Підприємство — виробник молока за європейською технологією

Відомо, що сільськогосподарське виробництво практично всіх країн СНД переживає серйозну затяжну кризу. Не обминула вона й Білорусі. Інфляція, диспаритет цін на продукцію сільського господарства і промисловості, неплатежі, гострий дефіцит енергоресурсів та інші негативні моменти стихійно-безладного входження в ринок прирікають більшість сільгоспвиробників на, м’яко кажучи, економічно нестабільне існування. Проте є в країні господарства, які успішно розв’язують проблеми, що постали перед багатьма білоруськими підприємцями.
Принімання — край високорозвинутого сільського господарства
Гродненський район однойменної області розташований на крайньому заході Білорусі, на кордоні з Польщею та Литвою у басейні середньої течії річки Німан. Район як район. Не наділений якимись особливими, проте й не обділений нормальними для сільського господарства природно-кліматичними умовами. А от рівень розвитку агропромислових підприємств у Гродненському районі традиційно вищий, ніж в інших регіонах Білорусі.
Тільки один приклад: продуктивність дійної худоби як найважливіший показник ефективності молочного виробництва становить у середньому по району 4405 кг молока на корову на рік, а назагал по країні — лише 2480 кг (2001 рік).
Широке використання прогресивних технологій, техніки й ресурсоефективних методів виробництва, інновації, практична реалізація вітчизняних та зарубіжних науково-технічних досягнень, а також гнучка адаптація до нинішніх економічних умов трансформації сільського господарства — усе це характерно для виробничої діяльності більшості господарств району. До них насамперед належать сільськогосподарські колективні підприємства (СГКП) “Обухово” й “Прогрес”, колгоспи “Свислоч”, “Індура”, ім. Денщикова. Гідне місце в низці найкращих посідає СГКП “Октябрь” з центром у с. Квасовка.
Завжди обличчям до науково-технічного прогресу
Передовим сільськогосподарським підприємством в Білорусі, та й у СНД, “Октябрь” зарекомендував себе не рік і не два тому. Виробництво сільгосппродукції в цьому господарстві вирізнялося високою ефективністю і за доби “розвинутого соціалізму”, і за часів перебудови, і в нинішніх умовах білоруської “незалежнасці”. 12–15 років тому колгосп “Октябрь” з Принімання був відомий у Союзі як прекрасна база для обкатки новітніх та найбільш перспективних технологій і машин, наукомістких експериментальних розробок у різних агропромислових галузях. І тоді в господарстві вважалися нормою врожайність зернових 60 ц/га, картоплі — 350, цукрових буряків — 450 ц/га, надої в 5000 кг молока від корови на рік, добові прирости на відгодівлі великої рогатої худоби по 900 г і свиней — по 700 г на голову.
У СГКП “Октябрь” жодна сільськогосподарська галузь (а там спеціалізуються на виробництві молока, м’яса, цукрових буряків, зернових, елітного насіння) не розвивається екстенсивно, проте особливу увагу в господарстві завжди приділяли ефективності такої складної і майже повсюдно високорентабельної галузі, як молочне скотарство.
Наприкінці 90-х років минулого століття перед керівництвом господарства постала нагальна потреба переведення виробництва молока на якісно нові високі технології. Причому було очевидно, що орієнтуватися слід на досвід молочного скотарства в країнах Західної Європи.
І ось група спеціалістів-технологів з “Октября”, до якої увійшов проектувальник інституту “Гродносільбудпроект”, узимку 2000 року здійснила ознайомчу поїздку на ферми Німеччини, Бельгії та Нідерландів. Разом із тим серйозно вивчалися досягнення у молочному виробництві США, Канади, Ізраїлю. Було проведено маркетингові дослідження євроринку технологій і техніки одержання молока.
Усього сім місяців знадобилося, аби спроектувати, побудувати й освоїти виробничу потужність молочного комплексу на 400 корів у с. Ліковка. Перевагу у виборі технологічних рішень, обладнання й систем автоматизації на оголошеному тендері було віддано новітнім розробкам компанії “Вестфалія Ландтехнік”.
Нові рішення молоковиробництва
У процесі спорудження й оснащення об’єкта вперше в практиці білоруського скотарства було реалізовано низку нових планувально-технологічних та інженерно-технічних рішень виробництва молока.
У приміщеннях для худоби, завдяки відкритому гребеню й чотирьом рядам світлопроникного шиферу на даху, забезпечується сприятливий температурно-світловий режим, а спеціальні вентиляційні жалюзі на вікнах забезпечують раціональний повітрообмін. Світло, що падає згори, створює обстановку чистоти, тепла й затишку, невластиву нашим традиційно темним і вологим корівникам. Утримання тварин безприв’язне на екологічно ефективній солом’яній підстилці в індивідуальних боксах розміром 1,2 х 2,4 м.
На новій фермі успішно застосовується система годівлі корів повнораціонними сумішами, яку широко використовують на фермах країн Європи. Базою для її реалізації слугує пересувний кормоприготувач-роздавач, що дає можливість не лише збільшити продуктивність худоби за рахунок кращої засвоюваності кормосумішей та складання багатокомпонентного оптимізованого щодо вмісту поживних речовин та вартості раціону, а й практично позбутися ручної праці під час навантаження, подрібнення, змішування й нормованої роздачі кормів. У зоні годівлі майже цілодобово лежить поживна кормосуміш, яку корови споживають досхочу (“шведський стіл”). Ефективна годівля збалансованими кормосумішами багато в чому забезпечується традиційно високим рівнем польового кормовиробництва в СГКП “Октябрь”. У господарстві застосовуються сучасні системи машин і технологій заготівлі кормів, що не поступаються західноєвропейським.
Виробничо-технологічним центром ферми є принципово новий автоматизований доїльний зал, що викликає великий інтерес спеціалістів-технологів молочного скотарства нашої країни. Звертає на себе увагу естетика і дизайн інтер’єру, що створюють сприятливу робочу атмосферу. У цьому приміщенні, так само як і в корівниках, світло й сухо, цьому сприяє стійке гігієнічне покриття підлоги Coversafe (фірмений колір компанії “Вестфалія Ландтехнік”). Тут змонтовано установку Comfort Top — side by side на 2 х 16 доїльних місця, яку обслуговують два оператори. Систему доїння такого планування, яка дістала назву “паралель”, у Білорусі впроваджено вперше.
Вдале поєднання компактного розташування тварин під час доїння, ергономічного розміщення вимені у процесі обслуговування корів ззаду, швидкої зміни худоби в станках та автоматизації більшості прийомів та операцій доїння забезпечує високу продуктивність доїльного залу. Так, за даними проведених фотохронометражних спостережень, фактична продуктивність одного оператора з дотриманням усіх норм і правил машинного доїння становить 68–76 корів на годину. Для білоруських ферм, та й молочних господарств інших країн СНД, це надзвичайно високий показник. Скажімо, при доїнні в стійлах двома-трьома переносними апаратами в молокопровід (найпоширеніша в нас форма отримання молока) одна доярка зазвичай видоює не більш як 23 корови на годину.
Високотехнологічне виробництво молока потребує дотацій
Виробництво молока на фермі в Ліковці (а з введенням у березні цього року в експлуатацію додаткового корівника поголів’я обслуговуваної худоби доведено тут до 600 корів) характеризується високою ефективністю. Від кожної корови в середньому за лактацію отримують по 6590 кг молока (затрати праці на 1 ц продукції становлять 0,32 люд.-год). Проте з огляду на велике ресурсоспоживання й трудомісткість процесів молочного скотарства (до речі, ця специфіка галузі проявляється в будь-яких господарських умовах та в усіх країнах) нова високотехнологічна ферма потребує дотаційної підтримки як на рівні великих первинних інвестицій, так і поточних експлуатаційних витрат.
До певної міри це компенсується коштами, одержуваними від розвитку в СГКП “Октябрь” мережі підсобних виробництв. У господарстві працюють молокопереробний цех, цех із забою худоби, ковбасний цех, хлібопекарня, кондитерський цех, фабрика з виробництва цукерок, фруктосховище, цегельний завод, лісозаготівельний і столярний цехи, цех із виробництва казеїну, розчинобетонний вузол. 2001 року німецько-білоруське спільне підприємство “Екологічні проекти” на базі й за участю СГКП “Октябрь” розпочало виробництво преміксів. Усі ці підрозділи комерційно самостійні, працюють з рентабельністю 16–19%, а їхні вироби мають попит, адже в “Октябрі” діє відомий принцип — виробляти лише те, що можна прибутково продати.
Близькість Гродно (12 км) зумовлює оптимальний щодо витрат і економічно вигідний канал реалізації продукції, яку виробили підсобні підприємства. Це власна торгівля, яку вважають у господарстві важливою заключною ланкою в технологічному ланцюгу виробництва. У місті відкрито сім “фірмових” торговельних точок (магазини, ларки) СГКП. І не буде журналістським штампом сказати, що ці торговельні представництва справді стали своєрідною “візитною карткою” господарства.
Насамперед це стосується молочних продуктів. Свіжонадоєне молоко збирають у закритому двостінному резервуарі прямого охолодження на 5000 л, де воно швидко охолоджується до 4°С. На запитання: чи, бува, не замала молокоохолоджувальна посудина за об’ємом? — працівники ферми відказали: “Ми молоко не складуємо після чотирьох-п’яти доїнь, як це роблять на деяких фермах у Європі. Усі 100 відсотків одержуваного продукту щодня ідуть на внутрігосподарську обробку. Молоко, скажімо, від ранкового доїння, розфасоване для пиття або перероблене на вершки та масло, уже в обід потрапляє на стіл до споживача”. Не можна не сказати про те, що молочна продукція доступна за ціною, свіжа і якісна, має “свій” постійний контингент покупців — людей переважно пенсійного віку.
Така форма торгівлі дає змогу знизити дефіцит обігових коштів і отримувати прибуток від продажів швидко й готівкою. Зникає залежність від підприємств міської переробки й торгівлі, які незрідка “прокручують” виторг від реалізації продукції сільгоспвиробників. Ефект “живих грошей” забезпечує підприємству можливість широкого й оперативного маневрування фінансовими ресурсами, наявність яких в умовах інфляції та дефіциту грошей в Білорусі важко переоцінити.
Слід також зазначити, що валютодохідною підгалуззю тваринництва, яку успішно розвивають у господарстві, є конярство. Так, лише у 2000 році на експорт (переважно до Італії, де конятину використовують для виготовлення салямі) поставлено 705 коней загальною живою вагою 304 т. Виторг від реалізації коней становив 288594 дол. США, що надійшли на валютний рахунок господарства.
Інновації в молочному скотарстві тривають
Ефективний розвиток основних галузей, рентабельність і активна комерційна діяльність підсобних підприємств забезпечують “Октябрю” фінансову стабільність і дають змогу інтенсифікувати виробництво. Інновації високотехнологічного виробництва молока в господарстві тривають. У вересні 2001 року в с. Квасовка стала до ладу ще одна автоматизована ферма на 740 корів.
Зазначений об’єкт — не новобудова, а розширення наявних скотарських приміщень з будівництвом додаткового корівника й доїльно-молочного блоку. Об’ємно-планувальні рішення та оснащення технікою аналогічні застосовуваним на діючій фермі “Ліковка” (з урахуванням нагромадженого досвіду і певного коригування в бік поліпшення). Усі послуги інжинірінгу й обладнання поставляє фірма “Вестфалія”, у якої з СГКП “Октябрь” склалися ділові, перевірені практикою відносини. Тут експлуатується найбільший в Білорусі автоматизований доїльний зал типу “паралель” 2 х 20. Нині ферму “Квасовка” укомплектовано поголів’ям коров-первісток з високим потенціалом продуктивності, і тут повністю освоєно виробничі потужності.
Насамкінець зазначимо, що за ступенем інновацій, оригінальності планувально-технологічних рішень, рівнем автоматизації процесів, показниками ефективності й культури виробництва молока ферми в СГКП “Октябрь” нічим не поступаються сучасним молочним господарствам в країнах Західної Європи. Хотілося б сподіватися також, що в Білорусі й Україні, країнах колись розвинутого тваринництва, такі молоковиробні підприємства стануть звичайною річчю.
Г. Палкін: Автоматизація одержання молока часто-густо маловідома, недооцінена, далеко не всюди її застосовують у господарствах Білорусі і з продуктивністю в 4500 і більше кілограмів молока на корову на рік. Які конкретні переваги впровадження засобів автоматики на фермах СГКП “Октябрь”?
В. Кремко: На фермах нашого підприємства освоюють систему менеджменту дійного стада Dairy Plan 5, що виконує функції контролю годівлі, утримання лактуючих тварин тощо. Її застосування дає змогу більш повно розкрити генетичний потенціал вирощуваних корів, індивідуалізувати обслуговування високопродуктивних особин, підвищити ефективність ведення селекційно-племінної роботи з худобою, раціонально витрачати дорогі корми, застосовуючи систему годівлі TMR, значно знизити затрати праці операторів доїльного залу. До хорошого звикаєш швидко, і якщо тепер повернутися, скажімо, до утримання корів на прив’язі та доїння в стійлах, то наші висококваліфіковані доярки навідріз відмовляться працювати.
Г. Палкін: На нових фермах очолюваного вами господарства постійно хтось навчається, запозичує досвід. Проведено не один семінар і покази обласного та республіканського рівнів. Жартують навіть, що якби Кремко брав з відвідувачів бодай по долару, то валютний рахунок господарства швидко поповнився б коштами для розширення виробництва. Чи не обтяжливо це, чи не відволікає від справ?
В. Кремко: Ні. “Октябрь” завжди був господарством відкритим. Секретів та якихось особливих “ноу-хау” ми не приховуємо. Завжди знаходимо для всіх час, щоб усе показати й розкрити особливості нашої роботи, нічого не прикрашаючи й не приховуючи “вузьких місць” виробництва. До того ж, відвідують нас, треба сказати, не дилетанти. Приїздять спеціалісти і з Росії, й із Західної Європи — представники різних агрофірм. З ними часом дуже цікаво й корисно спілкуватися на професійному рівні. Ми й самі багато їздимо. Знання ринкових новинок і ділові контакти ніколи не завадять.
Г. Палкін: Які найближчі завдання й перспективи розвитку молоковиробної галузі в СГКП “Октябрь”?
В. Кремко: Із запуском виробничої потужності на фермі в с. Квасовка основне поголів’я молочної худоби (понад 1300 корів) в “Октябрі” переведено на автоматизовану основу. Першочергове завдання — повністю освоїти нову технологію з удосконаленням її окремих елементів (зокрема, відпрацювати систему утримання корів меншими групами з диференційованим раціоном годівлі). Потрібне раціональне виявлення всіх резервів і важелів ефективності виробництва, таких, наприклад, як використання так званого “інформаційного ресурсу” молочного скотарства або підвищення навантаження високопродуктивного доїльного залу, експлуатувати який доцільно не півтори години за доїння, а інтенсивніше — по 6–7 годин на день. А загальна цільова функція та сама, що й у будь-якому молочному господарстві: підвищення продуктивності корів за оптимізації годівлі й зниження затрат праці на одержання молока. За сприятливих обставин можливе подолання семитисячної межі в надоях у наших корів на 2003 рік. Уже на осінь у господарстві буде розпочато будівництво третьої, заключної, черги виробництва молока за названою технологією.

Г. Палкін, канд. екон. наук