Спецможливості
Технології

Пізнє збирання та обробка насіння сої

22.11.2016
8273
Пізнє збирання  та обробка насіння сої фото, ілюстрація
Комбайнування сої

В операціях із вирощування сої найбільш складними й енергонасиченими залишаються збирання та обробка врожаю. Соя повільно дозріває, збирають її за підвищеної вологості. Важливо прави­льно вибрати терміни збирання та технології після­зби­ральної обробки, які були б оптимальними із точки зору енерговитрат та якості насіння.

 

Найбільш ра­ди­каль­ним рішен­ням є зби­ран­ня сої в на­уко­во обґрун­то­вані тер­міни, які виз­на­ча­ють­ся фа­зою по­вної стиг­лості насіння та йо­го во­логістю 14–16%. Цей по­каз­ник мо­же бу­ти й ви­щим під час ви­ро­щу­ван­ня пізньо­с­тиг­лих сортів сої і за не­спри­ят­ли­вих по­год­них умо­в. То­му одночасно зі зби­ран­ням про­во­дять термічне сушіння до во­ло­гос­­­­ті не більш ніж 12% (прибирання врожаю сої). Слід за­ува­жи­ти, що су­­шіння сої є до­волі енер­го­ви­т­рат­ним і три­­­ва­лим про­­це­сом, то­му що її насіння має низь­ку тер­мостійкість і мо­же уш­ко­д­жу­ва­ти­ся за над­то швид­ко­го зне­вод­нен­ня. Три­ва­ле сушіння по­тре­бує більших ви­т­рат па­ли­ва й еле­к­т­ро­е­нергії.

То­му прак­ти­ку­ють ще од­не рішен­ня — над­то пізнє зби­ран­ня сої за на­стан­ня тем­­­­пе­ра­тур, які про­мо­ро­жу­ють на­зем­ну ма­­­­­су й бо­би сої. Дія про­мо­ро­жу­ван­ня подібна до де­си­кації, під її впли­­­вом від­бу­вається відми­ран­ня і ви­­су­шу­ван­ня ли­с­то­с­теб­ло­во­го апа­ра­ту рос­ли­ни.

Мож­на на­ве­с­ти як по­зи­тивні, так і не­га­тивні ре­зуль­та­ти над­то пізньо­го зби­ран­ня сої. По­зи­тивні — на­зем­на ма­са у про­мо­ро­же­но­му стані лег­ко зби­рається і ви­мо­ло­чується. Не­га­тивні — не завжди насіння сої має та­кий су­хий стан, який бу­де без­печ­ним для зберіган­ня. Адже в умо­вах при­род­но­го зне­вод­нен­ня во­логість насіння бу­де рів­но­важ­ною з на­вко­лиш­нім се­ре­до­ви­щем, мо­же пе­ре­ви­­­­­­­­­щу­ва­ти стан­дарт­ну (для вологість сої не більш як 12%). Рівно­важ­на во­логість за­ле­жить від від­нос­ної во­ло­гості й тем­пе­ра­ту­ри повітря, на­при­к­лад, за йо­го во­ло­гості в осінньо-зи­мо­вий період 80–90% рівно­важ­на ста­но­вить 17–19%. От­же, не­зва­жа­ю­чи на про­мо­ро­жу­ван­ня, насіння сої по­тре­бує до­су­шу­ван­ня.

Зібра­не у про­мо­ро­же­но­му стані насіння сої на­бу­ває особ­ли­вих тех­но­логічних вла­с­ти­во­с­тей, які слід вра­хо­ву­ва­ти у про­це­сах йо­го очи­щен­ня, сушіння, вен­ти­лю­ван­ня, збері­ган­ня та кон­тро­лю­ван­ня по­каз­ників якості.

Пра­ви­ла очи­щен­ня про­мо­ро­же­но­го насіння

У про­мо­ро­женій на­земній масі після ком­бай­но­во­го зби­ран­ня різко зро­с­тає вміст сміттєвої домішки — ча­с­ток стеб­лин, листків, лу­ш­пин­ня бобів, насіннєвих обо­ло­нок, насіння ди­ко­рос­лих рос­лин. Та­кож збільшується вміст домішки у ви­гляді зіпсо­ва­но­го насіння із повністю зміне­ним ко­ль­о­ром. То­му зібра­не насіння сої не­за­леж­но від йо­го во­ло­гості не­гай­но очи­ща­ють (обробка насіння сої). Це має важ­ли­ве профілак­тич­не зна­чен­ня, оскільки за на­яв­ності домішок у масі насіння мо­жуть швид­ко роз­по­ча­ти­ся про­це­си са­мозігріван­ня і роз­мно­жен­ня плісня­вих грибів.

Відо­мо, що насіння сої важ­ко очи­щу­­­ва­ти від би­тих, плю­с­к­лих, за­гни­лих, плісня­вих та інших домішок. Особ­ли­во важ­ко відділя­ти пло­ди дур­ниш­ни­ку зви­­­­­чай­но­го, який є су­путнім засмічу­ва­чем сої. Повністю цю домішку на си­тах і в повітря­но­му по­тоці зер­но­се­па­ра­торів відібра­ти не вдається. То­му очи­щен­ня сої про­во­дять різни­ми се­па­ра­то­ра­ми — повітря­но-си­то­ви­ми, гравітаційни­ми, які пра­цю­ють за ком­плек­сом оз­нак просіюван­ня (обробка насіння сої). 

По­вно­та очи­щен­ня сої на повітря­но-си­то­вих се­па­ра­то­рах знач­ним чи­ном за­ле­жить від пра­виль­но об­ра­них сит та ро­бо­ти пнев­мо­се­па­ру­валь­них ка­налів. Для по­пе­ред­нь­о­го підбо­ру сит мож­на ко­ри­с­ту­ва­ти­ся да­ни­ми, на­ве­де­ни­ми в таб­лиці 1. Але в кож­но­му кон­крет­но­му ви­пад­ку ти­по­розмір сит слід ко­ре­гу­ва­ти, ви­хо­дя­чи з розміру ос­нов­но­го насіння, вмісту та ха­рак­те­ру домішок. Швидкість повітря­но­го по­то­ку у пнев­мо­се­па­ру­ва­ль­них ка­на­лах має бу­ти 8–12 м/сек (обробка насіння сої).

Про­цес се­па­ру­ван­ня насіння сої по­­вітря­но-си­то­вим се­па­ра­то­ром має від­бу­ва­ти­ся так. Спо­чат­ку на прий­ма­ль­но­му ситі (А) від суміші відби­ра­ють крупні домішки. Далі на сор­ту­валь­них (Б1 і Б2) фор­му­ють ос­нов­ну ча­с­ти­ну насіння сої. Для то­го щоб по­пе­ре­ди­ти під­ско­чу­ван­ня насінин і їхнє за­не­сен­ня на схід ре­­­ко­мен­дують на дві тре­ти­ни по­верхні сор­ту­валь­но­го си­та (ра­ху­ю­чи від йо­го по­чат­ку) вста­но­ви­ти за­хис­ний фар­тух із бре­зен­ту чи іншо­го ма­теріалу.

На підсівних си­тах (Г1 і Г2) із дов­га­с­ти­ми вічка­ми 4 мм мож­на відібра­ти знач­ну ча­с­ти­ну би­то­го насіння, а з віч­ка­ми 5 мм — усе би­те насіння та дрібне (обробка насіння сої). Дрібну, смітну й олійну домішки відо­крем­люють на си­тах із круг­ли­ми от­во­ра­ми 3–5 мм. Насіння сої плю­с­к­ле, гни­ле, а та­кож бур’янів відби­ра­ють на гравітаційних сор­ту­ва­ль­­­них сто­лах. Се­па­ру­ван­ня на них про­во­дять за оз­на­кою пи­­то­мої ма­­­си насі­ни­ни, тоб­то мож­на ві­­дібра­ти домішки, які ма­ють од­на­ко­вий лінійний розмір із зер­ном ос­нов­ним.

Для очи­щен­ня насіння сої у віднос­но не­­ве­ли­ких об­ся­гах, на­при­клад, у фер­мерсь­ких гос­по­дар­ст­вах, мож­на ви­ко­ри­с­то­ву­ва­­­­ти пе­ре­сувні зер­но­се­па­ра­то­ри. За ве­ли­ких об­сягів кра­ще за­сто­со­ву­ва­ти про­дук­тивніші зер­но­очисні аг­ре­га­ти чи ме­ха­ні­зо­вані лінії, на яких нижчі пи­­томі ви­т­ра­ти еле­к­т­ро­е­нергії. Із вітчиз­ня­но­го об­лад­нан­ня добрі ре­зуль­та­ти по­ка­зу­ють ма­ши­ни то­ва­ри­ст­ва ПАТ «Хо­ро­ль­сь­кий ме­ха­ніч­ний за­вод». На базі та­­ко­го об­лад­нан­ня в Інсти­туті змон­то­ва­на зер­но­очис­на лінія, яка за­без­пе­чує ви­со­кий рівень очи­щен­ня та уне­мож­лив­лює трав­му­ван­ня на­­сіння. У лінії є зер­но­се­па­ра­то­ри мар­ки БСХ, гравітаційний стіл СПС, ти­хохідні норії із пла­с­ти­ко­ви­ми ро­­­бо­чи­ми ор­га­на­ми, гнучкі по­­­­­­­­­лімерні зер­но­про­во­ди, її мо­жуть мон­ту­ва­ти й ек­с­­­п­лу­а­ту­ва­ти в умо­вах зви­чай­но­го гос­по­дар­ст­ва. 

Ви­би­ра­ю­чи об­лад­нан­ня для очи­щен­­­ня насіння сої, не­обхідно пра­виль­но виз­на­чи­ти фак­тич­ну по­тужність ма­­шин. Для цьо­го слід ко­ри­с­ту­ва­ти­ся ко­е­фіцієнта­ми зер­но­се­па­рації за­леж­но від во­ло­гості і вмісту домішок. Зва­жа­ю­чи на них, потрібно змен­шу­ва­ти па­с­порт­ну по­тужність ма­ши­ни (табл. 2). Фак­тич­на по­тужність зер­но­се­па­ра­торів змен­шується на 50% і більше за во­ло­гості насіння сої ви­ще 18%.

Пра­ви­ла сушіння про­мо­ро­же­но­го насіння

Під час зби­ран­ня насіння сої за во­­ло­­­­­­гості по­над 14% не­обхідно йо­го су­­шін­ня, а за во­ло­гості більш як 16% су­­шіння слід ви­ко­ну­ва­ти в по­тоці зі зби­ран­ням.

Сушіння про­мо­ро­же­ної сої має особ­­ли­вості. Внаслідок спе­цифічно­го хіміч­но­­­­­­­го скла­ду, підви­ще­но­го вмісту білко­вих ре­чо­вин, схиль­них до теп­ло­вої де­­на­ту­рації, насіння су­­шать у м’яко­му ре­­жимі за тем­пе­ра­ту­ри 25...30°С за­леж­но від по­чат­ко­вої во­ло­гості сої (табл. 3.). То­му й тем­пе­ра­ту­ру аген­та сушіння у шахт­них су­шар­ках ви­т­ри­му­ють не ви­ще як 50...70 або 60...80°С.
Спосіб сушіння сої за­ле­жить від то­­го, які за­сто­со­ву­ють су­шар­ки — пря­мо­тічні чи ре­цир­ку­ляційні. У пер­ших зни­жен­ня во­ло­гості насіння за од­не про­­­­­­­­хо­д­жен­ня че­рез су­шар­ку не по­вин­но пе­ре­ви­щу­ва­ти 3%, то­му за ве­ли­кої во­­ло­гості йо­го не­обхідно про­пу­с­ка­ти декілька ра­­зів. У су­шар­ках ре­цир­ку­ля­ційних сушіння ви­ко­ну­ють за один про­пуск, оскільки в них є цик­ли відле­жу­ван­ня та пе­ре­роз­поділу тем­пе­ра­ту­ри і во­ло­гості між ок­ре­ми­ми насіни­на­ми. Не ре­ко­мен­ду­ють та­кож по­пе­реднє нагрі­ван­ня зер­на в па­да­ю­чо­му шарі, оскільки це при­зво­дить до знач­но­го теп­ло­во­го уш­ко­д­жен­ня і трав­му­ван­ня насіння.

Під час сушіння про­мо­ро­же­но­го насіння сої з низь­кою тем­пе­ра­ту­рою особ­ли­ву ува­гу звер­та­ють на яви­ща за­­па­рю­ван­ня і за­гар­то­ву­ван­ня насінин.
Суть за­па­рю­ван­ня в то­му, що на хо­лодній по­верхні зер­ни­ни під дією ви­­­со­ких тем­пе­ра­тур кон­ден­сується ба­га­то ви­па­ре­ної во­ло­ги. Про­цес су­про­во­д­жує­ться зво­ло­жен­ням зер­но­вої ма­си, підви­щен­ням її тем­пе­ра­ту­ри, погіршен­ням тех­­­­­­­­­­но­логічних і насіннєвих вла­с­ти­во­с­тей зер­на. Особ­ли­во ча­с­то за­па­рю­ван­ня відбу­вається че­рез не­до­статній об’єм аген­та сушіння в шах­тах су­шар­ки.

Та­кож за швид­ко­го сушіння про­мо­ро­же­но­го зер­на сої ви­ни­кає так зва­не за­­гар­то­ву­ван­ня обо­ло­нок зер­нин і втра­та ни­ми здат­ності про­пу­с­ка­ти во­дяні па­ри. За­гар­то­ва­не зер­но має ви­гляд «скля­но­го». Під час йо­го сушіння різко зни­жує­ться швидкість са­мо­го про­це­су, а та­кож про­дук­тивність зер­но­су­ша­рок та зро­с­та­ють ви­т­ра­ти па­ли­ва.

Для по­пе­ре­д­жен­ня за­па­рю­ван­ня і за­гар­то­ву­ван­ня у шахт­них пря­мотічних су­шар­ках не­обхідно зни­жу­ва­ти тем­пе­ра­ту­ру нагріван­ня зер­на на 5°С і аген­та сушіння на 15...20°С від ус­та­нов­ле­них нор­ма­ти­ва­ми для насіння сої. У цих су­­шар­ках за­па­рю­ван­ня мож­на уник­ну­ти, як­що у верхній їхній ча­с­тині тов­щи­на ша­ру насіння, що про­ду­вається, бу­де мінімаль­ною — близь­ко 100 мм, а швидкість аген­та сушіння — мак­си­ма­ль­ною.

У су­шар­ках ре­цир­ку­ляційних за­па­рю­ван­ня і за­гар­ту­ван­ня ви­ни­кає на­ба­га­то рідше порівня­но із пря­мотічни­ми. Під час ре­цир­ку­ляційно­го сушіння про­цес має кілька циклів, зо­к­ре­ма змішу­ван­ня насіння су­хо­го нагріто­го з во­ло­гим хо­лод­ним, а та­кож ви­ле­жу­ван­ня суміші. За ра­ху­нок змішу­ван­ня-ви­ле­жу­ван­ня за­без­пе­чується м’як­ший ре­жим сушіння, а та­кож відсутнє швид­ке нагріван­ня про­мо­ро­же­но­го насіння.

Під час сушіння не­обхідно та­кож зва­жа­ти на ма­лу ме­ханічну міцність сої, то­му за­вчас­но слід: ско­ро­ти­ти до міні­му­му кількість пе­реміщень ма­си насіння; підви­щи­ти ела­с­тичність по­вер­хонь бун­керів, са­мо­пливів, го­ло­вок норій; зни­зи­ти швид­кість падіння насіння; вста­но­ви­ти гнуч­кі са­мо­пли­ви; об­ши­ти пруж­ки ковшів норій гу­мою чи інши­ми полімер­ни­ми ма­теріала­ми.

Важ­ли­вою умо­вою для закінчен­ня сушіння є охо­ло­д­жен­ня насіння. Йо­го тем­пе­ра­ту­ра не має пе­ре­ви­щу­ва­ти тем­пе­ра­ту­ру зовнішньо­го се­ре­до­ви­ща більш як на 10°С.
Для сушіння ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні мар­ки зер­но­су­ша­рок вітчиз­ня­но­го та за­рубіжно­го ви­роб­ництва. Про­цес су­­шіння у пер­ших здійсню­ють відповідно до Інструкції з сушіння про­до­воль­чо­го, кор­мо­во­го зер­на, насіння олійних куль­тур та ек­сплу­а­тації зер­но­су­ша­рок (Оде­са — Київ, 1997), у за­рубіжних — згідно з їхніми па­с­порт­ними вказівками.

Для сушіння не­ве­ли­ких партій сої, яка має не­ви­со­ку во­логість (до 16–17%), мож­на та­кож за­сто­со­ву­ва­ти лот­кові, ка­­мерні, бун­керні су­шар­ки, у яких ма­са на­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­сіння пе­ре­бу­ває у ви­гляді щільно­го не­­ру­­­хо­мо­го ша­ру. У та­ких су­шар­ках під­три­му­ють тем­пе­ра­тур­ний ре­­жим на рів­ні 40...45°С та пи­то­му по­да­чу піді­г­ріто­го повітря в ме­­жах 400–450 м3/год на 1 т насіння. Пе­­ред сушінням у не­­ру­хо­мо­му шарі обов’яз­ко­во очи­щу­ють і мак­си­ма­ль­­­но відби­ра­ють домішки, це знач­но під­­ви­щує рівно­мір­ність і швидкість підси­хан­ня на­си­пу насіння.

Пра­ви­ла вен­ти­лю­ван­ня про­мо­ро­же­но­го насіння

Соя
Має важ­ли­ве прак­тич­не зна­чен­ня як прий­ом за­без­пе­чен­ня стійкості та якості насіння сої на стадіях йо­го післяз­би­ра­ль­­­ної до­роб­ки та збе­ріган­ня. Поміче­но, що насіння сої, зіб­ра­не про­мо­ро­же­ним, має низь­ку стій­кість до біотич­но-абіо­тич­­них фак­торів, які згуб­но впливають на йо­го якість. Вна­слідок підви­щен­­­­­ня вмісту біл­ко­вих та олійних ре­чо­вин на­­сіння є по­­жив­ним суб­ст­ра­том, на яко­му за пев­них показників тем­пе­ра­ту­ри й во­­ло­гості роз­ви­вається па­то­ген­на мікро­ф­ло­ра і шкід­ни­ки зер­но­вих за­па­сів, особ­­­­­­ли­во на трав­мо­ва­ному, з уш­ко­д­же­ною зов­нішньою обо­лон­кою, насінні (умови зберігання сої). 

Крім цьо­го, насіння сої ха­рак­те­ри­зується підви­ще­ним рів­нем гігро­ско­піч­ності. Во­но здат­не швид­ко і знач­ною мірою по­гли­на­ти як кра­пель­но-рідку во­ло­гу, так і во­дяні па­ри зі зво­ло­же­но­го повітря. То­му ре­ко­мен­ду­ють вен­ти­лю­ван­ня в ре­жи­мах підсу­шу­ван­ня, охо­ло­д­жен­ня чи оз­до­ров­лен­ня за­леж­но від ста­ну насіння (умови зберігання сої).
У ре­жимі підсу­шу­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють су­хе зовнішнє чи підігріте повітря. Підсу­шу­ван­ня зви­чай­ним повітрям бу­де ефек­тив­ним за йо­го тем­пе­ра­ту­ри не ниж­­­­­­­­­­че 15°С та відносній во­ло­гості 60–70%. Під час вен­ти­лю­ван­ня підігрітим повіт­рям йо­го тем­пе­ра­ту­ру до­стат­ньо підви­щи­ти на 5... 6°С за до­по­мо­гою еле­к­т­ро­ка­ло­ри­ферів. Пи­то­ма по­да­ча по­­вітря має ста­но­ви­ти 100–400 м3/год на 1 т насіння.

У ре­жимі охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють зовнішнє хо­лод­не повітря чи штуч­но охо­ло­д­же­не. В про­цесі вен­ти­лю­ван­ня тем­­­­­­­­­­­­пе­ра­ту­ру повітря у зер­но­вій масі до­во­дять від 0 до 5°С, за та­ких по­каз­ників знач­но галь­му­ють­ся всі фізіологічні та мікробіологічні про­це­си. Різно­ви­дом охо­ло­д­жен­ня є про­мо­ро­жу­ван­ня до тем­пе­ра­ту­ри -1...-5°С, тоді май­же по­­в­­­­ніс­тю при­пи­няється життє­діяльність мікро­ор­га­ніз­мів, а шкідни­ки впа­да­ють у стан гли­бо­ко­го оціпеніння і ги­нуть. Під час зовнішньо­го охо­ло­д­жен­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють повітря з низь­кою тем­пе­ра­ту­рою, пе­ре­важ­но в ніч­­­­ні го­ди­ни, а за штуч­­­но­го — повітря від хо­ло­диль­них ма­­шин. Слід ска­за­ти, що штуч­не охо­ло­д­жен­ня для сої еко­номіч­но вигідне в зв’я­­з­ку з низь­кою стійкістю на­­сіння за зберігання та по­в­ним збе­ре­жен­ням йо­го якос­­ті. Пи­то­ма по­да­ча по­вітря з ме­тою зовнішньо­го охо­­­ло­д­жен­ня має ко­­ли­ва­ти­ся в ме­жах 40–120 м3/год на 1 т на­­­­сін­­ня сої за­леж­но від йо­го во­ло­гості і три­ва­­­лості йо­го вен­ти­лю­ван­ня.

У ре­жимі оз­до­ров­лен­ня насіння сої та зміни повітря у схо­вищі вен­ти­ляцію про­во­дять за віднос­но не­ве­ли­ких об’є­мів по­­вітря (20–40 м3/год). Цей захід пе­ре­важ­но має профілак­тич­не зна­чен­ня, йо­го за­сто­со­ву­ють із ме­тою онов­лен­ня повіт­ря у зер­новій масі, ліквідації комір­но­го за­па­ху, за­побіган­ня са­мозіг­ріван­ня, під­­три­ман­ня ви­со­кої якості про­дукції. Крім то­го, в зер­­­новій масі під час ре­гу­ляр­ної ае­рації повітря зни­жує­­ть­ся ак­тивність шкідників зер­но­вих за­па­сів.

Для вен­ти­лю­ван­ня за­сто­со­ву­ють ус­­­­та­нов­ки пе­ре­сувні чи стаціонарні, бун­ке­ри й си­ло­си з ак­­тив­­­ною вен­ти­ляцією, вен­­­­­­­­­ти­ля­то­ри і хо­­ло­дильні ма­ши­ни. Го­ло­в­не для вен­ти­лю­ван­ня — це виз­на­чен­ня йо­го мож­ли­вості, зва­жа­ю­чи на стан на­­сіння та умо­ви дов­кілля. Для цьо­го по­­трібно зна­ти показники во­логос­ті і тем­пе­ра­ту­ри насіння, а та­кож віднос­ної во­­логості повітря без­по­се­ред­ньо за місцем зберіган­ня. Бе­ру­чи до ува­ги тем­пе­ра­ту­ру та віднос­ну во­ло­гість, виз­на­ча­ють рівно­важ­ну во­логість на­­сіння — во­на має бу­ти мен­шою за фак­тич­ну во­логість насіння (табл. 4). В іншо­му ра­­­зі насіння мо­же зво­ло­жу­ва­ти­ся, по­­гли­на­ю­чи во­ло­гу з повітря.

Пра­ви­ла зберіган­ня та кон­троль якості про­мо­ро­же­но­го насіння

Насіння сої зберіга­ють на­си­пом у скла­дах, си­ло­сах та ба­ш­то­вих зер­но­с­хо­ви­щах. У про­цесі збері­ган­ня про­до­воль­чо-кор­мо­вої і технічної сої кон­тро­лю­ють такі по­­каз­ни­ки, як: во­­ло­гість, тем­пе­ра­ту­ра, вміст домішок, за­ра­женість шкідни­ка­ми, свіжість насіння (за­пах і колір). Ре­те­ль­но­му кон­тро­лю підля­гає верхній шар насіння, як­­що йо­го зберіга­ють у ме­та­ле­вих ба­ш­­то­вих схо­ви­щах (умови зберігання сої). У верх­нь­о­му шарі внаслідок кон­векції і тер­мо­во­ло­го­провід­ності насіння мо­же зво­ло­жу­ва­ти­ся і зігрі­ва­ти­ся.

Насіння сої, яке за­го­тов­ля­ють та по­ста­ча­ють на про­до­воль­чо-кор­мові й технічні по­тре­би має відповіда­ти ви­мо­гам, вста­нов­ле­ним ДСТУ 4694:2008 (умови зберігання сої). Окрім них, насіння по­вин­но бу­ти здо­ро­ве, без са­мозігріван­ня і теп­ло­во­го уш­­­ко­д­жен­ня, ма­ти фор­му, колір і за­пах, вла­с­тиві нор­маль­но­му (ос­нов­но­му на­­сінню). Особ­ли­ву ува­гу звер­та­ють на колір та стан обо­ло­нок насіння. Про­мо­ро­же­не насіння мо­же ма­ти ви­гляд мо­­ро­­­зобійно­го, у ньо­го змор­щу­ють­ся обо­лон­ки, по­верх­ня тьмяніє, має сіру­ва­то-зе­ле­ний колір сім’ядоль у розрізі.

Вміст і ха­рак­тер домішок виз­на­ча­ють візу­аль­но, а та­кож шля­хом про­сію­ван­ня на ситі вічка­ми діаме­т­ром 3 мм. Во­логість насіння сої та вміст зер­но­вої і сміт­­тєвої домішок мо­же пе­ре­ви­щу­ва­ти гра­ничні нор­ми, але за зго­дою підприємства, що прий­має сою, та за мож­ли­вості до­ве­ден­ня насіння до вста­нов­ле­них норм.

Ок­ре­мо виз­на­ча­ють вміст ток­сич­них еле­ментів, пе­с­ти­цидів, міко­ток­си­нів і ра­­діонуклідів у партіях, що по­­­ста­ча­ють для пе­ре­роб­лен­ня підприємст­вам олій­но-жи­ро­вої про­мис­ло­вості, про­до­воль­чих по­треб та ек­с­пор­ту­ван­ня. Їхній вміст не має пе­ре­ви­щу­ва­ти вста­нов­ле­них стан­дар­том нор­м. На­­сіння сої та­­кож пе­ревіря­ють на на­яв­ність ГМО (ге­не­тич­но мо­дифіко­ва­них ор­ганізмів).

М. Кир­па, док­тор с.-г. на­ук, завіду­вач ла­бо­ра­торії ме­тодів збе­ре­жен­ня та стан­дар­ти­зації зер­на,

ДП Інсти­тут зер­но­во­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН

 

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее
Вихід на зовнішні ринки все частіше стає закономірним етапом розвитку успішного бізнесу. Втім, перед керівником, що прийняв рішення про зовнішню експансію, традиційно постає багато запитань. І хоча

1
0