Піонери вирощування енергетичної верби в Україні

«Ой у полі верба»

Саме ці слова з пісні приходять на думку, коли стоїш спиною до кукурудзяного поля біля села Запрудка Іванківського району на Київщині. Адже поле через дорогу повністю заросло вербами. Але це не ознака занедбаності, на відміну багатьох полів на Поліссі, що поступово заростають чагарником або й справжнісіньким лісом. Навпаки, на це поле приїздять екскурсії і навіть гості зі Швеції, що раз у раз навідуються в господарство, у захваті від побаченого. Адже верба там насаджена спеціально: тут розташована одна з поки що небагатьох в Україні плантацій культурної верби, до якої останніми роками проявляють інтерес чимало аграріїв, переважно з поліської зони.

Нині поліщуки взялися за вирощування експортних соняшника й кукурудзи, та успіхи у них, ясна річ, значно скромніші, ніж у аграріїв з чорноземної зони. А от новій для України культурі — енергетичній вербі — тут справжній рай. Місцевість волога: за рік 600 мм опадів, співвідношення опадів до випаровування — 1-1,2 (подібний показник, вищий за одиницю — рідкість для України), середня вологість повітря — 80%. Та ще й близько чимала річка — Тетерів.

В таких умовах уже через 3 роки верба дасть 36 т/га біомаси вологістю 50%. А потім кожні 3 роки — новий укіс, вже по 60 т/га. У перерахунку на суху біомасу це становить 10 т/га. Врешті, що ще вирощувати на Поліссі? Наприклад, агрохімічний аналіз ділянки, на якій згодом було закладено плантацію «Украгроенерго», показав, що навіть після десятирічного «відпочинку» в грунті бракує майже всіх поживних елементів (за винятком фосфору і заліза). А в чорнобильській зоні й поготів краще вирощувати продукцію на переробку, ніж продовольчі культури. Щоправда, нинішні карти радіоактивного забруднення Іванківського району показують: місцевість на захід від траси Київ-Поліське (а саме тут розташовані плантації «Украгроенерго»), вже чиста або майже чиста і від цезію, і від стронцію.

Перспективи вербових плантацій

Усього «Украгроенерго» має в Іванківському районі 64 га маточника і 18 га промислових плантацій, тобто вербових насаджень, які перероблятимуться на щепу. Ще 12 га закладено в іншому районі чорнобильської зони — Овруцькому на Житомирщині. А наступного року компанія планує насадити під Іванковом ще 150 га товарних насаджень. До 2020-го площа плантацій може зрости до 2000 га. І це далеко не межа: в одному лише Іванківському районі неугідь 16,7 тис. га земель, а в радіусі 100 км від виробничої бази «Украгроенерго» — 55 тис. га.

Маточник, як планується, стане важливим напрямком бізнесу. «Ми плануємо постачати саджанці. Не просто продавати, а надавати повний супровід — у виборі грунту, технології вирощування, тощо», — розповів представник «Украгроенерго» Севастьян Трушевський.

Основним напрямком бізнесу залишиться материнська компанія «Укртепло», яка володіє потужностями з генерації тепла на біомасі — майже сотня котелень у 16 областях, що працюють на деревній щепі, соломі, деревних пелетах тощо. А тим, хто займається цим бізнесом, як показує практика, слід хоча б 30% сировини вирощувати самотужки, бо з цим поки що існують перебої. Натомість наявність власної сировинної бази суттєво підвищує стабільність і привабливість бізнесу з виробництва теплової чи електричної енергії з використанням біомаси.

Попередній аналіз показав, що на даній ділянці можна вирощувати енергетичні тополю, вербу, міскантус, світчграс, сіду, сильфій пронизанолистий. Але найпривабливішою «Украгроенерго» визнало вербу. І не звичайну вербу, що споконвіку росте понад ставками і річками, а особливий вид верби – прутовидну (Salix viminalis), яка дає приріст біомаси, який часом у 14 разів перевищує аналогічні показники в природних лісових масивах. Наприклад, дослідження, що були проведені Боярським лісництвом, показали, що Salix viminalis дає найвищий серед усіх видів верби приріст біомаси — 41 т/га щороку. А на Панфильській дослідній станції цей показник досяг 46 т/га, щоправда, поступившись іншому виду — Salix triandra.

Серед усього розмаїття пропозиції саджанців цього виду «Украгроенерго» обрало 3 сорти шведської селекції — Тора, Тордіс та Інгер. Як пояснив С. Трушевський, це найпродуктивніші та найстійкіші до несприятливих умов (посухи в окремі роки дошкуляють вже й на Поліссі) сорти, вже випробувані в Швеції, де вони вирощуються вже майже 20 років.

Перший рік — найважливіший

«Перший рік для плантації — найбільш критичний, і основа всього — підготовка грунту», — продовжує Севастьян Трушевський. ТОВ «Украгроенерго» в перший рік роботи на плантації не відразу саджало вербу, а спочатку посіяло кукурудзу на землі, яка більше десятка років стояла цілиною. Представники господарства пояснюють: хоча вербу можна висаджувати відразу по цілині, краще все-таки її спочатку окультурити.

Найбільш критичні моменти під час закладання плантації — боротьба з бур’янами і своєчасне та якісне закриття вологи. Бо хоча верба й росте швидко, але не знищені перед посадкою бур’яни в найранішу фазу вегетації можуть заглушити навіть її. А без належного закриття вологи це вологолюбне дерево може не витримати посух, які останніми роками зачастили навіть на Поліссі й особливо дошкуляють на місцевих піщаних грунтах.

Після збирання кукурудзи ділянку майбутньої плантації верби глибоко переорали. Представники «Украгроенерго» радять орати на глибину не менше 30 см, щоб верхній шар грунту, насичений насінням бур’янів, загорнути якомога глибше. Потім — культивація.

Садили вербу спеціальною посадковою машиною, яких в Україні всього дві. Така машина нарізає посадковий матеріал на 20-сантиметрові пагони й заганяє їх у землю, залишаючи над поверхнею грунту лише верхівку заввишки кілька сантиметрів. Ряди формували за схемою 150+75 см. Відстань у ряду залежить від обраної густоти стояння, продиктованої призначенням плантації. В маточнику оптимальна густота стояння — 25 тис. росл./га, тому відстань між рослинами в ряду — 35-40 см. На товарних плантаціях густота менша — 15 тис. росл./га.

Оптимальні терміни для посадки енергетичної верби в українському Поліссі — квітень або 1 половина травня. Протягом 5 днів після висадки фахівці «Украгроенерго» радять внести грунтовий гербіцид. У цьому господарстві вносили Стомп нормою 4-5 л/га. Однієї такої обробки цілком достатньо на все життя енергетичної верби, що становить 20-25 років: вже за 3 місяці рослина виростає в висоту до 1,5 м і сама може заглушити будь-який бур’ян.

Плантації енергетичної верби потребують й удобрення. Тому «Украгроенерго» завжди перед освоєнням якоїсь площі робить агрохімічний аналіз грунту. Щоправда, якщо йдеться про маточник, то тут з добривами слід бути дуже обережним: не можна допускати переростання пагонів у товщину, якщо планується механізована посадка, бо посадкова машина може різати пагони товщиною не більше 25 мм. Тому на маточнику «Украгроенерго» під вербу добрив не вносили, а вносили під попередник — кукурудзу.

«Правильна підготовка грунту та боротьба з бур’янами дають змогу досягти рівня приживання саджанців у 85-90% і висоти рослин після 1-го року вегетації в 1,5 м. Якщо ці показники досягнуто, можна розраховувати на перший урожай в межах 70-80 м³/га сирої біомаси, тобто на її щорічний приріст в обсязі 20 т/га», — підсумовує С. Трушевський.

Товарні плантації енергетичної верби косять кормозбиральним комбайном зі спеціальною приставкою кожні 3 роки, зрізуючи дерево майже до землі. Маточні плантації ріжуть щороку. Досвідчені фахівці радять робити це взимку, коли дерево знаходиться в стані спокою, принаймні, не раніше, ніж із верби опаде листя. Роблять це вручну, позаяк відповідних машин в Україні поки що немає. Щоправда, є ідея спробувати робити це по мерзлому грунту конопляною жаткою ЖСК-2,1. Нарізану вербу зберігають за температури від 0 до -4 ºС.

Товарні плантації дають щонайменше 7 укосів кожні 3 роки, а якщо підтримуються в хорошому стані — то й до дев’яти. Однак окуповуються насадження повільно як для наших реалій — за 6-7 років. Тому плантацій енергетичної верби в Україні поки що небагато, і зазвичай вони — частина вертикально інтегрованого бізнесу з використання енергії біомаси.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com