Спецможливості
Статті

Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся

05.06.2008
206
Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся фото, ілюстрація
Оптимальне поєднання попередникiв i рiвнiв живлення пiд озиму пшеницю в умовах Полiсся

Багаторiчними дослiдженнями у рiзних грунтово-клiматичних умовах України i за кордоном встановлено, що врожайнiсть сiльськогосподарських культур у повторних, особливо у беззмiнних посiвах, порiвняно з продуктивнiстю їх у сiвозмiнi рiзко знижується. Чергування культур позитивно впливає на водний i поживний режими, мiкробiологiчнi процеси та фiтосанiтарний стан грунту, а в поєднаннi з добривами та iншими елементами технологiї вирощування врожайнiсть пiдвищується на 35—50%
за стабiльних показникiв родючостi грунту.

Hеабияке значення у пiдвищенні родючостi грунту мають i багаторiчнi трави. Пiсля того, як у Європi було впроваджено плодозмiннi сiвозмiни з посiвом конюшини, середня врожайнiсть зернових збiльшилася з 7 до 17 ц/га. У сiльськогосподарськiй академiї iм. К. А. Тiмiрязєва (Москва) шестипiльна сiвозмiна з конюшиною однорiчного використання без внесення мiнеральних добрив дала змогу протягом 50 рокiв одержувати врожаї жита близько 14 ц/га. Та сама сiвозмiна без конюшини забезпечила врожайнiсть лише 7 ц/га. Внесення мiнеральних добрив допомогло ще бiльше пiдвищити врожайнiсть зернових.
Слiд зазначити, що в умовах Чернiгiвської областi площi пiд конюшиною може бути збiльшено у 2,5 раза (до 300—350 тис. га), насиченiсть сiвозмiн конюшиною може становити 20—25%, що забезпечить позитивний баланс азоту за мiнiмального використання тукiв i гною або виключення з сiвозмiни тукiв узагалi.
Вiдомо, що одним iз важливих джерел азоту в землеробствi слiд вважати азот мiнеральних добрив i гною. В умовах Чернiгiвської областi з розрахунку на гектар рiллi ранiше вносили понад 10 т гною i компостiв, з якими надходило понад половину основних поживних речовин, що виносилися врожаєм. Hинi важко знайти на Полiссi господарство, де вносили б таку дозу гною, хоча в сiвозмiнi гнiй є основним добривом для одержання високих урожаїв озимої пшеницi, картоплi, ярих зернових, а також кормових культур.
Поряд з пiдстилковим гноєм джерелом бiологiчного азоту можна вважати гнiй безпiдстилковий, пташиний послiд, солому, зеленi добрива бобових культур, а також кореневi та стерньовi залишки культур-попередникiв.
За рахунок бобових культур у грунт надходить 60—150 кг азоту. Ця величина змiнюється залежно вiд рiвня врожайностi, виду рослин, технологiї вирощування. Останнiми роками найбiльшу увагу придiляють симбiотичнiй i несимбiотичнiй азотфiксацiї, за рахунок якої надходження в грунт азоту може становити вiд 10 до 60 кг/га.
Досвiд останнiх рокiв показав, що скорочення обсягiв мiнеральних добрив спричинило повсюдний недобiр урожаю зернових на 30—60%. Тому оптимальне поєднання попередників i систем удобрення дає можливiсть пiдвищити не лише врожайнiсть зерна озимої пшеницi, а й його якiсть.
Вплив попередникiв на продуктивнiсть озимої пшеницi за рiзних рiвнiв iнтенсифiкацiї дослiджували в кооперативi “Авангард” Чернiгiвського району Чернiгiвської областi протягом 1995—1999 рокiв на грунтах дерново-пiдзолистих супiщаних середньоокультурених, бiдних на гумус — слабокислих та близьких до нейтральних, з пiдвищеним i високим вмiстом рухомого фосфору, з низьким i середнiм вмiстом рухомого калiю. Показники агрономiчної характеристики грунту в орному (0—23 см) шарi за дослiдом були: гумус, % — 1,5—1,6; P2O5, мг на 100 г грунту — 15,0—16,4; K2O, мг на 100 г грунту — 9,5—10,2; pH сольове (KCI) — 6,4—6,8; гiдролiтична кислотнiсть, мг. екв. на 100 г грунту — 2,1.
Метеорологiчнi умови в роки проведення дослiдiв мали значнi вiдмiнностi як за характером розподiлу опадiв, так i за температурним режимом. Загальнорiчна сума опадiв по роках дослiджень значно переважала середньобагаторiчну їх величину. Температурний режим повiтря у бiльшостi мiсяцiв перевищував багаторiчнi данi, особливо характерним це було в лiтнiй перiод.
У дослiдi вирощували районований сорт озимої пшеницi — Миронiвська 61. Агротехнiка вирощування попередникiв i озимої пшеницi була загальноприйнятою для умов Полiсся Чернiгiвської областi.
Сiяли озиму пшеницю в першiй декадi вересня. Обробiток грунту складався з лущення стернi, оранки, передпосiвної культивацiї, обробiтку грунту РВК.
Фосфорнi та калiйнi добрива вносили пiд оранку, азотнi — пiдживленням. Посiви озимої пшеницi пiдживлювали на початку стiйкої вегетацiї та на початку виходу в трубку.
Для боротьби з хворобами вносили препарат Тiлт 250, 25% к.е. (0,5 л/га) в перiод виходу в трубку пшеницi. З метою боротьби з бур’янами в перiод кущення вносили гербiцид Дiален (2 л/га).
Урожай збирали методом прямого комбайнування. Облiк урожаю — суцiльний подiлянковий. Показники врожайностi коригували за варiантами дослiду з урахуванням вологостi (16%) i засмiченостi зерна.
У наших дослiдженнях рiзнi попередники озимої пшеницi залишали пiсля себе неоднакову кiлькiсть пiсляжнивних та кореневих решток, рiзнилися вони й за хiмiчним складом. Звiсно, це (а також внесення добрив) впливало на поживний режим грунту протягом вегетацiї озимої пшеницi. Азоту пiсля конюшини залишалося бiльше, нiж пiсля ячменю, у 4,3 раза, фосфору — в 1,5, кальцiю — удвiчi, кальцiю та магнiю — у 2,2 раза. Вiдповiдно, пiсля кукурудзи на силос у зв’язку з внесенням органiчних добрив їх залишалося бiльше, нiж пiсля ячменю, вiдповiдно, у 2,7; 2,7; 3,8; 3,5 раза.
Бiологiчна активнiсть грунту мала найбiльш оптимальнi показники пiсля кукурудзи на силос, що пов’язано з рiвнем живлення кукурудзи та режимом зволоження. Бо вологозабезпеченiсть має значення як для одержання повних i дружних сходiв, так i для iнтенсивного росту в початковий перiод розвитку. У роки проведення дослiджень за перiод осiнньої вегетацiї озима пшениця, розмiщена пiсля кукурудзи на силос i конюшини, була краще забезпечена вологою в 0—20-сантиметровому шарi грунту.
Слiд зазначити, що за рахунок добору попередникiв у поєднаннi з обробкою насiння бiопрепаратами з’являється можливiсть за дотримання елементiв технологiї (строки посiву, норми висiву, система удобрення) збiльшити вмiст цукрiв у вузлах кущення пшеницi в 1,2—1,4 раза, запобiгаючи тим самим загибелi посiвiв у перiод перезимiвлi, створити основу для стабiльних урожаїв.
Обробка насiння озимої пшеницi перед сiвбою бiопрепаратами вже в перiод осiнньої вегетацiї забезпечувала розвиток бiльш мiцної кореневої системи рослин по всiх варiантах дослiду. Змiну спiввiдношення надземної маси у бiк збiльшення питомої ваги кореневої системи в 1,3 раза можна оцiнити як фактор стабiлiзацiї та стiйкостi врожаїв за рахунок пiдвищення зимо- та посухостiйкостi. Те саме вiдзначали й iншi дослiдники.
Iз наведених даних режиму показникiв родючостi грунту видно, що посiви озимої пшеницi доцiльно розмiщувати в сiвозмiнах пiсля багаторiчних бобових трав або пiсля кукурудзи на силос, удобреної гноєм — 60 т/га.
В наших умовах ячмiнь, як правило, розмiщують по удобреному органiчними добривами попереднику. Це дає змогу повнiше використовувати потенцiал органiчних добрив. Ланка сiвозмiни ячмiнь — озима пшениця дає змогу провести сiвбу в оптимальнi строки, що для Полiсся дуже важливо (хоча розмiщення озимої пшеницi пiсля ярого ячменю часто призводить до пригнiчення сходiв, загибелi посiвiв i пошкодження до 23% рослин борошнистою росою i до 39% — бурою iржею, недобору 7,0—10,6 ц/га врожаю порiвняно з розмiщенням озимої пшеницi пiсля зайнятого пару горохо-вiвсяною сумiшкою.
Hашими дослiдженнями встановлено (табл. 1), що на середньоокультурених дерново-пiдзолистих грунтах без використання технiчного азоту можливе одержання врожаю озимої пшеницi на рiвнi 21—25 ц/га пiсля ячменю, який висiвають по удобренiй гноєм (60 т/га) кукурудзi на силос.
Багаторiчнi трави (конюшина) пiдвищують урожайнiсть пшеницi на 3,4—7,0 ц/га, або на 25%, а кукурудза на силос, удобрена гноєм, за урожайностi зеленої маси 520—600 ц/га сприяє пiдвищенню врожайностi на 14,4—9,5 ц/га зерна озимої пшеницi вiдносно попередника ячменю. А кукурудза на силос як попередник забезпечила за роки дослiджень урожайнiсть зерна озимої пшеницi 30,6—36,4 ц/га.
За збiльшення доз технiчного азоту зазначенi закономiрностi у пiдвищеннi врожайностi збереглись, а рiвень продуктивностi пшеницi становив близько 43 ц/га пiсля ячменю i багаторiчних трав та 50 ц/га пiсля кукурудзи на силос.
Hашими дослiдженнями також встановлено, що якiсть зерна озимої пшеницi помiтно змiнювалася у бiк полiпшення пiд впливом бобового попередника та органiчних добрив у пiслядiї, внесених пiд кукурудзу на силос (табл. 2). Hавiть внесення фоном технiчного азоту в дозi N60 не змогло знiвелювати дiю конюшини та гною. Пiсля багаторiчних трав маса 1000 зернин пшеницi була вища на 2,1 г, якiсть клейковини — на 2%.

I. Гриник,
канд. с.-г. наук,
директор Чернiгiвського
iнституту АПВ

Інтерв'ю
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
Богдан Духницький, канд. ек. наук ННЦ «Інститут аграрної економіки», аналітик компанії «Бізнесгрупінвест», що тісно співпрацює з Асоціацією «УКРСАДПРОМ»
Європейський ринок потребує фруктів і ягід і скупує  їх з усього світу. При цьому попитом користується не  лише сировина, а й перероблена продукція. За результатами 2016 року, 70% доходів зі

1
0