Спецможливості
Новини

Підсумки року: героїка агропрому

13.01.2010
495
Підсумки року:  героїка агропрому фото, ілюстрація

У героїчні часи живемо. Куди не глянь - Україною правлять виключно заслужені люди. І що більший кабінет, то людина гідніша. Аграрний сектор - не виняток. 

У героїчні часи живемо. Куди не глянь - Україною правлять виключно заслужені люди. І що більший кабінет, то людина гідніша. Аграрний сектор - не виняток. 

Зловживання - що далі?
Ордени й медалі
Напередодні президентських виборів, тут, як то кажуть, нагорода знайшла героя. Віктор наш Андрійович подумав-подумав, як уміє, добре все зважив. А потім взяв та й вручив з панського плеча нинішньому міністрові агрополітики Ю. Мельнику звання Героя України. На честь, так сказати, Дня працівників сільського господарства і "за особливі заслуги...". Чим не досягнення року? Не в моїх правилах - добивати "лежачих", але все-таки хочеться запитати: які такі заслуги міністра на аграрній ниві побачив наш конституційний гарант? Можна, звичайно, в досягнення вписати: агропром, мовляв, - єдина галузь, яка торік аж до листопада показувала зростання виробництва. Тільки що тут героїчного, якщо народу дуже їсти хочеться? Хоча якщо не вдаватися в проблеми АПК, то з погляду "лежачих" - логіка очевидна. Президент під вибори пішов на село шукати підтримки і там узявся направо й наліво сіяти орденами й медалями. Безперечно, серед нагороджених є й гідні люди. Але здебільшого ті, хто проводить "потрібну" політику. Правильно розподіляє бюджетні кошти, правильно ділить землю. Причому щедрою рукою відзначено й колишніх. Тих, що в минулі роки розподіляли й ділили. Так би мовити, стояли з вигодою для себе біля джерел сільськогосподарського дерибану. Адже багато нинішніх соратників Ющенка давно зрозуміли: кепська справа. Про щось таке, напевно, здогадується й сам Віктор Андрійович. Тому "народжує" героїв і "сіє" ордени. Адже в сільському господарстві головне правило яке: "Що посієш, те й пожнеш". Це 17 січня відсотки Віктора Андрійовича - не аргумент. А якщо сколотити партію з героїв, орденоносців, і колишнього президента під вибори парламентські - дуже навіть може бути. Припустимо, назва "Наша Україна" вже була. Аграрна або Селянська партія - пахне нафталіном. А от блок "За аграрну Україну!" - погодьтеся - це звучить. Зрештою, в ньому можна й який-небудь відділ бджільництва організувати. Чим не перспектива?..

Де бюджетні гроші,
там і люди хороші
А позмагатися є за що. Якщо, приміром, просто політики з опозиційних таборів через годину після гарячих публічних перепалок можуть, мирно спілкуючись, попивати каву за одним столом, то аграрії з владних кабінетів ще дружніше тримаються один за одного, немов опеньки на пеньку. Всі вчителі, учні, колеги й соратники. Можливість припасти до невичерпного бюджетного джерела на ім'я АПК об'єднує. Тут можна черпати й черпати. І якби контролюючі органи потрудилися простежити цей ланцюжок, напевно б, диву далися, як багато коштів, які призначалися для відродження села, спливло з державної скарбниці зовсім за іншою адресою. Тільки де такі контролюючі органи взяти?
До речі, тут одна цікава новація народилася. Раніше податок на додану вартість від молоко- і м'ясопереробних підприємств повертали дотацією здавачам молока й худоби. Такий механізм діяв добрий десяток років. Зокрема, понад два мільйони родин, що тримають корів, одержували за продане на промислову переробку молоко доплату. Дотація становила майже чверть від закупівельної ціни. Тепер, завдяки героїчним зусиллям аграрних чиновників, для багатомільярдних коштів пропонується обхідний шлях: через міністерство в область, район, село й, нарешті, до здавача молока. Не важко вгадати, якій "корові" все це дістанеться.
Або ось ще з героїчного. Аграрні чиновники радіють: вивезли, мовляв, за межі країни рекордну кількість зерна нового врожаю - майже 14 мільйонів тонн. Ну, й де ж тут оптимістична для нас, пересічних покупців, перспектива? Адже хліб уже подекуди дорожчає, поки що чекаючи високих цін на газ. Але до весни, ймовірно, буханці в магазинах почнуть дорожчати з іншої причини: дефіциту в країні продовольчої пшениці. Я розумію, якщо пропустити зерно через тваринництво, а м'ясо продати за кордон, тоді була б набагато вагоміша вигода. Водночас ми імпортуємо м'ясо, яке й м'ясом іноді назвати язик не повертається. А в нас, до того ж, скасували обов'язкову сертифікацію харчових продуктів - клади в ковбасу що хочеш. Отож, ліпити з себе героїв через те, що Україна залишається для закордону сировинним придатком і споживачем різного непотребу - смішно.
Тож як тут враховано інтереси людей, які виростили у непростому сезоні цей непоганий урожай? Знаю одного зернотрейдера - теж, до речі, Героя України, - так він і не приховує, що підприємство непогано заробило в кризовому році. "Важко" довелося потрудитися: у хліборобів купили дешевше, а продали за кордон дорожче. А от скільки господарств можуть похвалитися рекордними прибутками? - Гадаю, небагато. Хоча, перепрошую, може, зернотрейдер і герой. Часто домовитися з вітчизняними чиновниками значно складніше, ніж із сомалійськими піратами.

Горе, а не врожай -
хоч бери і не зважай
Та Бог з ними, торговцями. Поговоримо краще про наболіле. За прогнозами песимістично настроєних експертів, 2010 року Україна може недорахуватися чверті врожаю. Тобто є небезпека повернутися до середнього за останні п'ять років валу в 38-39 мільйонів тонн. Причина, як обгрунтовують свій вердикт фахівці, в тім що для проведення осінніх польових робіт українські аграрії закупили й, відповідно, внесли недостатньо мінеральних добрив.
У довгострокову перспективу експерти дивляться без оптимізму через недофінансування галузі. Поки що сільгоспвиробники "виїжджають" на старих запасах. На тому, що вкладали у виробництво рік-два тому, коли значно доступнішими були кредити. Аграрії купували техніку - хто нову, хто використовувану, хто вітчизняну, хто імпортну - кому яка по кишені. Хоч якось, але технічні парки поповнювали. Кредити давали можливість придбати якісне насіння, добрива, засоби захисту рослин, вистачало грошей на пальне, щоб вчасно зорати - посіяти - зібрати.
Тепер, якщо вже нинішнього року не з'являться для аграріїв доступні кредити або інші форми фінансування, селянам доведеться заощаджувати на агротехнологіях.
Щось дуже вже сумний виходить прогноз, а до свята хочеться чогось утішного. А, ось! Обвал курсу гривні призвів до подорожчання імпортних продуктів. Отже, інфляція певною мірою підтримала вітчизняний АПК. Імпортна їжа стала необгрунтовано дорогою, багато хто, навіть найнедовірливіші наші покупці, змушені були перейти на вітчизняні товари. І тут одразу згадали, що наші харчі, часто натуральні, не поступаються в якості заморським. Отож, в української продукції з'явилася реальна можливість завоювати внутрішній ринок.
Молока всохла ріка
А от з молоком біда. За попередніми оцінками, споживання його на душу населення за останній рік знову скоротилося. А порівняно з 1990, - мало не вдвічі. Проблема тут ось у чім. Дорогу телятину, приміром, можна замінити трохи дешевшою курятиною. Цукру, хоч би як старався, багато не з'їси. Якщо ж у країні істотно меншає споживання молока, - це тривожний сигнал, що громадяни масово опиняються за межею бідності. До того ж, молокопродукти в раціоні людини замінити практично немає чим. А молоко, кефір потрібні, приміром, дітям для нормального росту й розвитку. Отож, ще один привіт керівникам нашої держави, які так часто "дбають" про здоров'я нації.
Галопуюче подорожчання молокопродуктів пояснюють браком сировини, якої, як відомо, мало, бо господарства й одноосібники поголовно вирізають худобу. Переробники вже платять за молоко екстра-класу по 5 гривень за кілограм. Складно в такій ситуації очікувати появи в магазинах молокопродукції за доступною ціною. Хоча тим, хто здає сировину на переробку, нині скаржитися гріх.
Якщо говорити про солодке, - це вже зовсім заплутана тема. Під ялинку можна було покласти кілограмовий пакет цукру-піску за 9-10 гривень. Або 850-грамову пачку рафінаду за 16 гривень. Про перехідні 400 тисяч тонн запасу, які нібито існують, Мінекономіки вже мовчить. Як і про економічно обгрунтовану ціну вроздріб - 4,3-4,5 гривні за кілограм. Яскравий приклад, коли державна машина не може протистояти спекулятивним інтересам. Або, скоріше, не хоче. Адже й серед цукроварів є Герої України. Отож, життя в цьому контексті буде не солодким. На тлі рекордного за останні три десятиліття подорожчання на світовому ринку какао ще навздогін зростання цін на молоко й цукор - дешевих цукерок і кондитерських виробів годі й чекати.
Але, всупереч прогнозам, у солодку перспективу хочеться вірити.     
Прорвемося!

Підсумки підбивала
Галина Квітка

Інтерв'ю
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0