Парламент подовжив термін дії одновідсоткового збору для потреб виноградарів, садівників і хмелярів

Верховна Рада подовжила на п’ять років термін дії одновідсоткового збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Прокоментувати цей факт ми попросили керівника Асоціації виноградарів і виноробів України Сергія ПЕТРЕНКА.

— Що дасть українським виноградарям таке рішення парламенту?
— В Україні нині діє лише один механізм державної фінансової підтримки виноградарства — відшкодування виноградарям коштів, витрачених на посадку виноградників і догляд за ними до стадії плодоношення, тобто перші п’ять років. Для порівняння: в європейських країнах існує від 9 до 12 напрямів підтримки виноградарства.
Термін дії одновідсоткового збору мав би завершитися наприкінці поточного року, тому наша асоціація разом із Міністерством агрополітики й деякими народними депутатами ініціювали прийняття парламентом закону, який подовжує цей термін ще на п’ять років, — хоча б поки не підросте посаджена торік лоза.
Ми пропонували в законі прийняти суму збору в півтора відсотка. Адже, за підсумками минулого року, виноградарі компенсували майже 80% своїх витрат на висаджування й догляд за посадками саме за рахунок одновідсоткового збору. Збільшення збору до 1,5% дало б змогу підвищити рівень відшкодування цих витрат до 100%, а також забезпечити галузь коштами на модернізацію виробництва підприємств, які вирощують виноград і займаються первинним виноробством. Але цю норму парламент не прийняв, у законі залишили положення про суму збору в один відсоток.

— З чого стягують цей збір?
— Його відраховують із торгової виручки від продажу лікеро-горілчаних виробів і виноробної продукції та акумулюють на спеціальному цільовому рахунку.
— На які конкретно цілі буде використано зібрані кошти?
— Йдеться про три напрями: відшкодування витрат на висаджування лози, на облаштування крапельного зрошення та на поповнення основних фондів виноградарських підприємств для їхньої інтенсифікації та адаптації до євростандартів.
— Чи можуть ці кошти використати за нецільовим призначенням?
— Я вас розумію, запитання вельми актуальне для українських економічних реалій... Але прозорішого механізму витрачання зібраних коштів, ніж розподіл одновідсоткового збору, в Україні, здається, просто не існує: відшкодування нараховують одночасно всім підприємствам. Та й не такі там великі суми обертаються, щоб могли вони всерйоз зацікавити корупціонерів.

А як у людей?
У країнах Євросоюзу держбюджетні дотації виноробам становлять у середньому 1 євро за 1 л виробленого вина. Лише на перегонку його надлишків виноградарі щороку отримують від своїх держав півмільярда євро. Дотації на корчування старих виноградників і насадження нових сягають 7500 євро на кожний гектар площі.
До 2014 року обсяг підтримки виноробів від Єврокомісії становитиме 1,3 млрд євро.
При цьому 120 млн євро буде витрачено тільки на рекламу європейських вин для захисту європейського ринку від винопродукції США, Австралії, Аргентини та Чилі.
У країнах ЄС садівнича та виноградно-виноробна галузі отримують державну підтримку як дотації або субсидії із спеціальних фондів, які існують для фінансування загальнодержавних і галузевих програм, створення багаторічних насаджень, технічного оснащення галузей, науково-дослідної діяльності у сфері садівництва та виноградарства.
Державну підтримку розвитку галузей здійснюють із загальнодержавних і місцевих бюджетів, а також за рахунок фондів ЄС, із яких фінансують цілу низку програм.
У Німеччині, Італії та Франції функціонує система державної підтримки виноградарства, яка складається із субсидій і дотацій за рахунок місцевого бюджету, фондів федерального (регіональних) бюджету та фондів Євросоюзу.
В Болгарії передбачено державні субсидії із спеціального бюджетного фонду “Землеробство”, які спрямовують на закладення нових виноградників та розкорчування старих насаджень, закупівлю спеціальної техніки та покриття витрат з оподаткування агропідприємств.
Крім того, болгарські виноградарі мають можливість одержувати європейські дотації завдяки спеціальній програмі ЄС, із структурної допомоги для сільського господарства й розвитку села.
У 2007 році Болгарія стала членом ЄС і набула право на субсидії за програмою розвитку виноградно-виноробного сектору на наступні три роки.
У Молдові створено Фонд підтримки виноградних насаджень, до якого надходять кошти з доходів, отриманих від сплати права на використання торговельних марок і від сплати виробникам збору на відродження виноградарства.
У Росії близько 50% акцизного збору з продажу алкогольних напоїв на регіональному рівні виділяють на розвиток садівництва та виноградарства.
У Голландії держава відшкодовує аграріям 50% вартості імпортованих плодових саджанців перспективних сортів та компенсує 50% кредитів на будівництво холодильників.
В Ізраїлі експортерам агропродукції протягом трьох років держава компенсує 50% кредитних коштів, які було використано на створення теплиць, холодильників і багаторічних насаджень.
У Польщі держава виділяє значну фінансову компенсацію агроекспортерам. Крім того, аграрії одержують по 100 тис. євро на закладення багаторічних насаджень, придбання техніки, будівництво холодильників тощо.

За інформацією Асоціації виноградарів і виноробів України підготував
Сергій Пономарьов