Спецможливості
Агрохімія

За­хи­с­т ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів

07.05.2017
11216
За­хи­с­т ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів фото, ілюстрація

Останніми роками у зв’язку зі змінами погодних умов та технологічними особливостями вирощування кукурудзи (однотипне насичення сівозміни, мілкий обробіток ґрунту, недосконалий захист тощо) відмічаємо зміну структури забур’яненості посівів культури.

 

На­сам­пе­ред у посівах ку­ку­руд­зи зро­с­тає кіль­кість од­норічних зла­ко­вих видів бур’я­нів: пло­с­ку­хи зви­чай­ної (Echinochloa cruss-galli) та мишію си­зо­го (Setaria Glauca). Вод­но­час дво­дольні ви­ди бур’я­­нів, такі як ло­бо­да біла (Chenopodium album L.), щи­ри­ця за­гну­та (Amaranthus retrofle­­­­­xus L.), підма­рен­ник чіпкий (Galium aparine L.) та інші ярі й пізні ярі ви­ди, змен­шу­ють свою ча­ст­ку або ж про­ро­с­та­ють у пізніший період.

Найбільший вплив на про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів ма­ють тем­пе­ра­тур­ний ре­жим та во­логість ґрун­ту, до­бові ко­ли­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри, кис­лотність ґрун­то­во­го роз­чи­ну, а та­кож йо­го за­без­пе­че­ність ґрун­ту еле­мен­та­ми жив­лен­ня то­що. Так, в умо­вах Цен­т­раль­но­го Лісо­сте­­пу Ук­раїни че­рез 10 ка­лен­дар­них днів після висіву за зви­чай­но­го по­ли­це­во­го об­робітку (оран­ка) в струк­турі за­бур’янен­ня на­ра­хо­ву­ва­ли 75–80% ли­ше зла­ко­вих видів бур’янів, які пред­став­лені пло­с­ку­хою зви­чай­ною і мишієм си­зим. Се­ред дво­доль­них видів пе­ре­ва­жа­ють ло­бо­да біла, щи­ри­ця за­гну­та і та­ла­бан по­льо­вий. 

Інші умо­ви про­ро­с­тан­ня насіння бур’янів спо­с­терігаємо за тех­но­логії об­робітку ґрун­ту ноу-тілл: у та­ко­му разі че­рез 10 ка­лен­дар­них днів після висіву куль­ту­ри відміча­ли не­знач­ну кількість бур’янів, що пов’яза­но з ниж­чою тем­пе­ра­ту­рою ґрун­ту че­рез на­­яв­ність рос­лин­них ре­ш­ток на йо­го по­­верхні. Вод­но­час уп­ро­довж на­ступ­них 10 днів після ви­сіван­ня ку­ку­руд­зи від­зна­чи­ли най­ви­щу кількість сходів бур’­янів (пе­ре­важ­но зла­ко­вих видів).
 За­га­лом за ре­зуль­та­та­ми на­ших досліджень у фазі трьох листків ку­ку­ру­дзи (по­ча­ток вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів) на за­бур’яне­них кон­троль­них ділян­ках ча­ст­ка зла­ко­вих видів ста­но­ви­ла 70–75%, дво­доль­них — 25–30%. По­­дібна си­ту­ація і в Сте­пу Ук­раїни, де ос­­нов­ною оз­на­кою по­даль­шо­го фор­му­ван­ня фіто­це­но­зу бур’янів бу­ло закріп­лен­ня доміну­ю­чих видів: пло­с­ку­хи зви­чай­ної, ам­б­розії по­ли­но­ли­с­тої, щи­риці за­гну­тої. За­вдя­ки своїй ви­сокій міжви­довій кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності й тех­но­генній стійкості, во­ни ста­ли най­ш­ко­до­чиннішим еле­мен­том аг­ро­це­нозів у цій зоні.У засмічених посівах сходи культури ніби "викручуються", підлаштовуючись під розташування бур'янів

Не слід за­бу­ва­ти й про зро­с­тан­ня кількості ба­га­торічних дво­доль­них ви­дів бур’янів, які, в ос­нов­но­му, пред­став­лені бу­дя­ком по­льо­вим (Cirsium arvense L.) та бе­рез­кою по­льо­вою (Convolvulus arvense L.). Ба­га­торічні ви­ди бур’янів збільшу­ють свою ча­ст­ку в посівах ку­ку­руд­зи на­сам­пе­ред че­рез за­сто­су­ван­ня беззмінних посівів ку­ку­руд­зи про­тя­гом двох і більше років та на­си­чен­ня сі­во­зміни зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми. На та­ких по­лях відмічаємо на­явність пирію по­взу­чо­го (Elytrigia repens L.). Вод­но­час у ви­до­во­му складі бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи прак­тич­но не­має ози­мих, зи­му­ю­чих і ранніх ярих видів, що по­яс­нює­ться біологічни­ми особ­ли­во­с­тя­ми са­мої куль­ту­ри.

Із кож­ним ро­ком усе не­га­тивніше про­яв­ляється вплив бур’янів на посіви ку­ку­руд­зи, що виз­на­чається кон­ку­рент­ни­ми відно­си­на­ми за во­ло­гу в ґрунті порівня­но з по­жив­ним і світло­вим ре­жи­ма­ми. Більшість бур’янів в он­то­ге­незі мак­си­маль­но по­гли­на­ють во­ду в першій по­ло­вині ве­ге­таційно­го періоду, то­му посіви ку­ку­руд­зи че­рез дефіцит до­ступ­ної во­ло­ги в липні — серпні знач­но зни­жу­ють свою про­дук­тивність. Зни­жен­ня вро­жаю куль­ту­ри відзна­ча­ли на­віть за по­вно­го кон­тро­лю бур’янів у піз­ніші періоди роз­вит­ку куль­ту­ри.

За­га­лом зміни в струк­турі за­бур’я­нен­ня посівів ку­ку­руд­зи про­дик­то­вані ча­ст­ко­во по­год­ни­ми й ґрун­то­ви­ми умо­ва­ми регіону ви­ро­щу­ван­ня, а та­кож ран­німи стро­кам висіву. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що посіви над­то ран­нь­о­го терміну сівби мо­жуть схо­ди­ти близь­ко п’яти тижнів за­леж­но від ти­пу ґрун­ту й по­год­них умов. То­му мож­на упев­не­но ствер­д­жу­ва­ти, що навіть су­часні ефек­тивні ґрун­тові гербіци­ди чи їхні ком­по­зиції не в змозі за­без­пе­чу­ва­ти ефек­тив­ний кон­троль бур’янів про­тя­гом та­ко­го три­ва­ло­го періоду.

За­галь­новідо­мо, що, за­леж­но від ви­до­во­го скла­ду, щільності за­се­лен­ня, три­ва­лості кон­ку­рент­них взаємовідно­син куль­ту­ри з бур’яна­ми, вро­жайність зер­на ку­ку­руд­зи зни­жується на 25–40%, а іноді й на 70–80%. За да­ни­ми де­я­ких дослідників, постійне пе­ре­бу­ван­ня однієї рос­ли­ни бу­дя­ку по­льо­во­го на 1 м2 уп­ро­довж ве­ге­тації в посівах ку­ку­руд­зи зу­мов­лює зни­жен­ня вро­жай­ності зер­на на 1 ц/га, мишію си­зо­го — на 0,50, а за за­бур’яне­ності щи­ри­цею за­гну­тою й ло­бо­дою білою — на 0,50–0,60 ц/га. Засмічен­ня посівів куль­ту­ри та­ки­ми ба­га­торічни­ми ви­да­ми, як бу­дяк по­льо­вий, бе­рез­ка по­льо­ва то­що, призводить до зни­жен­ня вро­жай­ності у 1,5–2,0 ра­зи. А за ма­си бур’янів по­над 5 кг на 1 м2 у зоні Лісо­сте­пу ку­ку­руд­за вза­галі не ут­во­рює ге­не­ра­тив­них ор­ганів.

Інтен­сивність по­яви бур’янів у посі­вах ку­ку­руд­зи по­сту­по­во зро­с­тає і до­ся­гає мак­си­му­му в другій-третій де­ка­дах трав­ня та першій де­каді черв­ня. Пізні­ше інтен­сивність по­яви но­вих рос­лин бур’я­­нів по­чи­нає спа­да­ти. Ос­нов­ним стри­му­ю­чим фак­то­ром про­ро­с­тан­ня но­вих рос­лин бур’янів у цей період є куль­ту­ри, які фор­му­ють по­туж­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му, рос­ли­ни ку­ку­руд­зи швид­ко рос­туть у ви­со­ту й на­ро­щу­ють ли­ст­ко­вий апа­рат. Упро­довж тре­тьої де­ка­ди черв­ня посіви ку­ку­руд­зи ма­ли змо­гу ефек­тив­но кон­ку­ру­ва­ти з бур’яна­ми. То­му, навіть не зва­жа­ю­чи на підви­щен­ня зво­ло­же­ності, у той час спо­с­теріга­ли знач­не зни­жен­ня за­галь­ної кількості сходів бур’янів.

Та­ким чи­ном, однією з ос­нов­них ви­мог, обов’яз­ко­вих під час пе­ре­хо­ду на інтен­сивні тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ку­ку­руд­зи, є ефек­тив­ний кон­троль бур’янів за зміша­но­го ти­пу за­бур’янен­ня ма­ло- та ба­га­торічни­ми ви­да­ми. А це мож­ли­во ли­ше за ви­ко­ри­с­тан­ня по­ряд із ме­ханічни­ми, фіто­це­но­тич­ни­ми та біологічни­ми за­хо­да­ми ви­со­ко­е­фек­тив­них гербіцидів. Рос­ли­ни ку­ку­руд­зи по­тре­бу­ють надійно­го за­хи­с­ту на пер­шо­му етапі ве­ге­тації про­тя­гом не менш як 40–50 днів від по­яви сходів, оскільки в цей період її рос­ли­ни ма­ло­роз­ви­нені й не в змозі кон­тро­лю­ва­ти та за­пов­ню­ва­ти всі вільні еко­логічні ніші на полі.

На­разі, згідно з «Пе­реліком пе­с­ти­цидів і аг­рохімікатів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня в Ук­раїні», для за­сто­су­ван­ня у посівах ку­ку­руд­зи за­реєстро­ва­но 241 гербіцид­ний пре­па­рат. В ос­нові цих гербіцидів — 27 діючих ре­чо­вин. Се­ред про­дуктів, доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня на ку­ку­рудзі, зустріча­ють­ся як ґрун­тові, які вно­сять до сходів куль­ту­ри, так і після­­с­хо­дові.

За­сто­су­ван­ня ґрун­то­вих гербіцидів до по­яви сходів куль­тур­них рос­лин три­ва­лий час бу­ло ос­но­вою за­хи­с­ту ца­риці полів. Прин­цип дії цієї гру­пи гер­біцидів по­ля­гає в то­му, що діюча ре­чо­ви­на, пе­­ре­­бу­ва­ю­чи на по­верхні ґрун­ту, по­гли­на­ється про­ро­ст­ка­ми сходів бур’я­нів, у ре­­зуль­таті чо­го во­ни ги­нуть. Три­валість гер­біцид­ної дії ся­гає за оп­ти­ма­ль­них умов до 40 й більше днів після вне­сен­ня, а з ура­ху­ван­ням слаб­кої кон­ку­рент­ної здат­ності ку­ку­руд­зи на по­чат­ку ве­ге­тації чи­с­то­та її посівів у цей пе­ріод є кри­тич­ним чин­ни­ком в ас­пекті за­без­пе­чен­ня умов рос­ту та роз­вит­ку куль­ту­ри. Се­ред знач­но­го асор­ти­мен­ту ґрун­то­вих гербі­ци­дів найбільшо­го по­ши­рен­ня на­бу­ли діючі ре­чо­ви­ни на базі похідних хло­ра­це­танілідів (S-ме­то­лах­лор, ди­ме­те­н­а­мід-П, пропізох­лор), зо­к­ре­ма аце­тох­лор. 

Слід зазна­чи­ти, що най­ви­ща тех­ніч­на ефек­тивність ґрун­то­вих гербіцидів гру­пи хло­ра­це­тамідів на ма­лорічні бур’яни за­­без­пе­чується за їхньо­го вне­сен­ня під пе­­ред­посівну куль­ти­вацію. Це по­яс­нюється кра­щим зв’язу­ван­ням дію­чих ре­чо­вин пре­па­ратів із ґрун­том за йо­го во­ло­гості 18–20%. Та­кож відміча­ють, що ве­ли­ку роль в ефек­тив­ності цих пре­па­ратів відігра­ють умо­ви зво­ло­жен­ня після вне­сен­ня. Вста­нов­ле­но, що за не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня верх­нь­о­го (посівно­го) ша­ру ґрун­ту (на рівні 14–16%) фіто­ток­сич­на дія аце­тох­ло­ру на бур’яни по­слаб­люється і мож­ли­ва по­ява сходів бур’янів уже на по­чат­ку ве­ге­тації ку­ку­руд­зи. 

У зв’яз­ку зі зро­с­тан­ням у струк­турі за­бур’янен­ня ку­ку­руд­зи зла­ко­вих видів бур’янів ак­ту­аль­ним є вне­сен­ня гер­бі­ци­ду з д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, який має кра­щу дію на од­норічні зла­кові ви­ди, слаб­шу — на дво­дольні. Так, за ре­зуль­та­та­ми досліджень ІБКіЦБ НА­АН, у зо­ні не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня вне­сен­ня ви­щез­га­да­ної діючої ре­чо­ви­ни нор­мою 3,0 л/га за­без­пе­чує зни­жен­ня чи­сель­ності пло­с­ку­хи зви­чай­ної на 79,1%, ми­шію си­зо­го — на 69,6% (обліки в пе­ріод 30 днів після вне­сен­ня). У зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня біологічна ефек­тив­ність д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, на зла­кові ви­ди бур’янів ча­ст­ко­во зрос­ла за­вдя­ки вищій за­без­пе­че­ності ґрун­ту во­­ло­гою і ста­но­ви­ла 80,2% що­до пло­с­ку­хи зви­чай­ної  і 75,1% — мишію си­зо­го. Слаб­­­шу ефек­тивність д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, про­яв­ляє на дво­дольні ви­ди бур’­­­я­нів: на рівні 65,6% — у зоні до­стат­нь­о­­го зво­ло­жен­ня і 61,6% — не­до­стат­нь­о­го.

Та­ким чи­ном, уне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду д.р. аце­тох­лор, 900 г/л, нор­мою 3,0 л/га дає змогу ефек­тив­но кон­тро­лю­ва­ти зла­кові ви­ди бур’янів у посівах ку­ку­руд­зи на ранніх ета­пах роз­вит­ку (при­чо­му — без про­яву силь­ної фі­­то­­­­ток­сич­ності на куль­ту­ру), але не за­­без­пе­чує надійно­го кон­тро­лю ши­ро­ко­ли­с­тих дво­доль­них видів се­ге­таль­ної рос­лин­ності.

Як за­зна­ча­ли ви­ще, по­чи­на­ю­чи від фа­зи роз­вит­ку ку­ку­руд­зи два-три справжні ли­ст­ки й до по­яви де­ся­то­го та на­ступ­них, не­га­тив­ний уплив бур’янів різко зни­жує вро­жайність куль­ту­ри. То­му вне­сен­ня після­с­хо­до­вих гербіцидів на посівах ку­ку­руд­зи потрібно пла­ну­ва­ти з ут­во­рен­ням дру­го­го-тре­ть­о­го справжнь­о­го ли­ст­ка, а не пе­ре­но­си­ти на пізніші фа­зи (п’ять-сім листків). За силь­­ної засміче­ності посівів ку­ку­руд­зи злісни­ми ви­да­ми бур’янів та ба­га­торіч­ни­ка­ми ефек­тив­ним бу­де кілька­ра­зо­ве вне­сен­ня гербіцидів.

У посівах ку­ку­руд­зи з після­с­хо­до­вих гербіцидів знач­но­го по­ши­рен­ня на­бу­ла гру­па суль­фонілсе­чо­вин, яким вла­с­ти­ва ви­со­ка ефек­тивність та ши­ро­кий спектр дії. Так, ус­та­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів із д. р. рим­суль­фу­рон, 250 г/кг, нор­мою 50 г/га у фазі роз­вит­ку трьох-п’яти листків у рос­лин куль­ту­ри та двох-чо­ти­рь­ох — у бур’янів має тех­­но­логічну ефек­тивність про­ти півня­чо­го про­са — на рівні 78,3%, мишію си­­зо­го — 76,1% (за­галь­на за­бур’я­не­ність зни­жується до 75%). Вне­сен­ня д.р. ні­­ко­­­­­­­суль­­­фу­рон, 40 г/га, дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти до 80% од­норічних зла­ко­вих видів бур’янів. А за ви­ко­ри­с­тан­ня гер­біцидів, ство­ре­них на ос­нові поєднан­ня та­ких діючих ре­чо­вин, як рим­суль­фу­рон, 500 г/л + ти­фен­суль­фу­рон­ме­тил, 250 г/л, відміче­но тех­но­логічну ефек­тивність дії на рівні 81%. Вод­но­час за за­бур’яне­ності площ осо­та­ми об­роб­ку ци­ми пре­па­ра­та­ми доцільно поєдну­ва­ти із про­дук­та­ми з гру­пи фе­нок­си­кар­бок­си­ло­вих кис­лот: зо­к­ре­ма, 2,4-Д, Діален Су­пер, Бан­вел то­що.

Якісним кон­тро­лем зла­ко­вих видів бур’янів се­ред після­с­хо­до­вих гербіцидів вирізняється пре­па­рат, у яко­му поєдна­но д. р. то­пра­ме­зон, 50 г/л + ди­кам­ба, 160 г/л. То­пра­ме­зон — діюча ре­чо­ви­на, що на­ле­жить до кла­су піра­зо­лонів, кон­тро­лює ши­ро­кий спектр зла­ко­вих та дво­доль­них бур’янів. Мо­ле­ку­ли то­пра­ме­зо­ну, про­ни­ка­ю­чи в рос­ли­ни бур’я­нів, бло­ку­ють ут­во­рен­ня ка­ро­ти­ноїдів, у ре­зуль­таті чо­го руй­ну­ють­ся хло­ро­пла­с­ти й рос­ли­ни зне­барв­лю­ють­ся. Че­рез те, що то­пра­ме­зон піддається швид­ко­му ме­та­болізму, рос­ли­ни ку­ку­руд­зи ма­ють ви­со­ку стійкість до цієї ре­чо­ви­ни. За­в­дя­ки ча­ст­ковій ґрун­товій дії то­пра­ме­зо­ну за­без­пе­чується по­до­вже­ний за­хист посівів ку­ку­руд­зи під час її ве­ге­тації.

От­же, для роз­ши­рен­ня спе­к­т­ра дії гербіцидів, підви­щен­ня їхньої тех­но­логічної ефек­тив­ності потрібне за­сто­су­ван­ня ба­ко­вих сумішей різних гербі­ци­дів. Зо­к­ре­ма, для підси­лен­ня фіто­ток­сич­ної дії пре­па­ратів на ос­нові ме­зот­рі­ону, 480 г/л, доцільно за­сто­со­ву­ва­ти су­­міш із гербіци­да­ми на ос­нові ніко­­суль­­­фу­ро­ну, 40 г/га. У та­ко­му разі за­ги­бель зла­ко­вих і двосім’ядоль­них видів бур’янів зро­с­тає до 80–90%. Та­кож до­ве­де­но ефек­тивність поєднан­ня пре­па­ратів на ос­нові ніко­суль­фу­ро­ну з рим­­­­суль­фу­ро­ном або фо­рам­суль­фу­ро­ну з ди­кам­бою. Ефек­тивність та­ких сумішей ся­гає 90%.

Ще од­ним ва­го­мим чин­ни­ком є мож­ливість швид­ко­го змен­шен­ня над­зем­ної ма­си бур’яну. Ад­же кла­сич­но за вне­сен­ня гербіцидів із кла­су суль­фоніл­се­чо­ви­ни помітний ефект на се­ге­таль­ну рос­линність відмічаємо ли­ше че­рез ві­сім-дев’ять днів, а за­ги­бель — че­рез 10-15 днів (що мо­же при­зве­с­ти до зни­жен­ня вро­жаю ку­ку­руд­зи). 

Ос­танніми досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що рос­ли­ни куль­ту­ри сприй­ма­ють відби­ту бур’яна­ми со­няч­ну енергію, тоб­то «відчу­ва­ють» на­явність кон­ку­ру­ю­чих із ни­ми рос­лин. Цей сиг­нал дає змо­гу рос­лині за­зда­легідь підго­ту­ва­ти­ся до на­ступ­но­го затінен­ня. Відміче­но, що в чи­с­тих посівах схо­ди ку­ку­руд­зи роз­гор­та­ють своє ли­с­тя по­пе­рек ряд­ка — це до­по­ма­гає їм зай­ня­ти мак­си­маль­ну пло­щу та за­без­пе­чи­ти ак­тив­ний ріст і роз­ви­ток. У засміче­них посівах схо­ди ніби «ви­к­ру­чу­ють­ся», підла­ш­то­ву­ю­чись під роз­та­шу­ван­ня бур’янів. Уни­ка­ю­чи затінен­ня, рос­ли­на ку­ку­руд­зи на­ма­га­ється мак­си­маль­но ви­тяг­ну­тись, що при­­­зво­дить до не­од­норідності посівів за ви­со­тою, а та­кож спри­чи­нює зни­жен­ня їхньої про­дук­тив­ності.

Відповідно, до гербіцидів із д. р. ні­ко­суль­фу­рон, рим­суль­фу­рон, ти­фен­суль­фу­рон-ме­тил та інши­ми слід до­да­ва­ти д.р. ди­кам­бу, 2,4-Д, ме­зотріон. У та­ко­му разі рос­ли­ни ло­бо­ди білої та щи­риці за­гну­тої повністю ги­ну­ли че­рез п’ять, а мишій си­зий і пло­с­ку­ха зви­чай­на — че­рез сім днів після об­при­с­ку­ван­ня.

На­разі універ­саль­них си­с­тем за­хи­с­ту ку­ку­руд­зи не­має. Як­що кілька років то­­му, за­вдя­ки по­яві на рин­ку но­вих ви­со­ко­­е­фек­тив­них гербіцидів із д. р. тієн­кар­ба­зон-ме­тил, 90 г/л + ізок­са­ф­лю­тол, 225 г/л + ан­ти­дот або фо­рам­суль­фу­рон, 31,5 г/л + йо­до­суль­фу­рон, 1,0 г/л + тієн­кар­ба­зон-ме­тил, 10 г/л + ан­ти­дот мож­на бу­ло до­сяг­ти хо­ро­ших ре­зуль­татів і за до­лю вро­жаю не тур­бу­ва­ти­ся. Але на­разі, зі зміна­ми по­год­них умов, во­ни пра­цю­ють ефек­тив­но ли­ше, як­що у верх­нь­о­му шарі ґрун­ту до­стат­ньо во­ло­ги. 

Але навіть зва­жа­ю­чи на ви­со­ку тех­но­логічну ефек­тивність су­час­них після­с­хо­до­вих гербіцидів, ми відмічаємо, що за умов ви­со­ко­го сту­пе­ня за­бур’яне­ності полів, у зв’яз­ку з особ­ливістю про­­­яву де­пресії бур’янів та ди­намікою їх­ньо­го роз­вит­ку, ця гру­па гербіцидів не в змозі за­без­пе­чи­ти до­статній рівень кон­тро­лю се­ге­таль­ної рос­лин­ності. На­сам­пе­ред це зу­мов­ле­но тим, що в період оп­ти­маль­них фаз об­роб­ки посівів ку­ку­руд­­зи (три ли­ст­ки) схо­дить ли­­­­­ше ча­с­ти­на бур’янів, а оскільки більшість після­с­хо­до­вих пре­па­ратів ма­ють ко­рот­ку три­валість дії, то впро­довж пев­­но­го ча­су мож­ли­ве віднов­лен­ня рос­то­вих про­цесів бур’янів. 

Най­раціональнішим ви­хо­дом із цієї си­ту­ації бу­де поєднан­ня ґрун­то­вих гер­біцидів із після­с­хо­до­ви­ми, що дає змо­гу кон­тро­лю­ва­ти рос­ли­ни-засмічу­вачі з тех­но­логічною ефек­тивністю на рівні 95% і більше. Цілком зро­зуміло, що під­ви­щен­ня ефек­тив­ності гербіцидів до­ся­гається пе­ре­дусім за­вдя­ки по­в­­­тор­­­но­му на­не­сен­ню роз­чинів після­­­с­хо­до­вих пре­па­ратів на вже ос­­­лаб­лені бур’яни. При­чо­му в та­ко­му разі за­вдя­ки різним ме­ханізмам дії змен­шуємо по­яву стійкості бур’янів до пев­них діючих ре­чо­вин. По­льо­ви­ми досліда­ми вста­нов­ле­но, що за ґрун­­то­­­во­го вне­сен­ня пре­па­ратів гру­пи хло­ра­це­тамідів по­вною нор­мою в поєд­нанні з на­ступ­ною об­роб­кою посівів після­с­хо­до­ви­ми гербіци­да­ми не спо­с­терігається пригнічен­ня рос­ту й роз­вит­ку ку­ку­руд­зи. 

За ре­зуль­та­та­ми досліджень в умо­вах Цен­т­раль­но­го Лісо­сте­пу Ук­раїни після за­сто­су­ван­ня гербіци­ду з д. р. рим­­суль­фу­рон, 32,5 г/кг + ди­кам­ба, 609 г/кг, у нормі ви­т­ра­ти 385 г/га у фазі три-чо­ти­ри ли­ст­ки ку­ку­руд­зи на фоні вне­сен­ня ґрун­то­во­го гербіци­ду аце­тох­лор, 900 г/л, нор­мою 3,0 л/га відміче­но суттєве змен­шен­ня засміче­ності посівів дво­доль­ни­ми та од­но­до­ль­­ни­ми ви­да­ми бур’янів, порівня­но із за­бур’яне­ним кон­тро­лем. Біологічна ефек­тивність дії за 20 днів після про­ве­ден­ня об­при­с­ку­ван­ня бу­ла в ме­­жах 95–100%. Зазна­чи­ли, кількість ло­бо­ди білої змен­ши­лася на 95%, щи­риці зви­чай­ної — на 96, гірча­ку роз­ло­го­го — на 99%, не­за­бут­ниці дрібноквітко­вої — на 100, пирію по­взу­чо­го — на 95%, півня­чо­го про­са, мишію си­зо­го та тон­ко­но­га од­норічно­го — на 100%. У зоні не­до­стат­нь­о­го зво­­ло­жен­ня ви­щез­га­да­на си­с­­те­ма за­хи­с­ту та­кож ха­рак­те­ри­зу­ва­лась ви­со­кою ефек­тивністю на­сам­пе­ред що­до од­­норічних і ба­га­торічних од­но­доль­них видів бур’янів із біологічною ефек­тивністю на рівні 100%. 

Висновок

Та­ким чи­ном, бе­ру­чи до ува­ги транс­фор­мацію фіто­це­нозів бур’янів, прин­цип до­бо­ру фіто­ток­сич­но­го спе­к­т­ра гербіцидів має ґрун­ту­ва­ти­ся на від­повідно­му ком­плек­ту­ванні діючих ре­чо­вин гербіцидів про­ти ре­зи­с­тент­них форм бур’янів, ди­фе­ренціації спо­собів ос­нов­но­го об­робітку ґрун­ту, виз­на­ченні еко­логічних та еко­номічних пріори­тетів.

 

С. Ре­ме­нюк, канд. с.-г. на­ук,
М. То­кар­чук, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут біое­нер­ге­тич­них куль­тур і цу­к­ро­вих бу­ряків

 

Інформація для цитування
Особ­ли­вості за­хи­с­ту посівів ку­ку­руд­зи від од­но­доль­них видів бур’янів / С. Ре­ме­нюк, М. То­кар­чук // Пропозиція. — 2017. — № 4.— С. 124-127

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0