Спецможливості
Статті

ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ

05.06.2008
761
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ фото, ілюстрація
ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ

Горох забезпечує в Україні найвищу врожайність серед зернових бобових культур — 30–50 ц/га. В 1 кг його зерна міститься 1,17 к.о., 180–240 г перетравного протеїну. Ця цінна продовольча й кормова культура має також велике агротехнічне значення: є добрим фітосанітаром, поліпшує структуру грунту і підвищує його родючість.

Будучи відмінним попередником для більшості культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур.

Обробіток грунту залежить від попередника. Після збирання зернових на полях, що забур’янені однорічними бур’янами, проводять лущення з допомогою дискових лущильників у два сліди на глибину 5–6 см. Якщо поле забур’янене кореневищними бур’янами, то проводять лущення лемішними лущильниками на глибину 10–12 см. За нестачі вологи в грунті застосовують обробіток важкими дисковими боронами БДТ-3 чи БДТ-7. Через 15–20 днів проводять зяблеву оранку на глибину 25–27 см.

На дуже забур’янених полях (особливо багаторічними кореневищними бур’янами — пирієм та ін.) найефективнішим є внесення гербіцидів суцільної дії. Через 15–20 днів після пожовтіння й загибелі бур’янів проводять оранку на глибину 25–27 см. Якщо попередником гороху є зернові, гербіциди суцільної дії Вулкан (3 л/га), Домінатор (3 л/га), Космік (3 л/га), Пілараунд (3 л/га), Раундап (3 л/га), Ураган (2,0–3,0 л/га), Ураган Форте (1,5–2,0 л/га) доцільно використовувати як десиканти, обприскуючи посіви за два тижні до збирання за вологості зерна не більш як 30%.

У разі розміщення гороху після просапних культур проводять зяблеву оранку на глибину 22–25 см. Після кукурудзи грунт двічі дискують важкими боронами на глибину 10–12 см і орють на глибину 25–27 см. За наявності в господарстві оборотних плугів зі спеціальними обтічними передплужниками, що не забиваються кукурудзинням, поле можна виорати без попереднього лущення, збільшивши глибину оранки до 27x30 см.

Передпосівний обробіток починають із настанням фізичної стиглості грунту за допомогою культиватора КПС-4 в агрегаті з важкими боронами БЗТС-1,0 на глибину 8–10 см. На якісно виораних полях обмежуються одним обробітком, у разі недостатнього розпушення грунту культивують двічі. Розрив між передпосівним обробітком та сівбою не повинен перевищувати однієї години.

Система удобрення. Горох вимогливий до родючості грунтів. Він добре використовує післядію органічних та мінеральних добрив. Слід створити всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. На початкових фазах горох потребує незначної кількості азоту, а пізніше потреба рослин в азоті забезпечується за рахунок фіксації його бульбочковими бактеріями. Горох може засвоювати до 100–150 кг/га атмосферного азоту. Для того щоб бульбочкові бактерії працювали якнайефективніше, треба створити їм оптимальні умови життєдіяльності.

  1. Найбільш сприятливі умови для симбіозу складаються за нейтральної реакції грунтового розчину — рН = 6,0–7,4.
  2. Забезпечення фосфором і калієм має бути достатнім. Надмірна кількість азоту в грунті пригнічує як формування бульбочок, так і азотфіксацію.
  3. Слід створити оптимальні умови для аерації грунту і забезпечення вологою. Оптимальний інтервал вологості для розвитку бульбочок та азотфіксації перебуває в межах 60–80% повної вологомісткості грунту. Важкі глинисті грунти малопридатні для вирощування гороху.
  4. Важливо забезпечити потребу рослин у мікроелементах (особливо в борі та молібдені), які підвищують інтенсивність азотфіксації.
  5. У грунті, куди висівають горох, має бути достатня кількість бульбочкових бактерій, а для цього насіння слід обробляти бактеріальними добривами.

Якщо створити добрі умови для азотфіксації, бульбочки набувають рожевого забарвлення; сіре чи зеленкувате забарвлення свідчить про те, що азотфіксація в них не відбувається. Бульбочки починають формуватися з утворенням другої пари листків. До цього часу рослина використовує азот із сім’ядолей насінини і рухомі сполуки його в грунті. У фазі 2–3 листків починається симбіотична фіксація атмосферного азоту, максимуму вона досягає у фазі бутонізації — початку цвітіння і сповільнюється до фази наливання зерна.

Слід відзначити, що при внесенні мінерального азоту рослини переходять на його споживання і процес бульбочкоутворення сповільнюється. Азот мінеральних добрив є інгібітором азотфіксації. Тому рекомендації щодо внесення більших чи менших норм азотних добрив є доволі суперечливими. Навіть стартові дози азоту можуть негативно вплинути на формування бульбочок.

Розміщення гороху на окультурених грунтах у сівозміні після удобрених попередників за вмісту доступних форм фосфору та калію більш як 15 мг на 100 г грунту дає змогу майже у всіх зонах вирощування одержувати 30 ц/га зерна і більше без внесення мінеральних добрив.

Після малоудобрених попередників на грунтах з невисоким вмістом гумусу (менш ніж 2%) вносять добрива в нормі Р40К60-Р60К60. На грунтах з низьким вмістом магнію (менш ніж 2–5 мг на 100 г грунту) рекомендується вносити магнієві добрива з розрахунку 30–40 кг/га MgO. Найкращим добривом є калімагнезія, що містить 26–28% калію і 6–8% магнію. Бажано вносити калійні добрива з меншим вмістом хлору.

Підготовка насіння, сорти. Для захисту від бактеріальних та грибних хвороб насіння протруюють хімічними препаратами: Вітаваксом 200 ФФ (2,5 кг/т) — проти кореневих гнилей; Максимом (1 л/т) — проти фузаріозу та аскохітозу; Фундазалом (2 кг/т) — проти кореневих гнилей, сірої гнилі, аскохітозу.

Протруєне насіння обробляють у день сівби бактеріальними добривами, поєднуючи з обробкою молібденом та бором. Молібден використовують у вигляді молібденовокислого амонію в нормі 25–50 г на 1 ц насіння, бор — у вигляді борної кислоти у нормі 25–50 г на 1 ц насіння.

В Інституті фізіології рослин і генетики НАН України отримано новий штам бульбочкових бактерій під горох — “Бактеріальне добриво під горох на основі штаму бактерій Rhizobium Leguminosarum”. Цей штам, на відміну від існуючого виробничого штаму, сприяє подовженню періоду активної азотфіксації за рахунок більш раннього утворення бульбочок (на 5–6 днів). Інокуляція насіння гороху новим штамом підвищує азотфіксуючу активність удвічі, позитивно впливає на збільшення врожаю зерна гороху на 16–20%, вмісту білка в зерні — на 2–4%.

Методика обробки. Для обробки однієї гектарної норми насіння треба 100 мл культури розбавити в 500 мл прохолодної питної води і одержаною суспензією бульбочкових бактерій обробити насіння. Обробку слід проводити в захищеному від прямих сонячних променів місці, як правило, у день висівання.

В Україні зареєстровано значну кількість сортів гороху. Перевагу мають ті з них, що придатні до збирання прямим комбайнуванням: Мадонна, Менгір, Дамир 2, Зекон та ін.

Сівба. Найкращим способом сівби гороху є звичайний рядковий з відстанню між рядками 15 см. Горох добре витримує глибоке загортання насіння, оскільки не виносить сім’ядолі на поверхню грунту. Оптимальна глибина загортання здебільшого становить 6–8 см. На важких грунтах насіння загортають на 4–5 см; на легких або в умовах швидкого пересихання верхнього шару глибину сівби збільшують до 8–10 см.

Норма висіву коливається від 0,8 до 1,4 млн схожих насінин на гектар. Рекомендовано такі норми висіву: Степ — 0,9–1,0; Лісостеп — 1,0–1,2; Полісся — 1,1–1,4 млн/га. Якщо для знищення бур’янів застосовують гербіциди, норму висіву встановлюють меншу, а при проведенні досходових та післясходових боронувань збільшують на 10–15%.

Горох — культура ранніх строків сівби. Висівають його за настання фізичної стиглості грунту одночасно з ранніми ярими культурами. Запізнення із сівбою на 10 днів проти строків, у які можна починати польові роботи, знижує врожайність на 5–8 ц/га.

Догляд за посівами. Першим заходом догляду за горохом у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування. Згодом важливого значення набуває боротьба з бур’янами. Горох має повільний початковий ріст і може дуже забур’янюватися. Найпростіший метод боротьби з бур’янами — досходове та післясходове боронування. Проте на забур’янених полях боронування не завжди забезпечує достатній ефект.

Повністю вирішити проблему бур’янів у посівах гороху можна за допомогою гербіцидів. Використання того чи того гербіциду пов’язане насамперед з видовим складом бур’янів, метеорологічними умовами, вартістю препарату тощо.

В. Лихочвор, канд. с.-г. наук,
директор Новаційного центру ЛДАУ

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Кілька місяців тому компанія «Фінтех.Про» запустила унікальну платформу AgroАpp, яка допомагає сільгоспвиробникам швидко одержати фінансування без відсотків і часто без застави. Із сервісом уже співпрацюють найкращі банки України й... Подробнее

1
0