Перекупники посіяли продовольчу паніку…

Тепер збирають гроші
Продавці зуміли таки нас накрутити. Каюсь, сама не встояла й "купилася": після повідомлень про майбутнє подорожчання проїзду в столичному метро набрала в касі жетонів про запас. Потім думала: навіщо мені їх стільки? Ажіотаж - рушійна сила торгівлі, от посередники вміло на наших почуттях і спекулюють. У новинах по телевізору тільки й говорили про те, що очікується подорожчання продуктів. Щоб народ у паніці почав змітати з прилавків крупу, борошно, макарони... Навіть обсяги продажу непопулярної ячної крупи зросли. Люди скуповують те, що довше зберігається: надивилися сюжетів про гречку ледь не на кожному каналі. Перше посилання в народу яке? Спішно до магазину. А не бігли б, то й гречка коштувала б не чотирнадцять гривень за кіло, а тільки вісім. Тож, виявляється, ми ще й винні. Розмітаючи гречку, самі роздуваємо ціни. Спекулянтам залишається лише підтримувати чутки про майбутнє подорожчання.

Крупа - наче золото
Ціни на гречку справді побили всі рекорди. З цього приводу на високому рівні провели не одне засідання. Адже за кілька місяців улюблена нашими співгромадянами крупа в магазинах подорожчала з 5-6 до 14 грн за кілограм. По телевізору розповідали навіть про двадцять. "Сценарії однакові: спочатку - сюжет на телебаченні, потім коментарі деяких експертів - і наше, дуже вразливе до чуток, населення шикується в черги", - заявив з цього приводу прем'єр-міністр Микола Азаров. У державі "вже не перший рік наприкінці літа - на початку осені розкручується ажіотаж щодо зростання цін навколо тієї чи іншої групи продовольчих товарів. У 2003 році це було борошно, у 2005 - цукор, у 2006 - олія". "Звертаюсь до всіх громадян України, - наголосив прем'єр-міністр, - у державі достатньо запасів гречки, зерна, інших продовольчих товарів, щоб компенсувати незначне скорочення цьогорічного врожаю, спричинене аномальною посухою. Отже, немає жодних підстав для стрибка цін, зокрема, для дефіциту товарів на полицях магазинів". І доручив керівникам областей, міст і районів спільно з Мінагрополітики проводити "сезонні ярмарки, на яких люди зможуть купувати продукти без посередників за реальними ринковими цінами".
"Мають втрутитись Антимонопольний комітет та інспекції з контролю за цінами", - вважає віце-прем'єр-міністр Віктор Слаута. Під час засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів він не виключив того, що гречана крупа теж може стати об'єктом державного цінового регулювання, тобто її закуповуватимуть за бюджетні кошти в Аграрний фонд.
Антимонопольний комітет не забарився. Відомство стурбоване проблемами, що виникли на ринку гречки. Проаналізувавши ситуацію, там впевнилися: вона спричинена об'єктивними чинниками, заявив голова АМКУ Олексій Костусєв журналістам під час "круглого столу". І навів цифри: у 2010 році посівні площі під гречку в Україні становили 215 тис. га, тоді як торік - 273 тис., а, приміром, у 2005 році - 425 тис. га. За прогнозами, цьогоріч вироблять 90 тис. т гречаної крупи, тоді як внутрішнє її споживання в Україні, зважаючи на ажіотаж, може сягнути 150 тисяч.
Ще один фактор, який впливає на дефіцит та подорожчання, - скорочення обсягів імпорту цієї крупи з Росії. Російська гречка, за словами Олексія Костусєва, в попередні роки була дешевша за українську, це й змушувало українських виробників знижувати ціни.
Від себе хочеться додати: не зважаючи на шалений ажіотаж, підігрітий засобами масової інформації, та прискіпливу увагу до проблеми керівників держави, яка цього разу не завжди на користь, наш прогноз такий: гречка вже навряд чи дорожчатиме. Насамперед тому, що далі вже нікуди. Захмарна ціна на цей продукт суттєво зменшить попит. До того ж, нині гречку якраз зібрали, й крупа з нового врожаю масово піде на ринок. Тому, зважаючи на невисоку купівельну спроможність вітчизняних споживачів, більшість із них вибере дешевші крупи, яких немало на полицях крамниць і яких не торкнувся ажіотаж. А наступної осені, думається, про цю проблему взагалі можна буде забути: ціновий стрибок гречки призведе до того, що навесні насіють її багато.

Цінний коренеплід
За гречаною на продовольчому ринку посіяли нову паніку - картопляну. Повідомляється, що до кінця року бульба може подорожчати на 50%. Мовляв, причини такого суттєвого зростання в скороченні врожайності "другого хліба". За даними Українського клубу аграрного бізнесу, валовий збір її в поточному році становитиме близько 14 млн т, що майже на 30% менше, ніж торік. На думку експертів, врожай бульб "підкосила" негода. "Рясні зливи та подальша досить тривала посуха негативно позначилися на врожаї картоплі цього року. В основному, втрати пов'язані з недостатньою вологою в період активного росту бульб, що спричинило їхній малий розмір, а також активним розвитком хвороб у спекотний період", - прокоментував ситуацію Роман Сластьон, експерт аграрних ринків УКАБ.
Ціна ж у лютому-квітні, за його словами, значною мірою залежатиме від того, наскільки холодною буде зима: адже правильно обладнаних картоплесховищ не так уже й багато, отже, ситуація з подальшим подорожчанням бульби, яка спостерігалася на початку 2010 року, може повторитися.
Крім того, в УКАБ не виключають можливості імпорту картоплі в Україну навесні 2011 року, коли дефіцит власного продукту буде найвідчутнішим.
На офіційному рівні висловлену невеселу картопляну перспективу взявся коментувати міністр агрополітики Микола Присяжнюк. Під час прес-конференції в КабМіні він спростував такі прогнози. За його оцінками, картина не така вже й песимістична, адже "врожай картоплі буде зменшено десь на 5%, а не на 30. Тобто ми в минулому році зібрали картоплі 19,5 млн т, у цьому - десь 18,6 млн. Тож і загрози із забезпеченням картоплею немає. Ми споживаємо 5,8 млн т картоплі, вироблено буде 18,6 млн. На насіння використають 5 млн т. І, зазвичай, близько 6 млн т ми витрачаємо на корм - оце теж проблема. Нам треба вводити цивілізовану відгодівлю худоби, як роблять у всіх країнах, це - комбікорми. І налаштовувати логістику. Ми вже ведемо перемовини з Укркоопспілкою, щоб вони відродили свої функції, які їм були притаманні. Оскільки все-таки майно Укркоопспілки належить практично всьому сільському населенню. Так що з картоплею проблем немає", - зазначив міністр.
Слід сказати, що небезпека подорожчання бараболі полягає й у тому, що від цього не врятує ніякий Антимонопольний комітет. Відомство регулювати ціни не в змозі, адже 97-98% урожаю бульб вирощують у приватному секторі. Голова АМК Олексій Костусєв, передає РБК-Україна, коментуючи зростання роздрібних цін на картоплю, логічно "відхрестився" від процесу.
"Навіть у радянські часи картопля була єдиною культурою, яку не виробляли повністю в державному секторі. Вже тоді 60% її вирощували приватні господарства. Тому там розглядати АМК нічого. Картоплю виробляють десятки тисяч селян. Там не може бути ні монополії, ні змови. Вочевидь, є якісь об'єктивні причини, але вони за межами повноважень АМК", - зазначив О. Костусєв.
Від себе варто додати: справді, через спеку врожайність картоплі дещо зменшилася. Немало бульби від високої температури просто "зварилося" в землі. Та все ж, зібрали її чимало. Тому говорити про тотальний неврожай і підбивати песимістичні підсумки зарано. Та й статистична "похибка" тут значна: всю бараболю на дядьківських городах не перерахуєш. Зменшення валу, проти минулого року, звісно, є, але не на третину, й картоплі нам до наступної осені вистачило б. Проблема в тому, що в скрутній ситуації опинилася Росія. А чинний між нашими країнами безмитний режим торгівлі дає можливість посередникам реалізувати туди нашу бараболю за спокусливими цінами. От тільки стосунки з сусідами не повинні бути такими дружними, щоб це загрожувало нашій продовольчій безпеці. Саме тут втручання держави вкрай потрібне, а то спеціалісти з роздмухування ажіотажного попиту на харчі можуть зробити ціну на бульбу захмарною. Торговці та політики - фахівці розвішування "локшини" на вуха громадян - якраз активізувалися. Незабаром вибори до місцевих органів влади. А згодом, звісно, з'ясується, що всього у нас вдосталь. Але це буде потім...
Треба усвідомити: будь-які новини про подорожчання - сигнал перекупникам до дій. Навіть слова міністра про те, що немає підстав для подорожчання картоплі, вже провокують певний ажіотаж. Але газети й телебачення не скасуєш. Тому завдання державних чиновників - протистояти спекулянтам, які сколочують капітали на продовольчий паніці. На цьому фронті успіхів у нашої влади поки що небагато. А спекуляція - це теж крадіжка. І зовсім погано, якщо в нашому аграрному міністерстві город городять, щоб з часом "рятувати ситуацію", проводячи держзакупівлі картоплі або інших харчів у Польщі чи Єгипті. З відкатами й "колядуваннями".

Галина Квітка