Спецможливості
Новини

Особливості залучення фахівців в АПК. Досвід українських компаній

16.02.2017
1049
Особливості залучення фахівців в АПК. Досвід українських компаній фото, ілюстрація
Лише 20% від усієї кількості студентів, які навчаються в українських аграрних ВНЗ після закінчення навчання працюють за фахом

Брак кадрів - одна із найголовніших проблем АПК в останні роки. У тваринницьких і рослинницьких господарствах вакантні місця агрономів, механізаторів, ветлікарів і зоотехніків, менеджерів з продажу та грамотних управлінських кадрів.

В Україні працює 23 вищих навчальних заклади 3-4 рівнів акредитації, з яких 6 мають статус національних та 118 навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації. За даними Мінагрополітики, загальна кількість студентів перевищує перевищує 190 тис. осіб. Проте, лише 20% від усієї кількості студентів, які навчаються в українських аграрних ВНЗ після закінчення навчання працюють за фахом. Про це розповіла HR-директор кадрового агенства "Агроджоб" Альона Ніколаєнкова, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

За її словами, молодь просто не бачить сенсу повертатися в села. Головний аргумент - соціальна необлаштованість, з якою стикається майже кожен молодий спеціаліст.

В аграрному секторі існує досить велика розбіжність на рівні пропозиції і попиту з оплати праці. Так, коливання рівня зарплати генерального директора агрохолдингу може бути від $5 до 20 тисяч + авто + бонус в залежності від попереднього досвіду, функціональних обов'язків і управлінських навичок.

Але якщо йдеться про лінійних фахівців, яких не вистачає найбільше, то рівень середньої зарплати вакансій в галузі сільського господарства по Україні минулого року коливався від 5 - 7 тис. грн. Середня зарплата у найбільш затребуваної професії в Україні в галузі сільського господарства - агронома-консультанта, 8 666 грн. Ветеринару готові були платити від 3200 грн у березні до 7 000 грн у травні та серпні. Зоотехніки отримували протягом 2016 року в середньому заробітну плату від 5 тис. грн до 10 тис. грн.

Деякі компанії, для прикладу "Ерідон", займається вихованням кваліфікованих спеціалістів в середині компанії, інвестуючи багато ресурсів. Вони започаткували програму "Стажери", метою яких є пошук та відбір перспективних студентів агарних вузів із залученням на роботу в "Ерідон".

Компанія "Лімагрейн-Україна" започаткувала програму співпраці з вузами в різних регіонах України. Вони інвестують в розвиток, навчання кадрів, різноманітні тренінги, семінари та практики з обміну досвідом. В команді працює сім кандидатів наук поруч із студентами, які нещодавно закінчили ВНЗ.

Практику роботи з молоддю ще в 2011 році започаткувала компанія "Кернел", запустивши програму "Кернел-Шанс". За умовами програми проводиться відбір випускників. Їм пропонується навчання, в рамках якого учасники впродовж 4-9 місяців проходять  стажування на сучасних підприємствах компанії "Кернел". Під керівництвом своїх наставників вони готують дипломні роботи та після завершення навчання захищають їх. У разі успішного захисту студенти стають повноправними працівниками “Кернел”.

"З минулого року, окрім випускників, нашими партнерами стали Сумський національний аграрний університет, Кам'янець-Подільський університет, Вінницьким аграрним університетом. Зараз у них працює 110 учасників з цієї програми, проте вони не збираються зупинятися", - зазначила А. Ніколаєнкова.

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Рейдерство – стихійний термін, що дослівно означає «недружнє захоплення активів». В аграрній сфері найчастіше використовуються підроблені документи, а часто — в купі із тупою грубою силою. Чому рейдерство набуло такого поширення в Україні... Подробнее

1
0