Підвищення зимо- та морозостійкості озимого ріпаку

Під час вирощування озимих хрестоцвітих культур, зокрема озимого ріпаку, слід пам'ятати, що основним чинником одержання високих урожаїв є фаза входження рослин у зиму.

Еталонними вважають рослини ріпаку з такими параметрами: 8 справжніх листків, сформованість листкової пластинки - 80-100%, діаметр прикореневої шийки - 10-15 мм, немає ознак стеблування й ураження хворобами та шкідниками.
Для вдалого входження посівів ріпаку в зимівлю й одержання високих урожаїв треба виконати низку технологічних етапів.

Вибір попередника
Попередниками для озимого ріпаку є чорний пар, озимі та ярові колосові культури. Але якщо основним завданням є одержання стабільно високих урожаїв, то головним попередником має бути чорний пар.

Підготовка грунту
Підготовка грунту - один з основних факторів, що впливають на одержання своєчасних сходів, якісної перезимівлі рослин і високого врожаю насіння. Вона має бути спрямована на створення пухкого, вирівняного й вологого (на глибині закладення насіння) шару грунту.
У разі коли озимий ріпак планують розміщувати по чорному пару, здійснюють зяблеву оранку. Навесні зяб вирівнюють культиваторами й боронами. Глибина культивації - 6-8 сантиметрів.
Чорний пар протягом весняно-літнього періоду підтримують у чистому вигляді. В міру відростання бур'янів проводять культивації на глибину 6-8, 8-10, 10-12 см. У разі засміченості поля коренепаростковими або кореневищними бур'янами пар обробляють культиваторами після появи сходів бур'янів. Культивацію чорного пару потрібно закінчити не пізніше ніж за дві-три декади до висівання насіння озимого ріпаку. Щоб уникнути висушування посівного шару грунту, глибина останньої культивації має бути не більше 4-5 сантиметрів.
Для ефективнішої боротьби з бур'янами проведення культивацій чорного пару поєднують із застосуванням гербіцидів типу Раундап.
Якщо попередником озимого ріпаку будуть зернові культури, тоді застосовують поверхневу підготовку грунту (дискування, культивація).
Передпосівну обробку здійснюють на глибину 4-5 см тільки впоперек або по діагоналі планованого напрямку сівби. Бажано провести передпосівне прикотковування, що дасть змогу поліпшити структуру грунту й вирівняти поле, завдяки чому поліпшиться якість посіву.

Вимоги до посівного матеріалу
Насіння має бути не нижче першої репродукції та за своїми показниками відповідати стандарту (вологість - не вище 10%, схожість - понад 85%, наявність насіння бур'янів - до 280 шт./кг). За біохімічними параметрами воно має відповідати рекомендаціям, пропонованим до насіннєвого матеріалу "00" типу. Вибір протруйника залежить від ступеня насиченості сівозмін хрестоцвітими культурами, у разі високої насиченості слід застосовувати протруйники комплексної дії (до складу мають входити інсектицид й фунгіцид), за невисокої насиченості сівозміни можна обійтися дешевшим протруйником інсектицидної дії.
Щоб унеможливити появу неякісної продукції, насіння сортів і гібридів озимого ріпаку слід купувати тільки в оригінаторів.

Добрива
Одним з основних чинників, що визначають продуктивність озимого ріпаку, є забезпеченість його елементами мінерального живлення. На формування одного центнера основної продукції треба близько 8,5 кг азоту, 3,2 фосфору, 8 кг калію.
При цьому всі фосфорно-калійні добрива вносять під основний обробіток грунту або під час посівної. Азотні добрива вносять в один-три прийоми разом із весняним підживленням як до початку вегетації ріпаку по мерзло-талому грунту (в лютневі вікна), так і в пізніші строки. Азотні добрива перед висіванням насіння вносять (за потреби) в дозі 20-30 кг д.р. на гектар.
Внесення більших доз азоту до сівби, особливо на високородючих грунтах, неприпустиме, бо це призводить до значного переростання рослин восени та до часткової або повної загибелі їх під час зимівлі.
Особливу увагу слід приділити осінньому підживленню посівів ріпаку. Його здійснюють у разі відставання рослин у розвитку з розрахунку 100 кг аміачної селітри на гектар (у фізичній вазі). Цей захід сприяє появі додаткових двох-трьох справжніх листків і допомагає посівам увійти в зимівлю в оптимальному стані.

Сівба
Посівні строки мають вирішальне значення для забезпечення надійної перезимівлі рослин і формування врожаю. Оптимальною є сівба за 15-20 днів до строків висівання озимих колосових, що для Південного Степу України відповідає періоду з 25 серпня до 10 вересня. Граничним строком висіву озимого ріпаку є 20 вересня.
Спосіб сівби. Озимий ріпак варто висівати рядковим способом з міжряддям 15 см. Для насінницьких посівів, а також на засмічених полях і грунтах, схильних до запливання, можливе широкорядне висівання з міжряддями 70 сантиметрів.
Норма висіву насіння істотно впливає на зимостійкість. Загущення посівів призводить до слабкого розвитку рослин, унаслідок чого вони гірше зимують, знижується стійкість до вилягання. В густому стеблостої погіршується мікроклімат, що призводить до ураження грибними хворобами.
Оптимальна густота стояння рослин восени - 800-1000 рослин на гектар, навесні - 700-900 тис. рослин на гектар. Для створення такої густоти норма висіву має бути 1-1,2 млн схожих насінин на гектар.
Глибина загортання насінин - 2-3 см, а в разі пересихання верхнього шару грунту сіяти можна й глибше - до 4-5 см із одночасним збільшенням норми висіву на 10-25 відсотків.
Прикотковування після висіву обов'язкове.

Захист рослин
Найнебезпечнішим шкідником ріпаку в період появи сходів є хрестоцвіта блішка, особливо якщо сіяли непротруєним насінням; у період осінньої вегетації - ріпаковий трач, совка озима, ріпаковий листоїд.
Проти комплексу грунтових шкідників і шкідників сходів, що уражують рослини в період вегетації, рекомендуємо передпосівну обробку очищеного й каліброваного насіння протруйниками Круїзер 350 FS, т.к.с., Космос 250,т.к.с., Фурадан 35 ST, п.с. Або обробку рослин по вегетації інсектицидами: Альфа Ципи, 10%, к.е., - 0,1-0,15 л/га; Альфагард, 10%, к.е., - 0,15 л/га; Штефесин, 2,5% к.е., Децис, 2,5%, к.е., - 0,3 л/га; Децис Профі, 25%, в.г., - 0,07 л/га; Ф'юрі, 10%, в.е., - 0,1 л/га; Бі-58 новий - 0,5-0,6 л/га, Фастак, к.е., - 0,1-0,15 л/га.
Для знищення листогризучих (білявки, совки, блішки, трачі) найефективніші інсектициди кишково-контактної дії, а проти сисних (попелиці, клопи) - системно-контактної дії.
Проти прихованих шкідників (стебловий капустяний прихованохоботник) обробляють від імаго в період кладки яєць або відродження личинок (за досягнення порогу шкодочинності).
У період вегетації посіви ріпаку уражують такі хвороби, як пероноспороз, альтернаріоз, склеротиніоз та ін. Щоб уникнути істотних втрат урожаю, за перших ознаках появи хвороб треба невідкладно обприскати рослини розчинами відповідних фунгіцидів: Штефікур, к.с.. - 0,5-1,5л/га, Ридоміл Голд МЦ, 68 WG, в.г., - 2,5 кг/га; Ровраль Фло - 3 л/га; Фолікур, к.е., - 1 л на гектар.
У разі засміченості посівів озимого ріпаку падалицею попередньої культури та дводольних бур'янів у період осінньої вегетації потрібно обробити їх такими гербіцидами (середньодобова температура має сягати не менш 12...15°С): Лонтрел 300 - 0,35-0,5 л/га; Лонтрел Гранд, 75% в.г., - 0,12-0,2 кг/га; Пантера, 4% к.с., - 1-2 л/га; Фюзилад Форте, 15% к.е., - 0,5-2 л/га; Тарга Супер, 5% к.е., - 1-2 л/га; Селект, 12% к.е., -
0,4-1,8 л на гектар.
Усі обробки гербіцидами рекомендовано здійснювати в осінній період, бо весняні призводять до різкого зниження врожайності.
Ретарданти - синтетичні регулятори розвитку рослин інгібуючого типу, які здатні сповільнювати ріст надземної частини рослин ріпаку, підсилюючи розвиток кореневої системи без втрат для генеративних органів, не викликаючи аномальних відхилень. Переважна більшість їх має фунгіцидну активність.
Посіви ріпаку обробляють ретардантами восени на стадії чотирьох-шести справжніх листків, але тільки тоді, коли є загроза переростання рослин або на сильно загущених посівах.

С. Плетень,
заввідділом селекції хрестоцвітих
культур Інституту олійних культур
В. Рожкован,
провід. наук. співробітник лабораторії селекції ріпаку Інституту олійних культур, ст. наук. співробітник, канд. біол. наук
О. Поляков,
завлаб агротехніки олійних культур,
ст. наук. співробітник Інституту
олійних культур, канд. с-г. наук