Спецможливості
Досвід господарств

Перший в Україні кооператив без грантів

16.10.2018
1282
Перший в Україні кооператив без грантів фото, ілюстрація
насадження малини на шпалері

«Перший ягідний» кооператив на Дніпропетровщині став не тільки першим у цій галузі в області, а й першим в Україні, який запрацював без жодних іноземних грантів чи фінансових вливань великого агробізнесу.

 

 

 

 

 

 

 

Конкуренти стали партнерами

Голова зареєстрованого напередодні Нового Року кооперативу «Перший ягідний» (с. Могилів Царичанського р-ну Дніпропетровської обл.) Андрій Оселедець зізнається: неформальна кооперація ягідників-професіоналів у селі практикується ще з 2014-го. Тоді четверо господарів замість носитися скрізь з ідеєю кооперативу взялися за реальні справи: почали спільно закуповувати основні ресурси, налагоджувати логістику і об’єднувати партії товару. Важливим елементом кооперації став і обмін досвідом.

Що цікаво – жоден з господарів не був місцевим, усі – приїжджі з міста. Ще цікавіше, що тільки вони (а їх більше десятка, і на даний момент вступили  до кооперативу всі вони) й були професійними виробниками ягід у великому (4000 мешканців) селі. Ні, ягоди в сезон продавало чимало мешканців села. Але тільки ті, хто цього року об’єднався в кооператив, вирощують ягоди професійно: на краплинному зрошенні, малину – на шпалері і т. і.

члени кооперативу з науковцями Інституту аграрної економіки НААН УкраїниСтаж у професійному ягідництві в усіх дуже різний: від року до 10. Площі у них невеликі – від 0,5 до 2 га, зазвичай – 1-2 га. Зараз у кооператорів разом 24 га ягід: 14 га малини (як літніх сортів, так і ремонтантних), 7 га суниці, трішки ожини й винограду. І ці площі розкидані на відстані до 30 км. За словами голови кооперативу, нинішні учасники «Першого ягідного» можуть зібрати партію малини 60-100 т і 50-60 т суниці.

Ефект від кооперації побачили відразу. Головне, за словами однієї з учасниць, - виробники, які до цього були конкурентами, стали партнерами.

Наприклад, дуже швидко з’ясували, що одні й ті самі перекупники платили їм ціну, яка відрізнялася на кілька гривень, і це за продукцію однакової якості. Тож, встановивши єдину ціну, вже домоглися більш вигідних умов. Великий обсяг партії дав змогу ще збільшити реалізаційну ціну.

Додаткову вигоду принесла реєстрація кооперативу. Адже, створивши юридичну особу, власники ОСГ отримали можливість продавати продукцію за безготівковим розрахунком. А це суттєво розширило потенційне коло клієнтів за рахунок роздрібних мереж і великих заморожувальних та переробних підприємств. Тож зараз кооператив працює з будь-якими категоріями покупців: і з перекупниками, і з переробниками, і з заморожувальниками, і з рітейлом.

«Кооперація дала змогу отримати чи не найвищу ціну в Україні за малину в цьому сезоні – 16-20 грн/кг», - розповідає Андрій Оселедець. Водночас зазначає, що навіть за такої ціни на малині кооператори «влетіли». Тому хочуть частину площ розкорчовувати. Основною причиною цьогорічного зниження цін голова кооперативу називає не перевиробництво, а узгоджене встановлення цін великими заморожувальними підприємствами, які й зробили погоду на ринку.

Від спільних закупівель основних ресурсів кооператори теж отримали дуже суттєву вигоду. «Спільно купували краплинне зрошення, добрива. Особисто мені це дало змогу заощадити 50% витрат», - розповів Андрій Оселедець.

 

На агрономічний супровід спромоглися тільки разом

голова кооперативу Андрій ОселедецьЩе одним важливим бонусом від кооперації стала можливість забезпечити професійний агрономічний супровід. «Агрономів з ягідництва у нас тут немає взагалі – є тільки на Західній Україні, і коштують їхні послуги дорого», - зазначає голова кооперативу. До того ж багато хто взагалі не хотів займатися такою невеликою групою виробників. «Єдині, хто погодився нами зайнятися, - фірма «Агроаналіз Експерт» з Сіверодонецька», - продовжує А. Оселедець.

«Заплатити 50 тис. грн., щоб фахівці приїхали на кілька днів, поодинці не зміг би ніхто з нас», - додав він. А кооператив заплатив. І кожному з 12 членів кооперативу виконали аналіз грунту, води і на їх основі а також залежно від вирощуваної культури надали індивідуальні рекомендації з живлення та захисту.

Як розповів Андрій Оселедець, консультанти з «Агроаналіз Експерт» порадили вносити комплекс мікроелементів по листу і змінити схему захисту: по одних препаратах рекомендували змінити норму внесення, другі – замінити на дешевші, треті – на дорожчі, але ефективніші. «Застосування рекомендацій дало змогу підвищити врожайність малини з 8 до 10-12 т/га», - констатував голова кооперативу.

Кооперація дала змогу розвинути ще один аспект, недоступний дрібному виробнику, - бренд. Члени кооперативу усі без винятку брали активну участь у розробці логотипу, покликаного розвивати бренд об’єднання. Втім, головне для бренду – репутація. І над цим теж, як виявилося, легше працювати разом. «Оптові покупці вже побачили, що в нашій ягоді можна бути впевненим, що вона гарантовано доїде до місця збуту, не потече. Це суттєво підняло репутацію кооперативу», - пояснює А. Оселедець.

В майбутньому члени кооперативу хотіли б встановити холодильну камеру. Однак поки що це, як зізнався голова «Першого ягідного», - навіть не плани, а мрії. По-перше, навіть невелика камера для охолодження й заморожування ягід – на 3 т/добу – коштує 100 тис. євро, а таких грошей зібрати 12 членам кооперативу неможливо. А якщо набрати в кооператив більше людей – потрібна буде більша камера. По-друге, навіть за підведення 50 КВт електроенергії в поле слід заплатити 150-200 тис. грн.

Так що наразі єдиний стимул для подальшого розширення кооперативу його голова формулює наступним чином: було б чоловік 100 – можна було б формувати експортну партію і продавати напряму європейському покупцю.

 

Успіхи і труднощі

Беззаперечним успіхом можна вважати те, що кооперативу вдалося відпрацювати сезон без жодних грантів чи фінансової підтримки. Однак цей шлях виявився дуже тернистим.

Спочатку група людей, які хотіли організувати кооператив, прийшли до місцевої сільради. Адже чули, що дехто з посадовців був на тренінгах з питань кооперації і навіть були в ознайомлювальних поїздках за кордоном. І коли ягідники з ентузіазмом повідомили, що хочуть створити кооператив, то почули у відповідь: «Створюйте». У сільраді ще й спитали: а які дивіденди від цього матиме територіальна громада? Це єдине, що їх цікавило.

І лише в Кооперативній Академії, створеній нещодавно в м. Дніпро, куди звернулася ініціативна група, розповіли, як написати статут, як зареєструватися. Крім того, Кооперативна Академія повезла людей з Могилева ознайомитися з досвідом діючих кооперативів на Вінничину, на Волинь, на Харківщину.

«Це все успішні кооперативи, але всі вони створені під гранти. До того ж багато залежить від особистості керівника», - ділиться враженнями голова «Першого ягідного». Але й це дало новоспеченим кооператорам розуміння того, як організовувати і реєструвати кооператив.

Та цього виявилося занадто мало. Податківці навідріз відмовились реєструвати кооператив як неприбутковий, тобто такий, яким він і повинен бути згідно з законодавством. Тож довелося реєструвати як прибутковий і показувати якийсь мінімальний прибуток. А для того, щоб бути платником ПДВ, мабуть, доведеться реєструвати при кооперативі ще й ТОВ. Останні ж нововведення в трудове законодавство взагалі деморалізують кооператорів. «Вони зовсім непридатні для сільгоспвиробництва, де склад сезонних працівників може змінюватися щоденно», - відзначає голова кооперативу.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про

1
0