Підсумки року в АПК: 5 безсумнівних провалів

Рік, що завершується, зберіг і посилив більшість притаманних українському аграрному сектору тенденцій. Тваринництво стагнувало, врожаї зростали, чиновники шкодили.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на mind.ua.

Отже, Топ-5 провалів 2021 року в агросекторі

Невідновне Мінагро
Ситуація з Міністерством аграрної політики — сумний, але максимально наочний приклад того, як складно відродити зруйновану систему. МінАПП було ліквідовано у 2019 році Кабміном Олексія Гончарука та наприкінці 2020-го відновлено — але лише юридично. Де-факто ж повернути втрачене за той рік, коли міністерство було відсутнє, виявилося неможливо.

Зміни — всі на гірше — відбулися не лише в частині повноважень та рівні впливовості, але навіть на займаній площі, — тепер відомство ділить будівлю на Хрещатику, 24 з кількома департаментами Мінекономіки. Відновленому МінАПП повернули лише два з десятка ЦОІВів, які раніше йому належали, причому найменш значущі — Держрибагентство і максимально урізаний Держгеокадастр.

Незважаючи на всі категоричні вимоги міністра АПК Романа Лещенка передати йому у підпорядкування Держспоживслужбу, відомство так і залишилося під патронатом Міністерства економіки. Вже під кінець поточного року до МінАПП приєднали Аграрний фонд — але з огляду на сумний стан останнього та відсутність будь-якої ваги на ринку цей «подарунок» виглядає як тролінг.
Колись функціональне і впливове, Мінагро являє зараз бліду тінь самого себе, складається з двох заступників, один з яких де-факто є креатурою глави Мінцифри. Тож відомство не в змозі виконувати будь-які значущі та масштабні завдання в силу: а) кадрового голоду; б) відсутності досвіду у вирішенні складних питань.

Іміджева катастрофа міністра АПК Романа Лещенка
Коли владі потрібно переключити увагу суспільства, для корекції порядку денного генерується максимально гучний інформаційний привід — що безглуздіший, тим краще. Вибір героя відбувається часто без згоди останнього, за принципом «кого не шкода» або когось, хто досить надійно підвішений компроматом, щоб не мати можливості відмовитися. Є думка, що у випадку з Романом Лещенком мали місце обидві характеристики. Йдеться про історію з громадянином США Куртом Гроссансом.

Цінова лихоманка в харчопромі
Станом на листопад ціни виробників харчової продукції в Україні зросли майже на 15%. Це «в середньому по палаті», тоді як окремі категорії, наприклад курячі яйця, подорожчали вдвічі.

Найрізкіший стрибок стався навесні, а рекордсменом стала соняшникова олія, ціна на яку наблизилася до 70 грн за пляшку об'ємом 0,9 л. Посилювало дисонанс те, що Україна є найбільшим у світі виробником цього продукту. 

Уряд кидався у різні боки, вигадуючи ходи різного ступеня вдалості та адміністративної жорсткості. Проблему не вичерпано. 
Виробники хлібопекарської продукції попередили про можливе напруження на ринку хліба та зростання цін на нього вже у січні 2022 року. 

Газова криза
З другої половини літа ціни на газ почали стрімко зростати. Історичний максимум був досягнутий на позначці $1000/1000 куб. м, а до кінця року ціни побили всі можливі світові рекорди, досягнувши рівня близько $2000/1000 куб.м і перевівши всі ринкові пропозиції в розряд преміальних. Для порівняння, навіть під час пікових газових воєн Україна-Росія межа цін становила близько $800/1000 кубів.
Така вартість енергоресурсів вивела за межу рентабельності цілі сектори виробництва, зокрема і в АПК.

Найбільш енергоємні з них — наприклад, виробництво добрив та скляна промисловість — скоригували режим роботи першими, суттєво скоротивши виробництво. 

Наприкінці року газова криза на повну проявилася в харчопромі. Першими забили на сполох цукровики. 

У грудні здалися кондитери. 27 компаній повідомили про плани повністю або частково згорнути виробництво солодощів через високі ціни на газ. Кондитерські підприємства вже кілька місяців балансували на межі рентабельності. 

А ще тепличне виробництво. За словами президента асоціації «Теплиці України» Євгена Чернишенка, до весни-22 доживуть переважно плівкові теплиці із примітивними технологіями. А тепличні комбінати, переважно опалювані газом та електроенергією, зупиняють роботу. Як наслідок, ринок повністю заповнила імпортна теплична продукція теплих країн, зокрема і РФ, які не відчули подорожчання газу.
За будь-якої влади підприємства промисловості субсидуються за залишковим принципом. Але в 2021 році український Кабмін до останнього показово не переймався нічиєю долею. На сайті Мінагропроду немає жодної новини, присвяченої впливу цін на газ на ситуацію в харчопромі.

Ресурсний закон
20 листопада Верховна Рада ухвалила законопроєкт №5600, більш відомий як «ресурсний закон». Незважаючи на те, що його називають антиахметівським, у ньому міститься багато новел, що стосуються аграрного сектору. У грудні Володимир Зеленський підписав документ.
Законопроєкт ініціює нову систему оподаткування сільгоспвиробників. Ще одна новація стосується оподаткування овочів, вирощених на земельній ділянці.