Спецможливості
Статті

Особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го на Півдні

17.12.2015
4151
Особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня яч­ме­ню яро­го на Півдні фото, ілюстрація

Дуже посушливі умови осіннього періоду 2015 року на Півдні України зумовили значний недосів озимих культур (запланований обсяг висівних робіт виконано лише на 53–65%). Тому господарствам потрібно скоригувати відповідно до цієї ситуації структуру посіву ярих культур 2016 року. Так, чільне місце в ній займатимуть посівні площі ярого ячменю, який ефективно використовує вологу, має високу потенційну продуктивність і не потребує великих витрат на вирощування, що за сучасних умов господарювання має велике значення.

 

Зер­но яч­ме­ню на світо­во­му рин­ку ко­ри­с­тується ве­ли­ким по­пи­том, тож на ньо­го вста­но­ви­лась ви­со­ка ціна. На­ша дер­жа­ва має ве­ли­кий по­тенціал ви­роб­ництва ячмінно­го зер­на і ре­альні мож­ли­вості збільши­ти йо­го ек­с­порт та за­роб­ля­ти на цьо­му значні ко­ш­ти.
З ог­ля­ду на це доцільно най­б­лиж­чи­ми ро­ка­ми знач­но збільши­ти ви­роб­ництво й ек­с­порт зер­на цієї куль­ту­ри.
Але підви­щу­ва­ти ва­лові збо­ри зер­на яч­ме­ню потрібно не шля­хом роз­ши­рен­ня площ посіву, а за­вдя­ки збільшен­ню вро­жай­ності культури. Про­те по­ки що цей по­каз­ник у Півден­но­му Сте­пу за­ли­шається низь­ким — 1,8–2,5 т/га і силь­но ко­ли­вається за ро­ка­ми. Го­ло­вни­ми при­чи­на­ми є низь­кий рівень аг­ро­техніки та не­до­ско­на­ла тех­но­логія йо­го ви­робництва, яка ма­ло вра­хо­вує особ­ли­вості ви­ро­щу­ван­ня су­час­них сортів, зміни кліма­ту, що відбу­ва­ють­ся нині, та інші чин­ни­ки.
В Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва (ІЗЗ) НА­АН ос­танніми ро­ка­ми бу­ло про­ве­де­но досліджен­ня, які ма­ли на меті оп­тимізу­ва­ти ос­новні еле­мен­ти тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня су­час­них сортів яч­ме­ню яро­го, а са­ме: стро­ки сівби, нор­ми висіву, за­сто­су­ван­ня до­б­рив і за­хист рос­лин від бур’янів, шкідників та хво­роб в умо­вах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни. За ре­зуль­та­та­ми цих досліджень ви­роб­ництву бу­ло за­про­по­но­ва­но вдо­с­ко­на­ле­ну тех­но­логію ви­ро­щу­ван­ня су­час­них сортів яч­ме­ню яро­го, яка дає мож­ливість одер­жу­ва­ти в умо­вах Півдня Ук­раїни вро­жайність зер­на ви­со­кої якості на рівні 3,2–3,6 т/га, до то­го ж за мен­ших на 20% ви­т­рат коштів. Ре­зуль­та­ти досліджень пе­реві­ре­но і впро­ва­д­же­но у гос­по­дар­ст­вах Хер­сон­щи­ни: ДП ДГ «Ко­пані» Бєло­зерсь­ко­го рай­о­ну — на площі 100 га та ДП ДГ «Піонер» Но­во­во­рон­цовсь­ко­го рай­о­ну — на площі 266 га, де вдо­с­ко­на­ле­на тех­но­логія за­без­пе­чи­ла рівень уро­жай­ності яч­ме­ню яро­го на 0,75–0,90 т/га ви­щий, ніж бу­ло зібра­но за тра­диційною тех­но­логією.

Особливості вирощування ячменю.
По­пе­ред­ни­ки
Для яч­ме­ню яро­го кра­щи­ми по­пе­ред­ни­ка­ми є зер­но­бо­бові та про­сапні куль­ту­ри. Про­те ос­таннім ча­сом че­рез по­ру­шен­ня сівозмін ячмінь висіва­ють і після со­няш­ни­ку. У разі за­ги­белі ози­мих зер­но­вих куль­тур ці площі пе­ресіва­ють пе­ре­важ­но яч­ме­нем ярим.
Технологія вирощування ячменю.
Об­робіток грун­ту ( особливості вирощування ячменю ярого)
У по­су­ш­ли­вих умо­вах Півдня Ук­раїни під ячмінь во­се­ни слід про­во­ди­ти гли­бо­ке роз­пу­шу­ван­ня грун­ту, яке сприяє на­ко­пи­чен­ню в ньо­му во­ло­ги, ефек­тив­но­му її ви­ко­ри­с­тан­ню рос­ли­на­ми та збільшен­ню вро­жаю зер­на. Після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка по­ле дис­ку­ють на 8–10 см дис­ко­ви­ми зна­ряд­дя­ми ЛДГ-10, ЛДГ-15, БДТ-7 то­що, а в кінці ве­рес­ня — на по­чат­ку жовт­ня про­во­дять оран­ку на гли­би­ну 20–22 см або ж на та­ку са­му гли­би­ну за­сто­со­ву­ють об­робіток комбіно­ва­ни­ми гли­бо­ко­роз­пу­шу­ва­ча­ми.
Ви­хо­дя­чи із по­год­них умов, спо­со­бу і якості ос­нов­но­го об­робітку, особ­ли­во важ­ли­во пра­виль­но ви­бра­ти зна­ряд­дя для пе­ред­посівно­го об­робітку грун­ту, яке б да­ло змо­гу раніше по­ча­ти і швид­ше за­вер­ши­ти йо­го про­ве­ден­ня. Для цьо­го слід ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ши­ро­ко­­захватні комбіно­вані зна­ряд­дя, які ви­ко­ну­ють за один прохід три-чо­ти­ри тех­но­логічні опе­рації. Гли­би­на пе­ред­посівної куль­ти­вації має бу­ти 5–6 см, то­му що глиб­ший об­робіток грун­ту мо­же спри­чи­ни­ти пе­ре­си­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру, внаслідок чо­го за­гор­ну­те на 4–5 см насіння по­па­де у грун­то­вий шар, що не місти­ти­ме до­стат­ньої для про­ро­с­тан­ня кількості во­ло­ги. Крім то­го, не вар­то за­сто­со­ву­ва­ти глиб­ший об­робіток, оскільки це при­зве­де до не­якісно­го висіван­ня на потрібну гли­би­ну і як наслідок — до зріджен­ня сходів.(ячмінь особливості вирощування)
У разі за­ги­белі яч­ме­ню ози­мо­го чи ріпа­ку їхнє пе­ресіван­ня ярим яч­ме­нем вар­то про­во­ди­ти у на­дранні стро­ки, при­чо­му насінням як дво­ру­чок, так і ярих сортів. Як­що грунт нещільний, до­пу­с­кається пря­мий висів без до­дат­ко­во­го йо­го об­робітку, що еко­но­мить час і паль­не, а на більш ущільне­но­му слід про­во­ди­ти пе­ред­посівну куль­ти­вацію або дво­ра­зо­ве бо­ро­ну­ван­ня за­леж­но від фізич­но­го ста­ну по­верх­не­во­го ша­ру. За на­яв­ності у гос­по­дар­ст­вах комбіно­ва­них куль­ти­ва­торів-сіва­лок (ти­пу СЗС-2,1, СЗС-5 то­що) або сіва­лок пря­мо­го висіву кра­ще ви­ко­ри­с­та­ти са­ме їх, що дасть змо­гу без до­дат­ко­вих тех­но­логічних опе­рацій про­ве­с­ти сівбу за один прохід аг­ре­га­ту.
На по­лях, де че­рез сухість грун­ту не про­во­ди­ли об­робіток во­се­ни, си­с­те­ма вес­ня­них грун­то­об­роб­них за­ходів мо­же вклю­ча­ти дві-три тех­но­логічні опе­рації за­леж­но від кількості післяж­нив­них ре­ш­ток та фізич­но­го ста­ну грун­ту.
На лег­ких за ме­ханічним скла­дом грун­тах із дрібно­с­теб­ло­ви­ми післяж­нив­ни­ми решт­ка­ми хо­роші ре­зуль­та­ти дає дво­фаз­ний об­робіток дис­ко­ви­ми бо­ро­на­ми або лу­щиль­ни­ка­ми, після чо­го про­во­дять пе­­ред­посівну куль­ти­вацію.(ячмінь особливості вирощування)
На важ­ких грун­тах для поліпшен­ня ро­бо­ти дис­ко­вих борін, лу­щиль­ників та куль­ти­ва­торів ба­жа­но пе­ред їхнім за­сто­­су­ван­ням про­ве­с­ти без­по­ли­це­вий — пло­с­корізний або чи­зель­ний — мілког­ли­бин­ний об­ро­біток. За на­яв­ності ком­біно­ва­них аг­ре­гатів ти­пу АКШ-3,6 (5,6) ці ро­бо­ти ви­ко­ну­ють­ся за один прохід аг­ре­га­ту.
Про­те як­що си­ту­ація скла­дається так, що сівбу не­обхідно про­ве­с­ти на не­об­роб­ле­но­му з осені полі, то кра­ще висіва­ти ви­со­ко­е­фек­тив­ни­ми сівал­ка­ми пря­мо­го висіву за тех­но­логією ноу-тілл. Для цьо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ють спеціальні сівал­ки-куль­ти­ва­то­ри іно­зем­но­го ви­­роб­ництва: «Джон-Дір» (мо­делі 1895, 1835), «Хорш», «Ама­зо­не», «Кінзе», «Лем­кен», «Грейт-Плейнс» та вітчиз­няні висівні ком­плек­си: «Сіріус» і «Аль­кор».
Технологія вирощування ячменю.
Удобрення.

Ячмінь ярий най­кра­ще з усіх ярих ко­ло­со­вих куль­тур ре­а­гує на вне­сен­ня до­б­рив. На тем­но-ка­ш­та­но­вих грун­тах і чор­но­зе­мах півден­них під ячмінь ярий після не­па­ро­вих по­пе­ред­ників потрібно вне­сти до­б­ри­ва на не­по­лив­них зем­лях у нормі N30–60P30–40, що за­без­пе­чить при­бав­ку вро­жаю зер­на 0,6–1,2 т/га і більше. Вод­но­час слід ма­ти на увазі, що під сор­ти, які схильні до ви­ля­ган­ня, вар­то за­сто­со­ву­ва­ти мен­шу із ре­ко­мен­до­ва­них до­зу азот­них до­б­рив, щоб не вик­ли­ка­ти ви­ля­ган­ня посівів. До­б­ри­ва кра­ще вно­си­ти під ос­нов­ний об­робіток грун­ту. Як­що до­б­ри­ва з осені не вно­си­ли, то їх потрібно вне­сти під куль­ти­вацію.(технологія обробітку ячменю)
Під час сівби обов’яз­ко­во тре­ба вно­си­ти складні міне­ральні до­б­ри­ва у ряд­ки із роз­ра­хун­ку 10–15 кг/га NP, що збільшує вро­жайність на 0,3–0,4 т/га.
Про­те до­зу до­б­рив під ячмінь ярий кра­ще виз­на­ча­ти роз­ра­хун­ко­вим ме­то­дом, з ура­ху­ван­ням вмісту по­жив­них ре­чо­вин у грунті. Роз­ра­хун­ко­ва до­за до­б­рив за­без­пе­чує вро­жайність яч­ме­ню не ниж­чу, ніж ре­ко­мен­до­ва­на, але до­за до­б­рив і ви­т­ра­ти коштів на них за роз­ра­хо­ва­ної до­зи знач­но менші. Так, у дослідах Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН за роз­ра­хун­ко­во­го ме­то­ду ви­т­ра­ти коштів на до­б­ри­ва бу­ли на 47% мен­ши­ми, ніж за ви­ко­ри­с­тан­ня ре­ко­мен­до­ва­ної до­зи, до то­го ж і окупність до­б­рив бу­ла ви­щою. Так, у сор­ту Стал­кер на цьо­му варіанті окупність од­но­го кіло­г­ра­ма діючої ре­чо­ви­ни до­б­рив ста­но­ви­ла 8,2 кг зер­на, тоді як на фоні вне­сен­ня N60Р40 — 6,0 кг, а сор­ту Еней —8,5 і 6,1 кг відповідно.(технологія обробітку ячменю)
Виз­на­чен­ня доз до­б­рив відповідно до за­пла­но­ва­но­го вро­жаю та з ура­ху­ван­ням вмісту NPK у грунті кра­ще про­во­ди­ти ба­лан­со­вим ме­то­дом, удо­с­ко­на­ле­ним уче­ни­ми ІЗЗ НА­АН, які мо­жуть до­по­мог­ти роз­ра­ху­ва­ти до­зи до­б­рив для кож­но­го по­ля.

Про­труєння насіння.
Знач­них втрат уро­жаю та погіршен­ня якості зер­на яч­ме­ню яро­му мо­жуть за­вда­ти хво­ро­би, най­по­ши­ренішою із яких на Півдні Ук­раїни є ле­тю­ча саж­ка. То­му про­тру­ю­ван­ня насіння  є од­ним із най­важ­чих і вод­но­час обов’яз­ко­вих за­ходів тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ви­со­ко­якісно­го зер­на яч­ме­ню яро­го, що дає мож­ливість на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу за­хи­с­ти­ти мо­лоді про­ро­ст­ки рос­ли­ни від насіннєвої і грун­то­вої інфекцій.(технологія обробітку ячменю)
Кра­щу за­хис­ну дію ма­ють про­труй­ни­ки Віта­вакс 200 ФФ (3,0 л/т), Раксіл (0,5), Іншур Пер­форм (0,5), Він­цит ЗС 050 (1,5), Сумі 8 ФЛО (1,3 л/т), Ре­ал 200 (0,2 л/т насіння) та ін.
Про­труєння насіння яро­го яч­ме­ню сприяє кращій йо­го збе­ре­же­ності в грунті, підви­щує по­льо­ву схожість, за­­хи­щає від ком­плек­су гриб­них хво­роб, що істот­но збільшує вро­жай. 
Для от­ри­ман­ня ви­що­го вро­жаю яч­ме­ню та­кож мож­на разом із про­труй­ни­ка­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­гу­ля­то­ри рос­ту рос­лин: Аг­ро­сти­мулін (10 мл/т насіння), або Грей­нак­тив (0,01%-й роз­чин), або Гуміфілд (200 г/т), або кон­цен­т­ро­ва­не хе­лат­не мікро­до­б­ри­во із ком­плек­сом біос­ти­му­ля­торів
На­номікс (3 л/т).(технологія обробітку ячменю)

Сор­ти ячменю.
Для зо­ни Півден­но­го Сте­пу виз­на­че­но сор­то­вий склад яч­ме­ню яро­го, який за по­каз­ни­ка­ми про­дук­тив­ності й адап­то­ва­ності до умов ви­ро­щу­ван­ня мо­же у різні за по­год­ни­ми умо­ва­ми ро­ки за чіт­ко­го ви­ко­нан­ня сор­то­вої тех­но­логії за­­без­пе­чу­ва­ти ви­сокі вро­жаї зер­на. Ге­не­тич­ний по­тенціал су­час­них сортів яч­ме­ню яро­го ста­но­вить 6–7 т/га.
На ос­нові на­уко­вих і прак­тич­них да­них ве­ден­ня зем­ле­роб­ст­ва зроб­ле­но вис­но­вок, що в кож­но­му гос­по­дарстві слід висіва­ти два-три рай­о­но­вані і пер­спек­тивні сор­ти, що різнять­ся біо­логіч­ни­ми й гос­по­дарсь­ки­ми оз­на­ка­ми.
Для не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов Півден­но­го Сте­пу най­при­датніши­ми є по­су­хо- і жа­ростійкі рай­о­но­вані сор­ти одесь­кої і до­нець­кої се­лекції: Стал­кер, Адапт, До­нець­кий 14, Во­до­грай, Га­лак­тик, Еней і Ва­ку­ла. Ці сор­ти в се­ред­нь­о­му за п’ять років досліджень в умо­вах не­по­лив­них посівів Ас­канійської дер­жав­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої дослідної станції ІЗЗ НА­АН за­без­пе­чи­ли от­ри­ман­ня вро­жай­ності 3,51–3,81 т/га (табл. 2).
Най­ви­щу вро­жайність сфор­му­ва­ли сор­ти Стал­кер (СГІ — НАЦ НАІС) — 4,41 і До­каз (ІР НА­АН) — 4,38 т/га, що відповідно на 0,20–1,26 і 0,17–1,23 т/га ви­ще за по­каз­ни­ки інших сортів. Уро­жайністю по­над 4,0 т/га та­кож відзна­чи­лись сор­ти Свя­то­гор (4,21), Ва­ку­ла (4,17), Аг­рарій (4,16), Ава­тар (4,15) і Але­г­ро (4,09). На рівні 3,73–3,95 т/га зібра­но зер­на яч­ме­ню сортів Ха­дар, Віраж і Три­поль (усі — МІП НА­АН), Інклю­зив (ІР НА­АН) і Воєво­да (СГІ — НАЦ НАІС). Сор­ти Взірець (ІР НА­АН), Лу­ка й Адапт (обид­ва — СГІ — НАЦ НАІС) за­без­пе­чи­ли вро­жайність на рівні 3,48–3,68 т/га. Най­ниж­чу вро­жайність сфор­му­вав ячмінь ярий сор­ту Мо­дерн (бе­зо­с­тий, ІР НА­АН) — 3,15 т/га, що вка­зує на йо­го нестійкість до по­су­ш­ли­вих умов Півдня Ук­раїни.

Стро­ки сівби, нор­ми висіву, гли­би­на за­гор­тан­ня насіння ячменю.
Насіння яч­ме­ню про­ро­с­тає за тем­пе­ра­ту­ри 1…3°С, схо­ди з’яв­ля­ють­ся за 4…5°С і мо­жуть ви­т­ри­му­ва­ти ко­рот­ко­часні за­мо­роз­ки до -6°С. Кращі умо­ви для рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, їхньо­го ку­­щіння, на­ро­с­тан­ня над­зем­ної ма­си, фор­­­­му­ван­ня еле­ментів про­дук­тив­ності і най­ви­що­го вро­жаю зер­на яч­ме­ню яро­го всіх сортів скла­да­ють­ся за ранніх строків сівби, ко­ли на­стає фізич­на стиглість грун­ту. У дослідах ІЗЗ НА­АН за ран­нь­о­го терміну сівби вро­жай­ність зер­на сор­ту ячменю Стал­кер ста­но­ви­ла у се­ред­нь­о­му 3,18–3,50, а сорту Еней — 3,07–3,41 т/га. За сівби пізніше пер­шо­го стро­ку на сім і, особ­ли­во, на 14 днів відбу­ва­ло­ся зрі­джен­­­ня посівів, змен­шен­ня кількості про­дук­тив­них сте­бел, погіршен­ня на­ли­ван­ня зер­на та зни­жен­ня вро­жаю.(технологія вирощування ячменю)
Так, за запізнен­ня із сівбою на сім днів уро­жайність сор­ту ячменю Стал­кер зни­жу­ва­лась на 0,15–0,30, сор­ту Еней — на 0,24–0,44 т/га, а за 14-ден­ної за­трим­ки — на 0,48–0,54 і 0,65–0,82 т/га відповідно. Ці дані свідчать, що за запізнен­ня із посівом се­­­ред­нь­о­с­тиг­лий сорт ячменю Еней зни­жує вро­жай­­ність більшою мірою, ніж ско­ро­стиг­лий сорт Стал­кер. То­му у разі за­­трим­ки із сівбою кра­ще ви­­сіва­ти ско­ро­стиг­лий сорт Стал­кер.
За не­своєчас­но­го висіву всі се­ред­нь­о­­стиглі сор­ти яч­ме­ню яро­го зни­жу­ють уро­жай зер­на більшою мірою, ніж ран­нь­о­с­тиглі.
Яч­мені-дво­руч­ки (До­стой­ний, Ро­са­ва, Тай­на, Ос­но­ва, Та­мань) сіяти у вес­ня­ний період не вар­то, то­му що во­ни фор­му­ють уро­жай на 5–7 ц/га мен­ший, ніж сор­ти яч­ме­ню яро­го. Але за­для віднов­лен­ня насіннєво­го фон­ду посіви яч­ме­ню сортів-дво­ру­чок все ж слід пе­ред­ба­чи­ти і ма­ти на увазі, що висіва­ти їх кра­ще у лют­неві «вікна». У по­су­ш­ли­вих умо­вах півдня оп­ти­маль­на нор­ма висіву яч­ме­ню яро­го ста­но­вить 3,0–4,0 млн схо­жих насінин на гек­тар за­леж­но від сор­ту і фо­ну жив­лен­ня. До­б­ре ку­щисті сор­ти ячменю на удо­б­ре­них фо­нах і до­стат­ньо за­без­пе­че­них во­ло­гою грун­тах слід сіяти із нор­мою висіву 3 млн/га, а на не­удо­б­ре­них — 4,0, а висівну нор­му менш ку­щи­с­тих сортів слід збільшу­ва­ти на 0,5 млн/га.
Гли­би­на за­гор­тан­ня насіння ячменю за до­­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня грун­ту має ста­но­ви­ти 4–5 см, а за підси­хан­ня верх­нь­о­го ша­ру — 6–7 см. Більша гли­би­на за­­гор­­тан­ня насіння при­зво­дить до змен­шен­ня по­льо­вої схо­жості насіння, зрі­джен­ня по­­­сівів та погіршен­ня кущіння рос­лин. Спосіб сівби — зви­чай­ний ряд­ко­вий.(технологія вирощування ячменю)
Після сівби у разі вста­нов­лен­ня су­хої по­го­ди по­ле обов’яз­ко­во слід за­кот­ку­ва­ти кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми, що за­без­пе­чує одер­жан­ня друж­них сходів оп­ти­маль­ної гу­с­то­ти.

До­гляд за посіва­ми.
На посівах яч­ме­ню яро­го знач­но по­ши­рені бур’яни, хво­ро­би та шкідни­ки, які за­вда­ють ве­ли­ких втрат уро­жаю, погіршу­ють якість зер­на і не да­ють мож­ли­вості ре­алізу­ва­ти про­дук­тив­ний по­­­тенціал куль­ту­ри. От­ри­ма­ти ви­со­кий уро­жай зер­на яч­ме­ню без за­сто­су­ван­ня інте­г­ро­ва­ної си­с­те­ми за­хи­с­ту рос­лин май­­же не­мож­ли­во. Су­час­на си­с­те­ма за­­хи­с­ту рос­лин пе­ред­ба­чає: про­тру­ю­ван­ня насіння ячменю, зни­щен­ня бур’янів за до­по­мо­гою гербіцидів, за­хист рос­лин від хво­роб і шкідників за до­по­мо­гою су­час­них ви­со­ко­е­фек­тив­них фунгіцидів та інсек­ти­ци­дів. Досліджен­ня ІЗЗ НА­АН по­ка­за­ли, що най­е­фек­тивнішо­го за­хи­с­ту ро­с­­лин яро­го яч­ме­ню мож­на до­сяг­ти за об­­­роб­ки посівів пе­ред ви­хо­дом рос­лин у труб­ку гербіци­дом ра­зом із фунгіци­дом про­ти бур’янів і хво­роб і вдру­ге — за­в­дя­ки за­сто­су­ван­ню пе­ред ко­лосінням куль­ту­ри фунгіци­ду ра­зом з інсек­ти­ци­дом про­ти хво­роб і шкідників.(технологія обробітку ячменю)
Знач­ну за­гро­зу посівам яч­ме­ню яро­го ста­нов­лять ко­ре­не­па­ро­ст­кові ба­га­торічні, а та­кож ранні ярі бур’яни. Для бо­роть­би з ни­ми ви­ко­ри­с­то­ву­ють гербі­ци­ди гру­пи 2,4-Д амінна сіль із вмістом діючої ре­чо­ви­ни 50, 60 і 82% у дозі відповідно 1,2–1,7; 1,0–1,4 і 0,8–1,2 л/га; Гран­стар Про 75, в. г. — 15–20 г/га, Гриніл, ВГ — 15 г/л, Діален Су­пер 464 SL, в. р. к. — 0,5–0,7 л/га, Лінтур 70 WG, в. г. — 0,12–0,15 кг/га, Гроділ Максі OD, о. д. — 0,09–0,11 л/га та ін.(технологія вирощування обробітку ячменю)
За­сто­со­ву­ва­ти гербіци­ди слід тільки на посівах, де рос­ли­ни роз­ку­щи­лись. Не­роз­ку­щені рос­ли­ни об­роб­ля­ти гер­біци­да­ми не мож­на, бо це не­га­тив­но впли­­­ває на фор­му­ван­ня ко­ло­са та йо­го еле­ментів. Після ви­хо­ду рос­лин у труб­ку гербіцидні пре­па­ра­ти та­кож за­сто­со­ву­ва­ти шкідли­во.
Слід відміти­ти, що хімічне про­по­лю­ван­ня на­сам­пе­ред слід про­во­ди­ти на по­лях, що засмічені од­норічни­ми бу­­р’яна­ми. За на­яв­ності у посівах ба­га­то­річних бур’яно­вих видів уне­сен­ня гербіцидів пе­ре­но­сять на пізніший строк, ко­ли на по­верхні грун­ту ма­со­во з’яв­лять­ся ро­зет­ки бур’янів. Еко­номічно об­­грун­то­ва­ним по­ро­гом їхньої шко­до­чин­ності є 5–7% ма­си бур’янів від за­­галь­ної біома­си рос­лин.
В ок­ремі ро­ки схо­дам яч­ме­ню знач­ної шко­ди мо­жуть за­подіяти сму­га­с­та та стеб­ло­ва блішки, зла­кові му­хи, п’яви­ця, хлібні кло­пи та жу­ки, по­пе­лиці, трип­си.
Для за­хи­с­ту сходів від сму­га­с­тої блішки (поріг шко­до­чин­ності — 6–10 осо­бин на 1 м2), шведсь­ких мух (30–50 осо­бин на 100 по­махів сач­ка), п’явиці (10–15 жуків на 1 м2) край­ові сму­ги або осе­ред­ки із на­ко­пи­чен­ням цих шкідників об­при­с­ку­ють пре­па­ра­та­ми: Бі-58 но­вим, 40% к. е. — 1,0 л/га, Ка­ра­те 050 ЕС, к. е. — 0,15 л/га та інши­ми. У кінці фа­зи ви­хо­ду рос­лин у труб­ку за на­яв­ності ли­чи­нок п’явиці (0,5–1,0 осо­бин на стеб­ло) посіви об­роб­ля­ють та­кож на­зва­ни­ми ви­ще пре­па­ра­та­ми. Ча­с­ти­на рай­о­но­ва­них сортів яч­ме­ню ма­ють ви­со­ку і підви­ще­ну стійкість до ос­нов­них хво­роб, що дає мож­ливість змен­ши­ти або зовсім обійти­ся без за­сто­су­ван­ня фунгіцидів у період ве­ге­тації.

Зби­ран­ня вро­жаю ячменю.
Уро­жай яч­ме­ню яро­го зби­ра­ють в ос­нов­но­му пря­мим ком­бай­ну­ван­ням із за­сто­су­ван­ням сучасних технічних засобів за по­вної стиг­лості зер­на, ко­ли йо­го во­логість ста­но­вить 14–16%.
За не­мож­ли­вості про­ве­с­ти зби­ран­ня пря­мим ком­бай­ну­ван­ням че­рез ви­­со­ку за­бур’яненість мож­на за­сто­со­ву­ва­ти роздільне зби­ран­ня, але це по­тре­бує до­дат­ко­вих ви­т­рат. У та­ко­му разі ско­шу­ван­ня рос­лин у вал­ки по­чи­на­ють у фазі вос­ко­вої стиг­лості зер­на, ко­ли по­­жов­тіло по­над 80% ко­лос­ся і во­ло­гість зер­на ста­но­вить 30–35%. Щоб вал­ки до­б­ре провітрю­ва­лись, за­ли­ша­ють стер­ню зав­виш­ки 13–15 см. За та­ко­го спо­со­бу зби­ран­ня де­що під­ви­щується уро­жай за­вдя­ки кра­що­му ви­­мо­ло­чу­ван­ню зе­рен із ниж­ньої ча­с­ти­ни ко­ло­са і та­ким чи­­ном збільшен­ню їхньої ма­си.
Зби­ра­ти ячмінь ярий не­обхідно у стислі стро­ки, щоб не до­пу­с­ти­ти по­ник­нен­ня ко­ло­су і ви­ля­ган­ня рос­лин. За­галь­на три­валість зби­ран­ня яч­ме­ню не має пе­ре­ви­щу­ва­ти вісім днів.

С. Заєць, канд. с.-г. на­ук,
завіду­вач відділу аг­ро­тех­но­логій,
О. Ону­ф­ран, канд. с.-г. на­ук,
на­ук. співробітник, ІЗЗ НА­АН

Інтерв'ю
У сезоні-2017 представництво Syngenta в Україні визнано низкою аналітиків та аграрних ЗМІ однією з найуспішніших транснаціональних компаній в державі. Syngenta Ukraine лідирує в сегменті продажів ЗЗР і насіння, надає консалтингову та... Подробнее
Українська делегація на продовольчій виставці в Японії. Крайній праворуч - Юрій Луценко
Японія, як відомо, — одна з найзаможніших країн світу. При цьому за кількістю населення лише трохи поступається Росії. А ще дуже обмежена в земельних ресурсах, тож більшістю продуктів забезпечити себе не може. Це робить ринок «країни сонця... Подробнее

1
0