Патологія репродукції свиней

У сучасному промисловому свинарстві ефективність виробництва значною мірою залежить від показників відтворення.

Б. Орлянкін,
НДІ вірусології ім. Д. Івановського,
О. Бартнєв,
технолог, ООО «Генетика ПИК»,
Москва, Росія

Ефективність відтворення багато в чому характеризується такими показниками, як вихід поросят на одну матку за рік, їхня виживаність і, як наслідок, — кількість поросят, зданих на відгодівлю від однієї свиноматки або, ще важливіше, кількість кілограмів м’яса, зданого на забій у розрахунку на одну матку. Ще значущіші показники з погляду інвестицій: кількість одержаних за рік поросят на один станок опоросу для репродукції і виробництво м’яса в живій вазі в розрахунку на 1 м. кв. площі відгодівельних приміщень.
Розглядаючи питання порушення репродукції, слід з’ясувати основні його причини. В розвитку ембріонів і плодів виділено природні критичні періоди, протягом яких відбувається їхня загибель (див. рис.). Ембріони нерідко гинуть, якщо розривається прозора оболонка (шоста доба після запліднення) і в період імплантації їх у слизову оболонку матки (12–15 доба після запліднення). Зазвичай гине приблизно 30% ембріонів. Віруси не проникають в ембріони до розірвання прозорої оболонки. Плоди частіше гинуть після 80 доби їхнього розвитку, коли плідні оболонки перестають збільшуватися, а плоди починають швидко рости.
Між кількістю поросят в опоросі й масою окремих поросят є зворотний зв’язок: в численних опоросах дрібні поросята. Установлено взаємозв’язок між масою поросят під час народження і їхньою виживаністю. Маса новонародженого поросяти має сягати не менш 1,2 кг. Що більше поросят в опоросі, то більша кількість мертвонароджених. Їхня кількість не залежить від кількості муміфікованих плодів.

Етіологічні фактори за порушення репродукції
Залежно від строку загибелі ембріонів і плодів під впливом інфекційних агентів або з причин, не пов’язаних із зараженням, розвивається різна патологія. Загибель усіх ембріонів у перші 14 діб після запліднення супроводжується їхньою резорбцією й приходом свиноматок в охоту через 18–24 доби після попередньої тічки (без порушення статевого циклу), тоді як загибель ембріонів через 15–30 діб після запліднення теж супроводжується їхньою резорбцією, але свиноматки приходять в охоту з порушенням статевого циклу (через 25–28 діб після попередньої тічки). Усі ембріони й плоди гинуть рідко, зазвичай гине тільки частина з них. Вагітність у свиноматок закінчується пологами, якщо в матці два або більше живих плодів.
Плоди, що загинули на 35–60 добу після запліднення, муміфікуються, а загиблі в пізніші терміни (70–100 діб) піддаються мацерації (аутолізу).
У цілому втрати охоплюють усі випадки загибелі ембріонів і плодів — від запліднених яйцеклітин до народження. Вони, зазвичай, становлять 20–40%  кількості запліднених яйцеклітин і визначаються різницею між кількістю жовтих тіл і народжених поросят. Із усіх мертвонароджених поросят усього близько 10% гине до пологів, а решта — під час пологів унаслідок слабкої родової діяльності. Загибель поросят під час тривалих пологів частіше відбувається через здавлювання або обривання пуповини й відокремлення плаценти.
  Нерідко патологія репродукції свиней відбувається в разі порушення годівлі та утримання. Нестача в раціоні вітамінів А, Е, К та групи В призводить до безплідності (порушення здатності давати потомство), народження мертвих і слабких поросят, зменшення кількості поросят в опоросі. Негативно впливає на відтворну функцію свиноматок обмаль у кормі йоду, заліза, кальцію, цинку й марганцю.
  Чинники мікроклімату — температура, вологість повітря, концентрація вуглекислого газу, аміаку й сірководню — теж впливають на репродукцію свиней. Так, висока температура повітря (понад 30°С) призводить до порушення запліднюваності свиноматок.
  Репродуктивна здатність свиней дуже знижується за наявності в кормі мікотоксину зеараленону — токсичного продукту життєдіяльності мікроскопічного гриба Fusarium graminearum. Зеараленон має виражену естрогенну активність і спричинює у свиней вульвовагініт, випадіння матки й прямої кишки, ураження яєчників. У супоросних свиноматок часто реєструють аборти, муміфікацію й мацерацію плодів, народження мертвих і слабких поросят. За тривалого надходження зеараленону з кормом розвиваються дегенеративні зміни в яєчниках і матці, що призводять до безплідності. У кнурів зеараленон негативно впливає на сперміогенез та якість сперміїв.
  Усі інфекційні агенти, що спричинюють патологію відтворення свиней, підрозділяють, зазвичай, на три групи (див. схему).
Детальніше про інфекції
 КЧС (Класична чума свиней). У природних умовах вірус КЧС проходить через плаценту вагітних невакцинованих свиноматок у 7–43% випадків на будь-якій стадії поросності й уражує до 40–60% плодів. У свиноматок бувають аборти й народжуються мертві поросята. Наявність у крові свиноматок вірусонейтралізуючих антитіл у розведенні 1:16 і більше запобігає проникненню вірусу КЧС через плаценту. Зі спермою кнурів вірус виділяється протягом 63 діб після зараження, а в тестикулах персистує близько 120 діб. У поросят, вроджено інфікованих персистентним штамом вірусу КЧС, клінічні ознаки захворювання з’являються на 60–200 добу життя, й гинути вони починають через 10–32 доби. Протягом усього життя (2,5–11 місяців) поросята виділяють вірус КЧС у великій кількості зі слиною, сечею й витіканнями з очей. Імунна відповідь у них не розвивається.
 Хвороба Ауескі. Вірус ХА проникає через плаценту протягом усього періоду поросності та спричинює загибель плодів, аборти, народження мертвих і слабких поросят. Слід зазначити, що у вакцинованих свиноматок з наявністю вірусонейтралізуючих антитіл вірус ХА може бути транспортований через плаценту з допомогою макрофагів.
 Репродуктивно-респіраторний синдром свиней. Вірус РРСС частіше проходить через плаценту в другій половині вагітності свиноматок. У зв’язку з цим в експериментальних умовах їх заражують, зазвичай, на 90 добу поросності. В перші три тижні після запліднення трансплацентарне інфікування відбувається тільки у 18% випадків. На 30 добу вагітності вірус РРСС проникає через плаценту в 25% інфікованих свиноматок і в 40% із них фіксують аборти. Зі спермою кнурів вірус РРСС виділяється протягом 92 діб після зараження.
 Лептоспіроз. Патогенні лептоспіри проникають через плаценту в другій половині поросності й спричинюють загибель плодів, аборти, народження мертвих і слабких поросят. Аборти, як правило, бувають через 1–4 тижні після зараження. У стаціонарно неблагополучних господарствах аборти у свиноматок бувають значно рідше, ніж у недавно інфікованих. У нирках лептоспіри можуть розмножуватися й виділятися з сечею протягом тривалого періоду (до 3 років).
 Бруцельоз. У природних умовах свині досить чутливі до Brucella suis. Розрізняють п’ять біоварів цього збудника й тільки три з них (1–3) відіграють важливу роль у патології свиней. В. suis проникає через плаценту й спричинює аборти на будь-якій стадії поросності. Після абортів у свиноматок іноді бувають вульвовагініти, метрити, артрити й ураження нервової системи. У кнурів звичайно уражуються тестикули (орхіт), і бруцели виділяються зі спермою. Частота абортів у свиноматок висока, якщо їх запліднили контамінованою спермою.
 Хламідіоз. Аборти хламідійної природи виявляють відносно рідко. Методом полімеразної ланцюгової реакції хламідії в абортованих плодах виявлено в 3,6–5,2% випадків, а в спермі кнурів — у 6,2–16,1% випадків.
 Інші інфекції. З абортованих плодів і мертвонароджених поросят іноді виділяли аденовіруси, реовіруси, віруси грипу, трансмісивного гастроентериту та енцефаломіокардиту свиней. Ці віруси відіграють другорядну роль у патології репродукції свиней, і через плаценту їх переносять макрофаги.

Слід зазначити, що в поширенні вірусних і бактеріальних агентів, які уражують органи репродукції свиней, більшу роль відіграють кнури-виробники, що довгостроково виділяють їх зі спермою.

Лише факти
Встановити причину абортів у свиней досить складно, оскільки в 60–70% випадків патологія репродукції не пов’язана із зараженням. Так, під час аналізу 943 випадків абортів у Швейцарії їхню причину вдалося встановити лише в 310 випадках (33%); із плодів виділено інфекційні агенти. Причину решти 633 випадків абортів (67%) не з’ясовано (аборти, які неможливо діагностувати). У США під час аналізу 824 випадків абортів віруси виділено в 181 випадку (22%), бактерії — в 139 (17%), інфекційні агенти не виявлено в 504 випадках (61%) (Журнал «Пропозиція», 8’2012, «Аборти у свиноматок»).
Діагностика
Абортовані плоди використовують для виявлення інфекційних агентів або специфічних антитіл. Віруси й вірусні антигени визначають у плодах до 70-добового віку, тобто в період їхньої імунологічної реактивності. Максимальна довжина плода від гребеня потиличної кістки до кореня хвоста в цьому віці становить не більше 15 см. Специфічні антитіла виявляють у грудній і черевній порожнинах плодів, які досягли періоду імунокомпетентності — понад 70-добового віку. Плоди мають бути завдовжки понад 17 см. Для визначення віку плода в період його загибелі використовують просту формулу:
вік плода = довжині плода (см) х 3 + 21.
Сироватку крові новонароджених поросят до прийому молозива часто досліджують на наявність специфічних антитіл. Наявність антитіл у безмолозивних поросят свідчить про інфікування плодів у період їхньої імунокомпетентності. Материнські антитіла через плаценту не проникають. Антитіла до вірусів КЧС і ХА в сироватці крові безмолозивних поросят не виявляють, оскільки ці віруси є дуже патогенними й спричинюють швидку загибель плодів без розвитку імунної відповіді.

Профілактичні заходи
Основа профілактики патології репродукції свиней неінфекційної природи — збалансована за поживними речовинами годівля й дотримання технології виробництва, що забезпечують стабільний імунний статус і високу неспецифічну резистентність тварин. Профілактику патології відтворення свиней інфекційної природи здійснюють за допомогою живих та інактивованих вакцин. У більшості господарств для специфічної профілактики основних інфекційних хвороб свиней, які супроводжуються ураженням органів репродукції, розроблено схеми вакцинації із застосуванням комбінованих вакцин.
Успішне ведення свинарства неможливе без комплексного науково обгрунтованого підходу до виробництва. Часто розібратися самостійно тільки фахівцям господарства в усіх питаннях виробництва неможливо. Для допомоги в питаннях технології своїм клієнтам чимало компаній-продавців використовують технологічну підтримку клієнтів. Продавці кормів і ветеренарних товарів використовують такий консалтинг для просування своїх продуктів.
Наша компанія, постачаючи на ринок поголів’я для комплектування ферм, використовує технічний супровід з однією метою, щоб наш клієнт одержав очікувані результати від усього виробництва без прив’язування до будь-якого виробника кормів або вакцин. Досвід нашого виробничого відділу дає змогу нашим клієнтам досягати кращих показників у виробництві без непотрібних пошуків, пов’язаних із зайвими витратами. Такий консалтинг одержують усі наші клієнти, які придбали ремонтний молодняк для своєї ферми.