в шах­тах су­шар­ки.

Та­кож за швид­ко­го сушіння про­мо­ро­же­но­го зер­на сої ви­ни­кає так зва­не за­­гар­то­ву­ван­ня обо­ло­нок зер­нин і втра­та ни­ми здат­ності про­пу­с­ка­ти во­дяні па­ри. За­гар­то­ва­не зер­но має ви­гляд «скля­но­го». Під час йо­го сушіння різко зни­жує­ться швидкість са­мо­го про­це­су, а та­кож про­дук­тивність зер­но­су­ша­рок та зро­с­та­ють ви­т­ра­ти па­ли­ва.

Для по­пе­ре­д­жен­ня за­па­рю­ван­ня і за­гар­то­ву­ван­ня у шахт­них пря­мотічних су­шар­ках не­обхідно зни­жу­ва­ти тем­пе­ра­ту­ру нагріван­ня зер­на на 5°С і аген­та сушіння на 15...20°С від ус­та­нов­ле­них нор­ма­ти­ва­ми для насіння сої. У цих су­­шар­ках за­па­рю­ван­ня мож­на уник­ну­ти, як­що у верхній їхній ча­с­тині тов­щи­на ша­ру насіння, що про­ду­вається, бу­де мінімаль­ною — близь­ко 100 мм, а швидкість аген­та сушіння — мак­си­ма­ль­ною.

У су­шар­ках ре­цир­ку­ляційних за­па­рю­ван­ня і за­гар­ту­ван­ня ви­ни­кає на­ба­га­то рідше порівня­но із пря­мотічни­ми. Під час ре­цир­ку­ляційно­го сушіння про­цес має кілька циклів, зо­к­ре­ма змішу­ван­ня насіння су­хо­го нагріто­го з во­ло­гим хо­лод­ним, а та­кож ви­ле­жу­ван­ня суміші. За ра­ху­нок змішу­ван­ня-ви­ле­жу­ван­ня за­без­пе­чується м’як­ший ре­жим сушіння, а та­кож відсутнє швид­ке нагріван­ня про­мо­ро­же­но­го насіння.

Під час сушіння не­обхідно та­кож зва­жа­ти на ма­лу ме­ханічну міцність сої, то­му за­вчас­но слід: ско­ро­ти­ти до міні­му­му кількість пе­реміщень ма­си насіння; підви­щи­ти ела­с­тичність по­вер­хонь бун­керів, са­мо­пливів, го­ло­вок норій; зни­зи­ти швид­кість падіння насіння; вста­но­ви­ти гнуч­кі са­мо­пли­ви; об­ши­ти пруж­ки ковшів норій гу­мою чи інши­ми полімер­ни­ми ма­теріала­ми.

Важ­ли­вою умо­вою для закінчен­ня сушіння є охо­ло­д­жен­ня насіння. Йо­го тем­пе­ра­ту­ра не має пе­ре­ви­щу­ва­ти тем­пе­ра­ту­ру зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща більш як на 10°С.
Для сушіння ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні мар­ки зер­но­су­ша­рок вітчиз­ня­но­го та за­рубіжно­го ви­роб­ництва. Про­цес су­­шіння у пер­ших здійсню­ють відповідно до Інструкції з сушіння про­до­воль­чо­го, кор­мо­во­го зер­на, насіння олійних куль­тур та ек­сплу­а­тації зер­но­су­ша­рок (Оде­са — Київ, 1997), у за­рубіжних — згідно з їхніми па­с­порт­ними вказівками.

Для сушіння не­ве­ли­ких партій сої, яка має не­ви­со­ку во­логість (до 16–17%), мож­на та­кож за­сто­со­ву­ва­ти лот­кові, ка­­мерні, бун­керні су­шар­ки, у яких ма­са на­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­сіння пе­ре­бу­ває у ви­гляді щільно­го не­­ру­­­хо­мо­го ша­ру. У та­ких су­шар­ках під­три­му­ють тем­пе­ра­тур­ний ре­­жим на рів­ні 40...45°С та пи­то­му по­да­чу піді­г­ріто­го повітря в ме­­жах 400–450 м3/год на 1 т насіння. Пе­­ред сушінням у не­­ру­хо­мо­му шарі обов’яз­ко­во очи­щу­ють і мак­си­ма­ль­­­но відби­ра­ють домішки, це знач­но під­­ви­щує рівно­мір­ність і швидкість підси­хан­ня на­си­пу насіння.

Пра­ви­ла вен­ти­лю­ван­ня про­мо­ро­же­но­го насіння

Соя
Має важ­ли­ве прак­тич­не зна­чен­ня як прий­ом за­без­пе­чен­ня стійкості та якості насіння сої на стадіях йо­го післяз­би­ра­ль­­­ної до­роб­ки та збе­ріган­ня. Поміче­но, що насіння сої, зіб­ра­не про­мо­ро­же­ним, має низь­ку стій­кість до біотич­но-абіо­тич­­них фак­торів, які згуб­но впливають на йо­го якість. Вна­слідок підви­щен­­­­­ня вмісту біл­ко­вих та олійних ре­чо­вин на­­сіння є по­­жив­ним суб­ст­ра­том, на яко­му за пев­них показників тем­пе­ра­ту­ри й во­­ло­гості роз­ви­вається па­то­ген­на мікро­ф­ло­ра і шкід­ни­ки зер­но­вих за­па­сів, особ­­­­­­ли­во на трав­мо­ва­ному, з уш­ко­д­же­ною зов­нішньою обо­лон­кою, насінні (умови зберігання сої). 

Крім цьо­го, насіння сої ха­рак­те­ри­зується підви­ще­ним рів­нем гігро­ско­піч­ності. Во­но здат­не швид­ко і знач­ною мірою по­гли­на­ти як кра­пель­но-рідку во­ло­гу, так і во­дяні па­ри зі зво­ло­же­но­го повітря. То­му ре­ко­мен­ду­ють вен­ти­лю­ван­ня в ре­жи­мах підсу­шу­ван­ня, охо­ло­д­жен­ня чи оз­до­ров­лен­ня за­леж­но від ста­ну насіння (умови зберігання сої).
У ре­жимі підсу­шу­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють су­хе зовнішнє чи підігріте повітря. Підсу­шу­ван­ня зви­чай­ним повітрям бу­де ефек­тив­ним за йо­го тем­пе­ра­ту­ри не ниж­­­­­­­­­­че 15°С та відносній во­ло­гості 60–70%. Під час вен­ти­лю­ван­ня підігрітим повіт­рям йо­го тем­пе­ра­ту­ру до­стат­ньо підви­щи­ти на 5... 6°С за до­по­мо­гою еле­к­т­ро­ка­ло­ри­ферів. Пи­то­ма по­да­ча по­­вітря має ста­но­ви­ти 100–400 м3/год на 1 т насіння.

У ре­жимі охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють зовнішнє хо­лод­не повітря чи штуч­но охо­ло­д­же­не. В про­цесі вен­ти­лю­ван­ня тем­­­­­­­­­­­­пе­ра­ту­ру повітря у зер­но­вій масі до­во­дять від 0 до 5°С, за та­ких по­каз­ників знач­но галь­му­ють­ся всі фізіологічні та мікробіологічні про­це­си. Різно­ви­дом охо­ло­д­жен­ня є про­мо­ро­жу­ван­ня до тем­пе­ра­ту­ри -1...-5°С, тоді май­же по­­в­­­­ніс­тю при­пи­няється життє­діяльність мікро­ор­га­ніз­мів, а шкідни­ки впа­да­ють у стан гли­бо­ко­го оціпеніння і ги­нуть. Під час зовнішньо­го охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють повітря з низь­кою тем­пе­ра­ту­рою, пе­ре­важ­но в ніч­­­­ні го­ди­ни, а за штуч­­­но­го — повітря від хо­ло­диль­них ма­­шин. Слід ска­за­ти, що штуч­не охо­ло­д­жен­ня для сої еко­номіч­но вигідне в зв’я­­з­ку з низь­кою стійкістю на­­сіння за зберігання та по­в­ним збе­ре­жен­ням йо­го якос­­ті. Пи­то­ма по­да­ча по­вітря з ме­тою зовнішньо­го охо­­­ло­д­жен­ня має ко­­ли­ва­ти­ся в ме­жах 40–120 м3/год на 1 т на­­­­сін­­ня сої за­леж­но від йо­го во­ло­гості і три­ва­­­лості йо­го вен­ти­лю­ван­ня.

У ре­жимі оз­до­ров­лен­ня насіння сої та зміни повітря у схо­вищі вен­ти­ляцію про­во­дять за віднос­но не­ве­ли­ких об’є­мів по­­вітря (20–40 м3/год). Цей захід пе­ре­важ­но має профілак­тич­не зна­чен­ня, йо­го за­сто­со­ву­ють із ме­тою онов­лен­ня повіт­ря у зер­новій масі, ліквідації комір­но­го за­па­ху, за­побіган­ня са­мозіг­ріван­ня, під­­три­ман­ня ви­со­кої якості про­дукції. Крім то­го, в зер­­­новій масі під час ре­гу­ляр­ної ае­рації повітря зни­жує­­ть­ся ак­тивність шкідників зер­но­вих за­па­сів.

Для вен­ти­лю­ван­ня за­сто­со­ву­ють ус­­­­та­нов­ки пе­ре­сувні чи стаціонарні, бун­ке­ри й си­ло­си з ак­­тив­­­ною вен­ти­ляцією, вен­­­­­­­­­ти­ля­то­ри і хо­­ло­дильні ма­ши­ни. Го­ло­в­не для вен­ти­лю­ван­ня — це виз­на­чен­ня йо­го мож­ли­вості, зва­жа­ю­чи на стан на­­сіння та умо­ви дов­кілля. Для цьо­го по­­трібно зна­ти показники во­логос­ті і тем­пе­ра­ту­ри насіння, а та­кож віднос­ної во­­логості повітря без­по­се­ред­ньо за місцем зберіган­ня. Бе­ру­чи до ува­ги тем­пе­ра­ту­ру та віднос­ну во­ло­гість, виз­на­ча­ють рівно­важ­ну во­логість на­­сіння — во­на має бу­ти мен­шою за фак­тич­ну во­логість насіння (табл. 4). В іншо­му ра­­­зі насіння мо­же зво­ло­жу­ва­ти­ся, по­­гли­на­ю­чи во­ло­гу з повітря.

Пра­ви­ла зберіган­ня та кон­троль якості про­мо­ро­же­но­го насіння

Насіння сої зберіга­ють на­си­пом у скла­дах, си­ло­сах та ба­ш­то­вих зер­но­с­хо­ви­щах. У про­цесі збері­ган­ня про­до­воль­чо-кор­мо­вої і технічної сої кон­тро­лю­ють такі по­­каз­ни­ки, як: во­­ло­гість, тем­пе­ра­ту­ра, вміст домішок, за­ра­женість шкідни­ка­ми, свіжість насіння (за­пах і колір). Ре­те­ль­но­му кон­тро­лю підля­гає верхній шар насіння, як­­що йо­го зберіга­ють у ме­та­ле­вих ба­ш­­то­вих схо­ви­щах (умови зберігання сої). У верх­нь­о­му шарі внаслідок кон­векції і тер­мо­во­ло­го­провід­ності насіння мо­же зво­ло­жу­ва­ти­ся і зігрі­ва­ти­ся.

Насіння сої, яке за­го­тов­ля­ють та по­ста­ча­ють на про­до­воль­чо-кор­мові й технічні по­тре­би має відповіда­ти ви­мо­гам, вста­нов­ле­ним ДСТУ 4694:2008 (умови зберігання сої). Окрім них, насіння по­вин­но бу­ти здо­ро­ве, без са­мозігріван­ня і теп­ло­во­го уш­­­ко­д­жен­ня, ма­ти фор­му, колір і за­пах, вла­с­тиві нор­маль­но­му (ос­нов­но­му на­­сінню). Особ­ли­ву ува­гу звер­та­ють на колір та стан обо­ло­нок насіння. Про­мо­ро­же­не насіння мо­же ма­ти ви­гляд мо­­ро­­­зобійно­го, у ньо­го змор­щу­ють­ся обо­лон­ки, по­верх­ня тьмяніє, має сіру­ва­то-зе­ле­ний колір сім’ядоль у розрізі.

Вміст і ха­рак­тер домішок виз­на­ча­ють візу­аль­но, а та­кож шля­хом про­сію­ван­ня на ситі вічка­ми діаме­т­ром 3 мм. Во­логість насіння сої та вміст зер­но­вої і сміт­­тєвої домішок мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти гра­ничні нор­ми, але за зго­дою підприємства, що прий­має сою, та за мож­ли­вості до­ве­ден­ня насіння до вста­нов­ле­них норм.

Ок­ре­мо виз­на­ча­ють вміст ток­сич­них еле­ментів, пе­с­ти­цидів, міко­ток­си­нів і ра­­діонуклідів у партіях, що по­­­ста­ча­ють для пе­ре­роб­лен­ня підприємст­вам олій­но-жи­ро­вої про­мис­ло­вості, про­до­воль­чих по­треб та ек­с­пор­ту­ван­ня. Їхній вміст не має пе­ре­ви­щу­ва­ти вста­нов­ле­них стан­дар­том нор­м. На­­сіння сої та­­кож пе­ревіря­ють на на­яв­ність ГМО (ге­не­тич­но мо­дифіко­ва­них ор­ганізмів).

М. Кир­па, док­тор с.-г. на­ук, завіду­вач ла­бо­ра­торії ме­тодів збе­ре­жен­ня та стан­дар­ти­зації зер­на,

ДП Інсти­тут зер­но­во­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН

 

Advertisement

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0