Спецможливості
Статті

Оп­тимізація строків сівби со­няш­ни­ку

13.05.2015
1674
Оп­тимізація строків  сівби со­няш­ни­ку фото, ілюстрація

Зміною строків сівби можна створити кращі умови для росту й розвитку рослин соняшнику та уникнути настання несприятливих умов у критичні фази розвитку рослин.

Зміною строків сівби можна створити кращі умови для росту й розвитку рослин соняшнику та уникнути настання несприятливих умов у критичні фази розвитку рослин.

А. Андрієнко,
О. Жужа, канд-ти с.-г. наук,
В. Кузьмич,
ТОВ «Лімагрейн Україна»
На сьо­годні немає ста­лої на­уко­вої дум­ки сто­сов­но оп­ти­маль­них строків сівби со­няш­ни­ку. Оскільки різні сор­ти та гібри­ди не­од­на­ко­во ре­а­гу­ють на терміни висіву, та вра­хо­ву­ю­чи те, що ос­тан­­­німи ро­ка­ми у ви­роб­ництві з’яви­ло­ся ба­га­то но­вих гібридів, які від­різ­ня­ють­ся від по­пе­ред­ників ско­ро­стиг­лістю, мор­фобіологічни­ми оз­на­ка­ми, підви­ще­ною стійкістю до затінен­ня, хво­роб, ви­ля­ган­ня, ви­щою вро­жай­ніс­тю та якістю про­дукції, ак­ту­аль­ним і важ­ли­вим для ви­роб­ництва є виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них термінів висіву цієї куль­ту­ри за різних грун­то­во-кліма­тич­них умов для по­кра­щан­ня рос­ту і роз­вит­ку рос­лин та підви­щен­ня про­дук­тив­ності з оди­ниці площі.
   По­стає пи­тан­ня: ко­ли все ж та­ки висіва­ти со­няш­ник та на що орієнту­ва­ти­ся — на тем­пе­ра­ту­ру грун­ту чи ка­лен­дарні стро­ки?
Аг­ро­ном відчу­ває сам та виз­на­чає за тем­пе­ра­ту­рою грун­ту, ко­ли роз­по­чи­на­ти сівбу, вра­хо­ву­ю­чи при цьо­му на­яв­не за гібри­да­ми насіння, оскільки гібри­ди со­няш­ни­ку по-різно­му ре­а­гу­ють на стро­ки сівби. Го­ло­вне — пра­виль­но виз­на­чи­ти, з яко­го гібри­да роз­по­ча­ти висів.
По­ча­ток сівби та­кож за­ле­жить від на­яв­ної посівної техніки, її технічно­го ста­ну та на­ван­та­жен­ня на один аг­ре­гат. Нині внаслідок гло­балізації та збіль­шен­ня ве­ли­ких гос­по­дарств ос­тан­­нім здебільшого не ви­с­та­чає техніки для вчас­но­го про­ве­ден­ня сівби у стислі терміни. За та­ких об­ста­вин цей фак­тор мож­ли­во вре­гу­лю­ва­ти вірно дібра­ни­ми гібри­да­ми со­няш­ни­ку.
По­су­ш­ливі умо­ви завжди бу­ли про­б­ле­мою для ефек­тив­но­го зем­ле­роб­ст­ва Ук­раїни, більша ча­с­ти­на те­ри­торії якої на­ле­жить до зо­ни нестійко­го та не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня. У се­ред­нь­о­му в Ук­раїні три­валість без­до­що­во­го періоду мо­же ся­га­ти 50–90 днів. Здебільшо­го во­ни су­про­во­д­жу­ють­ся підви­ще­ною тем­пе­ра­ту­рою повітря, що при­зво­дить до ат­мо­сфер­ної та грун­то­вої по­су­хи.
От­ри­ман­ню стабільної уро­жай­ності со­няш­ни­ку за­ва­жає три­ва­ла літня по­су­ха, яка про­тя­гом ос­танніх років ство­рює ек­с­т­ре­мальні умо­ви для ви­жи­ван­ня сільгоспкуль­тур. При цьо­му три­ва­лість вес­ня­но­го, тоб­то спри­ят­ли­во­го періоду для сівби та по­чат­ко­во­го рос­ту всіх куль­тур, не пе­ре­ви­щує од­но­го міся­ця. Вже в кінці квітня (а на півдні — у се­ре­дині) до­бові тем­пе­ра­ту­ри повітря пе­ре­хо­дять по­знач­ку 15°С. По­чи­нається ме­те­о­ро­логічне літо. До то­го ж спе­кот­не: у се­ре­дині лип­ня се­ред­ня тем­пе­ра­ту­ра повітря пе­ре­ви­щує нор­му на 3…4 (захід) та 5…6°С (ре­ш­та те­ри­торії). Гірша си­ту­ація, ще й на фоні відсут­ності опадів, спо­с­терігається у серпні.
Важ­ли­вим періодом у за­кла­данні ге­не­ра­тив­них ор­ганів со­няш­ни­ку є по­­ча­ток фор­му­ван­ня суцвіття (ба­га­токвіт­ко­вий ко­шик). У ранніх та се­ред­нь­о­ранніх гібридів він  по­чи­нається, ко­ли рос­ли­ни ут­во­рю­ють 5–6 пар листків, а у се­ред­нь­опізніх — 7–8 пар. Кількість квіток, що за­кла­дається в суцвіттях у цей час, варіює у ши­ро­ких ме­жах і  знач­ною мірою за­ле­жить від аг­ро­еко­логічних умов вже у перші два-три тижні після по­яви сходів.
То­му ду­же важ­ли­во зро­би­ти чіткий вибір строків сівби для гібридів со­няш­ни­ку різних груп стиг­лості й грун­ту­ва­ти­ся він має на тем­пе­ра­турі прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння, а не на ка­лен­дар­них стро­ках, оскільки у кожній зоні ви­ро­щу­ван­ня во­ни суттєво різнять­ся.
Так, на­при­клад, у зоні Ліво­бе­реж­жя За­порізької та Хер­сонсь­кої об­ла­с­тей, а та­кож пе­ре­важ­ної ча­с­ти­ни Одесь­кої об­ласті (близь­ко 1 млн га посівів со­няш­ни­ку), по­си­ла­ю­чись на прак­ти­ку та досвід ви­роб­ників, мож­на ствер­д­жу­ва­ти, що кращі стро­ки сівби — з 5 по 25 квітня (за­леж­но від умов вес­ни, а за на­род­ни­ми прик­ме­та­ми, со­няш­ник висіва­ють за тиж­день до Ве­ли­ко­дня). Пра­вий бе­рег За­­порізької, Хер­сонсь­кої об­ла­с­тей та май­же вся Ми­ко­лаївська й тре­ти­на Одесь­кої (близь­ко 1,0 млн га посівів со­няш­ни­ку) успішно сіють від 10 до 25 квітня та з 15 по 30 трав­ня (за на­яв­ності во­ло­ги). Пол­тавсь­ка, Дніпро­пе­т­ровсь­ка, Кіро­во­градсь­ка об­ласті та північно-західна ча­с­ти­на Ми­ко­лаївщи­ни висіва­ють со­няш­ник по­чи­на­ю­чи з 15 квітня по 15 трав­ня за­леж­но від гру­пи стиг­лості гібридів. Інші об­ласті ма­ють близькі стро­ки сівби до вка­за­них за­леж­но від грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни. Всі ці регіони в тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку об’єднує не ка­лен­дар­ний строк, а са­ме по­ча­ток сівби за тем­пе­ра­ту­рою прогріван­ня грун­ту.

   Ста­ро­жи­ли ре­ко­мен­ду­ють висі­ва­ти у три стро­ки: завжди один — не­вда­лий, один — се­ред­нь­ов­да­лий, а один бу­де успішним. До то­го ж во­ни не спо­с­теріга­ли жод­ної за­леж­ності від ро­ку ви­ро­щу­ван­ня. Й ма­ли рацію, бо пра­цю­ва­ли, в ос­нов­но­му, зі ста­ри­ми сор­та­ми та гібри­да­ми. На сьо­годні ми маємо ба­га­то но­вих гібридів со­няш­ни­ку, для кож­но­го з яких є свої, кращі са­ме для ньо­го, стро­ки сівби: се­ред­­ньо­пізні та хо­ло­достійкі гібри­ди бу­дуть роз­кри­ва­ти свій ге­не­тич­ний по­тенціал у ранні стро­ки висіву, се­ред­нь­о­с­тиглі та се­ред­нь­о­ранні — за прогріван­ня грун­ту до 10…12°С, а низ­ка се­ред­нь­о­ранніх та ран­нь­о­с­тиг­лих — до 14…16°С відповідно. При цьо­му для кож­ної зо­ни бу­дуть свої кращі ка­лен­дарні стро­ки сівби.
Для підтвер­д­жен­ня або спро­с­ту­ван­ня ска­за­но­го ви­ще та вста­нов­лен­ня оп­ти­маль­них строків сівби ми висіва­ли гібри­ди со­няш­ни­ку різних груп стиг­лості у три різні стро­ки: ранній — за прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 6…8°С, се­редній —
до 10…12 та пізній —  до 14…16°С.
Ре­зуль­та­ти досліджень, які про­во­ди­ли про­тя­гом 2006–2009 рр. у пе­ре­хідній зоні від Лісо­сте­пу до Північно­го Сте­пу та 2014 р. у зо­нах Сте­пу та Лісо­сте­пу, по­ка­за­ли, що зміна строків сівби впли­ва­ла на ріст та роз­ви­ток рос­лин, зміню­ю­чи во­логість, тем­пе­ра­ту­ру грун­ту і по­льо­ву схожість насіння, три­валість періоду сівба — схо­ди, а зміна кількості до­посівних куль­ти­вацій обу­мов­лю­ва­ла рівень за­бур’яне­ності посівів.
По­каз­ник ма­си сім’янок з од­но­го ко­ши­ка знач­но варіював за­леж­но від умов ви­ро­щу­ван­ня. Про­сте­жу­ва­ла­ся тен­денція до збільшен­ня розміру цьо­го по­каз­ни­ка зі зміщен­ням ка­лен­дар­них строків сівби від ранніх до більш пізніх (табл. 1).

   У се­ред­нь­о­му за ро­ки досліджень ма­са сім’янок з од­но­го ко­ши­ка у ско­ро­стиг­ло­го гібри­да за дру­го­го та тре­ть­о­го строків сівби бу­ла на од­но­му рівні і ста­но­ви­ла 33,7–34,7 г. У ран­нь­о­с­тиг­ло­го та се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібридів більшо­го зна­чен­ня цьо­го по­каз­ни­ка до­ся­га­ли за пізньо­го висіву, а за сівби у се­редній строк спо­с­теріга­ло­ся зни­жен­ня ма­си сім’янок з ко­ши­ка на 11,0 та 9,7% відповідно. Най­мен­шу ма­су бу­ло сфор­мо­ва­но всіма досліджу­ва­ни­ми фор­ма­ми за ран­ньої сівби.
Відмічені особ­ли­вості фор­му­ван­ня ма­си сім’янок з од­но­го ко­ши­ка впли­ну­ли і на уро­жайність гібридів со­няш­ни­ку. Дані обліку вро­жаю насіння по­ка­за­ли, що фор­му­ван­ня йо­го, в ос­нов­но­му, за­ле­жа­ло від мор­фобіологічних вла­с­ти­во­с­тей досліджу­ва­них біотипів та по­год­них умов періоду ве­ге­тації. Так, найбільшу уро­жайність прак­тич­но в усі ро­ки досліджень за­без­пе­чив се­ред­нь­о­с­тиг­лий гіб­рид. Порівня­но з ним, се­ред­нь­о­ран­ній фор­му­вав де­що мен­шу (2006–2007) або май­же од­на­ко­ву (2008) про­дук­тивність. Най­мен­ший рівень уро­жай­ності се­ред досліджу­ва­них форм по­ка­зав ран­нь­о­­стиг­лий гібрид.
Варіюван­ня вро­жай­ності со­няш­ни­ку знач­но за­ле­жа­ло від років досліджень, гібридів різних груп стиг­лості та, як по­ка­зує аналіз рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, від умов про­хо­д­жен­ня кри­тич­них періодів за різних строків сівби. На це, своєю чер­гою, впли­вав тем­пе­ра­тур­ний ре­жим, за яко­го відбу­ва­ло­ся фор­му­ван­ня брунь­ки та її цвітіння, а, як нам відо­мо, найбільше во­ло­ги
45–60%) со­няш­ник ви­ко­ри­с­то­вує са­ме у період ут­во­рен­ня ко­ши­ка — цвітіння (табл. 2). За не­стачі во­ло­ги в цей період ко­ши­ки і насіння бу­ва­ють не­до­роз­ви­не­ни­ми. Аналізу­ю­чи ре­зуль­та­ти досліджень, не­обхідно за­ува­жи­ти, що, в ос­нов­но­му, більший уро­жай насіння гібридів со­няш­ни­ку різних груп стиг­лості фор­му­вав­ся у тих варіан­тах, де період від ут­во­рен­ня ко­ши­ка до цвітіння при­па­дав на чер­вень або ж пер­шу де­ка­ду лип­ня не­за­леж­но від ро­ку досліджень, — са­ме тоді, ко­ли мож­ли­ве ви­падіння опадів за се­ред­нь­о­ба­га­торічни­ми по­каз­ни­ка­ми.

   От­же, для то­го щоб гібри­ди різних груп стиг­лості у різні ро­ки цей важ­ли­вий для рос­лин період (кри­тич­ний) про­хо­ди­ли у вка­зані терміни, со­няш­ник не­обхідно висіва­ти за  прогріван­ня грун­ту від 10…12 до 14…16°С, сівбу роз­по­чи­на­ти із се­ред­­­ньо­с­тиг­лих та се­ред­нь­о­ранніх гібридів, а за­вер­шу­ва­ти — ран­нь­о­с­тиг­ли­ми фор­ма­ми. Про­те для се­ред­нь­опізніх та хо­ло­достійких гібридів сівба має по­чи­на­ти­ся з прогріван­ня грун­ту до 6…8°С.
Уро­жайність досліджу­ва­них форм не­од­на­ко­во зміню­ва­лась під впли­вом цьо­го аг­ро­технічно­го за­хо­ду в різні за гідро­термічним ре­жи­мом ро­ки. На на­шу дум­ку, це пов’яза­но з не­од­но­рід­ністю строків на­стан­ня не­спри­ят­ли­вих умов для рос­ту і роз­вит­ку рос­лин, особ­ли­во у кри­тичні за во­до­спо­жи­ван­ням фа­зи, і найбільшою варіабельністю йо­го оз­нак під впли­вом цих фак­торів.
У се­ред­нь­о­му за 2006–2008 рр. досліджень ран­нь­о­с­тиг­лий гібрид по­ка­зав де­що ви­щу про­дук­тивність за дру­го­го та тре­ть­о­го строків сівби — 2,00 та 2,05 т/га відповідно. Се­ред­нь­о­ранній та се­ред­нь­о­с­тиг­лий гібри­ди здебільшо­го ви­щу вро­жайність фор­му­ва­ли за
тре­­тьо­­­го стро­ку сівби — ко­ли грунт на гли­бині за­гор­тан­ня насіння прогрі­вав­ся до 14…16°С. За ран­нь­о­го висіву (до 6…8°С) у всіх гібридів спо­с­теріга­лось суттєве зни­жен­ня зби­ран­ня насіння з оди­ниці площі. Про­те, вра­хо­ву­ю­чи ре­зуль­та­ти досліджень 2009 р., різни­ця за уро­жайністю між стро­ка­ми сівби з прогріван­ням грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 10…12 та до 14…16°С у ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да Світоч ста­ла більш помітною, а у гібридів За­по­різький 28 та За­порізький 32, на­впа­ки, ско­ро­ти­ла­ся (табл. 3).
В умо­вах 2009 р. про­во­ди­ло­ся ви­роб­ни­че ви­про­бу­ван­ня от­ри­ма­них ре­зуль­татів досліджень. Бу­ло за­кла­де­но два кращі стро­ки сівби. Тоб­то гібри­ди ви­­сіва­ли за прогріван­ня грун­ту до 10…12°С (раніше ре­ко­мен­до­ва­ний строк сівби) та до 14…16°С (кра­щий за ре­зуль­та­та­ми досліджень). Із гібри­да­ми, що досліджу­ва­ли­ся про­тя­гом 2006–2009 рр., для порівнян­ня бу­ло висіяно но­вий рай­о­но­ва­ний ран­нь­о­с­тиг­лий гібрид.
За ре­зуль­та­та­ми про­ве­де­но­го ви­про­бу­ван­ня вста­нов­ле­но, що уро­жайність ран­нь­о­с­тиг­ло­го гібри­да
№ 1 ста­но­ви­ла 3,01 та 3,12 т/га з во­логістю насіння 6,01 та 7,8% відповідно, а гібри­да № 2 — 2,99 (6,8%) та 3,42 т/га (8,7%). Во­логість насіння вка­за­на ста­ном на 18 ве­рес­ня. Слід за­ува­жи­ти, як­що ран­нь­о­­стиглі гібри­ди більшу вро­жайність фор­му­ва­ли за про­грі­ван­­­ня грун­ту до 14…16°С, то се­ред­нь­о­ранній та се­ред­нь­о­с­тиг­лий — за сівби з прогріван­ням грун­ту до 10…12°С. Уро­жайність се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да ста­но­ви­ла 3,13–3,31 т/га, а се­ред­нь­о­­стиг­ло­го — 3,15–3,23 т/га (табл. 4). Не­обхідно відміти­ти, що у ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів відстро­чен­ня сівби до пізніших термінів не при­зво­ди­ло до знач­но­го зро­с­тан­ня во­ло­гості насіння, про­те у се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да цей по­каз­ник за висіву в оп­ти­маль­но пізній строк зро­с­тав на 4,8%, а у се­ред­нь­о­­стиг­ло­го — вза­галі вдвічі.
Та­ким чи­ном, зміною строків сівби мож­на ство­ри­ти кращі умо­ви для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин со­няш­ни­ку та за­по­бігти на­стан­ню не­спри­ят­ли­вих умов у кри­тичні фа­зи роз­вит­ку рос­лин. На­при­клад, у 2009 р. цвітіння рос­лин ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів, що бу­ли висіяні за тем­пе­ра­ту­ри прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 14…16°С, збігла­ся з цвітінням се­ред­нь­о­ран­нь­о­го та се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го гібридів, які висіва­ли за прогріван­ня грун­ту до 10…12°С, що й за­без­пе­чи­ло фор­му­ван­ня мак­си­маль­но­го збо­ру насіння з оди­ниці площі цих форм.

   У 2014 р. на­ми бу­ло про­ве­де­но ви­роб­ни­че ви­про­бу­ван­ня у ТОВ «АФ “П’яти­хатсь­ка”» Петрівсько­го р-ну Кіро­во­градсь­кої об­ласті з гібри­да­ми со­няш­ни­ку різних груп стиг­лості ЛГ 5580 та ЛГ 5663 КЛ. Так, се­ред­нь­опізній гібрид со­няш­ни­ку ЛГ 5663 КЛ на площі по­над 500 га за висіву 27 бе­рез­ня, що відповіда­ло прогріван­ню грун­ту до 6…8°С, за­без­пе­чив уро­жайність 3,17 т/га з во­логістю під час зби­ран­ня 5,0%, на­ступ­ним терміном сівби був строк з прогріван­ням грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 8…10°С, де уро­жайність ста­но­ви­ла 3,05 т/га з пе­редзби­раль­ною во­логістю 5,5%. Ос­танній термін, що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли, — 26 квітня, де уро­жайність ста­но­ви­ла 2,67 т/га, що на 0,5 т/га мен­ше  порівня­но із раннім стро­ком (табл. 5). Слід вка­за­ти, що за ран­нь­о­го стро­ку сівби схо­ди ви­т­ри­му­ва­ли ко­­рот­­­ко­часні вес­няні при­мо­роз­ки, а про­тя­гом про­ро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ра на ви­­соті 2 см над по­верх­нею грун­ту зни­жу­ва­ла­ся до -8…10°С.
Та­кож у ТОВ «АФ “П’яти­хатсь­ка”» про­ве­ли ви­про­бу­ван­ня й з гібри­дом ЛГ 5580. Так, висів се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гіб­ри­да со­няш­ни­ку ЛГ 5580 на площі по­­над 500 га з терміном сівби 12 квітня, що відповіда­ло прогріван­ню грун­ту до 8…10°С, за­без­пе­чив уро­жайність 3,28 т/га з во­логістю під час  зби­ран­ня 4,0%, на­ступ­ним терміном сівби був строк з прогріван­ням грун­ту на гли­би­ні за­гор­тан­ня насіння до 10…12°С, де уро­жайність ста­но­ви­ла 2,84 т/га з пе­редзби­раль­ною во­логістю 4,8%. Ос­танній строк, що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли, — 19 трав­ня, де уро­жайність ста­но­ви­ла 1,97 т/га, що на 1,31 т/га мен­ше  по­­рів­­ня­но із раннім висівом (табл. 6).
У 2014 р. у зоні Лісо­сте­пу та­кож бу­ло про­ве­де­но ви­про­бу­ван­ня строків сівби з гібри­да­ми різних груп стиг­лості. Як по­ка­за­ли досліджен­ня, для се­ред­нь­о­с­тиг­ло­го та се­ред­нь­о­ранніх гібридів кра­щи­ми ви­я­ви­лись стро­ки сівби за прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 10…12°С
(уро­жайність — 3,81 та 4,06 т/га), для ран­нь­о­с­тиг­ло­го — ранній висів, у
се­ред­нь­о­ран­нь­о­го гібри­да Ме­га­сан уро­жайність за стро­ка­ми сівби бу­ла
при­близ­но од­на­ко­вою (табл. 7).
От­же, вра­хо­ву­ю­чи дані насіннєвої про­дук­тив­ності досліджу­ва­них гібридів та їхню пе­редзби­раль­ну во­логість, слід ре­ко­мен­ду­ва­ти на­ступ­ну послідовність сівби гібридів со­няш­ни­ку. За­леж­но від мож­ли­во­с­тей то­го чи іншо­го гос­по­дар­ст­ва для про­ве­ден­ня сівби у стислі стро­ки потрібно кон­цен­т­ру­ва­ти техніку на висів кон­крет­но­го гібри­да й не роз­тя­гу­ва­ти йо­го висів у часі. Сівбу потрібно роз­по­чи­на­ти з пізньо­с­тиг­лих та хо­ло­достійких форм з ча­су ста­ло­го прогріван­ня грун­ту на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до 6…8 та 8…10°С, далі висіва­ти се­ред­нь­о­с­тиглі та близькі до них се­ред­нь­о­ранні гібри­ди, ко­ли про­гріван­ня грун­ту ста­но­вить 10…12°С, й про­дов­жу­ва­ти більш ско­ро­стиг­ли­ми фор­ма­ми, а за­вер­шу­ва­ти висів — ско­ро­стиг­ли­ми гібри­да­ми, ко­ли грунт прогріється до тем­пе­ра­ту­ри 14…16°С.

   Фахівці «Ліма­грейн Ук­раїна», які про­во­ди­ли ці досліджен­ня, ре­ко­мен­ду­ють до­три­му­ва­ти­ся найсприятливіших строків сівби гібридів со­няш­ни­ку. Для гібридів ЛГ 5663 КЛ та
ЛГ 5665М оп­ти­маль­ним є термін з про­грі­ван­ням грун­ту від 6…8 до 8…10°С, а для хо­ло­достійко­го гібри­да ЛГ 5550, який при­дат­ний для висіву на схи­лах або зми­тих грун­тах, — до 8…10°С, для інших ви­со­ко­олійних гібридів з ура­ху­ван­ням їхніх фі­­зіоло­го-біоло­­гічних особ­ли­во­с­тей — ко­ли се­ред­нь­о­до­бо­ва стійка тем­пе­ра­ту­ра на гли­бині за­гор­тан­ня насіння до­­­ся­гає 10…12°С. Сівба в цей строк дає мож­ли­вість одер­жу­ва­ти дружні схо­ди на 9–12-й день.
Мож­ли­ви­ми стро­ка­ми сівби со­няш­ни­ку мо­же бу­ти період від 5 квітня до 15 трав­ня за­леж­но від грун­то­во-кліма­тич­ної зо­ни та гібри­да со­няш­ни­ку, що ви­ко­ри­с­то­вує гос­по­дар­ст­во. Як ранні, так і піз­­ні стро­ки сівби спри­чи­ня­ють не­ба­жа­ні ре­зуль­та­ти. За ран­ньої сівби період до по­яви сходів роз­тя­гується на три-чо­ти­ри тижні, схо­ди мо­жуть бу­ти не­друж­ни­ми, зрідже­ни­ми. За пізньо­го висіву верхній шар грун­ту ча­с­то ви­су­ше­ний, що теж не­га­тив­но впли­ває на схожість.
Фахівці «Ліма­грейн Ук­раїна» на­го­ло­шу­ють на об­ранні строків сівби  за­­леж­но від аг­ро­номічної зо­ни ви­ро­щу­ван­ня со­няш­ни­ку, та­кож не слід за­бу­ва­ти, що ко­жен ге­но­тип має спе­цифічну ре­акцію на стро­ки сівби. Під час ви­бо­ру строків сівби не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти як аг­ро­техніку гос­по­дар­ст­ва, так і за­­смі­­­ченість полів. Пе­ре­ва­гу для ранніх термінів на­да­ва­ти гібри­дам за си­с­те­мою Clearfield, але завжди слідку­ва­ти за прогріван­ням грун­ту та до­три­му­ва­ти­ся оп­ти­маль­них строків сівби.
Іноді, ко­ли вес­на пізня, сіють і за тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 6…8°С. Пе­ре­ва­гу раннім стро­кам сівби (од­но­час­но з ранніми яри­ми куль­ту­ра­ми) відда­ють більш пізньо­с­тиг­лим фор­мам. Це по­яс­нюється тим, що за пізньо­го стро­ку сівби в умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня по­слаб­люється роз­ви­ток ве­ге­та­тив­ної ма­си на шко­ду ге­не­ра­тив­ним ор­га­нам.

Інтерв'ю
Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) – єдиний державний оператор зернового ринку України, лідер у сфері зберігання, переробки та експорту зернових і продуктів їх переробки. Про
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее

1
0