Особливості вітчизняного кооперування без реєстрації
Спільна закупівля пестицидів заощаджує господарствам щонайменше 10%. Про такі приклади з вітчизняної аграрної практики розповів німецький консультант Дітріх Трайс на конференції «Кооперація як інструмент для поліпшення рівня життя на селі», яку провів «Німецько-український аграрний діалог» у рамках виставки «ІнтерАГРО-2016», повідомляє propozitsiya.com.
Такого результату вдалося досягти завдяки кооперації кількох господарств, що обробляють разом 30 тис. га. Господарюють вони інтенсивно, тому закуповують ЗЗР щороку на $3 млн (як агрохолдинги з земельним банком у 100 тис. га.- Ред.).
За словами німецького консультанта, кооперація в такому випадку відбувається неформально – завдяки домовленостям власників господарств. На папері ніякого кооперативу не реєструють, аби уникнути додаткових витрат, бюрократичних формальностей і перевірок.
В якості приклада він навів агрофірму у Хмельницькій області, що вирощує традиційний набір польових культур на площі 9 тис. га. Разом із колегами вони тільки обирають постачальника. Товар купують за 100%-ї передоплатою. Договір купівлі-продажу, оплату кожна з агрофірм здійснює окремо – аби ніхто не ніс відповідальності за іншого.
За словами високопосадовців Мінагрополітики, науковців НУБіП і лідерів громадських організацій кооператорів, подібна неформальна кооперація на сьогоднішній день – не рідкість в Україні. Однак реєструвати такі об’єднання не поспішають через посилену увагу податківців, які на практиці не дозволяють кооперативам працювати як неприбутковим організаціям, і складність бухгалтерії, яку зобов’язаний вести кооператив згідно чинного законодавства.