Спецможливості
Новини

Оподаткування в агропромисловому комплексі: удосконалення чи реформування?

15.07.2008
615
Оподаткування в агропромисловому комплексі: удосконалення чи реформування? фото, ілюстрація
У рамках круглого столу з однойменною назвою обговорювали нинішні проблеми оподаткування, а також очікувані зміни у майбутньому. До вашої уваги деякі цифри від Мінагрополітики та фрагмент виступу представника ДПА України.

Мінфін критикує пільговий режим щодо сплати ПДВ у сільгоспсекторі так само, як і фіксований сільськогосподарський податок, та й взагалі виступає за однакові “правила гри”, тобто однакове оподаткування для всіх суб’єктів господарської діяльності. З такою позицією погоджується й ДПА. Мінагрополітики, своєю чергою, наполягає на збереженні пільг, зокрема щодо режиму сплати ПДВ для сільгоспвиробників на 2007 р. (в Україні до 1 січня 2007 р. діє нульова ставка ПДВ на операції з постачання товаровиробниками всіх форм власності молока й м’яса в живій масі вітчизняним переробним підприємствам). Проте, якщо не вдасться зберегти для сільгоспвиробників податкові пільги, міністерство не заперечуватиме, щоб їх замінили на пряму бюджетну підтримку. На думку фахівців Мінагрополітики, пряме бюджетне фінансування для підтримки виробників продукції тваринництва й рослинництва має становити щонайменше 4,2 млрд грн (в 2006 р. — 1,993 млрд грн). Граничний обсяг усіх витрат (включаючи пряму підтримку), рекомендований Мінфіном у Держбюджеті’2007, становить 5,3 млрд грн, що майже на 750 млн грн менше торішнього.


Григорій Іванович Зуб, директор департаменту фінансово-кредитної та податкової політики МінАП:
— Спеціальні режими оподаткування фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) та податку на додану вартість (ПДВ) дали змогу суттєво зменшити податкове навантаження на сільськогосподарські підприємства. За минулий рік обсяги непрямої підтримки сільгосппідприємств способом надання пільг під час оподаткування становили 5,2 млрд грн, у тому числі від зменшення податкового навантаження на платників ФСП — 1,4 млрд грн (1,2 млрд грн — від сплати внесків до Пенсійного фонду за зменшеною ставкою) та 3,8 млрд грн за рахунок дії спеціальних режимів оподаткування ПДВ.
За перший квартал поточного року підтримка за рахунок дії спеціальних режимів оподаткування ПДВ сягала 690 млн грн, що на 75 млн грн більше, ніж за перший квартал минулого року.
Протягом останніх п’яти років помітна тенденція до зменшення питомої ваги непрямої підтримки в структурі державної підтримки сільського господарства — з 86% у 2001 році до 68 у 2005 році.
З кожної гривні валової продукції сільського господарства, створеної сільськогосподарськими підприємствами, сплачено 5 копійок податків і зборів (3,6 копійок у 2004 р.). На діюче сільгосппідприємство в середньому припадає 146 тис. грн податків і зборів (114 тис. грн у 2004 р.). Отже, попри те, що 2005 року обсяг ВВП сільського господарства залишився на рівні 2004 року, надходження податків і зборів від підприємств АПК зросли на 30%.
Торік від підприємств агропромислового комплексу до Зведеного бюджету надійшло податків, зборів (обов’язкових платежів) у сумі 8,7 млрд грн, що на 2,0 млрд грн більше, ніж за 2004 рік. Зокрема, від галузі сільського господарства минулого року до Зведеного бюджету надійшло майже 1,3 млрд грн, що на 120 млн грн (або на 20%) більше за показник 2004 року.
За п’ять місяців поточного року від підприємств агропромислового комплексу до Зведеного бюджету надійшло податків, зборів (обов’язкових платежів) на загальну суму 3,5 млрд грн, що на 0,8 млрд грн (або на 28,2%) більше проти аналогічного періоду минулого року. В Держбюджет надійшло податків, зборів (обов’язкових платежів) на суму 2,8 млрд грн, що на 0,6 млрд грн (чи на 30,2%) більше, ніж за січень-травень 2004 року.
За оперативними даними ДПА, до Державного бюджету станом на 01.07.2006 року від підприємств АПК надійшло податків, зборів (обов’язкових платежів) у сумі 3,5 млрд грн, що на 0,8 млрд грн (або 30,2%) більше, ніж за відповідний період торік.
Оцінюючи діючі спецрежими акумуляції ПДВ, основним їх недоліком Мінфін вважає те, що сільгосппідприємство, яке вкладає кошти у розвиток виробництва, має значно менші суми ПДВ, що зараховують на спецрахунки, а отже, й меншу прибутковість, ніж те підприємство, яке не зазнало таких витрат. Тобто стверджується, що чинний режим оподаткування не має стимулюючого чинника щодо тих сільгосптоваровиробників, метою діяльності яких є розширення та удосконалення виробництва.
З 1 січня 2007 року як альтернативу чинним режимам оподаткування податком на додану вартість запропоновано спеціальний режим оподаткування (режим фіксованого збору) в сфері сільського господарства, в разі використання якого сільгосптоваровиробники, сплачуючи постачальникам у вартості придбаних матеріально-технічних ресурсів 20% ПДВ, втрачають право на податковий кредит і його відшкодування з бюджету.


Григорій Миколайович Оперенко, перший заступник Голови Державної податкової адміністрації України:
— Податки, з одного боку, повинні забезпечувати сталу фінансову базу держави, з іншого, — максимальну зацікавленість суб’єктів господарювання в результатах своєї діяльності. Досягти цього можна лише шляхом законодавчого врегулювання питань оподаткування та створення адекватних умов адміністрування податків.
З огляду на те, що чинні закони з питань оподаткування прийнято в різний час, за різних політичних і економічних ситуацій у державі, через що вони зазнали безлічі змін та доповнень, постає гостра потреба об’єднати їх в єдиному консолідованому зібранні законів. Передусім задля спрощення розуміння та забезпечення сталості й незмінності податкового законодавства, досягнення простоти й однозначності розуміння його положень, удосконалення механізму адміністрування податків і зборів. При цьому мають бути враховані всі особливості податкового законодавства та стан галузей економіки й запроваджена паритетна основа, за якої сплата податків була б необтяжливою для бізнесу й разом з тим давала б можливість забезпечувати соціальні обов’язки та інші потреби держави.
Початковим етапом проведення податкової реформи в Україні є прийняття законів, які встановлюють чіткі та прозорі механізми справляння податків і зборів.
Державна податкова адміністрація України для вирішення накреслених завдань прийняла за основу та доопрацювала норми проекту Податкового кодексу України, прийнятого Верховною Радою в другому читанні. У положеннях проекту Податкового кодексу України пропонується: зменшити ставку податку на додану вартість до 17%; полегшити процедуру визначення платниками податкових зобов’язань щодо податку на прибуток; використовувати легальні схеми оптимізації податків; конкретизувати порядок оподаткування доходів, що виникли у працівників за рахунок працедавця; вилучити із загального оподатковуваного доходу фізичних осіб — платників податку проценти, які вони сплатили за користування іпотечними кредитами, одержаними для будівництва такого житла, та багато іншого.
На думку ДПА, з позиції забезпечення принципу рівності в підході до всіх платників податку застосування шкали ставок повинно мати пріоритетне значення, оскільки оподаткування має бути чутливим до фінансової можливості сплатити податки й неупередженим щодо дотримання горизонтальної справедливості (однаковий податок — на однакові доходи) і вертикальної справедливості (вищі податки — на вищі доходи). Тобто єдина ставка оподатковування спростила механізм сплати податку, але не відповідає законодавчо закріпленому принципу соціальної справедливості в оподатковуванні.
Проект Кодексу, зокрема, передбачає такі складові.


Податок на нерухоме майно
— Визначення порядку оподаткування нерухомого майна для соціально справедливого перерозподілу національного доходу.
Зокрема, в цьому розділі пропонуються такі складові податку на нерухоме майно:
1) оподаткування на земельні ділянки;
2) оподаткування на будівлі й споруди, що перебувають у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб.
Уведення оподаткування на будівлі та споруди значно впливатиме на наповнення дохідної частини бюджету, оскільки він є своєрідним вимірювальним пристроєм реального, а не формально задекларованого, майна громадянина. Податок на майно в запропонованій редакції наблизить податкове законодавство України і до діючих систем оподаткування розвинутих європейських країн, у більшості з яких будівлі та споруди оподатковують.
— Об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно визначено:
1) земельні ділянки, земельні частки (паї);
2) житлові будинки квартирного типу або їхні частки (квартири), житлові будинки садибного типу, садові будинки, дачі, гаражі тощо;
3) споруди — матеріальні об’єкти.
Платниками податку визначено власників нерухомості, а в окремих випадках — їхніх користувачів.
База оподаткування:
а) земельних ділянок — нормативна грошова оцінка землі та площа земельної ділянки;
б) будівель — середня вартість одиниці виміру будівлі, що визначається місцевими радами, та площа будівлі;
в) споруд — балансова вартість.
— Передбачено надання органам місцевого самоврядування права встановлювати ставки оподаткування будівель і споруд у розмірах, не нижчих за 0,5 та не вищих за 1% бази оподаткування.
— Передбачено порядок визначення податкових зобов’язань за непрямими методами.
— Встановлено нові строки проведення перевірок.
— Закріплено порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум податків, зборів (обов’язкових платежів). Зокрема, встановлено 30-денний строк для повернення надміру або помилково сплачених сум податків за заявою платника — наразі законодавством (ст. 15 ЗУ “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) передбачено тільки строк подачі заяв на повернення надміру сплачених податків.


Податок на додану вартість
— Зменшено ставку податку на додану вартість до 17%.
— Конкретизовано норми щодо визначення обсягу оподатковуваних операцій, за досягнення якого суб’єкти господарювання підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку на додану вартість (ПДВ), що направлено на вдосконалення адміністрування ПДВ.
— Вдосконалено норми щодо порядку видачі, обігу та погашення податкових векселів.
— Вдосконалено порядок відшкодування податку на додану вартість. Зокрема, встановлено єдиний порядок відшкодування податку на додану вартість як для операцій з поставки товарів (послуг) на митній території України, так і з експорту товарів (супутніх послуг) та встановлено залежність відшкодування від факту проведення розрахунків з постачальниками.
— Запропоновано зміни до порядку визначення податкових періодів. Якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Якщо податкова реєстрація особи анулюється в день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.


Податок на прибуток
— Приведено у відповідність із чинними нормами законодавства положення кодексу, схваленого Верховною Радою України у другому читанні. Враховано положення Цивільного й Господарського кодексів України, викладеного в новій редакції положення Лісового кодексу України 08.02.2006 в редакції Закону України №3404.
— Враховано положення різних підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок нарахування та сплати місцевих податків, зборів (обов’язкових платежів).
Апеляційне оскарження податкових зобов’язань
— Зменшено кількість рівнів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень.
— Передбачено дворівневий порядок оскарження податкових зобов’язань платників податків в адміністративному порядку (адміністративне оскарження закінчується на регіональному рівні). Передбачається також, що є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню рішення контролюючого органу, прийняте за розглядом первинної скарги платника податків, у разі оскарження сум податкового зобов’язання (пені та штрафних (фінансових) санкцій за їх наявності), яка не перевищує 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
— Платник податків, який подає скаргу, вносить 50% від суми податкового зобов’язання, що оскаржується, на спеціальний рахунок, який відкривають в установі Державного казначейства України, або надає оформлені в установленому законодавством порядку гарантії  банку про сплату оскаржуваної суми податкового зобов’язання. Передбачаються й інші зміни, які чіткіше визначать процедури апеляційного узгодження податкових зобов’язань, у тому числі нарахування пені на суму податкового зобов’язання, що оскаржується.
Дворівнева система апелювання, замість діючої трьохрівневої, сприятиме прискоренню надходжень до бюджету донарахованих сум податків та штрафних (фінансових) санкцій, а фінансові гарантії та відповідні зміни порядку нарахування пені на суми податкових зобов’язань, які оскаржуються, посприяють зменшенню кількості необгрунтованих скарг.



v v v



Під час доопрацювання проекту Податкового кодексу України було враховано досвід європейських країн та особливості національного законодавства України. Більшість положень розділів (наприклад, розділ ІV “Податок на додану вартість” та розділ V “Акцизний податок”) зазначеного проекту адаптовано до законодавства Європейського Союзу.
Зокрема, в розділі ІV “Податок на додану вартість” проекту Кодексу враховано положення Шостої Директиви 77/388/ЄEC від 17 травня 1977 року щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обігу — Спільна система податку на додану вартість: єдина база оподаткування. А саме: в цьому розділі проекту Кодексу запроваджено терміни “місце поставки робіт”, “місце поставки послуг”, спеціальний порядок оподаткування туристичних послуг, спеціальний режим оподаткування (режим фіксованого збору) в сфері сільського господарства; знижено ставку оподаткування податком на додану вартість до 17%, подано перелік операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, відповідно до положень Шостої Директиви Ради 77/388/ЄEC від 17 травня 1977 року.
У частині оподаткування акцизним податком враховано положення європейського законодавства щодо визначення платників цього податку та необхідності їх реєстрації, груп підакцизних товарів, видів ставок податку, звільнень від оподаткування й маркування підакцизних товарів. Крім того, частково враховано вимоги законодавства ЄС щодо запровадження акцизних складів при виробництві спирту етилового та потреби надання фінансової гарантії податковим органам під час експорту підакцизних товарів та відпуску етилового спирту з акцизного складу.
Щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників: в оновленій редакції проекту Податкового кодексу України відтворено чинні норми податкового законодавства, в тому числі й ті, що наберуть чинності з 1 січня 2007 року, тобто положення статті 8 із значком 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким у разі застосування спеціального режиму оподаткування сільськогосподарські товаровиробники нараховуватимуть:



  • шестивідсоткову ставку податку на додану вартість для товарів (послуг) лісового господарства та рибальства;

  • восьмивідсоткову ставку податку на додану вартість для товарів (послуг) сільського господарства.

Крім того, нараховану суму податку не сплачуватимуть до бюджету, а залишатимуть у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника.
Такі суб’єкти господарювання не будуть подавати звітність до органів податкової служби з податку на додану вартість, однак зобов’язані вести реєстр податкових накладних.


Фіксований сільськогосподарський податок у проекті Податкового кодексу
Структура податку:
— податок на прибуток підприємств (за винятком сплати податків з доходів у вигляді дивідендів, процентів, а також доходів, які отримують нерезиденти з джерел їх походження з України);
— податок на майно;
— ринковий збір;
— збір на спеціальне водокористування.
Не є платниками ФСП:
— суб’єкти господарювання, основною діяльністю яких є виробництво та/або реалізація продукції квітково-декоративного рослинництва, декоративних рослин, диких тварин і птахів, риби, хутряних товарів, а також які здійснюють діяльність з виробництва та/або продажу підакцизних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина й виноматеріалів (крім виноматеріалів, що реалізуються для подальшої переробки);
— суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні та інноваційні проекти в спеціальних (вільних) економічних зонах, на територіях пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в умовах технологічних парків, реалізують інноваційні проекти відповідно до Закону України “Про інноваційну діяльність” або зареєстровані платниками єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва.
Ставки:
— для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,15%;
— для багаторічних насаджень – 0,09%.
Гірські зони та поліські території:
— для ріллі, сіножатей та пасовищ —0,09%;
— для багаторічних насаджень — 0,03%.
Сільськогосподарські підприємства, які спеціалізуються на виробництві та переробці продукції тваринництва, якщо в них у власності та користуванні є менше тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, сплачують податки, передбачені цим Кодексом, у загальновстановленому порядку.
Порядок сплати
Базовий податковий (звітний) період для фіксованого сільськогосподарського податку дорівнює календарному місяцю. Податок можна сплачувати щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, в розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, в таких розмірах:
— І квартал — 10 відсотків;
— ІІ квартал — 10 відсотків;
— III квартал — 50 відсотків;
— IV квартал — 30 відсотків.


За матеріалами
круглого столу підготувала
Марина Моісеєва

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Юрий Крутько
25 квітня керівнику районної організації ГО «Аграрна самооборона України» в Кропивницького районі Віталію Береговому серед білого дня в обласному центрі спалили автомобіль. Сталося це після того, як «Аграрна самооборона України» втрутилася... Подробнее

1
0